- •Тема 1. Конституційне право україни: галузь права, наука, навчальна дисципліна
- •1. Щодо терміну “конституційне право”
- •2. Предмет конституійного права україни як галузі права
- •3. Метод конституційно-правового регулювання
- •4. Конститиуційно-правові норми та інститути
- •5. Конституційно-правові відносини
- •6. Субєкти конституційно-правових відносин
- •7. Джерала галузі конституційного права
- •8. Конституційно-правова відповідальність
- •9. Конституційне право як наука
- •10. Конституційне право як навчальна дисциплана
- •Тема 2. Основи вчення про конституцію і сучасна теорія конституціоналізму
- •1. Поняття конституції
- •2. Конституціоналізм як політико-правова доктрина
- •3. Функції конституції
- •4. Порядок прийняття конституції
- •5. Зміна конституції
- •6. Класифікація конституцій
- •7. Основні риси Конституції України
- •8. Юридичні властивості Конституції України
- •9. Реалізація норм конституційного права
- •10. Етапи прийняття діючої Конституції України
- •11. Структура Конституції України та її загальна характеристика
- •Тема 3. Основи конституційного ладу україни
- •2. Основи конституційного ладу України
- •3. Характеристика України як демократичної держави
- •4. Людина як найвища соціальна цінність
- •5. Характеристика України як правової держави
- •6. Республіканська форма правління
- •7. Унітарний державний устрій України
- •8. Суверенність української держави
- •9. Україна – соціальна держава
- •10. Конституційні засади економічних відносин
- •11. Захист конституційного ладу України
- •Тема 4. Конституційні основи правового статусу особи в україні
- •1. Конституційна концепція прав людини
- •2. Зміст категорії “конституційний статус особи”
- •3. Громадянство України та його принципи
- •4. Набуття громадянства України
- •6. Набуття громадянства України внаслідок установлення над дитиною опіки або піклування.
- •5. Поняття і класифікація конституційних прав і свобод
- •6. Особисті права і свободи
- •7. Політичні права і свободи громадян України
- •8. Економічні, соціальні, культурні права і свободи
- •9. Конституційні обов’язки громадян України
- •10. Гарантії прав і свобод людини і громадянина
- •Тема 5. Конституційно-правові засади безпосередньої демократії
- •1. Основні засади теорії безпосередньої демократії
- •2. Вибори в системі інститутів безпосередньої демократії
- •3) Переважна більшість його норм є процесуальними нормами.
- •3. Виборчі правовідносини
- •4. Загальні засади виборчого процесу в Україні
- •5. Поняття і види референдуму
- •Тема 4. Основи конституційно-правового статусу людини і громадянина
- •Література
- •Тема 5. Конституційні засади теорії безпосередньої демократії
- •Л і т е р а т у р а
- •9. Кравченко в.В. Конституційне право Україні. Навчальний посібник. – к., 2006.
- •10. Мурашин о. Акти прямого народовладдя у механізмі правового регулювання // Право України. – 2000. - № 9.
- •11. Погорілко в.Ф., Федоренко в.Л. Референдуми в Україні: історія та сучасність: Монографія. – к ., 2000.
- •12. Погорілко в. Основні засади теорії безпосередньої демократії // Право України. – 2001. - № 8.
3. Громадянство України та його принципи
Громадянство– це структурний елемент правового статусу особи, який розкриває головний зміст зв’язку людини і держави, взаємовідносини громадянина з державою та суспільством.
Наявність громадянства – передумова повного розповсюдження на дану особу всіх прав, свобод і обов’язків, які визнаються законами, захисту цієї особи державою не тільки в середині країни, але й за її межами.
Громадянство визначається як стійкий, необмежений в просторі правовий зв’язок особи з Українською державою, заснований на юридичному визнанні державою цієї особи громадянином України, внаслідок чого особа і держава набувають взаємних прав і обов’язків в обсязі, передбаченому Конституцією і законами України.
Правовий характер зв’язку особи з державою, який утворює відносини громадянства, виражається в її юридичному оформленні. Громадянство – правове, а не фактичне становище.
Відносини громадянства не пов’язані безпосередньо з фактом проживання людини в країні. Адже чимало громадян України проживають за кордоном, а населення України включає не тільки громадян, але й іноземних громадян та осіб без громадянства, які постійно перебувають на її території. Всі ці категорії осіб складають населення країни, поняття якого характеризується не як правове, а як демографічне.
Громадянином держави особа є не тому, що проживає на її території, а внаслідок існуючих між особою і державою особливих зв’язків, які складають зміст громадянства.
Громадянство кожної окремої людини юридично оформлюється документами, які підтверджують цей статус. Ними є паспорт громадянина України, свідоцтво про народження, інший документ, що містить вказівку на громадянство.
Система конституційно-правових норм, що регулюють питання громадянства, складає головний конституційно-правовий інститут – інститут громадянства. Джерелами цього інституту є:
1. Конституція України.
2. Закон України “Про громадянство України” за станом на 22 травня 2001 року.
3. Чинні міжнародні договори України з питань громадянства.
4. Підзаконні акти.
Норми цих актів, виходячи з визнання права на громадянство як природного права людини,закріплюютьпринципи громадянства та регламентують порядок набуття і припинення громадянства, повноваження органів державної влади та інших організацій, які беруть участь у вирішенні питань громадянства та порядок їх вирішення.0
Принципи громадянства – це ті вихідні положення, які визначають істотні риси відносин громадянства. Конституція України та Закон України “Про громадянство України” закріплюють такі принципи громадянства України:
1) принцип єдиного громадянства – громадянин України не повинен бути одночасно громадянином іноземної держави. Тим самим заперечується інститут подвійного громадянства. Враховуючи важливість цього принципу Конституція України віднесла його до засад конституційного ладу;
2) принцип рівності громадянства– громадяни України мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом незалежно від підстав і порядку набуття громадянства;
3) принцип збереження громадянства України у разі одруження чи розірвання шлюбу – одруження громадянина України з особою, яка перебуває в іноземному громадянстві, або з особою без громадянства, а також розірвання такого шлюбу не змінюють їх громадянства;
4) принцип збереження громадянства України особами, які проживають за межами держави– сам факт проживання громадянина України за межами держави не припиняє його громадянства.Проте Закон вимагає, щоб така особа протягом семи років стала на консульський облік. В іншому разі особа розглядається як така, що фактично втратила зв’язок з Українською державою і вона втрачає громадянство України;
5) принцип захисту державою громадян України за кордоном – громадянам України, які проживають або перебувають за межами України, гарантується піклування та захист;
6) принцип неприпустимості депортації та екстрадиції громадян України –громадянин України не може бути вигнаний за межі України або виданий іншій державі;
7) принцип невід’ємності громадянства – громадянин України не може бути позбавлений громадянства;
8) принцип невизнання за громадянами України належності до іноземного громадянства – громадянин України, який добровільно набув громадянства іншої держави, втрачає громадянство України. До прийняття рішення про втрату громадянства України відносини з такою особою будуються так, якби вона була лише громадянином України, її належність до громадянства іншої держави не враховується.
