2. Горілка, історія створення

Історія створення горілки йде своїм корінням в далеке й мало вивчене минуле. Деякі фахівці стверджують, що вона вперше з'явилася в XII столітті десь на околицях Москви, інші приписують їй українське або польське коріння. Зрозуміло, що поява горілки нерозривно пов'язана з відкриттям процесу дистиляції й створенням перших перегінних кубів, і, може бути, що китайці й монголи, що побудували в тому ж XII столітті такі апарати, внесли свій внесок у появу горілки. У всякому разі, всі фахівці сходяться в думці, що горілка бере свій початок від російського напою - хлібного вина, отриманого шляхом зброджування вимоченого у воді хліба (відмітимо спільність цього спиртного з пивом і квасом).

Перші відомості про отримання горілки в Древній Русі приводяться у «Вятському літописі» (XII століття), але в той далекий час вона використовувалася як лікувальний засіб. Свій великий розвиток, як у Західній Європі, так і на Русі, виробництво горілки одержало в чотирнадцятому сторіччі.

А в XVI столітті широко поширилося вживання горілки як оп'яняючого напою. І на Русі в часи правління Івана Грозного її зробили предметом державного оподатковування.

У більш пізній період (XVIII століття), для одержання горілки замість хліба стали використовувати картоплю, а згодом - деякі різновиди зернових і буряк. У цей час сировиною для виробництва цього популярного в Росії напою служить зерно.

Російські вчені внесли великий внесок у вивчення й удосконалення приготування горілки. В 1789 році хімік Т.Е. Ловиц запропонував використовувати деревне вугілля для її очищення від сивушного масла. А в 1865 році Д.И. Менделєєв опублікував свою наукову працю «Міркування про з'єднання спирту з водою», що має й сьогодні велике прикладне значення.

Горілка є ідеальним напоєм для бару, вона робить коктейлі більш міцними, не змінюючи при цьому їхній смак. Її використовують для приготування таких всесвітньо популярних коктейлів, як Bloody Магові (Бладі Мэрі), Harvey Wallbanger (Харвей Віл-Бэнгер), Screwdriver (Скрюдрайвер) і багатьох інших. У свій коктейль Dry Martini (Драй Мартіні ) Джеймс Бонд додає горілку, що, не змінюючи міцність напою, пом'якшує сильний аромат джина.

У чистому вигляді горілка ідеально підходить до страв російської кухні, наприклад до чорної ікри та млинців.

Найбільш відомі марки горілки

Altai (Алтай).Ця горілка виробляється при технічному сприянні й під контролем французької групи «Перно Рі-Кар» у Росії, у гірському Алтаї, на стародавньому винокурному заводі. У результаті поєднання сибірських традицій виготовлення горілки, чистоти алтайської води й новітній європейській технології виробництва ця горілка світового класу має виняткову чистоту і якістю.

Finlandia (Фінландія).Ця горілка з Фінляндії зроблена з дотриманням найсучаснішої технології виробництва: варіння зерна під тиском, дистиляція й ректифікація, що забезпечують одержання спирту виняткової якості. Використовувана для його розведення вода із джерела Rajamaki вважається найчистішою водою в Європі. Все це підкріплюється постійним суворим контролем за процесом виробництва горілки. Finlandia може бути ароматизована журавлиною (Finlandia Cranberry).

Absolut (Абсолют).Виробляється у Швеції. Може бути ароматизована різними пряностями.

Stolichnaya Cristall (Столична Кристал).Російська горілка. Горілка, що подається в чистому вигляді, повинна бути дуже добре охолоджена. Для цього пляшку з горілкою потрібно тримати в морозильнику протягом декількох годин. Те ж саме рекомендується робити із чарками.

В самих престижних російських ресторанах Парижа горілку наливають у маленький кришталевий графин, що поміщають у відро з невеликою кількістю води, і все це заморожують до температури -10°С. Крижану горілку наливають гостям, тримаючись при цьому за відро.

Чача - грузинська й абхазька виноградна горілка. Грубо говорячи, відноситься до класу виноградних бренді. Аналогом чачи є італійська граппа. Міцність 45-50 %, рідше 60 %. Іноді чачою в Грузії називають будь-який фруктовий самогон, не тільки з винограду, але й з інжиру, мандаринів, апельсинів або тути(ягід шовковиці).

Справжня «чача» повинна бути виготовлена на території Грузії. Для одержання спирту використовують незрілий, несортовий виноград із гребенями або вичавок винограду, що залишаються після виробництва вина. Основний виноград для виробництва чачи - ркацителі. Переганяється один, рідше два рази. Отриманий алкогольний напій міцністю близько 70 градусів розводять водою й бутилюють. Деякі сорти витримують у дубових бочках.

Рекомендується вживати в чистому вигляді. Також застосовується для виготовлення різних коктейлів з додаванням свіжих фруктів і льоду. У селянській Грузії чарку або маленьку чарку чачи традиційно прийнято випивати ранком, особливо в холодну погоду. У Західній Грузії чачу закушують солодким, а в Східній - соліннями.