3. Виборчі правовідносини

Центральне місце в механізмі правового регулювання виборів посідають правовідносини. Саме через правовідносини абстрактні приписи і формули виборчого законодавства одержують конкретне соціальне наповнення і реалізуються в поведінці учасників виборчого процесу. Виборчі правовідносини, по-перше, фіксують коло осіб, на яких у той чи інший момент розповсюджується дія окремих норм виборчого законодавства; по-друге, визначають юридичну структуру поведінки, якій повинні чи можуть слідувати суб’єкти виборчого процесу; по-третє, є умовою для можливого приведення в дію спеціальних юридичних засобів забезпечення виборчих прав громадян і кореспондуючих їм обов’язків інших учасників виборчого процесу.

Таким чином, виборчі правовідносини є універсальним засобом забезпечення стійкого зв’язку законодавства про вибори з виборчою практикою, служать єдиним способом накладення нормативної моделі організації виборів на фактичні соціально-політичні процеси, що складають виборчу кампанію.

Фундаментом усіх виборчих правовідносин є конституційні правовідносини, що складаються у зв’язку з реалізацією ст.ст. 69–71 Конституції України, у яких закріплюються виборчі права громадян. Вони не тільки передбачають імперативну необхідність належного організаційного, матеріального, фінансового, законодавчого забезпечення виборчих прав громадян України, але й безпосередньо виступають як публічно-правові засади всіх виборчих правовідносин.

Специфіка виборчих правовідносин визначається насамперед їх соціально-політичним змістом. По суті саме завдяки ним реалізується передбачена ст. 5 Конституції України влада народу, вищим безпосереднім вираженням якої є референдум і вільні вибори. Юридично забезпечуючи практичну участь громадян у трансформації влади народу в державну і муніципальну владу шляхом демократичних виборів, виборчі правовідносини фактично опосередковують відтворення влади в Україні, виступаючи тим самим важливим елементом юридичної основи формування й функціонування усіх інститутів системи представницької демократії. Саме в межах виборчих правовідносин створюються передумови для здійснення виборчих прав громадян і відбувається передача публічної влади від її носія і єдиного джерела виборним державним органам і органам місцевого самоврядування, їх посадовим особам.

Своєрідність виборчих правовідносин знаходить своє виявлення в особливостях їх внутрішньої будови, структурної організації, тобто суб’єктів, змісту і об’єктів правовідносин.

Виборчі правовідносини характеризуються широким колом учасників. Однак загальним для них є те, що в рамках даного виду правових відносин вони виступають як носії прав і обов’язків, пов’язаних з підготовкою і проведенням виборів до представницьких органів державної і муніципальної влади.

Уся різноманітність суб’єктів виборчих правовідносин може бути поділена на чотири основні групи – індивідуальні і колективні, політичні і адміністративні. Їх комбінація зумовлює складний склад виборчих правовідносин, їх зміст і структуру. Первинну групу складають насамперед громадяни як основні носії виборчих прав і свобод, котрі виступають у виборчих правовідносинах як виборці, кандидати, довірені особи, члени виборчих комісій, спостерігачі.

До другої групи суб’єктів виборчих правовідносин слід віднести виборчі об’єднання та їх блоки, які являють собою організаційно оформлені і зареєстровані у встановленому законом порядку об’єднання громадян політичного характеру (політичні партії, політичні організації, політичні рухи). Виборчі об’єднання та їх блоки виступають як колективний суб’єкт, який наділений виборчими правами і діє у виборчій кампанії як персоніфікований учасник виборів.

Особливу групу суб’єктів виборчих правовідносин утворюють різні державні органи, органи місцевого самоврядування, засоби масової інформації, підприємства, установи, а також їх посадові особи. Всіх їх об’єднує те, що в першу чергу в рамках виборчих правовідносин вони виступають як учасники, на яких покладено обов’язок допомагати здійсненню виборчих прав громадян шляхом створення належних умов для організації і проведення виборів, запобігати порушенням виборчого законодавства і притягувати, в разі необхідності, винних осіб до відповідальності.

Основну роль у цій групі суб’єктів виборчих правовідносин відіграють виборчі комісії. Безпосередньо на них покладається завдання забезпечення реалізації і захисту виборчих прав громадян України, здійснення підготовки і проведення виборів. Державні органи, органи місцевого самоврядування, установи, підприємства, організації з державною участю, а також їх посадові особи зобов’язані надавати підтримку виборчим комісіям в реалізації їх повноважень. Що ж стосується засобів масової інформації, то на них в рамках виборчих правовідносин покладаються обов’язки щодо забезпечення рівних можливостей при проведенні передвиборчої агітації під час виборчих кампаній, а також розміщувати друковану інформацію виборчих комісій в порядку, передбаченому законом.

Особливо необхідно підкреслити участь у виборчих правовідносин судових органів. Фактично вони виступають як універсальний гарант виборчих прав громадян щодо будь-якого рівня виборів в Україні, маючи право розглядати будь-які виборчі спори за участю громадян, виборчих комісій та інших суб’єктів.

Відмінною особливістю правового статусу виборчих комісій, державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, засобів масової інформації, а також їх посадових осіб є те, що вони мають право брати участь у виборчих правовідносинах строго в рамках наданих їх повноважень і не можуть виходити за їх межі, якими міркуваннями не мотивувалася б необхідність і доцільність такого роду дій.

Зміст виборчих правовідносин являють собою насамперед суб’єктивні права та юридичні обов’язки їх учасників. Саме виборчі права та їх гарантії складають основний компонент змісту правовідносин. Завдяки ним визначаються моделі можливої і належної поведінки суб’єктів виборчої кампанії. Разом з тим слід мати на увазі, що зміст правовідносин не є одномірним , він має різні прояви. Тому цілком виправдано поряд з юридичним змістом правовідносин (єдність прав і обов’язків) розрізняти і матеріальний (фактичний) зміст.

Матеріальний зміст виборчих правовідносин безпосередньо індивідуалізує його серед інших, у тому числі аналогічних, правовідносин і виражається у фактичній поведінці суб’єктів виборчих правовідносин у межах наданих суб’єктивних прав і юридичних обов’язків. Матеріальний зміст нерозривно зв’язує виборчі правовідносини з реальними відносинами, які фактично відбуваються в рамках виборчої кампанії, соціально-політичними процесами, у той час як юридичний зміст служить правовим засобом забезпечення відповідності матеріального змісту виборчих правовідносин вимогам юридичних і фактичних виборчих відносин.

Для юридичного змісту виборчих правовідносин характерним є те, що він має уніфікований характер і не залежить від його учасників, а матеріальний зміст, навпаки, у кожному конкретному випадку серйозно відрізняється своїм соціальним наповненням і за характером, і за структурою поведінки суб’єктів виборчого процесу.

В рамках виборчих правовідносин суб’єктивні права як елемент їх юридичного змісту знаходять своє виявлення переважно через виборчі права громадян. У відповідності зі ст. 38 Конституції України до них відносяться права громадян вільно обирати і бути обраними до органів державної влади та органів місцевого самоврядування.

Обов’язки учасників виборчих правовідносин похідні від виборчих прав громадян і являють собою встановлену законодавством міру належної поведінки, яка спрямована на забезпечення здійснення виборчих дій в інтересах правомочної особи. Юридичні обов’язки в основному покладаються на виборчі комісії, державні органи, органи місцевого самоврядування, покликані гарантувати реалізацію виборчих прав громадян шляхом створення необхідних для цього умов. Саме вони виконують обов’язки, пов’язані з призначенням виборів, утворенням виборчих округів і виборчих дільниць, складанням списків виборців, реєстрацією кандидатів, забезпеченням вільного волевиявлення виборців, підрахунків голосів, визначенням результатів виборів, притягненням до відповідальності осіб, винних у порушенні виборчих прав громадян.

На відміну від правомочного учасника виборчих правовідносин зобов’язана особа переслідує під час здійснення різних виборчих дій не власні цілі, а діє в інтересах носіїв виборчих прав. Це повністю відповідає змісту ст. 3 Конституції України, згідно з якою людина, її життя і здоров’я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю, а утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов’язком держави. У зв’язку з цим обов’язки виборчих комісій, державних органів, органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб по суті набувають статус гарантій виборчих прав громадян. Отже, юридичний зміст виборчих правовідносин цілком може бути охарактеризований як стійкій правовий зв'язок виборчих прав громадян та їх гарантій.

В якості об’єктів виборчих правовідносин фігурують предмети світу політики і публічної влади, які зв’язані з організацією її передачі за результатами виборів шляхом реалізації суб’єктивних прав і юридичних обов’язків їх учасників. Враховуючи, що виборчі правовідносини похідні від конституційно-правових відносин, які опосередковують реалізацію права громадян обирати і бути обраними до органів державної влади і органів місцевого самоврядування, можна припустити, що об’єкти виборчих правовідносин також зумовлюються об’єктами конституційних правовідносин, якими виступають головним чином вищі соціальні цінності, визнані і закріплені в нормах Конституції України і включають повновладдя і самоврядування народу, пріоритет прав і свобод людини й громадянина, багатопартійність і політичний плюралізм, принципи організації державної і муніципальної влади.

Об’єкти виборчих правовідносин є необхідним елементом їх внутрішньої структури, надають виборчим правам громадян та їх гарантіям предметну осмисленість, пов’язують з реальними соціально-політичними процесами. Саме об’єкти зводять воєдино суб’єктивні права і юридичні обов’язки учасників виборчих правовідносин, а вплив на них у рамках, передбачених виборчим законодавством, зумовлюють діяльність суб’єктів виборчого процесу.

Таким чином, загальним об’єктом всього комплексу виборчих правовідносин є публічна влада. Конкретними об’єктами окремих виборчих правовідносин виступають виборчі дії. Їх послідовне виконання і утворює зміст виборчого процесу, який розуміється як розгорнута у часі і просторі впорядкована сукупність політичних, адміністративних, фінансових, інформаційних правовідносин, в юридичних рамках яких і через які реалізується політична правосуб’єктність громадян, і ширше, конституційна спадкоємність і легітимність виборчих інститутів державної влади і місцевого самоврядування.