- •Тема 1. Конституційне право україни: галузь права, наука, навчальна дисципліна
- •1. Щодо терміну “конституційне право”
- •2. Предмет конституійного права україни як галузі права
- •3. Метод конституційно-правового регулювання
- •4. Конститиуційно-правові норми та інститути
- •5. Конституційно-правові відносини
- •6. Субєкти конституційно-правових відносин
- •7. Джерала галузі конституційного права
- •8. Конституційно-правова відповідальність
- •9. Конституційне право як наука
- •10. Конституційне право як навчальна дисциплана
- •Тема 2. Основи вчення про конституцію і сучасна теорія конституціоналізму
- •1. Поняття конституції
- •2. Конституціоналізм як політико-правова доктрина
- •3. Функції конституції
- •4. Порядок прийняття конституції
- •5. Зміна конституції
- •6. Класифікація конституцій
- •7. Основні риси Конституції України
- •8. Юридичні властивості Конституції України
- •9. Реалізація норм конституційного права
- •10. Етапи прийняття діючої Конституції України
- •11. Структура Конституції України та її загальна характеристика
- •Тема 3. Основи конституційного ладу україни
- •2. Основи конституційного ладу України
- •3. Характеристика України як демократичної держави
- •4. Людина як найвища соціальна цінність
- •5. Характеристика України як правової держави
- •6. Республіканська форма правління
- •7. Унітарний державний устрій України
- •8. Суверенність української держави
- •9. Україна – соціальна держава
- •10. Конституційні засади економічних відносин
- •11. Захист конституційного ладу України
- •Тема 4. Конституційні основи правового статусу особи в україні
- •1. Конституційна концепція прав людини
- •2. Зміст категорії “конституційний статус особи”
- •3. Громадянство України та його принципи
- •4. Набуття громадянства України
- •6. Набуття громадянства України внаслідок установлення над дитиною опіки або піклування.
- •5. Поняття і класифікація конституційних прав і свобод
- •6. Особисті права і свободи
- •7. Політичні права і свободи громадян України
- •8. Економічні, соціальні, культурні права і свободи
- •9. Конституційні обов’язки громадян України
- •10. Гарантії прав і свобод людини і громадянина
- •Тема 5. Конституційно-правові засади безпосередньої демократії
- •1. Основні засади теорії безпосередньої демократії
- •2. Вибори в системі інститутів безпосередньої демократії
- •3) Переважна більшість його норм є процесуальними нормами.
- •3. Виборчі правовідносини
- •4. Загальні засади виборчого процесу в Україні
- •5. Поняття і види референдуму
- •Тема 4. Основи конституційно-правового статусу людини і громадянина
- •Література
- •Тема 5. Конституційні засади теорії безпосередньої демократії
- •Л і т е р а т у р а
- •9. Кравченко в.В. Конституційне право Україні. Навчальний посібник. – к., 2006.
- •10. Мурашин о. Акти прямого народовладдя у механізмі правового регулювання // Право України. – 2000. - № 9.
- •11. Погорілко в.Ф., Федоренко в.Л. Референдуми в Україні: історія та сучасність: Монографія. – к ., 2000.
- •12. Погорілко в. Основні засади теорії безпосередньої демократії // Право України. – 2001. - № 8.
10. Етапи прийняття діючої Конституції України
Початок новітнього конституційного процесу в Україні пов’язується з прийняттям Декларації про державний суверенітет України від 16 липня 1990 року, де утверджувалося здійснення українським народом його невід’ємного права на самовизначення та проголошувалися нові принципи організації публічної влади та правового статусу людини і громадянина. У цьому процесі можна виділити три основних етапи.
Переший етап новітнього конституційного процесу в Україні охоплює період від 16 липня 1990 року до 26 жовтня 1993 року. На першому етапі розпочинається робота з підготовки проекту нової Конституції України. Хронологічно вона здійснювалася таким чином:
- 24 жовтня 1990 року Верховна Рада Української РСР утворила Конституційну комісію (Комісію з розробки нової Конституції Української РСР) у складі 59 осіб під головуванням тодішнього Голови Верховної Ради Української РСР Л. Кравчука;
- Комісія розробила Концепцію нової Конституції України, де було сформульовано загальні методологічні принципи майбутньої Конституції України. Цю Концепцію ухвалила Верховна Рада Української РСР 19 червня 1991 року;
- на основі Концепції Комісія підготувала проект нової Конституції України, останній варіант якого датується 26 жовтня 1993 року.
Паралельно з цим до чинної на той час Конституції Української РСР 1978 року вносилися зміни і доповнення з метою привести її у відповідність до положень Декларації про державний суверенітет України від 16 липня 1990 року та Акту проголошення незалежності України від 24 серпня 1991 року. В зв’язку із загостренням політичної ситуації, що відобразилося у протистоянні різних гілок влади, після 26 жовтня 1993 року конституційний процес було фактично перервано.
Другий етап починається після завершення дострокових парламентських і президентських виборів і охоплює період з 10 листопада 1994 року по 8 червня 1995 року.
Цей етап характеризується відновленням конституційного процесу. 10 листопада Верховна Рада України затверджує новий склад Конституційної комісії, співголовами якої стали Президент України Л.Д.Кучма та голова Верховної Ради України О.О.Мороз.
Одночасно з розробкою проекту Конституції України на другому етапі необхідно було вирішити питання про встановлення (до прийняття Конституції України) тимчасового конституційного порядку. Це було зумовлено тим, що до Конституції Української РСР 1978 року в різний час вносилося багато неузгоджених між собою змін та доповнень, унаслідок чого вона перетворилася на внутрішньо суперечливий документ. У зв’язку з цим виник стан конституційної невизначеності, коли різні статті Конституції України по-різному визначали принципові положення щодо організації влади в Україні (наприклад, стаття 2 закріплювала радянську модель організації влади, а стаття 93 – організацію влади на засадах принципу розподілу влад).
Завершився другий етап 8 червня 1995 року укладанням Конституційного Договору між Президентом України і Верховною Радою України про організацію державної влади та місцевого самоврядування на період до прийняття нової Конституції України. Конституційний Договір дозволив створити умови для прискорення конституційного процесу в Україні.
Третій етап охоплює період від 8 червня 1995 року (підписання Конституційного Договору між Верховною Радою України та Президентом України “Про основні засади організації та функціонування державної влади і місцевого самоврядування в Україні на період до прийняття нової Конституції України”) до 28 червня 1996 року (прийняття Конституції України). В юридичній літературі звертається увага на те, що на своєму останньому етапі конституційний процес в Україні характеризується суттєвими особливостями, які відносно рідко зустрічаються в конституційній практиці. До них відносять:
а) створення Конституційною комісією України на своєму засідання 24 листопада 1995 року нової Робочої групи з підготовки проекту нової Конституції України з числа членів Конституційної комісії;
б) схвалення Конституційною комісією України проекту Конституції, який представила ця Робоча група, і передачу його разом із зауваженнями і пропозиціями членів Конституційної комісії на розгляд до Верховної Ради України;
в) створення Верховною Радою України 5 травня 1996 року Тимчасової спеціальної комісії з доопрацювання проекту Конституції України;
г) колективне (на пленарному засіданні Верховної Ради України, яке проходило майже цілу добу) обговорення більшості статей проекту Конституції України і прийняття нової Конституції України переважною, кваліфікованою більшістю голосів;
д) завершальне редагування тексту Конституції апаратом Верховної Ради України і урочисте підписання тексту Конституції Президентом України і Головою Верховної Ради України 12 липня 1996 року.
