
- •Заняття 41
- •Теоретичні питання
- •Алгоритм лабораторної роботи 1:
- •Методика проведення експерименту
- •1 Визначення загальної кислотності, загальної соляної кислоти, зв’язаної соляної кислоти і вільної соляної кислоти в одній порції шлункового соку
- •Алгоритм лабораторної роботи 2:
- •Методика проведення експерименту
- •2 Патологічні складові частини шлункового соку і їх виявлення
- •2.1 Виявлення молочної кислоти за якісною реакцією Уффельмана
- •Алгоритм лабораторної роботи 3:
- •Методика проведення експерименту
- •A. Глюкоза.
- •D. Дипептидаз.
- •Технологічна карта проведення практичного заняття
- •Граф логічної структури теми “Дослідження процесу перетравлювання активних речовин (білків, вуглеводів, ліпідів) у травному каналі”
- •При підготовці до заняття користуйтеся літературою:
- •1.2 Діазореакція
- •2 Виявлення вітаміну в6
- •Технологічна карта проведення практичного заняття
- •Граф логічної структури теми “Дослідження функціональної ролі водорозчинних (коферментних) вітамінів в1, в2. В3, в6, в12 в метаболізмі та реалізації клітинних функцій”
- •При підготовці до заняття користуйтеся літературою:
- •1.2 Реакція з йодом
- •Алгоритм лабораторної роботи 2
- •2 Кількісне визначення вітаміну с в сечі
- •Технологічна карта проведення практичного заняття
- •Граф логічної структури теми “Дослідження механізмів та біохімічних ефектів вітамінв с, рр, н, Вс, р. Методи визначення вітаміну с”
- •Заняття 44
- •Теоретичні питання
- •Алгоритм лабораторної роботи:
- •Методика проведення експериментів
- •1 Виявлення вітаміну а
- •Технологічна карта проведення практичного заняття
- •Граф логічної структури теми “Вивчення біохімічних ефектів та методів визначення жиророзчинних вітамінів, вітаміноподібних речовин”
- •Тема. Визначення макро- та мікроелементів у біологічному матеріалі. Біологічні функції окремих елементів
- •Теоретичні питання
- •Алгоритм лабораторної роботи:
- •Методика проведення експериментів
- •1 Якісна реакція на Са, Мg, р у сироватці крові Принцип методу: якісні реакції на дані елементи ґрунтуються на утворенні важкорозчинних солей (характерні осади), а також забарвлених сполук:
- •1.3 Визначення фосфату ро43-
- •Алгоритм лабораторної роботи:
- •Методика проведення експерименту
- •2 Визначення вмісту неорганічних фосфатів у сироватці крові
- •Алгоритм лабораторної роботи:
- •Методика проведення експерименту
- •3 Визначення вмісту магнію в сироватці крові
- •Технологічна карта проведення практичного заняття
- •Граф логічної структури теми “Визначення макро- та мікроелементів у біологічному матеріалі. Біологічні функції окремих елементів”
- •Тема. Дослідження фізіологічних та біохімічних функцій крові: буферні системи, кислотно-основний стан. Дихальна функція еритроцитів
- •Теоретичні питання
- •Алгоритм лабораторної роботи:
- •Методика проведення експерименту
- •1 Визначення гемоглобіну в крові гемоглобінціанідним методом із застосуванням ацетонціангідрину
- •Технологічна карта проведення практичного заняття
- •Граф логічної структури теми “Дослідження фізіологічних та біохімічних функцій крові: буферні системи, кислотно-основний стан. Дихальна функція еритроцитів”
- •Тема. Дослідження білків плазми крові: білки гострої фази запалення, індикаторні ферменти
- •Теоретичні питання
- •Алгоритм лабораторної роботи:
- •Методика проведення експерименту
- •1 Визначення загального білка сироватки крові біуретовим методом
- •Технологічна карта проведення практичного заняття
- •Граф логічної структури теми “Дослідження білків плазми крові: білки гострої фази запалення, індикаторні ферменти”
- •Тема. Дослідження небілкових азотовмісних та безазотистих органічних компонентів крові. Ліпопротеїни плазми крові
- •Теоретичні питання
- •Алгоритм лабораторної роботи:
- •Методика проведення експерименту
- •1 Визначення залишкового азоту крові
- •2 Спалювання.
- •3 Фотометрування.
- •Технологічна карта проведення практичного заняття
- •Граф логічної структури теми “Дослідження небілкових азотовмісних та безазотистих органічних компонентів крові. Ліпопротеїни плазми крові”
- •Тема. Дослідження згортальної, антизгортальної та фібринолітичної систем крові. Патології гемостазу. Дослідження біохімії імунних процесів та біохімічних механізмів імунодефіцитних станів
- •Теоретичні питання
- •Технологічна карта проведення практичного заняття
- •Тема. Вивчення біохімічних функцій печінки. Визначення активності сорбітолдегідро-генази, γ-глутамілтранспептидази у сироватці крові
- •Теоретичні питання
- •Методика проведення лабораторної роботи
- •1 Визначення активності сорбітолдегідрогенази у сироватці крові за уніфікованим методом з резорцином
- •Алгоритм лабораторної роботи:
- •Методика проведення експерименту
- •2 Осадові проби
- •2.1 Тимолова проба
- •Клініко-діагностичне значення
- •2.2 Проба Вельтмана
- •Алгоритм лабораторної роботи
- •C. Мозку.
- •Технологічна карта проведення практичного заняття
- •Граф логічної структури теми “Вивчення біохімічних функцій печінки. Визначення активності сорбітолдегідрогенази, γ-глутамілтранспептидази у сироватці крові”
- •Тема. Роль печінки в обміні жовчних пігментів. Патобіохімія жовтяниць. Визначення білірубіну в сироватці крові
- •Теоретичні питання
- •Алгоритм лабораторної роботи:
- •Методика проведення експерименту
- •1 Кількісне визначення загального, прямого та непрямого білірубіну в сироватці крові (за методом Ієндрашека)
- •Клініко-діагностичне значення
- •Технологічна карта проведення практичного заняття
- •Граф логічної структури теми “Роль печінки в обміні жовчних пігментів. Патобіохімія жовтяниць. Визначення білірубіну в сироватці крові”
- •Тема. Дослідження процесів біотрансформації ксенобіотиків та ендогенних токсичних речовин. Мікросомальне окиснення. Цитохром р-450
- •Теоретичні питання
- •Технологічна карта проведення практичного заняття
- •Граф логічної структури теми “Дослідження процесів біотрансформації ксенобіотиків та ендогенних токсичних речовин. Мікросомальне окиснення. Цитохром р-450”
- •Тема. Вирішення ситуаційних тестових завдань з “крок-1”
- •Теоретичні питання
- •Технологічна карта проведення практичного заняття
- •Тема. Дослідження функціональної активності нирок та хімічного складу сечі
- •Теоретичні питання
- •Алгоритм лабораторної роботи:
- •Методика проведення експерименту
- •1 Якісні реакції на білок у сечі
- •1.1 Якісна реакція на білок із сульфосаліциловою кислотою
- •1.2 Реакція Геллера
- •2 Якісна проба на кров’яні пігменти в сечі (бензидинова проба)
- •3 Якісна реакція на глюкозу в сечі (реакція Троммера)
- •4 Якісна реакція на кетонові тіла
- •4.1 Проба Легаля на ацетон і ацетооцтову кислоту
- •4.2 Реакція Герхарда на ацетооцтову кислоту
- •5 Якісні реакції на жовчні пігменти
- •5.1 Проба Гмеліна
- •6 Реакція зі спиртовим розчином йоду (уніфікована проба Розіна)
- •Технологічна карта проведення практичного заняття
- •Граф логічної структури теми “Дослідження функціональної активності нирок та хімічного складу сечі”
- •Тема. Дослідження біохімічних перетворень у м’язах. Визначення креатиніну в сироватці крові
- •Теоретичні питання
- •Алгоритм лабораторної роботи:
- •Методика проведення експерименту
- •1 Визначення креатиніну в сироватці крові методом Поппера
- •0,1 Ммоль/л · Ед
- •Технологічна карта проведення практичного заняття
- •БіоенергетикаГ Особливості хімічного складураф логічної структури теми “Дослідження біохімічних перетворень у м’язах. Визначення креатиніну в сироватці крові”
- •Тема. Вивчення особливостей хімічного складу та обміну в сполучній тканині. Визначення сіалових кислот у сироватці крові
- •Теоретичні питання
- •Алгоритм лабораторної роботи:
- •Методика проведення експерименту Визначення сіалових кислот у сироватці крові
- •B. Гамма-глобулін.
- •Технологічна карта проведення практичного заняття
- •Граф логічної структури теми “Вивчення особливостей хімічного складу та обміну в сполучній тканині. Визначення сіалових кислот у сироватці крові”
- •Тема. Вивчення особливостей хімічного складу та метаболізму в нервовій тканині
- •Теоретичні питання
- •Алгоритм лабораторної роботи:
- •Методика проведення експерименту Визначення активності холінестерази у сироватці крові
- •A. Глутаматдекарбоксилази.
- •Технологічна карта проведення практичного заняття
- •Граф логічної структури теми “Вивчення особливостей хімічного складу та метаболізму в нервовій тканині”
- •Тема. Дослідження взаємозв’язку обміну речовин в органах і системах організму
- •Теоретичні питання
- •Технологічна карта проведення практичного заняття
- •Г Енергетичне забезпеченняраф логічної структури теми “Дослідження взаємозв’язку обміну речовин в органах і системах організму”
- •Інтеграція метаболізму
- •Технологічна карта проведення практичного заняття
- •При підготовці до заняття користуйтеся літературою:
- •Технологічна карта проведення практичного заняття
- •Граф логічної структури теми “Контроль засвоєння модуля 2 “Обмін білків. Молекулярна біологія. Біохімія тканин, фізіологічних функцій та міжклітинних комунікацій”
- •Біохімічні дослідження крові (плазма, сироватка)
- •Продовження таблиці а.1
- •Продовження таблиці а.1
- •Список літератури
Технологічна карта проведення практичного заняття
|
ЕТАП |
Час, хв |
Навчальні посібники |
Місце проведення |
1 |
Корекція знань та вмінь студентів шляхом розв’язання навчальних задач |
65 |
Довідкові дані, набір завдань |
Навчальна аудиторія |
2 |
Тестовий контроль |
10 |
Набір тестових зав-дань з біохімії для підготовки студентів до медичного ліцен-зійного іспиту “Крок-1” | |
3 |
Аналіз і підбиття підсумків заняття |
5 |
|
Граф логічної структури теми “Дослідження загортальної, антизгортальної та фібринолітичної
систем крові. Патології гемостазу. Дослідження біохімії імунних процесів та біохімічних механізмів імунодефіцитних станів”
Захисна
функція крові
Згортальна
система
Імунна
система
Антизгортальна
система
1
Компоненти.
2
Механізми активації.
3
Роль вітаміну К.
4
Спадкові порушення.
Компоненти
Медіатори
та гормони:
1
Інтерлейкіни.
2
Інтерферони.
3
Фактори росту
Система
комплементу
Фібринолітична
система:
1
Компоненти.
2
Етапи фібринолізу.
3
Лікарські засоби з фібринолітичною
дією.
4
Спадкові порушення.
Антикоагулянти
Імуноглобуліни
Імунодефіцитні
стани
Біохімічні Клітинні
Заняття 50
Тема. Вивчення біохімічних функцій печінки. Визначення активності сорбітолдегідро-генази, γ-глутамілтранспептидази у сироватці крові
Актуальність теми. Печінка займає центральне місце в регуляції та інтеграції біохімічного гомеостазу цілісного організму. Захворювання печінки займають одне з найпоширеніших місць у патології людини.
Мета загальна - уміти пояснювати гомеостатичну роль печінки в обміні речовин цілісного організму та біохімічні основи розвитку недостатності функцій цього органу.
Конкретні цілі, уміти:
Пояснювати біохімічні функції гепатоцитів.
Аналізувати зміни біохімічних показників при гострих та хронічних ушкодженнях печінки.
Пояснювати зв’язок порушень екскреторної функції печінки з хворобами ШКТ.
Інтерпретувати результати визначення активності ферментів печінки та зазначати їх клініко-діагностичне значення.
При підготовці до заняття користуйтеся літературою:
Губський Ю.І. Біологічна хімія. - Київ; Тернопіль: Укрмедкнига, 2000. - С. 449-455.
Гонський Я.І., Максимчук Т.П. Біохімія людини. - Тернопіль: Укрмедкнига, 2002. - С. 634–647.
Березов Т.Т., Коровкин Б.Ф. Биологическая химия. - М.: Медицина, 1998. - С. 551–559.
Теоретичні питання
Гомеостатична роль печінки в обміні речовин цілісного організму. Біохімічні функції гепатоцитів.
Вуглеводна функція печінки та її порушення.
Участь печінки в регуляції ліпідного складу крові.
Роль печінки в обміні білків. Сечовиноутворювальна функція печінки.
Роль печінки в обміні вітамінів та мікроелементів.
Жовчоутворювальна та пігментна функція печінки. Біохімічний склад жовчі.
Клініко-біохімічна характеристика недостатності функцій печінки за умов хімічного, біологічного та радіаційного ураження.
Порушення біохімічних процесів у печінці при окремих захворюваннях.
На занятті ви повинні будете виконати експериментальну частину роботи згідно з алгоритмом лабораторної роботи та методикою її проведення.