- •Тема 1. Конституційне право україни: галузь права, наука, навчальна дисципліна
- •1. Щодо терміну “конституційне право”
- •2. Предмет конституійного права україни як галузі права
- •3. Метод конституційно-правового регулювання
- •4. Конститиуційно-правові норми та інститути
- •5. Конституційно-правові відносини
- •6. Субєкти конституційно-правових відносин
- •7. Джерала галузі конституційного права
- •8. Конституційно-правова відповідальність
- •9. Конституційне право як наука
- •10. Конституційне право як навчальна дисциплана
- •Тема 2. Основи вчення про конституцію і сучасна теорія конституціоналізму
- •1. Поняття конституції
- •2. Конституціоналізм як політико-правова доктрина
- •3. Функції конституції
- •4. Порядок прийняття конституції
- •5. Зміна конституції
- •6. Класифікація конституцій
- •7. Основні риси Конституції України
- •8. Юридичні властивості Конституції України
- •9. Реалізація норм конституційного права
- •10. Етапи прийняття діючої Конституції України
- •11. Структура Конституції України та її загальна характеристика
- •Тема 3. Основи конституційного ладу україни
- •2. Основи конституційного ладу України
- •3. Характеристика України як демократичної держави
- •4. Людина як найвища соціальна цінність
- •5. Характеристика України як правової держави
- •6. Республіканська форма правління
- •7. Унітарний державний устрій України
- •8. Суверенність української держави
- •9. Україна – соціальна держава
- •10. Конституційні засади економічних відносин
- •11. Захист конституційного ладу України
- •Тема 4. Конституційні основи правового статусу особи в україні
- •1. Конституційна концепція прав людини
- •2. Зміст категорії “конституційний статус особи”
- •3. Громадянство України та його принципи
- •4. Набуття громадянства України
- •6. Набуття громадянства України внаслідок установлення над дитиною опіки або піклування.
- •5. Поняття і класифікація конституційних прав і свобод
- •6. Особисті права і свободи
- •7. Політичні права і свободи громадян України
- •8. Економічні, соціальні, культурні права і свободи
- •9. Конституційні обов’язки громадян України
- •10. Гарантії прав і свобод людини і громадянина
- •Тема 5. Конституційно-правові засади безпосередньої демократії
- •1. Основні засади теорії безпосередньої демократії
- •2. Вибори в системі інститутів безпосередньої демократії
- •3) Переважна більшість його норм є процесуальними нормами.
- •3. Виборчі правовідносини
- •4. Загальні засади виборчого процесу в Україні
- •5. Поняття і види референдуму
- •Тема 4. Основи конституційно-правового статусу людини і громадянина
- •Література
- •Тема 5. Конституційні засади теорії безпосередньої демократії
- •Л і т е р а т у р а
- •9. Кравченко в.В. Конституційне право Україні. Навчальний посібник. – к., 2006.
- •10. Мурашин о. Акти прямого народовладдя у механізмі правового регулювання // Право України. – 2000. - № 9.
- •11. Погорілко в.Ф., Федоренко в.Л. Референдуми в Україні: історія та сучасність: Монографія. – к ., 2000.
- •12. Погорілко в. Основні засади теорії безпосередньої демократії // Право України. – 2001. - № 8.
6. Класифікація конституцій
Сьогодні у світі нараховується понад 200 конституцій. Різноманітність конституцій дозволяє їх класифікувати, тобто встановити закономірно існуючі між ними загальні ознаки, що дає можливість їх порівнювання, виявлення особливостей форми, структури та змісту. Класифікація конституцій, як і будь-яка класифікація, є умовною, оскільки у світі немає конституцій, які були б ідентичні за всіма ознаками. Вони розрізняються не тільки тим, що в них враховані національні і історичні особливості конкретної держави, але й різноманітними способами їх розробки й прийняття.
1. Діючі сьогодні конституції можна розділити на конституції “старого” і “нового” покоління. До першої групи відносяться конституції, прийняти в основному у ХVIII – XIX ст. До цієї групи включаються і деякі конституції, прийняті у ХХ ст. до другої світової війни. Конституції старого покоління розроблялись і приймались в умовах, які докорінно відрізняються від нинішніх. Так, Конституція США. Яка має солідний вік – їй більше двохсот років, - розроблялась в умовах, коли окремі колишні британські колонії, що здобули незалежність, об’єднались в єдину державу. На цей час ще не було й досвіду розробки й прийняття таких актів, як конституція.
Другу групу складають конституції, прийняті після другої світової війни. Це конституції багатьох країн Європи, Азії, Африки і Америки. До них відносяться конституції всіх країн, що одержали незалежність у результаті розпаду колоніальних імперій, а також Радянського Союзу, Югославії, Чехословакії та ін. Конституції цих країн приймались в умовах, коли міжнародна обстановка сприяла демократизації суспільного життя. У цей час із сукупності прийнятих конституцій складається певна модель конституції, де є загальні положення, розділи про права і свободи людини і громадянина, про інститути державної влади, про територіальний устрій, місцеве самоврядування.
Причому в усіх конституціях глава про права і свободи людини і громадянина, як правило, ставиться на перше місце, або на одно з перших місць.
2. За формою конституції поділяються написанітанеписані. Такий поділ фактично відображає різне значення самого поняття конституції, оскільки писана конституція являє собою основний закон держави, що приймається в особливому порядку і має найвищу юридичну силу, тобто конституцію формально-юридичну. В свою чергу неписана конституція – це конституція матеріальна, яка не виражена в єдиному писаному акті, а становить собою велику кількість нормативних актів і конституційних звичаїв.
3. За терміном діїконституції поділяються напостійніітимчасові.Більшість конституцій не передбачають певного терміну дії і, в силу цього, є постійними, але це не означає неможливості їх зміни або скасування. Тимчасові конституції приймаються на обмежений строк або до настання певних подій, наприклад, до прийняття нової конституції.
4.За способом прийняттярозрізняютьоктроїрувані(даровані “згори”) танародніконституції (прийняті представницьким органом або шляхом референдуму). До октроїруваних відносяться конституції, що даровані монархом або президентом народові, та конституції даровані метрополією своїй колонії, яка проголошувалася незалежною державою.
5.За порядком зміни, внесення поправок і доповненьконституції поділяють на:жорсткі,які змінюються і доповнюються в особливому порядку, з дотриманням ускладненої (у порівнянні зі звичайною законодавчою) процедури;гнучкі,які змінюються в такому ж порядку, як і звичайні закони.
