- •Заняття 41
- •Теоретичні питання
- •Алгоритм лабораторної роботи 1:
- •Методика проведення експерименту
- •1 Визначення загальної кислотності, загальної соляної кислоти, зв’язаної соляної кислоти і вільної соляної кислоти в одній порції шлункового соку
- •Алгоритм лабораторної роботи 2:
- •Методика проведення експерименту
- •2 Патологічні складові частини шлункового соку і їх виявлення
- •2.1 Виявлення молочної кислоти за якісною реакцією Уффельмана
- •Алгоритм лабораторної роботи 3:
- •Методика проведення експерименту
- •A. Глюкоза.
- •D. Дипептидаз.
- •Технологічна карта проведення практичного заняття
- •Граф логічної структури теми “Дослідження процесу перетравлювання активних речовин (білків, вуглеводів, ліпідів) у травному каналі”
- •При підготовці до заняття користуйтеся літературою:
- •1.2 Діазореакція
- •2 Виявлення вітаміну в6
- •Технологічна карта проведення практичного заняття
- •Граф логічної структури теми “Дослідження функціональної ролі водорозчинних (коферментних) вітамінів в1, в2. В3, в6, в12 в метаболізмі та реалізації клітинних функцій”
- •При підготовці до заняття користуйтеся літературою:
- •1.2 Реакція з йодом
- •Алгоритм лабораторної роботи 2
- •2 Кількісне визначення вітаміну с в сечі
- •Технологічна карта проведення практичного заняття
- •Граф логічної структури теми “Дослідження механізмів та біохімічних ефектів вітамінв с, рр, н, Вс, р. Методи визначення вітаміну с”
- •Заняття 44
- •Теоретичні питання
- •Алгоритм лабораторної роботи:
- •Методика проведення експериментів
- •1 Виявлення вітаміну а
- •Технологічна карта проведення практичного заняття
- •Граф логічної структури теми “Вивчення біохімічних ефектів та методів визначення жиророзчинних вітамінів, вітаміноподібних речовин”
- •Тема. Визначення макро- та мікроелементів у біологічному матеріалі. Біологічні функції окремих елементів
- •Теоретичні питання
- •Алгоритм лабораторної роботи:
- •Методика проведення експериментів
- •1 Якісна реакція на Са, Мg, р у сироватці крові Принцип методу: якісні реакції на дані елементи ґрунтуються на утворенні важкорозчинних солей (характерні осади), а також забарвлених сполук:
- •1.3 Визначення фосфату ро43-
- •Алгоритм лабораторної роботи:
- •Методика проведення експерименту
- •2 Визначення вмісту неорганічних фосфатів у сироватці крові
- •Алгоритм лабораторної роботи:
- •Методика проведення експерименту
- •3 Визначення вмісту магнію в сироватці крові
- •Технологічна карта проведення практичного заняття
- •Граф логічної структури теми “Визначення макро- та мікроелементів у біологічному матеріалі. Біологічні функції окремих елементів”
- •Тема. Дослідження фізіологічних та біохімічних функцій крові: буферні системи, кислотно-основний стан. Дихальна функція еритроцитів
- •Теоретичні питання
- •Алгоритм лабораторної роботи:
- •Методика проведення експерименту
- •1 Визначення гемоглобіну в крові гемоглобінціанідним методом із застосуванням ацетонціангідрину
- •Технологічна карта проведення практичного заняття
- •Граф логічної структури теми “Дослідження фізіологічних та біохімічних функцій крові: буферні системи, кислотно-основний стан. Дихальна функція еритроцитів”
- •Тема. Дослідження білків плазми крові: білки гострої фази запалення, індикаторні ферменти
- •Теоретичні питання
- •Алгоритм лабораторної роботи:
- •Методика проведення експерименту
- •1 Визначення загального білка сироватки крові біуретовим методом
- •Технологічна карта проведення практичного заняття
- •Граф логічної структури теми “Дослідження білків плазми крові: білки гострої фази запалення, індикаторні ферменти”
- •Тема. Дослідження небілкових азотовмісних та безазотистих органічних компонентів крові. Ліпопротеїни плазми крові
- •Теоретичні питання
- •Алгоритм лабораторної роботи:
- •Методика проведення експерименту
- •1 Визначення залишкового азоту крові
- •2 Спалювання.
- •3 Фотометрування.
- •Технологічна карта проведення практичного заняття
- •Граф логічної структури теми “Дослідження небілкових азотовмісних та безазотистих органічних компонентів крові. Ліпопротеїни плазми крові”
- •Тема. Дослідження згортальної, антизгортальної та фібринолітичної систем крові. Патології гемостазу. Дослідження біохімії імунних процесів та біохімічних механізмів імунодефіцитних станів
- •Теоретичні питання
- •Технологічна карта проведення практичного заняття
- •Тема. Вивчення біохімічних функцій печінки. Визначення активності сорбітолдегідро-генази, γ-глутамілтранспептидази у сироватці крові
- •Теоретичні питання
- •Методика проведення лабораторної роботи
- •1 Визначення активності сорбітолдегідрогенази у сироватці крові за уніфікованим методом з резорцином
- •Алгоритм лабораторної роботи:
- •Методика проведення експерименту
- •2 Осадові проби
- •2.1 Тимолова проба
- •Клініко-діагностичне значення
- •2.2 Проба Вельтмана
- •Алгоритм лабораторної роботи
- •C. Мозку.
- •Технологічна карта проведення практичного заняття
- •Граф логічної структури теми “Вивчення біохімічних функцій печінки. Визначення активності сорбітолдегідрогенази, γ-глутамілтранспептидази у сироватці крові”
- •Тема. Роль печінки в обміні жовчних пігментів. Патобіохімія жовтяниць. Визначення білірубіну в сироватці крові
- •Теоретичні питання
- •Алгоритм лабораторної роботи:
- •Методика проведення експерименту
- •1 Кількісне визначення загального, прямого та непрямого білірубіну в сироватці крові (за методом Ієндрашека)
- •Клініко-діагностичне значення
- •Технологічна карта проведення практичного заняття
- •Граф логічної структури теми “Роль печінки в обміні жовчних пігментів. Патобіохімія жовтяниць. Визначення білірубіну в сироватці крові”
- •Тема. Дослідження процесів біотрансформації ксенобіотиків та ендогенних токсичних речовин. Мікросомальне окиснення. Цитохром р-450
- •Теоретичні питання
- •Технологічна карта проведення практичного заняття
- •Граф логічної структури теми “Дослідження процесів біотрансформації ксенобіотиків та ендогенних токсичних речовин. Мікросомальне окиснення. Цитохром р-450”
- •Тема. Вирішення ситуаційних тестових завдань з “крок-1”
- •Теоретичні питання
- •Технологічна карта проведення практичного заняття
- •Тема. Дослідження функціональної активності нирок та хімічного складу сечі
- •Теоретичні питання
- •Алгоритм лабораторної роботи:
- •Методика проведення експерименту
- •1 Якісні реакції на білок у сечі
- •1.1 Якісна реакція на білок із сульфосаліциловою кислотою
- •1.2 Реакція Геллера
- •2 Якісна проба на кров’яні пігменти в сечі (бензидинова проба)
- •3 Якісна реакція на глюкозу в сечі (реакція Троммера)
- •4 Якісна реакція на кетонові тіла
- •4.1 Проба Легаля на ацетон і ацетооцтову кислоту
- •4.2 Реакція Герхарда на ацетооцтову кислоту
- •5 Якісні реакції на жовчні пігменти
- •5.1 Проба Гмеліна
- •6 Реакція зі спиртовим розчином йоду (уніфікована проба Розіна)
- •Технологічна карта проведення практичного заняття
- •Граф логічної структури теми “Дослідження функціональної активності нирок та хімічного складу сечі”
- •Тема. Дослідження біохімічних перетворень у м’язах. Визначення креатиніну в сироватці крові
- •Теоретичні питання
- •Алгоритм лабораторної роботи:
- •Методика проведення експерименту
- •1 Визначення креатиніну в сироватці крові методом Поппера
- •0,1 Ммоль/л · Ед
- •Технологічна карта проведення практичного заняття
- •БіоенергетикаГ Особливості хімічного складураф логічної структури теми “Дослідження біохімічних перетворень у м’язах. Визначення креатиніну в сироватці крові”
- •Тема. Вивчення особливостей хімічного складу та обміну в сполучній тканині. Визначення сіалових кислот у сироватці крові
- •Теоретичні питання
- •Алгоритм лабораторної роботи:
- •Методика проведення експерименту Визначення сіалових кислот у сироватці крові
- •B. Гамма-глобулін.
- •Технологічна карта проведення практичного заняття
- •Граф логічної структури теми “Вивчення особливостей хімічного складу та обміну в сполучній тканині. Визначення сіалових кислот у сироватці крові”
- •Тема. Вивчення особливостей хімічного складу та метаболізму в нервовій тканині
- •Теоретичні питання
- •Алгоритм лабораторної роботи:
- •Методика проведення експерименту Визначення активності холінестерази у сироватці крові
- •A. Глутаматдекарбоксилази.
- •Технологічна карта проведення практичного заняття
- •Граф логічної структури теми “Вивчення особливостей хімічного складу та метаболізму в нервовій тканині”
- •Тема. Дослідження взаємозв’язку обміну речовин в органах і системах організму
- •Теоретичні питання
- •Технологічна карта проведення практичного заняття
- •Г Енергетичне забезпеченняраф логічної структури теми “Дослідження взаємозв’язку обміну речовин в органах і системах організму”
- •Інтеграція метаболізму
- •Технологічна карта проведення практичного заняття
- •При підготовці до заняття користуйтеся літературою:
- •Технологічна карта проведення практичного заняття
- •Граф логічної структури теми “Контроль засвоєння модуля 2 “Обмін білків. Молекулярна біологія. Біохімія тканин, фізіологічних функцій та міжклітинних комунікацій”
- •Біохімічні дослідження крові (плазма, сироватка)
- •Продовження таблиці а.1
- •Продовження таблиці а.1
- •Список літератури
Методика проведення лабораторної роботи
1 Визначення активності сорбітолдегідрогенази у сироватці крові за уніфікованим методом з резорцином
Сорбітолдегідрогеназа каталізує оборотне перетворення сорбітолу на фруктозу. Фермент у великих концентраціях міститься у печінці, значно менше його у простаті, нирках, селезінці.
Принцип методу: сорбітол під дією ферменту сироватки крові за наявності НАД перетворюється на фруктозу. Під час реакції фруктози з резорцином утворюється рожево-червоне забарвлення, інтенсивність якого пропорційна кількості фруктози, що утворилася.
Нормальне значення: до 5,6 нмоль/(с·л), або 0,02 мкмоль/ (год·мл).
Клініко-діагностичне значення
Значне підвищення: гострий інфекційний гепатит (у 5-10 разів порівняно з нормою).
Помірне підвищення: токсичні гепатити (отруєння гепатотропними отрутами, блідою поганкою, алкоголем, лікарські гепатити), загострення хронічного гепатиту, цирозу.
Визначення активності СДГ має велике значення для диференційної діагностики паренхіматозної та механічної жовтяниць. При неускладненій запальним процесом механічній жовтяниці СДГ залишається в межах норми і різко збільшується при гострому гепатиті. Цей показник має високу надійність та інформативність порівняно з іншими ферментами, які використовуються для цього (лужна фосфатаза, 5-нуклеотидаза та ін.).
Алгоритм лабораторної роботи:
У наданих пробах сироватки крові досліджують колоїдну стійкість білків під дією тимолового реактиву та СаСl2.
Ступінь помутніння розчинів (оптичну щільність) під час проведення тимолової проби визначають колориметричним методом.
Результати проби Вельтмана виражають кількістю мл СаСl2, яка пішла на осадження білків.
У висновках результати лабораторного дослідження порівнюють з нормою.
Методика проведення експерименту
2 Осадові проби
2.1 Тимолова проба
Принцип методу: патологічно підвищені β-глобуліни, γ-глобуліни і ліпопротеїди випадають в осад із сироватки крові при рН=7,55 буферного розчину, насиченого тимолом. Вимірюють інтенсивність помутніння, яка залежить від вмісту білкових фракцій та їх кількісних співвідношень.
Хід роботи: у пробірку вносять 4,8 мл тимолового реактиву, додають 0,08 мл сироватки крові, перемішують. Залишають на 30 хв при кімнатній температурі. Фотоколориметрують проти тимолового реактиву при 630-690 нм. Ступінь помутніння визначають за калібрувальним графіком.
Клініко-діагностичне значення
Нормальні значення - 0-4 одиниці S- Н (по Shank i Hoagland).
Підвищення значення спостерігається при ураженні паренхіми печінки, особливо при гострих гепатитах.
2.2 Проба Вельтмана
Принцип методу: при додаванні до сироватки крові СаСl2і нагріванні відбувається порушення колоїдної стійкості білків сироватки крові.
Хід роботи: у пробірку вносять 0,1 мл сироватки крові і 4,9 мл Н2О; ретельно струшують та додають 0,1 мл 0,5% СаСl2.Нагрівають до першого закипання суміші. Охолоджують, якщо немає помутніння, додають 0,1 мл 0,5% СаСl2та знову кип’ятять. Дану процедуру додавання СаСl2повторюють до появи білих пластівців. Результат виражають у кількостях мл СаСl2.
Клініко–діагностичне значення
Нормальні значення - 0,4-0,5 мл СаСl2. Підвищені значення спостерігаються при ревматизмі, туберкульозі легень. Зменшення - при малярії, паренхіматозному ушкодженні печінки.