Лабораторнi_Модуль 1 / ЛР2

Практичні завдання для виконання на ПЕОМ

Змістовний модуль 1. Основи інформатики, системне програмне забезпечення

Лабораторна робота №2 (2 год.)

Апаратно-програмне забезпечення ПЕОМ. Сервісні програми персональних ЕОМ

[складено за Козир О.О., Запара С.В., Литвиненко Ю.О. Інформатика та комп’ютерна техніка. Комп’ютерна техніка та програмування. Сервісні програми: Навчальні завдання та мето­дич­ні рекомен­дації для практичних занять і самостійної роботи. – Пол­тава: РВВ ПУСКУ, 2004. – 41 с.].

Загальні відомості

Архіватор – це програма, яка дозволяє стискувати та роз­бивати на окремі частини великі файли, що дає можливість зручно користуватися файлами, розміри яких значно пере­вищують ємність дискет, наприклад, при пересиланні файлів електронною поштою, чи скачуванні файлів з Інтернету.

Найбільш розповсюдженими архі­ва­торами є WinZIP, WinRAR.

WinRAR дає можливість створювати архіви двох різних фор­матів: RAR та ZIP.

Основна перевага формату ZIP – його популярність. Інша перевага ZIP – швидкість. Архіви ZIP зазвичай ство­рюються швидше від архівів RAR.

Формат RAR у більшості випадків забезпечує істотно краще стиснення, ніж ZIP, особливо в режимі створення неперервних архівів. Інша важлива можливість RAR – підтримка багато­томних архівів.

Крім того, у формату RAR є декілька дуже важливих функцій, відсутніх у ZIP, наприклад, додавання інформації для віднов­лення, що дозволяє відновити фізично пошкоджений файл, та блокування важливих архівів для запобігання їх випадкової мо­дифікації.

Формат RAR дозволяє обробляти файли практично необ­меженого розміру (до 8 589 934 591 Гб), тоді як розмір одного файлу в архіві ZIP не може перевищувати 2 Гб.

Основні відомості про архіватор WinRAR

WinRAR – це 32-бітна Windows-версія архіватора RAR.

Даний архіватор має багато переваг порівняно з іншими ар­хіваторами. Його істотними є:

в) архіватор забезпечує утворення так званих «solid-архівів». Коефіцієнт стиснення таких архівів зростає на 10-50 % у по­рівнянні зі звичайними методами, особливо, коли в один файл пакується декілька подібних файлів;

г) архіватор дозволяє працювати не тільки з RAR-ар­хіво­ва­ни­ми файлами, а й з іншими, такими як ZIP-, ARJ-, LZH-, ACE- та іншими архівами. Користувач може продивлятися, поповню­вати, перетворювати у саморозпакуючі архіви, добав­ляти та зни­щувати коментарі і т.п.;

д) архіватор може створювати та змінювати саморозпа­ко­вуючі (SFX-) архіви, багатотомні та SFX-багатотомні архіви;

е) WinRAR виконує багато сервісних операцій, таких як, на­приклад, встановлення паролю та добавляння в архів файлу коментарів. WinRAR також зберігає інформацію про останні змі­ни в архіві. Це дає можливість виправляти пошкоджені архіви. Користувач також має можливість блокувати архів від несанк­ціонованого доступу.

Робота з архіватором WinRAR

Для запуску архіватора потрібно у папці, в якій знаходиться WinRAR, натиснути на іконку WinRAR або на файл WinRAR.ехе. Теж саме можна зробити, скориставшись командами головного меню: Пуск\Програми\WinRAR\WinRAR. Після натискання з’я­вить­ся повноекранний режим (рис. 1).

Рис. 1. Загальний вигляд інтерфейсу архіватора WinRAR

У верхній частині екрану архіватора знаходиться головне ме­ню архіватора, яке включає в себе наступні пункти: File, Command, Tools, Favorites, Options і Help. Під головним меню знаходиться панель інструментів, кнопки якої повторюють пункти з меню Command. Причому, деякі клавіші доступні лише при перегляді вмісту папки, деякі – лише при перегляді архіву, а деякі – в обох режимах. Під час перегляду архіву деякі клавіші можуть бути відсутні.

Під панеллю інструментів знаходиться кнопка зі стрілкою «Вверх» і рядок списку дисків. При натисканні на стрілку «Вверх» відбувається перехід до батьківського каталогу. Рядок списку дисків служить для зміни поточного диску та дерева папок.

Нижче розташоване вікно, в якому знаходиться вміст по­точної папки або вміст архіву. Ці два основні режими роботи архіватора називаються режим управління файлами та режим управління архівом. У режимі управління файлами відобра­жається список файлів та каталогів з поточного робочого ка­талогу. У цьому режимі можна виконувати різні операції над файлами, наприклад, видалення чи архівування файлів. Також у цьому режимі виконуються операції тестування та видобування з групами архівів.

Щоб увійти до режиму управління архівами потрібно двічі клацнути на будь-який архів чи натиснути на клавішу <Enter> у режимі управління файлами або використати команду Open archiv з меню пункту File.

Для кожного файлу виводиться така інформація: ім’я файлу, розмір файлу, тип та остання зміна файлу.

Внизу вікна розташовано рядок стану. У лівій частині рядка знаходяться іконки «диск» та «ключ». Клацанням по іконці «диск» можна змінити поточний диск, а по іконці «ключ» – по­точний пароль. Відповідні команди є також у пункті меню File. За замовчуванням іконка «ключ» жовтого кольору, при введенні паролю іконка «ключ» стає червоною. У середній частині зна­ходиться інформація про загальний розмір виділених файлів чи про поточну операцію. У правій частині рядка стану відоб­ражається загальна кількість файлів у поточному каталозі та їх розмір.

Пункт меню File

Рис. 2. Меню File

При виборі пункту головного меню File (рис. 2). ми от­ри­муємо перелік основних операцій при роботі з файлами в ре­жимах управління файлів та архівів. Призначення основних команд подано у таблиці 1.

Таблиця 1. Основні команди

Команда	Призначення
Open archive	Відкрити заданий архів
Change drive	Змінити поточний диск
Brows for folder	Змінити поточний каталог
Password	Задати пароль за замовчуванням. Він буде використаний при всіх опе­раціях архівування та розархівування
Copy files to clip­board	Скопіювати вибрані архіви та файли до буферу обміну
Paste files from clipboard	Вставити файли з буферу обміну до архіву
Select all	Позначити всі файли та каталоги у поточному каталозі
Select group	Позначити всі файли з даного ката­логу, згідно заданого шаблону
Deselect group	Відмінити виділення файлів, згідно заданого шаблону
Invert selection	Інвертувати виділення всіх файлів.
Exit	Вихід з WinRAR

Пункт меню Command

Рис. 3. Меню Command

При виборі пункту меню Command (рис. 13) отримаємо ос­новні команди роботи з файлами для створення архівів та ви­добування архівних файлів, а також основні команди для ро­боти з архівними файлами. Призначення команд подано у таблиці 2.

Таблиця 2. Основнi команди Command

Команда	Функція
Add files to archive	Додати файли до архіву
Extract to the specified folder	Видобути файли до зазна­че­но­го каталогу
Test archive files	Тестувати заархівовані файли
View file	Переглянути файл
Delete file	Видалити файл
Rename file	Перейменувати файл
Print file	Друкувати файл
Extract without confir­mation	Видобути без підтвердження
Add archive comment	Додати коментар до архіву
Protect archive from damage	Захистити архів від пошко­джен­ня
Look archive	Блокувати архів

@Коротка характеристика основних функцій меню Command

• команда Add files to archive (добавити файли до архіву) є доступною, як з режиму управління файлами, так і з режиму уп­равління архівами. Цією командою створюється архівний файл або додаються нові файли у вже створений архів. Для створення архівного файлу спочатку потрібно виділити файли, які будуть архівуватися, а потім обрати команду, викорис­товуючи відпо­відний пункт меню з меню Command чи кнопку <Add> на панелі інструментів. Після цього, в діалоговому вікні архіву задати ім’я архіву, що створюється, та натиснути <Enter>. При дода­ванні нових файлів до вже створеного архіву спочатку потрібно у режимі управлінні архівами виконати команду <Add to archive>, а потім у діалоговому вікні вибрати потрібні файли та встановити параметри архівування і виконати вищеописані про­цедури;

• команда Extract to the specified folder (видобути до виз­наченої папки) також доступна в обох режимах: управління фай­лами і управління архівом. Ця команда дозволяє видобувати з архівних файлів ті файли, які потрібно розархівувати. Для цього слід спочатку виділити ті файли, які мають бути видобуті з ар­хіву, а потім використати дану команду з меню Command чи на­тис­нувши кнопку <Extract to> на панелі інструментів. При використанні останнього у діа­лозі Destination path (шлях призначення) задати папку, у яку зби­раються видобувати архівні файли та задати, якщо це потрібно, параметри видобування. У режимі управління фай­ла­ми можна розпакувати одночасно декілька архівів;

• для тестування архівних файлів та знаходження у них помилок існує команда Test archive file (тестування архів­ного файлу), яка доступна також у обох режимах. Для тесту­вання спочатку виділяють ті файли, які потрібно протестувати, а потім запускають відповідну команду, використовують кнопку на панелі інструментів. Всі помилки, що будуть виявлені у результаті тестування, відобразяться у вікні тестування. У режимі управління файлами існує можли­вість тестування декількох архівів одночасно;

• щоб переглянути заархівований файл, потрібно вико­рис­та­ти команду View file (переглянути файл), відповідну кноп­ку на па­нелі інструментів. Переглянути можна лише файл, який виділено кур­сором;

• команда Delete file (видалити файл) також працює в ре­жимах управління файлами та управління архівами. Але ре­зультат дії у кожному з режимів різний. Так, у режимі управ­ління файлами дана команда видаляє відмічені файли до кошика (Recycle). Таким чином існує можливість відновлення випадково вилучених файлів. У режимі управління архівом дана команда повністю вилучає файли, отже, користуватися цією командою у режимі управління архівом потрібно досить обе­режно, оскільки немає можливості відновити файл після вида­лення. Аналогічний результат буде і при натисненні на клавішу Delete чи на від­по­відну кнопку на панелі інструментів; @

• команда Rename file (перейменувати файл) дозволяє пе­рейме­нувати файли як у режимі управління файлами, так і в режимі управління архівом, причому перейменувати заархіво­вані файли можна лише використовуючи середовище WinRAR. Але при використанні цієї команди потрібно бути обережним, тому що WinRAR підтримує не усі формати. Файли краще називати користуючись латиною;

• команда Extract without confirmation (видобути у по­точ­ну папку) видобуває файли у поточний каталог. Для видо­бування позначених файлів у будь-який інший каталог потрібно задати допоміжні параметри. Те ж саме відбувається і при на­тисненні на кнопку Extract;

• команда Add archive comment (додати коментар до ар­хіву) дозволяє додавати необов’язкову текстову інформацію до архівів типу RAR чи ZIP;

• команда Protect archive from damage (додати інфор­мацію для відновлення) додає додаткову інформацію на ви­падок пош­кодження архівів. Ця інформація може допомогти випра­вити архів у випадку фізичного пошкодження архівного файлу. WinRAR підтримує лише формат RAR;

• команда Look archive (заблокувати архів). Заблокований ар­хів не може бути змінений засобами WinRAR. Підтри­мує­ться ли­ше формат RAR.

Рис. 4. Пункт меню Tools

Tools. Пункт меню Tools (рис. 4) дає можливість до­датково перевіряти створе­ний архів, перевіряти його на від­сутність вірусів, пер­ство­рювати архів у інший формат, зна­хо­дити  файл, за­давши  маску  та деякі інші корисні функції.

Призначення деяких команд меню Tools

• команда Wizard (майстер) призначена для недосвідчених користувачів, а тому виконує процедури стиснення файлів чи видобування файлів з архіву за допомогою простих діалогових покрокових процедур;

• команда Scan archive for viruses (пошук антивірусних прог­рам), які встановлені на комп’ютері, знаходить антивірусні програми, встановлені на комп’ютері користувача і запускає їх для сканування файлів на наявність чи відсутність вірусів. WinRAR самостійно не знаходить віруси, а лише знаходить від­повідне програмне забезпечення;

• команда Convert archive (конвертувати архів) дає мож­ливість конвертувати архівні файли з одного формату в інший, наприклад, з формату RAR у формат ZIP.

Рис. 5.  Діалогове вікно команди Convert archive

Діалог Convert archive (конвертувати архів) (рис. 5) міс­тить наступні пункти:

• Archives to convert. Тут розміщуються архіви, які буде кон­вертувати WinRAR. Кнопками <Add> та <Remove> можна до­да­вати чи видаляти файли зі списку у вікні;

• Archive types. У цьому вікні вибирають, архіви яких фор­ма­тів будуть конвертовані;

• Compression. Задаються параметри стиснення, формату, ка­талог для сконвертованих файлів, видаляти чи ні вихідні фай­ли;

• команда Repair archive (виправити архів) дає можливість виправляти позначені файли чи відкритий файл. WinRAR дозво­ляє виправляти лише файли форматів RAR та ZIP. Після виконан­ня цієї команди вихідний файл зберігається у старому вигляді, а виправлений – у файлі fixed.arcname.rar або файлі rebuilt.arcname.rar, де arcname означає ім’я вихідного файлу;

• команда Convert archive to SFX (перетворити архів) на саморозпаковуючий архів дає можливість перетворити зви­чай­ний архів на саморозпаковуючий, тобто на той архів, який розпаковується сам, без допомоги WinRAR-модуля. SFX-архів має розширення ехе. SFX-архівами зручно користу­ватися у тих випадках, коли потрібно передати архів, але невідомо чи є у адресата програма WinRAR, чи немає;

• команда Show information (показати інформацію) дозво­ляє отримати інформацію про вміст позначених файлів та ката­логів: загальний розмір, кількість файлів та каталогів, кількість архівів, причому саморозпаковуючі архіви (SFX-файли) не вра­ховуються у режимі управління файлами. У режимі управ­ління архівами така інформація містить ім’я архіву; тип архіву та його формат; загальна кількість файлів; загальний розмір стис­нених та розпакованих файлів; загальний ступінь стиснення; розмір мо­дуля SFX-файлу; чи є архів заблокований тощо.

Завдання

1. Створити папку NAME_STUDENT у папці Мои до­кументы для роботи з архівними файлами.

2. Скопіювати (!!!!!) (а не пересунути) до папки NAME_STUDENT різні файли з папки Мои до­кументы.

3. Створити архів name_n.RAR з різними ступенями стис­нення та зробити їх порівняння.

4. Створити solid-архів name_n.RAR..

5. Створити саморозпаковуючий архів name_n.ехе.

6. Створити багатотомний архів name_vol.RAR та name_vol.ехе.

7. Виконати тестування архіву name_n на наявність по­ми­лок.

8. Переглянути зміст архівного файлу.

9. Розпакувати архів name_n.RAR та name_vol.RAR.

10. Перетворити архів name_n.RAR у архів name_n.ехе.

11.Створити файл name_n.ZIP.

12.Перетворити архів name_n.ZIP у архів name_n.RAR.

13. Розпакувати архів name_n.ZIP в окрему папку (створити її, як підпапку папки NAME_STUDENT).

14. Після закінчення роботи папку NAME_STUDENT скопіювати до особистої мережної папки і папки групи, папку та файли у папці Мои до­кументы видалити.