33)Функціональні біліарні порушення-визначення,критерії діагностики.

Останнім часом увагу клініцистів усе більше привертають функціональні розлади органів травлення, у тому числі дискінезії жовчних шляхів (ДЖШ), які згідно з Римським консенсусом II визначено як комплекс клінічних симптомів, що розвинулися в результаті моторно-тонічної дисфункції жовчного міхура (ЖМ), жовчних проток і сфінктерів, не мають ознак органічного походження (запалення, утворення каменів) і можуть бути постійними або виникати періодично. Клініка Незалежно від форми дискінезії серед хворих переважають молоді жінки (до 30 років) астенічної конституції. В анамнезі – стресові обставини, емоц напруж, астеновегет поруш порушення менструального циклу. Часто спост симптоми функц шлї та кишк диспепсій (нудота, блювання, відрижка, печія, метеоризм тощо). При гіпотонічній і гіпокінетичній дискінезії ЖМ пацієнти часто скаржаться на тупий ниючий біль у ділянці правого підребер'я, якому властива чітка іррадіація, що під час прийому їжі іноді посилюється. Поширеними є скарги на поганий апетит, гіркоту в роті, здуття живота. При пальпації – незначний біль у зоні ЖМ. Гіпокінетична форма ДЖШ, як правило, спостерігається в осіб із переважанням тонусу симпатичної частини вегетативної нервової системи. Цьому сприяє виділення антихолецистокініну, надмірна кількість якого значно знижує утворення холецистокініну в дванадцятипалій кишці, що, в свою чергу, ще більше сповільнює рухову функцію ЖМ. Можуть бути позитивними симптоми Василенка, Кера, Мерфі. Зони шкірної гіперестезії Захар'їна-Геда здебільшоговідсутні.Під час пальпації живота без загострення відзначається незначний біль у зоні ЖМ і під грудьми. Больові точки, характерні для хронічного холециститу, виражені не різко або відсутні. Гіпотонічна-гіперкінетична форма ДЖШ (поєднання гіпотонії ЖМ і спазму СО) досить часто спостерігається за підвищеного тонусу парасимпатичного відділу вегетативної нервової системи і високого кислотоутворення в шлунку:конституційна-ваготонія; невиразкова-диспепсія; хронічний первинний гастродуоденіт);  пептична-виразка; хронічний-рецидивуючий-панкреатит; черепно-мозкова-травма.. Лабораторні та інструментальні методи дослідження Багатомоментне дуоденальне зондування. За гіпотонічно-гіпокінетичної дискінезії ЖМ виділяється велика кількість жовчі В (>70 мл), час її виділення продовжується до 60 хв і більше, нерідко спостерігається позитивний повторний міхуровий рефлекс. Під час і особливо після зондування біль у ділянці правого підребер'я зменшується. У хворих із гіпертонічно-гіперкінетичною дисфункцією ЖМ кількість жовчі В і об'єм ЖМ зменшені. Виділення жовчі В бурхливе, супроводжується болем, нудотою, іноді блюванням. Після зондування не спостерігається полегшення, а навпаки, біль у правому підребер'ї посилюється. . Холецистографія. За гіпотонічно-гіпокінетичної дискінезії об'єм ЖМ значно перевищує норму, коефіцієнт спорожнення – <20%..Ультразвуковий моніторинг виявляє збільшення латентного періоду й послаблення евакуаторної здатності за гіпотонічно-гіпокінетичної дискінезії ЖМ та швидке його спорожнення за гіпертонічно-гіперкінетичної дисфункції Пряма манометрія СО дає інформацію про наявність біліарної гіпертензії, її ступінь та доцільність сфінктеротоміїАдекватною альтернативою манометрії може бути гепатобіліарна сцинтиграфія. Побічно про дисфункцію СО свідчить розширений діаметр холедоха, виміряний під час УЗД органів черевної порожнини. За допомогою цього методу можна точно визначити довжину зони сфінктера. Для оцінки функціональної активності ЖМ проводять динамічну холецистографію з ^99mTс – золотий стандарт діагностики дисфункції ЖМ. У разі використання як стимулятора холецистокініну або під час прийому їжі метод дає змогу визначити час початку спорожнення ЖМ, а також час і фракцію вигнання.  Під час рентгенологічного дослідження ознаками функціональної біліарної дискінезії є добре контрастована тінь ЖМ без змін величини, форми і положення, лабільність зазначених ознак під час зміни положення тіла, прискорення або сповільнення темпів спорожнення ЖМ і жовчних проток. У загальному аналізі крові та за біохімічного її дослідження у пацієнтів із первинною біліарною дискінезією ознаки запального процесу відсутні; не визначаються вони і під час дослідження дуоденального вмісту.