- •Заняття 41
- •Теоретичні питання
- •Алгоритм лабораторної роботи 1:
- •Методика проведення експерименту
- •1 Визначення загальної кислотності, загальної соляної кислоти, зв’язаної соляної кислоти і вільної соляної кислоти в одній порції шлункового соку
- •Алгоритм лабораторної роботи 2:
- •Методика проведення експерименту
- •2 Патологічні складові частини шлункового соку і їх виявлення
- •2.1 Виявлення молочної кислоти за якісною реакцією Уффельмана
- •Алгоритм лабораторної роботи 3:
- •Методика проведення експерименту
- •A. Глюкоза.
- •D. Дипептидаз.
- •Технологічна карта проведення практичного заняття
- •Граф логічної структури теми “Дослідження процесу перетравлювання активних речовин (білків, вуглеводів, ліпідів) у травному каналі”
- •При підготовці до заняття користуйтеся літературою:
- •1.2 Діазореакція
- •2 Виявлення вітаміну в6
- •Технологічна карта проведення практичного заняття
- •Граф логічної структури теми “Дослідження функціональної ролі водорозчинних (коферментних) вітамінів в1, в2. В3, в6, в12 в метаболізмі та реалізації клітинних функцій”
- •При підготовці до заняття користуйтеся літературою:
- •1.2 Реакція з йодом
- •Алгоритм лабораторної роботи 2
- •2 Кількісне визначення вітаміну с в сечі
- •Технологічна карта проведення практичного заняття
- •Граф логічної структури теми “Дослідження механізмів та біохімічних ефектів вітамінв с, рр, н, Вс, р. Методи визначення вітаміну с”
- •Заняття 44
- •Теоретичні питання
- •Алгоритм лабораторної роботи:
- •Методика проведення експериментів
- •1 Виявлення вітаміну а
- •Технологічна карта проведення практичного заняття
- •Граф логічної структури теми “Вивчення біохімічних ефектів та методів визначення жиророзчинних вітамінів, вітаміноподібних речовин”
- •Тема. Визначення макро- та мікроелементів у біологічному матеріалі. Біологічні функції окремих елементів
- •Теоретичні питання
- •Алгоритм лабораторної роботи:
- •Методика проведення експериментів
- •1 Якісна реакція на Са, Мg, р у сироватці крові Принцип методу: якісні реакції на дані елементи ґрунтуються на утворенні важкорозчинних солей (характерні осади), а також забарвлених сполук:
- •1.3 Визначення фосфату ро43-
- •Алгоритм лабораторної роботи:
- •Методика проведення експерименту
- •2 Визначення вмісту неорганічних фосфатів у сироватці крові
- •Алгоритм лабораторної роботи:
- •Методика проведення експерименту
- •3 Визначення вмісту магнію в сироватці крові
- •Технологічна карта проведення практичного заняття
- •Граф логічної структури теми “Визначення макро- та мікроелементів у біологічному матеріалі. Біологічні функції окремих елементів”
- •Тема. Дослідження фізіологічних та біохімічних функцій крові: буферні системи, кислотно-основний стан. Дихальна функція еритроцитів
- •Теоретичні питання
- •Алгоритм лабораторної роботи:
- •Методика проведення експерименту
- •1 Визначення гемоглобіну в крові гемоглобінціанідним методом із застосуванням ацетонціангідрину
- •Технологічна карта проведення практичного заняття
- •Граф логічної структури теми “Дослідження фізіологічних та біохімічних функцій крові: буферні системи, кислотно-основний стан. Дихальна функція еритроцитів”
- •Тема. Дослідження білків плазми крові: білки гострої фази запалення, індикаторні ферменти
- •Теоретичні питання
- •Алгоритм лабораторної роботи:
- •Методика проведення експерименту
- •1 Визначення загального білка сироватки крові біуретовим методом
- •Технологічна карта проведення практичного заняття
- •Граф логічної структури теми “Дослідження білків плазми крові: білки гострої фази запалення, індикаторні ферменти”
- •Тема. Дослідження небілкових азотовмісних та безазотистих органічних компонентів крові. Ліпопротеїни плазми крові
- •Теоретичні питання
- •Алгоритм лабораторної роботи:
- •Методика проведення експерименту
- •1 Визначення залишкового азоту крові
- •2 Спалювання.
- •3 Фотометрування.
- •Технологічна карта проведення практичного заняття
- •Граф логічної структури теми “Дослідження небілкових азотовмісних та безазотистих органічних компонентів крові. Ліпопротеїни плазми крові”
- •Тема. Дослідження згортальної, антизгортальної та фібринолітичної систем крові. Патології гемостазу. Дослідження біохімії імунних процесів та біохімічних механізмів імунодефіцитних станів
- •Теоретичні питання
- •Технологічна карта проведення практичного заняття
- •Тема. Вивчення біохімічних функцій печінки. Визначення активності сорбітолдегідро-генази, γ-глутамілтранспептидази у сироватці крові
- •Теоретичні питання
- •Методика проведення лабораторної роботи
- •1 Визначення активності сорбітолдегідрогенази у сироватці крові за уніфікованим методом з резорцином
- •Алгоритм лабораторної роботи:
- •Методика проведення експерименту
- •2 Осадові проби
- •2.1 Тимолова проба
- •Клініко-діагностичне значення
- •2.2 Проба Вельтмана
- •Алгоритм лабораторної роботи
- •C. Мозку.
- •Технологічна карта проведення практичного заняття
- •Граф логічної структури теми “Вивчення біохімічних функцій печінки. Визначення активності сорбітолдегідрогенази, γ-глутамілтранспептидази у сироватці крові”
- •Тема. Роль печінки в обміні жовчних пігментів. Патобіохімія жовтяниць. Визначення білірубіну в сироватці крові
- •Теоретичні питання
- •Алгоритм лабораторної роботи:
- •Методика проведення експерименту
- •1 Кількісне визначення загального, прямого та непрямого білірубіну в сироватці крові (за методом Ієндрашека)
- •Клініко-діагностичне значення
- •Технологічна карта проведення практичного заняття
- •Граф логічної структури теми “Роль печінки в обміні жовчних пігментів. Патобіохімія жовтяниць. Визначення білірубіну в сироватці крові”
- •Тема. Дослідження процесів біотрансформації ксенобіотиків та ендогенних токсичних речовин. Мікросомальне окиснення. Цитохром р-450
- •Теоретичні питання
- •Технологічна карта проведення практичного заняття
- •Граф логічної структури теми “Дослідження процесів біотрансформації ксенобіотиків та ендогенних токсичних речовин. Мікросомальне окиснення. Цитохром р-450”
- •Тема. Вирішення ситуаційних тестових завдань з “крок-1”
- •Теоретичні питання
- •Технологічна карта проведення практичного заняття
- •Тема. Дослідження функціональної активності нирок та хімічного складу сечі
- •Теоретичні питання
- •Алгоритм лабораторної роботи:
- •Методика проведення експерименту
- •1 Якісні реакції на білок у сечі
- •1.1 Якісна реакція на білок із сульфосаліциловою кислотою
- •1.2 Реакція Геллера
- •2 Якісна проба на кров’яні пігменти в сечі (бензидинова проба)
- •3 Якісна реакція на глюкозу в сечі (реакція Троммера)
- •4 Якісна реакція на кетонові тіла
- •4.1 Проба Легаля на ацетон і ацетооцтову кислоту
- •4.2 Реакція Герхарда на ацетооцтову кислоту
- •5 Якісні реакції на жовчні пігменти
- •5.1 Проба Гмеліна
- •6 Реакція зі спиртовим розчином йоду (уніфікована проба Розіна)
- •Технологічна карта проведення практичного заняття
- •Граф логічної структури теми “Дослідження функціональної активності нирок та хімічного складу сечі”
- •Тема. Дослідження біохімічних перетворень у м’язах. Визначення креатиніну в сироватці крові
- •Теоретичні питання
- •Алгоритм лабораторної роботи:
- •Методика проведення експерименту
- •1 Визначення креатиніну в сироватці крові методом Поппера
- •0,1 Ммоль/л · Ед
- •Технологічна карта проведення практичного заняття
- •БіоенергетикаГ Особливості хімічного складураф логічної структури теми “Дослідження біохімічних перетворень у м’язах. Визначення креатиніну в сироватці крові”
- •Тема. Вивчення особливостей хімічного складу та обміну в сполучній тканині. Визначення сіалових кислот у сироватці крові
- •Теоретичні питання
- •Алгоритм лабораторної роботи:
- •Методика проведення експерименту Визначення сіалових кислот у сироватці крові
- •B. Гамма-глобулін.
- •Технологічна карта проведення практичного заняття
- •Граф логічної структури теми “Вивчення особливостей хімічного складу та обміну в сполучній тканині. Визначення сіалових кислот у сироватці крові”
- •Тема. Вивчення особливостей хімічного складу та метаболізму в нервовій тканині
- •Теоретичні питання
- •Алгоритм лабораторної роботи:
- •Методика проведення експерименту Визначення активності холінестерази у сироватці крові
- •A. Глутаматдекарбоксилази.
- •Технологічна карта проведення практичного заняття
- •Граф логічної структури теми “Вивчення особливостей хімічного складу та метаболізму в нервовій тканині”
- •Тема. Дослідження взаємозв’язку обміну речовин в органах і системах організму
- •Теоретичні питання
- •Технологічна карта проведення практичного заняття
- •Г Енергетичне забезпеченняраф логічної структури теми “Дослідження взаємозв’язку обміну речовин в органах і системах організму”
- •Інтеграція метаболізму
- •Технологічна карта проведення практичного заняття
- •При підготовці до заняття користуйтеся літературою:
- •Технологічна карта проведення практичного заняття
- •Граф логічної структури теми “Контроль засвоєння модуля 2 “Обмін білків. Молекулярна біологія. Біохімія тканин, фізіологічних функцій та міжклітинних комунікацій”
- •Біохімічні дослідження крові (плазма, сироватка)
- •Продовження таблиці а.1
- •Продовження таблиці а.1
- •Список літератури
Алгоритм лабораторної роботи:
Маркують 3 пробірки - контрольну, дослідну, стандартну.
Пробірки заповнюють відповідно до нижченаведеної таблиці.
Проби витримують 5 хв при кімнатній температурі та 20 с у водяній бані.
Пробірки центрифугують і в подальшому використовують надоса-дову рідину, обробляють проби відповідно до ходу роботи.
Оптичну щільність розчинів визначають фотоколориметричним методом.
Концентрацію креатиніну розраховують за формулою.
У висновках порівнюють вміст креатиніну у досліджуваних пробах крові з нормою.
Методика проведення експерименту
1 Визначення креатиніну в сироватці крові методом Поппера
Принцип методу: креатинін реагує з пікриновою кислотою в лужному середовищі з утворенням червоного таутомера пірату креатиніну, який зумовлює появу стійкого оранжево-червоного забарвлення. Інтенсивність забарвлення пропорційна концентрації креатиніну.
Хід роботи: пробірки заповнюють відповідно до таблиці.
|
Реактив |
Проба | ||
|
Дослідна |
Стандартна |
Контрольна | |
|
Сироватка, мл |
1,0 |
- |
- |
|
Робочий стандартний розчин креатиніну, мл |
- |
1,0 |
- |
|
Пікринова кислота (насич.) |
3,0 |
3,0 |
3,0 |
|
Кофеїновий реактив, мл |
- |
1,75 |
1,75 |
|
Витримати 5 хв при 250С, потім помістити у водяну баню при 1000С на 15-20 с | |||
|
|
Центрифугува-ти 10 хв при 3000 об/хв |
|
|
|
Центрифугат, мл |
2,0 |
- |
- |
|
NaОН - 10%, мл |
0,1 |
0,1 |
0,1 |
Загальний об’єм розчинів доводять до 10 мл водою. Через 10 хв (не пізніше ніж через 20 хв) колориметрують у кюветі з товщиною шару 1 см при довжині хвилі 500-560 нм (зелений світлофільтр) проти контрольної проби.
Розрахунок концентрації креатиніну (Х) проводять за формулою
0,1 Ммоль/л · Ед
Х = Ест ,
де Ед - екстинкція дослідної проби;
Ест - екстинкція стандартної проби;
0,1 - концентрація креатиніну в стандартній пробі, ммоль/л (якщо стандартна проба має іншу концентрацію креатиніну, то спів-відношення екстинкції дослідної і стандартної проб перемножують на її значення).
Прямолінійна залежність між величиною екстинкції і вмістом креатиніну зберігається тільки при його концентрації в межах 0,026 - 0,352 ммоль/л. Якщо можна сподіватися на більш високі значення концентрації, сироватку необхідно розвести в 2-4 і більше разів фізіологічним розчином і в наведену вище формулу ввести цю величину (перемножити отримані дані на величину розведення).
Клініко-діагностичне значення. Вміст креатиніну в крові в нормі становить 53-106,1 мкмоль/л. Визначення вмісту креатиніну в сироватці крові проводять для дослідження функції нирок - клубочко-вого апарату, об’єму або швидкості клубочкової фільтрації.
Зростання концентрації креатиніну спостерігають при розладі функції нирок (гострому і хронічному), при кишковій непрохідності, обтурації сечовидільних шляхів, гіперфункції надниркових залоз.
Креатинін відносять до безпорогових речовин, тобто він виділя-ється тільки клубочками і не всмоктується зворотно канальцями. Зниження рівня креатиніну в сироватці крові спостерігають при м’язовій слабкості, вагітності.
Після проведення експериментальної частини роботи ви повинні оформити протокол лабораторної роботи.
Виконайте завдання та перевірте правильність їх розв’язання з еталоном відповіді.
Завдання 1
У крові хворого виявлено підвищення активності ЛДГ1, 2, АсАТ, креатинкінази. В якому органі найбільш імовірний розвиток патоло-гічного процесу?
A. Серце.
B. Підшлункова залоза.
C. Печінка.
D. Нирки.
E. Скелетні м’язи.
Еталон відповіді: А.
Завдання 2
Активність яких ферментів потрібно визначити з діагностичною і прогностичною метою, якщо в клініку прийнятий хворий з патологією серцевого м’яза.
A. Креатинкінази, АлАТ, АсАТ.
B. Аргінази, пептидази, фосфатази.
C. Лізоциму, цитратсинтази, альдолази.
D. Нейрамінідази, гексокінази, піруваткінази.
E. ПДГ, МДГ, ІДГ, α-КГДГ.
Еталон відповіді: А.
Завдання 3
У людей, які тривалий час перебували у стані гіподинамії, після фізичного навантаження виникають інтенсивні болі в м'язах. Яка найбільш вірогідна причина цього?
A. Накопичення в м'язах молочної кислоти.
B. Посилений розпад м'язових білків.
C. Накопичення креатиніну в м'язах.
D. Зменшення вмісту ліпідів у м'язах.
E. Підвищення вмісту АДФ у м'язах.
Еталон відповіді: А.
Завдання 4
Хворому з прогресуючою м'язовою дистрофією було проведено біохімічне дослідження сечі. Виявлення якої речовини у великій кількості в сечі може підтвердити захворювання м'язів у даного хворого?
A. Креатину.
B. Порфиринів.
C. Сечовини.
D. Гіпурової кислоти.
E. Креатиніну.
Еталон відповіді: А.
Завдання 5
Для роботи серцевого м’яза необхідна енергія. Назвіть, який субстрат є основним джерелом енергії в працюючому м’язі?
A. Жирні кислоти.
B. Амінокислоти.
C. Молочна кислота.
D. Піровиноградна кислота.
E. α-Кетоглутарова кислота.
Еталон відповіді: А.
Завдання 6
Заповнити таблицю “Джерела енергії у м’язах”
|
Тип м’язової тканини |
Основні енергетичні субстрати |
Тип обміну |
Хімічні реакції |
Біологічна роль |
|
|
|
|
|
|
Завдання 7
Заповнити таблицю “Ферменти м’язів”
|
Назва |
Тип обміну |
Хімічна реакція |
КДЗ визначення |
|
|
|
|
|
Короткі методичні вказівки до роботи студентів на практичному занятті
Заняття починається з розв’язання навчальних задач, після чого необхідно виконати досліди лабораторної роботи.
У кінці заняття проводяться тестовий контроль, аналіз результатів роботи, в яких беруть участь усі студенти під керівництвом викладача.