
- •Заняття 41
- •Теоретичні питання
- •Алгоритм лабораторної роботи 1:
- •Методика проведення експерименту
- •1 Визначення загальної кислотності, загальної соляної кислоти, зв’язаної соляної кислоти і вільної соляної кислоти в одній порції шлункового соку
- •Алгоритм лабораторної роботи 2:
- •Методика проведення експерименту
- •2 Патологічні складові частини шлункового соку і їх виявлення
- •2.1 Виявлення молочної кислоти за якісною реакцією Уффельмана
- •Алгоритм лабораторної роботи 3:
- •Методика проведення експерименту
- •A. Глюкоза.
- •D. Дипептидаз.
- •Технологічна карта проведення практичного заняття
- •Граф логічної структури теми “Дослідження процесу перетравлювання активних речовин (білків, вуглеводів, ліпідів) у травному каналі”
- •При підготовці до заняття користуйтеся літературою:
- •1.2 Діазореакція
- •2 Виявлення вітаміну в6
- •Технологічна карта проведення практичного заняття
- •Граф логічної структури теми “Дослідження функціональної ролі водорозчинних (коферментних) вітамінів в1, в2. В3, в6, в12 в метаболізмі та реалізації клітинних функцій”
- •При підготовці до заняття користуйтеся літературою:
- •1.2 Реакція з йодом
- •Алгоритм лабораторної роботи 2
- •2 Кількісне визначення вітаміну с в сечі
- •Технологічна карта проведення практичного заняття
- •Граф логічної структури теми “Дослідження механізмів та біохімічних ефектів вітамінв с, рр, н, Вс, р. Методи визначення вітаміну с”
- •Заняття 44
- •Теоретичні питання
- •Алгоритм лабораторної роботи:
- •Методика проведення експериментів
- •1 Виявлення вітаміну а
- •Технологічна карта проведення практичного заняття
- •Граф логічної структури теми “Вивчення біохімічних ефектів та методів визначення жиророзчинних вітамінів, вітаміноподібних речовин”
- •Тема. Визначення макро- та мікроелементів у біологічному матеріалі. Біологічні функції окремих елементів
- •Теоретичні питання
- •Алгоритм лабораторної роботи:
- •Методика проведення експериментів
- •1 Якісна реакція на Са, Мg, р у сироватці крові Принцип методу: якісні реакції на дані елементи ґрунтуються на утворенні важкорозчинних солей (характерні осади), а також забарвлених сполук:
- •1.3 Визначення фосфату ро43-
- •Алгоритм лабораторної роботи:
- •Методика проведення експерименту
- •2 Визначення вмісту неорганічних фосфатів у сироватці крові
- •Алгоритм лабораторної роботи:
- •Методика проведення експерименту
- •3 Визначення вмісту магнію в сироватці крові
- •Технологічна карта проведення практичного заняття
- •Граф логічної структури теми “Визначення макро- та мікроелементів у біологічному матеріалі. Біологічні функції окремих елементів”
- •Тема. Дослідження фізіологічних та біохімічних функцій крові: буферні системи, кислотно-основний стан. Дихальна функція еритроцитів
- •Теоретичні питання
- •Алгоритм лабораторної роботи:
- •Методика проведення експерименту
- •1 Визначення гемоглобіну в крові гемоглобінціанідним методом із застосуванням ацетонціангідрину
- •Технологічна карта проведення практичного заняття
- •Граф логічної структури теми “Дослідження фізіологічних та біохімічних функцій крові: буферні системи, кислотно-основний стан. Дихальна функція еритроцитів”
- •Тема. Дослідження білків плазми крові: білки гострої фази запалення, індикаторні ферменти
- •Теоретичні питання
- •Алгоритм лабораторної роботи:
- •Методика проведення експерименту
- •1 Визначення загального білка сироватки крові біуретовим методом
- •Технологічна карта проведення практичного заняття
- •Граф логічної структури теми “Дослідження білків плазми крові: білки гострої фази запалення, індикаторні ферменти”
- •Тема. Дослідження небілкових азотовмісних та безазотистих органічних компонентів крові. Ліпопротеїни плазми крові
- •Теоретичні питання
- •Алгоритм лабораторної роботи:
- •Методика проведення експерименту
- •1 Визначення залишкового азоту крові
- •2 Спалювання.
- •3 Фотометрування.
- •Технологічна карта проведення практичного заняття
- •Граф логічної структури теми “Дослідження небілкових азотовмісних та безазотистих органічних компонентів крові. Ліпопротеїни плазми крові”
- •Тема. Дослідження згортальної, антизгортальної та фібринолітичної систем крові. Патології гемостазу. Дослідження біохімії імунних процесів та біохімічних механізмів імунодефіцитних станів
- •Теоретичні питання
- •Технологічна карта проведення практичного заняття
- •Тема. Вивчення біохімічних функцій печінки. Визначення активності сорбітолдегідро-генази, γ-глутамілтранспептидази у сироватці крові
- •Теоретичні питання
- •Методика проведення лабораторної роботи
- •1 Визначення активності сорбітолдегідрогенази у сироватці крові за уніфікованим методом з резорцином
- •Алгоритм лабораторної роботи:
- •Методика проведення експерименту
- •2 Осадові проби
- •2.1 Тимолова проба
- •Клініко-діагностичне значення
- •2.2 Проба Вельтмана
- •Алгоритм лабораторної роботи
- •C. Мозку.
- •Технологічна карта проведення практичного заняття
- •Граф логічної структури теми “Вивчення біохімічних функцій печінки. Визначення активності сорбітолдегідрогенази, γ-глутамілтранспептидази у сироватці крові”
- •Тема. Роль печінки в обміні жовчних пігментів. Патобіохімія жовтяниць. Визначення білірубіну в сироватці крові
- •Теоретичні питання
- •Алгоритм лабораторної роботи:
- •Методика проведення експерименту
- •1 Кількісне визначення загального, прямого та непрямого білірубіну в сироватці крові (за методом Ієндрашека)
- •Клініко-діагностичне значення
- •Технологічна карта проведення практичного заняття
- •Граф логічної структури теми “Роль печінки в обміні жовчних пігментів. Патобіохімія жовтяниць. Визначення білірубіну в сироватці крові”
- •Тема. Дослідження процесів біотрансформації ксенобіотиків та ендогенних токсичних речовин. Мікросомальне окиснення. Цитохром р-450
- •Теоретичні питання
- •Технологічна карта проведення практичного заняття
- •Граф логічної структури теми “Дослідження процесів біотрансформації ксенобіотиків та ендогенних токсичних речовин. Мікросомальне окиснення. Цитохром р-450”
- •Тема. Вирішення ситуаційних тестових завдань з “крок-1”
- •Теоретичні питання
- •Технологічна карта проведення практичного заняття
- •Тема. Дослідження функціональної активності нирок та хімічного складу сечі
- •Теоретичні питання
- •Алгоритм лабораторної роботи:
- •Методика проведення експерименту
- •1 Якісні реакції на білок у сечі
- •1.1 Якісна реакція на білок із сульфосаліциловою кислотою
- •1.2 Реакція Геллера
- •2 Якісна проба на кров’яні пігменти в сечі (бензидинова проба)
- •3 Якісна реакція на глюкозу в сечі (реакція Троммера)
- •4 Якісна реакція на кетонові тіла
- •4.1 Проба Легаля на ацетон і ацетооцтову кислоту
- •4.2 Реакція Герхарда на ацетооцтову кислоту
- •5 Якісні реакції на жовчні пігменти
- •5.1 Проба Гмеліна
- •6 Реакція зі спиртовим розчином йоду (уніфікована проба Розіна)
- •Технологічна карта проведення практичного заняття
- •Граф логічної структури теми “Дослідження функціональної активності нирок та хімічного складу сечі”
- •Тема. Дослідження біохімічних перетворень у м’язах. Визначення креатиніну в сироватці крові
- •Теоретичні питання
- •Алгоритм лабораторної роботи:
- •Методика проведення експерименту
- •1 Визначення креатиніну в сироватці крові методом Поппера
- •0,1 Ммоль/л · Ед
- •Технологічна карта проведення практичного заняття
- •БіоенергетикаГ Особливості хімічного складураф логічної структури теми “Дослідження біохімічних перетворень у м’язах. Визначення креатиніну в сироватці крові”
- •Тема. Вивчення особливостей хімічного складу та обміну в сполучній тканині. Визначення сіалових кислот у сироватці крові
- •Теоретичні питання
- •Алгоритм лабораторної роботи:
- •Методика проведення експерименту Визначення сіалових кислот у сироватці крові
- •B. Гамма-глобулін.
- •Технологічна карта проведення практичного заняття
- •Граф логічної структури теми “Вивчення особливостей хімічного складу та обміну в сполучній тканині. Визначення сіалових кислот у сироватці крові”
- •Тема. Вивчення особливостей хімічного складу та метаболізму в нервовій тканині
- •Теоретичні питання
- •Алгоритм лабораторної роботи:
- •Методика проведення експерименту Визначення активності холінестерази у сироватці крові
- •A. Глутаматдекарбоксилази.
- •Технологічна карта проведення практичного заняття
- •Граф логічної структури теми “Вивчення особливостей хімічного складу та метаболізму в нервовій тканині”
- •Тема. Дослідження взаємозв’язку обміну речовин в органах і системах організму
- •Теоретичні питання
- •Технологічна карта проведення практичного заняття
- •Г Енергетичне забезпеченняраф логічної структури теми “Дослідження взаємозв’язку обміну речовин в органах і системах організму”
- •Інтеграція метаболізму
- •Технологічна карта проведення практичного заняття
- •При підготовці до заняття користуйтеся літературою:
- •Технологічна карта проведення практичного заняття
- •Граф логічної структури теми “Контроль засвоєння модуля 2 “Обмін білків. Молекулярна біологія. Біохімія тканин, фізіологічних функцій та міжклітинних комунікацій”
- •Біохімічні дослідження крові (плазма, сироватка)
- •Продовження таблиці а.1
- •Продовження таблиці а.1
- •Список літератури
Алгоритм лабораторної роботи:
Дослідну пробу обробляють відповідно до нижченаведеної методики експерименту.
За стандарт використовують нерозведений трансформуючий розчин.
Оптичну щільність дослідної та стандартної проби вимірюють колориметричним методом.
Концентрацію гемоглобіну у досліджуваній сироватці крові обчислюють за формулою.
У висновках порівнюють отриманий результат з нормою.
Методика проведення експерименту
1 Визначення гемоглобіну в крові гемоглобінціанідним методом із застосуванням ацетонціангідрину
Принцип методу: гемоглобін при взаємодії з червоною кров’яною сіллю окислюється до метгемоглобіну (гемоглобін-ОН), який утворює з ацетнціангідрином забарвлений ціанмет-гемоглобін, інтенсивність забарвлення якого пропорційна вмісту гемоглобіну.
Хід роботи: 0,02 мл крові вливають у пробірку з 5 мл трансфор-муючого розчину (розведення у 251 раз), добре перемішують. Колори-метрують через 10 хв при довжині хвилі 540 нм (зелений світло-фільтр) у кюветі з товщиною шару 1 см проти контрольної проби. Стандартний розчин гемоглобін ціаніду застосовують нерозведеним. Вимірюють за тих самих умов, що й дослідну пробу.
Розрахунок вмісту гемоглобіну проводять за формулою
Ед
Нb
в г% = · Сст · К · 0,01,
Ест
де Нb - вміст гемоглобіну, г%;
Ед і Ест - екстинкція відповідно дослідної і стандартної проб;
Сст - концентрація гемоглобінціаніду в стандартному розчині, 150 г/л або 59,75 мг%;
К - коефіцієнт розведення крові;
0,01 - коефіцієнт для перерахунку, мг% в г/л.
Клініко-діагностичне значення
У нормі концентрація гемоглобіну:
чоловіки - 135-180 г/л,
жінки - 120-140 г/л.
Зниження вмісту гемоглобіну в крові характеризує собою анемію, а різке падіння його несумісне з життям як наслідок кисневого голодування, так і порушення тканинного обміну. Частіше трапляється зниження вмісту гемоглобіну, рідше підвищення.
Значне зниження характерне для гострої крововтрати, гіпопластичної анемії на стадії гемолітичної кризи. Збільшення вмісту гемоглобіну в крові можуть спостерігати при еритемії, серцевій декомпенсації, мієлопроліферативних захворюваннях.
Після проведення експериментальної частини роботи ви повинні оформити протокол лабораторної роботи.
Виконайте завдання та перевірте правильність їх розв’язання з еталоном відповіді.
Завдання 1
У немовляти внаслідок неправильного вигодовування виник вира-жений пронос. Одним із останніх його наслідків є екскреція великої кількості натрію гідрокарбонату. Яка форма порушення кислотно-основного стану спостерігається в цьому випадку?
А. Не порушений кислотно-основний стан.
В. Метаболічний алкалоз.
С. Респіраторний ацидоз.
Д. Респіраторний алкалоз.
Е. Метаболічний ацидоз.
Еталон відповіді: Е.
Завдання 2
Під час дії окиснювачів (гідрогену пероксиду, оксиду азоту та ін.) гемоглобін утворює сполуку, до складу якої входить Fe3+, та вона не здатна переносити кисень. Як називається ця сполука?
А. Карбгемоглобін.
В. Карбоксигемоглобін.
С. Метгемоглобін.
Д. Оксигемоглобін.
Е. Глікозильований гемоглобін.
Еталон відповіді: С.
Завдання 3
У хворого діагностовано α-таласемію. Які порушення спостеріга-ються в синтезі гемоглобіну при цьому захворюванні?
А. Пригнічення синтезу α-ланцюгів.
В. Пригнічення синтезу β-ланцюгів.
С. Пригнічення синтезу γ-ланцюгів.
Д. Пригнічення синтезу δ-ланцюгів.
Е. Пригнічення синтезу δ- та β-ланцюгів.
Еталон відповіді: А.
Завдання 4
У хворого – серпоподібно-клітинна анемія. Заміна якої амінокислоти в поліпептидному ланцюзі Hb на валін призводить до цього захворювання?
А. Глутамінової.
В. Аспарагінової.
С. Лейцину.
Д. Аргініну.
Е. Треоніну.
Еталон відповіді: А.
Завдання 5
Людина в стані спокою штучно примушує себе дихати часто і глибоко протягом 3-4 хв. Як це відбивається на кислотно-основному стані організму?
А. Виникає метаболічний алкалоз.
В. Виникає дихальний ацидоз.
С. Виникає дихальний алкалоз.
Д. Виникає метаболічний ацидоз.
Е. Кислотно-основний стан не змінюється.
Еталон відповіді: С.
Завдання 6
У дитини на 3-й місяць після народження розвинулася тяжка форма гіпоксії (задишка, синюшність). Який із процесів гемоглобіноутворен-ня порушено?
А. Заміна фетгемоглобіну на гемоглобін М.
В. Заміна фетгемоглобіну на гемоглобін S.
С. Заміна фетгемоглобіну на глікозильований гемоглобін.
Д. Заміна фетгемоглобіну на метгемоглобін.
Е. Заміна фетгемоглобіну на гемоглобін А.
Еталон відповіді: Е.
Завдання 7
Заповнити таблицю: “Буферні системи крові”
№ пор. |
Назва буферної системи |
Компоненти |
Ємність, % |
Механізм дії | |
при рН<7 |
при рН>7 | ||||
|
|
|
|
|
|
Завдання 8
Заповнити таблицю: “Показники КОС”
№ пор. |
КОС |
Показники крові |
рН стосовно норми |
Причини патології | |
НСО3- |
Н2СО3 | ||||
|
|
|
|
|
|
Короткі методичні вказівки до роботи студентів на практичному занятті
Заняття починається з розв’язання навчальних задач, після чого необхідно виконати досліди лабораторної роботи.
У кінці заняття проводяться тестовий контроль, аналіз результатів роботи, в яких беруть участь усі студенти під керівництвом викладача.