Алгоритм лабораторної роботи:

1. Маркують 2 пробірки - дослідну і контрольну.

2. Отримують безбілковий фільтрат, обробляють дослідну пробу відповідно до методики проведення експерименту.

3. Спалюють безбілковий фільтрат за наявності Н₂SO₄(к) та Н₂О₂.

4. Фотометрують мінералізат проти контролю.

5. Кількість азоту у досліджуваній пробі знаходять за калібруваль-ним графіком і обчислюють за формулою.

6. Оцінюють отриманий результат у порівнянні з нормою.

Методика проведення експерименту

1 Визначення залишкового азоту крові

Принцип методу: залишковий азот крові визначають після осад-ження білків крові з подальшою мінералізацією безбілкового фільт-рату концентрованою сірчаною кислотою. Азот всіх досліджуваних фракцій у вигляді аміаку зв’язується з сірчаною кислотою і утворює сульфат амонію, який з реактивом Несслера дає сполуку жовто-оранжевого кольору. Інтенсивність забарвлення пропорційна концен-трації аміаку, а отже і залишкового азоту в крові.

Хід роботи:

1 Отримання безбілкового фільтрату.

У сухі пробірки вносять 1,8 мл дистильованої води. Потім додають 0,2 мл крові, 0,3 мл 10% вольфрамату натрію і 0,2 мл 2/3н розчину сірчаної кислоти. Суміш у пробірці ретельно перемішують, залиша-ють на 15 хв і фільтрують у суху пробірку.

2 Спалювання.

1 мл безбілкового фільтрату відмірюють у термостійку пробірку, додають 3 краплі концентрованої сірчаної кислоти і 3 краплі пероксиду водню. Вміст пробірки обережно нагрівають до отримання безколірного мінералізату.

3 Фотометрування.

Мінералізат охолоджують і додають до нього 10 мл води, 6 кра-пель 50% розчину NаОН для нейтралізації кислоти і 0,5 мл реактиву Несслера. Одночасно готують контроль. Для цього до 10 мл води додають 6 крапель 50% розчинуNаОН і 0,5 мл реактиву Несслера. Фотометрують проти контролю на ФЕКу при синьому світлофільтрі в кюветі на 5 мм. За готовим калібрувальним графіком знаходять відповідну кількість азоту.

Розрахунок проводять за такою формулою:

а · v · 100

ЗАК = ,

1 · 0,2

де ЗАК - залишковий азот крові, мг/100 мл;

а - кількість азоту, знайдена за калібрувальним графіком досліджуваній пробі;

v - загальний об’єм суміші, отриманий після осадження білків крові (дорівнює 2,5 мл);

0,2 - кількість крові, взятої для аналізу, мл.

Коефіцієнт перерахунку в одиниці СІ, ммоль/л, дорівнює 0,714.

Клініко-діагностичне значення. Підвищення залишкового азоту крові називається азотемією. Азотемія може бути двох видів: абсолютною (нагромадження в крові компонентів залишкового азоту) і відносною (деградація організму, наприклад, при блюванні, проносі). Залежно від причин, які викликають захворювання, абсолютна азотемія поділяється на ретенційну і продукційну. Ретенційна азотемія виникає в результаті недостатнього виділення з сечею азотовмісних сполук при нормальному потраплянні їх у кров. Ретенційна азотемія може бути нирковою і позанирковою. При нирковій азотемії підвищення концентрації залишкового азоту в крові відбувається внаслідок порушення екскреторної функції нирок. Цей тип азотемії спостерігається при гломерулонефритах, пієлонефриті, туберкульозі нирок, амілоїдозі нирок. Позаниркові ретенційні азотемії зумовлені порушенням гемодинаміки і, відповідно, зниженням клубочкової фільтрації. Вони виникають у результаті серцево-су-

динної декомпенсації, локальному порушенні кровотоку в ниркових артеріях.

Продукційна азотемія зумовлена надлишковим надходженням у кров продуктів розпаду тканинних білків. Функція нирок при цьому не порушена. Азотемію такого типу спостерігають при кахексії, лейкозах, злоякісних пухлинах, лікуванні глюкокортикоїдами.

Зниження вмісту залишкового азоту спостерігають при недостатньому харчуванні та іноді при вагітності.

Після проведення експериментальної частини роботи ви повинні оформити протокол лабораторної роботи.

Виконайте завдання та перевірте правильність їх розв’язання з еталоном відповіді.

Завдання 1

У пацієнта, що звернувся до лікаря, спостерігається жовте забарв-лення шкіри, сеча темна, кал темно-жовтого кольору. Підвищення концентрації якої речовини буде спостерігатися в сироватці крові?

А. Кон’югованого білірубіну.

В. Вільного білірубіну.

С. Мезобілірубіну.

Д. Ведоглобіну.

Е. Білівердину.

Еталон відповіді: В.

Завдання 2

У юнака 18 років діагностовано м’язову дистрофію. Підвищення якої речовини в сироватці крові найбільш імовірне при цій патології?

А. Креатину.

В. Міоглобіну.

С. Міозину.

Д. Лактату.

Е. Аланіну.

Еталон відповіді: А.

Завдання 3

Які компоненти фракції залишкового азоту переважають у крові при продукційних азотеміях?

А. Кетонові тіла, білки.

В. Ліпіди, вуглеводи.

С. Амінокислоти, сечовина.

Д. Порфірини, білірубін.

Е. Сечова кислота, холін.

Еталон відповіді: С.

Завдання 4

У сечі хворого Б. виявлено цукор, кетонові тіла, вміст глюкози в крові становить 10,1 ммоль/л. Наявність якого захворювання ви можете припустити у хворого Б.?

A. Цукрового діабету.

B. Атеросклерозу.

C. Токсичного гепатиту.

D. Панкреатиту.

E. Інфаркту міокарда.

Еталон відповіді: А.

Завдання 5

У пацієнта, який перебував у зоні радіаційного ураження, в крові збільшилися концентрації малонового діальдегіду, гідропероксидів. Причиною даних змін могло бути:

A. Збільшення в організмі кисневих радикалів і активація ПОЛ.

B. Збільшення кетонових тіл.

C. Збільшення молочної кислоти.

D. Збільшення холестерину.

E. Зменшення білків крові.

Еталон відповіді: А.

Завдання 6

У чоловіка 58 років є ознаки атеросклеротичного ураження сер–цево-судинної системи Збільшення якого із перелічених нижче показ-ників біохімічного аналізу крові найбільш характерне для цього стану?

A. Рівня ЛПНЩ (β-ліпопротеїнів).

B. Ерикопротеїнів.

C. Рівня ЛВПЩ (α-ліпопротеїнів).

D. Активності аланін-амінотрансферази.

E. Активності сукцинатдегідрогенази.

Еталон відповіді: А.

Короткі методичні вказівки до роботи студентів на практичному занятті

Заняття починається з розв’язання навчальних задач, після чого необхідно виконати досліди лабораторної роботи.

У кінці заняття проводяться тестовий контроль, аналіз результатів роботи, в яких беруть участь усі студенти під керівництвом викладача.