
- •Заняття 41
- •Теоретичні питання
- •Алгоритм лабораторної роботи 1:
- •Методика проведення експерименту
- •1 Визначення загальної кислотності, загальної соляної кислоти, зв’язаної соляної кислоти і вільної соляної кислоти в одній порції шлункового соку
- •Алгоритм лабораторної роботи 2:
- •Методика проведення експерименту
- •2 Патологічні складові частини шлункового соку і їх виявлення
- •2.1 Виявлення молочної кислоти за якісною реакцією Уффельмана
- •Алгоритм лабораторної роботи 3:
- •Методика проведення експерименту
- •A. Глюкоза.
- •D. Дипептидаз.
- •Технологічна карта проведення практичного заняття
- •Граф логічної структури теми “Дослідження процесу перетравлювання активних речовин (білків, вуглеводів, ліпідів) у травному каналі”
- •При підготовці до заняття користуйтеся літературою:
- •1.2 Діазореакція
- •2 Виявлення вітаміну в6
- •Технологічна карта проведення практичного заняття
- •Граф логічної структури теми “Дослідження функціональної ролі водорозчинних (коферментних) вітамінів в1, в2. В3, в6, в12 в метаболізмі та реалізації клітинних функцій”
- •При підготовці до заняття користуйтеся літературою:
- •1.2 Реакція з йодом
- •Алгоритм лабораторної роботи 2
- •2 Кількісне визначення вітаміну с в сечі
- •Технологічна карта проведення практичного заняття
- •Граф логічної структури теми “Дослідження механізмів та біохімічних ефектів вітамінв с, рр, н, Вс, р. Методи визначення вітаміну с”
- •Заняття 44
- •Теоретичні питання
- •Алгоритм лабораторної роботи:
- •Методика проведення експериментів
- •1 Виявлення вітаміну а
- •Технологічна карта проведення практичного заняття
- •Граф логічної структури теми “Вивчення біохімічних ефектів та методів визначення жиророзчинних вітамінів, вітаміноподібних речовин”
- •Тема. Визначення макро- та мікроелементів у біологічному матеріалі. Біологічні функції окремих елементів
- •Теоретичні питання
- •Алгоритм лабораторної роботи:
- •Методика проведення експериментів
- •1 Якісна реакція на Са, Мg, р у сироватці крові Принцип методу: якісні реакції на дані елементи ґрунтуються на утворенні важкорозчинних солей (характерні осади), а також забарвлених сполук:
- •1.3 Визначення фосфату ро43-
- •Алгоритм лабораторної роботи:
- •Методика проведення експерименту
- •2 Визначення вмісту неорганічних фосфатів у сироватці крові
- •Алгоритм лабораторної роботи:
- •Методика проведення експерименту
- •3 Визначення вмісту магнію в сироватці крові
- •Технологічна карта проведення практичного заняття
- •Граф логічної структури теми “Визначення макро- та мікроелементів у біологічному матеріалі. Біологічні функції окремих елементів”
- •Тема. Дослідження фізіологічних та біохімічних функцій крові: буферні системи, кислотно-основний стан. Дихальна функція еритроцитів
- •Теоретичні питання
- •Алгоритм лабораторної роботи:
- •Методика проведення експерименту
- •1 Визначення гемоглобіну в крові гемоглобінціанідним методом із застосуванням ацетонціангідрину
- •Технологічна карта проведення практичного заняття
- •Граф логічної структури теми “Дослідження фізіологічних та біохімічних функцій крові: буферні системи, кислотно-основний стан. Дихальна функція еритроцитів”
- •Тема. Дослідження білків плазми крові: білки гострої фази запалення, індикаторні ферменти
- •Теоретичні питання
- •Алгоритм лабораторної роботи:
- •Методика проведення експерименту
- •1 Визначення загального білка сироватки крові біуретовим методом
- •Технологічна карта проведення практичного заняття
- •Граф логічної структури теми “Дослідження білків плазми крові: білки гострої фази запалення, індикаторні ферменти”
- •Тема. Дослідження небілкових азотовмісних та безазотистих органічних компонентів крові. Ліпопротеїни плазми крові
- •Теоретичні питання
- •Алгоритм лабораторної роботи:
- •Методика проведення експерименту
- •1 Визначення залишкового азоту крові
- •2 Спалювання.
- •3 Фотометрування.
- •Технологічна карта проведення практичного заняття
- •Граф логічної структури теми “Дослідження небілкових азотовмісних та безазотистих органічних компонентів крові. Ліпопротеїни плазми крові”
- •Тема. Дослідження згортальної, антизгортальної та фібринолітичної систем крові. Патології гемостазу. Дослідження біохімії імунних процесів та біохімічних механізмів імунодефіцитних станів
- •Теоретичні питання
- •Технологічна карта проведення практичного заняття
- •Тема. Вивчення біохімічних функцій печінки. Визначення активності сорбітолдегідро-генази, γ-глутамілтранспептидази у сироватці крові
- •Теоретичні питання
- •Методика проведення лабораторної роботи
- •1 Визначення активності сорбітолдегідрогенази у сироватці крові за уніфікованим методом з резорцином
- •Алгоритм лабораторної роботи:
- •Методика проведення експерименту
- •2 Осадові проби
- •2.1 Тимолова проба
- •Клініко-діагностичне значення
- •2.2 Проба Вельтмана
- •Алгоритм лабораторної роботи
- •C. Мозку.
- •Технологічна карта проведення практичного заняття
- •Граф логічної структури теми “Вивчення біохімічних функцій печінки. Визначення активності сорбітолдегідрогенази, γ-глутамілтранспептидази у сироватці крові”
- •Тема. Роль печінки в обміні жовчних пігментів. Патобіохімія жовтяниць. Визначення білірубіну в сироватці крові
- •Теоретичні питання
- •Алгоритм лабораторної роботи:
- •Методика проведення експерименту
- •1 Кількісне визначення загального, прямого та непрямого білірубіну в сироватці крові (за методом Ієндрашека)
- •Клініко-діагностичне значення
- •Технологічна карта проведення практичного заняття
- •Граф логічної структури теми “Роль печінки в обміні жовчних пігментів. Патобіохімія жовтяниць. Визначення білірубіну в сироватці крові”
- •Тема. Дослідження процесів біотрансформації ксенобіотиків та ендогенних токсичних речовин. Мікросомальне окиснення. Цитохром р-450
- •Теоретичні питання
- •Технологічна карта проведення практичного заняття
- •Граф логічної структури теми “Дослідження процесів біотрансформації ксенобіотиків та ендогенних токсичних речовин. Мікросомальне окиснення. Цитохром р-450”
- •Тема. Вирішення ситуаційних тестових завдань з “крок-1”
- •Теоретичні питання
- •Технологічна карта проведення практичного заняття
- •Тема. Дослідження функціональної активності нирок та хімічного складу сечі
- •Теоретичні питання
- •Алгоритм лабораторної роботи:
- •Методика проведення експерименту
- •1 Якісні реакції на білок у сечі
- •1.1 Якісна реакція на білок із сульфосаліциловою кислотою
- •1.2 Реакція Геллера
- •2 Якісна проба на кров’яні пігменти в сечі (бензидинова проба)
- •3 Якісна реакція на глюкозу в сечі (реакція Троммера)
- •4 Якісна реакція на кетонові тіла
- •4.1 Проба Легаля на ацетон і ацетооцтову кислоту
- •4.2 Реакція Герхарда на ацетооцтову кислоту
- •5 Якісні реакції на жовчні пігменти
- •5.1 Проба Гмеліна
- •6 Реакція зі спиртовим розчином йоду (уніфікована проба Розіна)
- •Технологічна карта проведення практичного заняття
- •Граф логічної структури теми “Дослідження функціональної активності нирок та хімічного складу сечі”
- •Тема. Дослідження біохімічних перетворень у м’язах. Визначення креатиніну в сироватці крові
- •Теоретичні питання
- •Алгоритм лабораторної роботи:
- •Методика проведення експерименту
- •1 Визначення креатиніну в сироватці крові методом Поппера
- •0,1 Ммоль/л · Ед
- •Технологічна карта проведення практичного заняття
- •БіоенергетикаГ Особливості хімічного складураф логічної структури теми “Дослідження біохімічних перетворень у м’язах. Визначення креатиніну в сироватці крові”
- •Тема. Вивчення особливостей хімічного складу та обміну в сполучній тканині. Визначення сіалових кислот у сироватці крові
- •Теоретичні питання
- •Алгоритм лабораторної роботи:
- •Методика проведення експерименту Визначення сіалових кислот у сироватці крові
- •B. Гамма-глобулін.
- •Технологічна карта проведення практичного заняття
- •Граф логічної структури теми “Вивчення особливостей хімічного складу та обміну в сполучній тканині. Визначення сіалових кислот у сироватці крові”
- •Тема. Вивчення особливостей хімічного складу та метаболізму в нервовій тканині
- •Теоретичні питання
- •Алгоритм лабораторної роботи:
- •Методика проведення експерименту Визначення активності холінестерази у сироватці крові
- •A. Глутаматдекарбоксилази.
- •Технологічна карта проведення практичного заняття
- •Граф логічної структури теми “Вивчення особливостей хімічного складу та метаболізму в нервовій тканині”
- •Тема. Дослідження взаємозв’язку обміну речовин в органах і системах організму
- •Теоретичні питання
- •Технологічна карта проведення практичного заняття
- •Г Енергетичне забезпеченняраф логічної структури теми “Дослідження взаємозв’язку обміну речовин в органах і системах організму”
- •Інтеграція метаболізму
- •Технологічна карта проведення практичного заняття
- •При підготовці до заняття користуйтеся літературою:
- •Технологічна карта проведення практичного заняття
- •Граф логічної структури теми “Контроль засвоєння модуля 2 “Обмін білків. Молекулярна біологія. Біохімія тканин, фізіологічних функцій та міжклітинних комунікацій”
- •Біохімічні дослідження крові (плазма, сироватка)
- •Продовження таблиці а.1
- •Продовження таблиці а.1
- •Список літератури
Алгоритм лабораторної роботи:
Маркують 3 пробірки - контрольну, дослідні - для визначення прямого білірубіну, загального білірубіну.
Пробірки заповнюють відповідно до нижченаведеної таблиці.
Пробірки витримують 10 хв при кімнатній температурі, після чого фотометрують дослідні проти контролю.
Розрахунок вмісту прямого та загального білірубіну обчислюють за формулою.
Вміст непрямого білірубіну розраховують за різницею загального і прямого білірубіну.
У висновках порівнюють концентрацію різних форм білірубіну у досліджуваних пробах крові з нормою.
Методика проведення експерименту
1 Кількісне визначення загального, прямого та непрямого білірубіну в сироватці крові (за методом Ієндрашека)
Принцип методу: діазореактив дає з прямим (зв’язаним) білірубіном рожеве забарвлення. Інтенсивність забарвлення розчину (азобілірубін) пропорційна концентрації прямого білірубіну і може бути визначена фотометрично. Непрямий (вільний) білірубін можна перевести в розчинний стан додаванням до сироватки крові кофеїнового реактиву, який підвищує розчинність цього пігменту, і визначити за допомогою діазореакції. Загальний вміст обох форм білірубіну становить загальний білірубін. За різницею між кількістю загального і прямого білірубіну визначають рівень непрямого білірубіну.
Хід роботи: сироватку крові розводять 1:1 0,9% розчином NaCl. Пробірки заповнюють відповідно до таблиці.
Номер пробірок |
1 |
2 |
3 |
Реактив |
Прямий білірубін |
Контроль |
Загальний білірубін |
Сироватка, мл |
0,5 |
0,5 |
0,5 |
NaCl, 0,85%, мл |
1,75 |
0,25 |
- |
Діазосуміш, мл |
0,25 |
- |
0,25 |
Кофеїновий реактив, мл |
- |
1,75 |
1,75 |
Перемішують і залишають пробірки на 10 хв. Фотометрують при зеленому світлофільтрі (530 нм) у кюветі 5 мм проти контролю. Знаходять вміст прямого і загального білірубіну за різницею загального і прямого білірубіну. За різницею загального і прямого білірубіну обчислюють вміст непрямого.
Розрахунок проводять за формулою
Х = Е · 11,5 · 17,1 мкмоль/л
або за калібрувальним графіком.
Клініко-діагностичне значення
У нормі вміст:
загального білірубіну становить 8,5-20,5 мкмоль/л (0,1 - 1,2 мг/100 мл),
непрямого - 1,7-17,1 мкмоль/л (0,1-1,0 мг/100 мл),
прямого - 0,86-5,1 мкмоль/л (0,05-0,25 мг/100 мл).
Кров новонароджених відрізняється більш високим вмістом білірубіну (23,1 мкмоль/л).
Нагромадження в крові білірубіну вище 27,36-34,20 мкмоль/л призводить до відкладання його в тканинах, появи жовтяниці. При гемолітичній жовтяниці печінка не встигає зв’язувати велику кількість непрямого (вільного) білірубіну, що утворюється внаслідок посиле-ного гемолізу еритроцитів. У результаті в плазмі крові спостерігають підвищений вміст непрямого білірубіну.
Паренхіматозна жовтяниця виникає при гепатитах (вірусних, токсичних), цирозах печінки. Внаслідок пошкодження мембран гепатоцитів прямий білірубін частково потрапляє назад у кров. Крім того, знижується здатність печінки знешкоджувати непрямий білірубін. У результаті при паренхіматозній жовтяниці спостерігають різного ступеня білірубінемію як за рахунок фракції прямого, так і непрямого білірубіну.
При обтураційній жовтяниці внаслідок закупорення (камінцями, пухлиною) жовчних проток, жовч переповнює їх і потрапляє в русло крові. Тому білірубінемія (до 170-700 мкмоль/л) буде виражена в основному за рахунок фракції прямого білірубіну.
Після проведення експериментальної частини роботи ви повинні оформити протокол лабораторної роботи.
Виконайте завдання та перевірте правильність їх розв’язання з еталоном відповіді.
Завдання 1
Хвора А. госпіталізована з вираженою жовтяницею, скаргами на відчуття тяжкості в епігастральній ділянці і правому підребер’ї, шкірний свербіж, стомлюваність, дратівливість. При лабораторному обстеженні виявлено: гіпербілірубінемію з переважним підвищенням кон’югованого білірубіну, тимолова проба в нормі. Про яку патологію свідчать ці симптоми?
A. Механічну жовтяницю.
B. Гострий гепатит.
C. Гемолітичну жовтяницю.
D. Жовтяницю Критлера-Кайяра.
E. Цироз печінки.
Еталон відповіді: А.
Завдання 2
Кал хворого містить велику кількість нерозщепленого жиру і має сірувато-білий колір. Назвіть причину цього явища.
A. Обтурація жовчної протоки.
B. Недостатня активація пепсину соляною кислотою.
C. Гіповітаміноз.
D. Ентерит.
E. Подразнення епітелію кишечника.
Еталон відповіді: А.
Завдання 3
У хворого з жовтяницею виявлено: підвищення у плазмі крові вмісту загального білірубіну за рахунок непрямого (вільного), в калі і сечі – високий вміст стеркобіліну, рівень прямого (зв'язаного) білірубіну в плазмі крові в межах норми. Про який вид жовтяниці можна стверджувати?
A. Гемолітичну.
B. Паренхіматозну (печінкову).
C. Механічну.
D. Жовтяницю немовлят.
E. Хворобу Жильбера.
Еталон відповіді: А.
Завдання 4
Пацієнт звернувся до клініки зі скаргами на загальну слабість, ниючі болі в животі, поганий апетит, з підозрою на жовтяницю. У сироватці крові виявлено 77,3 мкмоль/л загального білірубіну і 70,76 мкмоль/л кон'югованого білірубіну. Який найбільш імовірний вид жовтяниці?
A. Механічна жовтяниця.
B. Гострий гепатит.
C. Цироз печінки.
D. Обтураційна жовтяниця.
E. Гемолітична жовтяниця.
Еталон відповіді: А.
Завдання 5
У хворого А. після переливання крові спостерігається жовтуватість шкіри та слизових оболонок, у крові підвищено рівень загального та непрямого білірубіну, в сечі підвищено рівень уробіліну, в калі - рівень стеркобіліну. Про який вид жовтяниці це свідчить?
A. Гемолітичну жовтяницю.
B. Спадкову жовтяницю.
C. Обтураційну жовтяницю.
D. Паренхіматозну жовтяницю.
E. Жовтяницю новонароджених.
Еталон відповіді: А.
Завдання 6
При укусі отруйної змії у людини може розвинутися гемолітична жовтяниця. Назвіть показник плазми крові, який зростає у потерпілого в першу чергу.
A. Білірубін непрямий (некон’югований).
B. Білірубін прямий (кон’югований).
C. Сечова кислота.
D. Сечовина.
E. Вільні амінокислоти.
Еталон відповіді: А.
Короткі методичні вказівки до роботи студентів на практичному занятті
Заняття починається з розв’язання навчальних задач, після чого необхідно виконати досліди лабораторної роботи.
У кінці заняття проводяться тестовий контроль, аналіз результатів роботи, в яких беруть участь усі студенти під керівництвом викладача.