Алгоритм лабораторної роботи:

Лабораторну роботу проводять як дослідну. За допомогою якісних реакцій визначають наявність Са, Мg, Р у маркованих пробірках з рідиною, яка досліджується.

1. З кожної дослідної пробірки відбирають по 1 мл розчину для відкриття іонів Са²⁺ та визначають їх за допомогою якісної реакції відповідно до методики.

2. Процедуру повторюють для відкриття іонів Мg та РО4 ^3-.

3. Результати досліджень вносять у протокол і роблять висновки про наявність іонів Са²⁺, Мg²⁺ та РО4 ^3- у досліджуваному матеріалі.

Методика проведення експериментів

1 Якісна реакція на Са, Мg, р у сироватці крові Принцип методу: якісні реакції на дані елементи ґрунтуються на утворенні важкорозчинних солей (характерні осади), а також забарвлених сполук:

а) Са²⁺ + С₂О₄^2- → СаС₂О₄;

Осад оксалату кальцію.

б) Мg²⁺ + NH₃·Н₂О + НРО₄^2- → МgNН₄РО₄ + Н₂О;

Осад магнієамонійного фосфату.

в) РО₄^3- + МоО₄^2- + МН₄⁺ + nН⁺ → (NН₄)₃РО₄ · 12 МоО₃· 6 Н₂О.

Кристали жовтого кольору фосфорно-молібденової кислоти.

При відновленні фосфорно-молібденової кислоти аскорбіновою кислотою утворюється суміш різних оксидів молібдену, що має назву “молібденова синь”.

1. Відкриття іона Са²⁺

Хід роботи: до 0,5-1 мл сироватки додають 3-4 краплі насиченого розчину оксалату амонію. Випадає осад оксалату кальцію СаС₂О₄.

1.2 Відкриття іона Мg²⁺

Хід роботи: відфільтровують осад оксалату кальцію, який отримали у попередньому досліді, до фільтрату додають 3-4 краплі концентрованого розчину аміаку, випадає осад подвійної солі магнію (магнієамонійного фосфату).

1.3 Визначення фосфату ро43-

Хід роботи: до 0,5-1 мл сироватки крові додають 5-6 крапель 5% розчину молібденового амонію і спостерігають утворення жовтого осаду (фосфорно-молібденової кислоти). Додають декілька крапель 1% розчину аскорбінової кислоти, розчин у пробірці забарвлюється в інтенсивний синій колір - утворюється “молібденова синь”.

Алгоритм лабораторної роботи:

1. Маркують 2 пробірки - дослідну та стандартну.

2. Заповнюють пробірки відповідно до методики проведення експерименту.

3. Після заповнення пробірок спостерігають осадження білків у розчинах.

4. Шляхом центрифугування білки видаляють і подальше визначення фосфатів проводять у безбілкових фільтратах.

5. Оптичну щільність розчинів визначають фотоколориметричним методом.

6. Розрахунок вмісту неорганічних фосфатів здійснюють за нижче- наведеною формулою.

7. У висновках порівнюють концентрацію фосфатів у досліджуваній сироватці крові з нормою.

Методика проведення експерименту

2 Визначення вмісту неорганічних фосфатів у сироватці крові

Принцип методу: визначення фосфору ґрунтується на вимірюванні інтенсивності забарвлення “молібденової сині”, яка утворюється при відновленні фосфорно-молібденової кислоти в кислому середовищі. Як відновники використовують ейконоген, аскорбінову кислоту та інші реагенти.

Хід роботи: беруть дві пробірки, у першу наливають 1 мл сироватки крові, в другу - 1 мл стандартного розчину фосфату. Потім в обидві пробірки додають по 4 мл Н₂о і 5 мл 10% розчину трихлор-оцтової кислоти. Через 10 хв центрифугують при 3000 об./хв. З обох пробірок відбирають по 5 мл безбілкового фільтрату, додають по 1 мл 5% розчину молібденово-кислого амонію, 0,2 мл 1% розчину ейко-ногену або вітаміну С та по 1,8 мл води. Через 20 хв колориметрують проти води на ФЕКу при червоному світлофільтрі (630-690 нм) у кюветі з товщиною шару 10 мм.

Розрахунок проводять за формулою

Ед · Сст

Х = ,

Ест

де Х - концентрація фосфату в сироватці крові, ммоль/л;

Ед - екстинкція дослідної проби;

Ест - екстинкція стандартного розчину;

Сст - концентрація стандартного розчину.

Клініко-діагностичне значення

Нормальні величини в сироватці крові:

• Р (неорганічний) = 0,646-1,292 ммоль/л.

Неорганічний фосфор збільшується при нирковій недостатності, гіпопаратиреоїдизмі, передозуванні вітаміну Д, зменшення спостері-гають при порушенні всмоктування, рахіті, ниркових захворюваннях.