- •Тема 1. Конституційне право україни: галузь права, наука, навчальна дисципліна
- •1. Щодо терміну “конституційне право”
- •2. Предмет конституійного права україни як галузі права
- •3. Метод конституційно-правового регулювання
- •4. Конститиуційно-правові норми та інститути
- •5. Конституційно-правові відносини
- •6. Субєкти конституційно-правових відносин
- •7. Джерала галузі конституційного права
- •8. Конституційно-правова відповідальність
- •9. Конституційне право як наука
- •10. Конституційне право як навчальна дисциплана
- •Тема 2. Основи вчення про конституцію і сучасна теорія конституціоналізму
- •1. Поняття конституції
- •2. Конституціоналізм як політико-правова доктрина
- •3. Функції конституції
- •4. Порядок прийняття конституції
- •5. Зміна конституції
- •6. Класифікація конституцій
- •7. Основні риси Конституції України
- •8. Юридичні властивості Конституції України
- •9. Реалізація норм конституційного права
- •10. Етапи прийняття діючої Конституції України
- •11. Структура Конституції України та її загальна характеристика
- •Тема 3. Основи конституційного ладу україни
- •2. Основи конституційного ладу України
- •3. Характеристика України як демократичної держави
- •4. Людина як найвища соціальна цінність
- •5. Характеристика України як правової держави
- •6. Республіканська форма правління
- •7. Унітарний державний устрій України
- •8. Суверенність української держави
- •9. Україна – соціальна держава
- •10. Конституційні засади економічних відносин
- •11. Захист конституційного ладу України
- •Тема 4. Конституційні основи правового статусу особи в україні
- •1. Конституційна концепція прав людини
- •2. Зміст категорії “конституційний статус особи”
- •3. Громадянство України та його принципи
- •4. Набуття громадянства України
- •6. Набуття громадянства України внаслідок установлення над дитиною опіки або піклування.
- •5. Поняття і класифікація конституційних прав і свобод
- •6. Особисті права і свободи
- •7. Політичні права і свободи громадян України
- •8. Економічні, соціальні, культурні права і свободи
- •9. Конституційні обов’язки громадян України
- •10. Гарантії прав і свобод людини і громадянина
- •Тема 5. Конституційно-правові засади безпосередньої демократії
- •1. Основні засади теорії безпосередньої демократії
- •2. Вибори в системі інститутів безпосередньої демократії
- •3) Переважна більшість його норм є процесуальними нормами.
- •3. Виборчі правовідносини
- •4. Загальні засади виборчого процесу в Україні
- •5. Поняття і види референдуму
- •Тема 4. Основи конституційно-правового статусу людини і громадянина
- •Література
- •Тема 5. Конституційні засади теорії безпосередньої демократії
- •Л і т е р а т у р а
- •9. Кравченко в.В. Конституційне право Україні. Навчальний посібник. – к., 2006.
- •10. Мурашин о. Акти прямого народовладдя у механізмі правового регулювання // Право України. – 2000. - № 9.
- •11. Погорілко в.Ф., Федоренко в.Л. Референдуми в Україні: історія та сучасність: Монографія. – к ., 2000.
- •12. Погорілко в. Основні засади теорії безпосередньої демократії // Право України. – 2001. - № 8.
8. Юридичні властивості Конституції України
Юридичні властивості Конституції України – це її специфічні риси як Основного Закону, які відрізняють Конституцію України від інших нормативно-правових актів, характеризують її сутність та зміст.
1. Конституція – Основний закон держави.Будь-яка конституція є законом і має всі ознаки закону. Але на відміну від інших законів, конституція – це такий закон, який приймається або безпосередньо народом на референдумі, або вищим представницьким органом державної влади і закріплює найважливіші засади життя суспільства і держави. Саме тому за своїм значенням конституція є основним законом держави.
2. Юридичне верховенство конституції.Однією з головних юридичних властивостей конституції є її верховенство у правовій системі. Конституція – це не просто основний закон держави, а такий закон, який має особливу, найвищу юридичну силу у порівнянні з іншими законами і нормативно-правовими актами.
Норми конституції є основоположними джерелами не тільки конституційного права, але й інших галузей українського права. Всі закони та інші нормативні акти повинні прийматись тільки закріпленими в конституції державними органами і відповідати конституції. Державні органи й органи місцевого самоврядування, посадові особи, громадяни та їх громадські об’єднання зобов’язані дотримуватись конституції. Жоден закон чи інший нормативний акт, що суперечить нормам конституції, не має юридичної сили. Цей принцип знайшов своє закріплення в нормах Конституції України (ст. 8): “Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй”.
Установлення принципу верховенства Конституції України означає утвердження в нашій країні конституційного ладу, прагнення до створення правової держави, підпорядкування самої держави Конституції, праву.
3. Конституція – база поточного законодавства. Закріплюючи головні, базові суспільні відносини, Конституція України є правовою основою для всього поточного законодавства. Абсолютна більшість норм конституції є відправними, вихідними для поточного галузевого законодавства – цивільного, адміністративного, кримінального тощо. І в цьому полягає одна з найважливіших властивостей конституції.
4. Пряма дія норм конституції.Пряма дія норм конституції означає, що ці норми “працюють”, так би мовити, без посередників – законів та інших нормативних актів, прийнятих на основі конституції і на її розвиток. Пряма дія конституції означає, що кожний громадянин, який вважає свої права порушеними, може звернутись за їх захистом до суду, посилаючись при цьому на відповідну статтю Конституції, й суд у цьому випадку не може відмовити у розгляді справи, посилаючись на відсутність норми права, закріпленої в законі або в іншому нормативному акті, який конкретизує конституційну норму.
5. Правова охорона конституції.Насамперед слід зазначити, що в юридичній літературі вживаються два поняття – охорона і захист Конституції України. Обидва поняття – охорона і захист Конституції України – об’єднані загальним об’єктом і метою, яка полягає в забезпеченні реальності і виконуваності Основного закону. Методи досягнення поставлених завдань і, відповідно, зміст охорони Конституції і захисту Конституції різні.
Охорона Конституції розуміється як комплекс заходів для усунення перешкод в реалізації Конституції України і попередженню конституційних правопорушень.
Захист Конституції України – це усунення конкретних порушень конституційних норм. Якщо охорона Конституції України спрямована в майбутнє, на попередження конституційних правопорушень, то захист Конституції України починається лише під час здійснення конституційного правопорушення.
Отже, охорона конституції включає в себе і її захист, тобто активні дії з метою усунення порушень тих чи інших норм Конституції України. Тому поняття охорони Конституції України в широкому смислі включає і захист Конституції.
Конституційна законність починається не тоді, коли шляхом рішень компетентних органів забезпечується відновлення порушених прав чи понесуть покарання винні особи за здійснення правопорушення, а тоді, коли кожна людина, кожен державний чи громадський орган будуть самі додержуватись конституції, діяти у відповідності з її приписами. Саме тому в Конституції України записано: “Кожен зобов’язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей” (ч. 1 ст. 68).
Обов’язок дотримання Конституції України сформульований не як вимога конкретної правової норми, за порушення якої настане санкція, а як конституційний принцип, який є основою законності і правопорядку в країні. Разом з тим, Конституція України та інші закони передбачають спеціальні органи державної влади, до повноважень яких належить правовий захист самої Конституції України. Так, у відповідності зі ст. 102 Конституції України гарантом Конституції є Президент України.
Особлива роль у справі захисту Конституції України належить Конституційному Суду України, повноваження якого визначаються Конституцією і законом України “Про Конституційний Суд України”.
6. Особливий порядок зміни конституції.Стабільність у суспільстві і державі багато в чому залежить від стабільності законів, і, насамперед, від стабільності основного закону – конституції. Саме тому на відміну від звичайних законів для внесення змін до конституції встановлюється більш складний порядок, спрямований проти скороспілих, кон’юнктурних поправок.
