- •Заняття 41
- •Теоретичні питання
- •Алгоритм лабораторної роботи 1:
- •Методика проведення експерименту
- •1 Визначення загальної кислотності, загальної соляної кислоти, зв’язаної соляної кислоти і вільної соляної кислоти в одній порції шлункового соку
- •Алгоритм лабораторної роботи 2:
- •Методика проведення експерименту
- •2 Патологічні складові частини шлункового соку і їх виявлення
- •2.1 Виявлення молочної кислоти за якісною реакцією Уффельмана
- •Алгоритм лабораторної роботи 3:
- •Методика проведення експерименту
- •A. Глюкоза.
- •D. Дипептидаз.
- •Технологічна карта проведення практичного заняття
- •Граф логічної структури теми “Дослідження процесу перетравлювання активних речовин (білків, вуглеводів, ліпідів) у травному каналі”
- •При підготовці до заняття користуйтеся літературою:
- •1.2 Діазореакція
- •2 Виявлення вітаміну в6
- •Технологічна карта проведення практичного заняття
- •Граф логічної структури теми “Дослідження функціональної ролі водорозчинних (коферментних) вітамінів в1, в2. В3, в6, в12 в метаболізмі та реалізації клітинних функцій”
- •При підготовці до заняття користуйтеся літературою:
- •1.2 Реакція з йодом
- •Алгоритм лабораторної роботи 2
- •2 Кількісне визначення вітаміну с в сечі
- •Технологічна карта проведення практичного заняття
- •Граф логічної структури теми “Дослідження механізмів та біохімічних ефектів вітамінв с, рр, н, Вс, р. Методи визначення вітаміну с”
- •Заняття 44
- •Теоретичні питання
- •Алгоритм лабораторної роботи:
- •Методика проведення експериментів
- •1 Виявлення вітаміну а
- •Технологічна карта проведення практичного заняття
- •Граф логічної структури теми “Вивчення біохімічних ефектів та методів визначення жиророзчинних вітамінів, вітаміноподібних речовин”
- •Тема. Визначення макро- та мікроелементів у біологічному матеріалі. Біологічні функції окремих елементів
- •Теоретичні питання
- •Алгоритм лабораторної роботи:
- •Методика проведення експериментів
- •1 Якісна реакція на Са, Мg, р у сироватці крові Принцип методу: якісні реакції на дані елементи ґрунтуються на утворенні важкорозчинних солей (характерні осади), а також забарвлених сполук:
- •1.3 Визначення фосфату ро43-
- •Алгоритм лабораторної роботи:
- •Методика проведення експерименту
- •2 Визначення вмісту неорганічних фосфатів у сироватці крові
- •Алгоритм лабораторної роботи:
- •Методика проведення експерименту
- •3 Визначення вмісту магнію в сироватці крові
- •Технологічна карта проведення практичного заняття
- •Граф логічної структури теми “Визначення макро- та мікроелементів у біологічному матеріалі. Біологічні функції окремих елементів”
- •Тема. Дослідження фізіологічних та біохімічних функцій крові: буферні системи, кислотно-основний стан. Дихальна функція еритроцитів
- •Теоретичні питання
- •Алгоритм лабораторної роботи:
- •Методика проведення експерименту
- •1 Визначення гемоглобіну в крові гемоглобінціанідним методом із застосуванням ацетонціангідрину
- •Технологічна карта проведення практичного заняття
- •Граф логічної структури теми “Дослідження фізіологічних та біохімічних функцій крові: буферні системи, кислотно-основний стан. Дихальна функція еритроцитів”
- •Тема. Дослідження білків плазми крові: білки гострої фази запалення, індикаторні ферменти
- •Теоретичні питання
- •Алгоритм лабораторної роботи:
- •Методика проведення експерименту
- •1 Визначення загального білка сироватки крові біуретовим методом
- •Технологічна карта проведення практичного заняття
- •Граф логічної структури теми “Дослідження білків плазми крові: білки гострої фази запалення, індикаторні ферменти”
- •Тема. Дослідження небілкових азотовмісних та безазотистих органічних компонентів крові. Ліпопротеїни плазми крові
- •Теоретичні питання
- •Алгоритм лабораторної роботи:
- •Методика проведення експерименту
- •1 Визначення залишкового азоту крові
- •2 Спалювання.
- •3 Фотометрування.
- •Технологічна карта проведення практичного заняття
- •Граф логічної структури теми “Дослідження небілкових азотовмісних та безазотистих органічних компонентів крові. Ліпопротеїни плазми крові”
- •Тема. Дослідження згортальної, антизгортальної та фібринолітичної систем крові. Патології гемостазу. Дослідження біохімії імунних процесів та біохімічних механізмів імунодефіцитних станів
- •Теоретичні питання
- •Технологічна карта проведення практичного заняття
- •Тема. Вивчення біохімічних функцій печінки. Визначення активності сорбітолдегідро-генази, γ-глутамілтранспептидази у сироватці крові
- •Теоретичні питання
- •Методика проведення лабораторної роботи
- •1 Визначення активності сорбітолдегідрогенази у сироватці крові за уніфікованим методом з резорцином
- •Алгоритм лабораторної роботи:
- •Методика проведення експерименту
- •2 Осадові проби
- •2.1 Тимолова проба
- •Клініко-діагностичне значення
- •2.2 Проба Вельтмана
- •Алгоритм лабораторної роботи
- •C. Мозку.
- •Технологічна карта проведення практичного заняття
- •Граф логічної структури теми “Вивчення біохімічних функцій печінки. Визначення активності сорбітолдегідрогенази, γ-глутамілтранспептидази у сироватці крові”
- •Тема. Роль печінки в обміні жовчних пігментів. Патобіохімія жовтяниць. Визначення білірубіну в сироватці крові
- •Теоретичні питання
- •Алгоритм лабораторної роботи:
- •Методика проведення експерименту
- •1 Кількісне визначення загального, прямого та непрямого білірубіну в сироватці крові (за методом Ієндрашека)
- •Клініко-діагностичне значення
- •Технологічна карта проведення практичного заняття
- •Граф логічної структури теми “Роль печінки в обміні жовчних пігментів. Патобіохімія жовтяниць. Визначення білірубіну в сироватці крові”
- •Тема. Дослідження процесів біотрансформації ксенобіотиків та ендогенних токсичних речовин. Мікросомальне окиснення. Цитохром р-450
- •Теоретичні питання
- •Технологічна карта проведення практичного заняття
- •Граф логічної структури теми “Дослідження процесів біотрансформації ксенобіотиків та ендогенних токсичних речовин. Мікросомальне окиснення. Цитохром р-450”
- •Тема. Вирішення ситуаційних тестових завдань з “крок-1”
- •Теоретичні питання
- •Технологічна карта проведення практичного заняття
- •Тема. Дослідження функціональної активності нирок та хімічного складу сечі
- •Теоретичні питання
- •Алгоритм лабораторної роботи:
- •Методика проведення експерименту
- •1 Якісні реакції на білок у сечі
- •1.1 Якісна реакція на білок із сульфосаліциловою кислотою
- •1.2 Реакція Геллера
- •2 Якісна проба на кров’яні пігменти в сечі (бензидинова проба)
- •3 Якісна реакція на глюкозу в сечі (реакція Троммера)
- •4 Якісна реакція на кетонові тіла
- •4.1 Проба Легаля на ацетон і ацетооцтову кислоту
- •4.2 Реакція Герхарда на ацетооцтову кислоту
- •5 Якісні реакції на жовчні пігменти
- •5.1 Проба Гмеліна
- •6 Реакція зі спиртовим розчином йоду (уніфікована проба Розіна)
- •Технологічна карта проведення практичного заняття
- •Граф логічної структури теми “Дослідження функціональної активності нирок та хімічного складу сечі”
- •Тема. Дослідження біохімічних перетворень у м’язах. Визначення креатиніну в сироватці крові
- •Теоретичні питання
- •Алгоритм лабораторної роботи:
- •Методика проведення експерименту
- •1 Визначення креатиніну в сироватці крові методом Поппера
- •0,1 Ммоль/л · Ед
- •Технологічна карта проведення практичного заняття
- •БіоенергетикаГ Особливості хімічного складураф логічної структури теми “Дослідження біохімічних перетворень у м’язах. Визначення креатиніну в сироватці крові”
- •Тема. Вивчення особливостей хімічного складу та обміну в сполучній тканині. Визначення сіалових кислот у сироватці крові
- •Теоретичні питання
- •Алгоритм лабораторної роботи:
- •Методика проведення експерименту Визначення сіалових кислот у сироватці крові
- •B. Гамма-глобулін.
- •Технологічна карта проведення практичного заняття
- •Граф логічної структури теми “Вивчення особливостей хімічного складу та обміну в сполучній тканині. Визначення сіалових кислот у сироватці крові”
- •Тема. Вивчення особливостей хімічного складу та метаболізму в нервовій тканині
- •Теоретичні питання
- •Алгоритм лабораторної роботи:
- •Методика проведення експерименту Визначення активності холінестерази у сироватці крові
- •A. Глутаматдекарбоксилази.
- •Технологічна карта проведення практичного заняття
- •Граф логічної структури теми “Вивчення особливостей хімічного складу та метаболізму в нервовій тканині”
- •Тема. Дослідження взаємозв’язку обміну речовин в органах і системах організму
- •Теоретичні питання
- •Технологічна карта проведення практичного заняття
- •Г Енергетичне забезпеченняраф логічної структури теми “Дослідження взаємозв’язку обміну речовин в органах і системах організму”
- •Інтеграція метаболізму
- •Технологічна карта проведення практичного заняття
- •При підготовці до заняття користуйтеся літературою:
- •Технологічна карта проведення практичного заняття
- •Граф логічної структури теми “Контроль засвоєння модуля 2 “Обмін білків. Молекулярна біологія. Біохімія тканин, фізіологічних функцій та міжклітинних комунікацій”
- •Біохімічні дослідження крові (плазма, сироватка)
- •Продовження таблиці а.1
- •Продовження таблиці а.1
- •Список літератури
Алгоритм лабораторної роботи 3:
Готують реакційну пробу шлункового соку і молочно-ацетатної суміші за методикою.
Визначають час появи на стінках пробірки перших пластівців казеїну.
Проводять розрахунок активності пепсину за формулою. Роблять висновок.
Методика проведення експерименту
Дослідження дії пепсину
Принцип методу: оснований на здатності пепсину в шлунковому соку звурджувати білок молока - казеїноген. Звурджування молочно-ацетатної суміші при рН=4,9 і температурі 250С пепсином відбувається строго паралельно його здатності перетравлювати білки. За одиницю активності пепсину беруть ту його кількість, яка за зазначених умов звурджує 5 мл молочно-ацетатної суміші за 60 с (ця умовна одиниця відповідає 0,01 мг кристалічного пепсину).
Хід роботи: на дно пробірки за допомогою мікропіпетки вносять 0,1 мл шлункового соку, а в другу - 5 мл молочно-ацетатної суміші. Обидві пробірки ставлять у водяну баню, нагріту до 250С, і залишають на 5 хв. Швидко переливають молочно-ацетатну суміш у пробірку з досліджуваним шлунковим соком і одночасно вмикають секундомір, пробірку струшують. Пробірку з сумішшю тримають у водяній бані і стежать за появою на її стінках перших пластівців казеїну. В момент їх появи секундомір зупиняють і записують час у секундах.
Розрахунок. Для розрахунку активності пепсину в 1 мл шлункового соку ділять число 60 на кількість знайдених секунд і таким чином вираховують кількість одиниць пепсину в 0,1 мл шлункового соку, а перемноживши на 10, - в 1 мл. Наприклад: звурджування суміші відбулося за 15 с. Отже, в 0,1 мл шлункового соку буде 4 од. пепсину (60/15=4,0), а в 1 мл соку - 40 од., або 0,4 мг кристалічного пепсину (40 · 0,01 = 0,4 мг).
Клініко-діагностичне значення. У нормі шлунковий сік людини містить в 1 мг 40-60 од. пепсину. При атрофічному гастриті кількість пепсину в шлунковому соку зменшується, а при виразковій хворобі - збільшується. Різке зменшення кількості пепсину або й повну його відсутність (ахілія) спостерігають у хворих на рак шлунка.
Після проведення експериментальної частини роботи ви повинні оформити протокол лабораторної роботи.
Виконайте завдання та перевірте правильність їх розв’язання з еталоном відповіді.
Завдання 1
Добовий раціон дорослої здорової людини повинні становити жири, білки, вуглеводи, вітаміни, мінеральні солі та вода. Назвіть кіль-кість білка, яка забезпечує нормальну життєдіяльність організму?
А. 100 – 120 г на добу.
В. 50-60 г на добу.
С.10-20 г на добу.
Д. 70-80 г на добу.
Е. 40-50 г на добу.
Еталон відповіді: А.
Завдання 2
До лікарні прийнятий дворічний хлопчик з частим блюванням, особливо після їжі. Дитина не набирає маси тіла, відстає у фізичному розвитку. Волосся темне, але трапляються сиві пасма. Запропонуйте лікування.
А. Введення специфічних амінокислотних сумішей.
В. Ферментативна терапія.
С. Дієта зі зниженим вмістом фенілаланіну.
Д. Дієта з підвищеним вмістом вуглеводів (або жирів) і зниженим вмістом білків.
Е. Безбілкова дієта.
Еталон відповіді: Д.
Завдання 3
Хворий після споживання жирної їжі відчував нудоту, млявість, з часом з’явилися ознаки стеатореї. У крові – холестерин, 9,2 ммоль/л. Причиною такого стану є дефіцит:
А. Жирних кислот.
В. Тригліцеридів.
С. Жовчних кислот.
Д. Фосфоліпідів.
Е. Хіломікронів.
Еталон відповіді: С.
Завдання 4
Дані суб’єктивного й об’єктивного обстеження дозволяють припус-тити наявність у хворого запального процесу в жовчному міхурі, порушення колоїдних властивостей жовчі, імовірність утворення жовчних каменів. Що може спричинити їх утворення?
А. Оксалати.
В. Урати.
С. Холестерин.
Д. Хлориди.
Е. Фосфати.
Еталон відповіді: С.
Завдання 5
Під час дослідження плазми крові пацієнта через 4 години після споживання жирної їжі встановлено її каламутність. Найбільш імовірною причиною цього стану є підвищення концентрації в плазмі:
А. ЛПВЩ.
В. Хіломікронів.
С. ЛПНЩ.
Д. Холестерину.
Е. Фосфоліпідів.
Еталон відповіді: В
Завдання 6
Недостатня секреція якого ферменту зумовлює неповне перетравлювання жирів у травному тракті та появу великої кількості нейтральних жирів у калових масах?
А. Пепсину.
В. Фосфоліпази.
С. Ентерокінази.
Д. Амілази.
Е. Панкреатичної ліпази.
Еталон відповіді: Е.
Завдання 7
У пацієнта 40 років - непереносимість кисломолочних продуктів. Недостатністю якого ферменту травлення можна пояснити це явище?
А. Амілази.
В. Лактатдегідрогенази.
С. Мальтази.
Д. Ліпази.
Е. Лактази.
Еталон відповіді: Е.
Завдання 8
Надійшовший з їжею глікоген гідролізувався в шлунково-кишковому тракті. Який кінцевий продукт утворився в результаті цього процесу?