- •Заняття 41
- •Теоретичні питання
- •Алгоритм лабораторної роботи 1:
- •Методика проведення експерименту
- •1 Визначення загальної кислотності, загальної соляної кислоти, зв’язаної соляної кислоти і вільної соляної кислоти в одній порції шлункового соку
- •Алгоритм лабораторної роботи 2:
- •Методика проведення експерименту
- •2 Патологічні складові частини шлункового соку і їх виявлення
- •2.1 Виявлення молочної кислоти за якісною реакцією Уффельмана
- •Алгоритм лабораторної роботи 3:
- •Методика проведення експерименту
- •A. Глюкоза.
- •D. Дипептидаз.
- •Технологічна карта проведення практичного заняття
- •Граф логічної структури теми “Дослідження процесу перетравлювання активних речовин (білків, вуглеводів, ліпідів) у травному каналі”
- •При підготовці до заняття користуйтеся літературою:
- •1.2 Діазореакція
- •2 Виявлення вітаміну в6
- •Технологічна карта проведення практичного заняття
- •Граф логічної структури теми “Дослідження функціональної ролі водорозчинних (коферментних) вітамінів в1, в2. В3, в6, в12 в метаболізмі та реалізації клітинних функцій”
- •При підготовці до заняття користуйтеся літературою:
- •1.2 Реакція з йодом
- •Алгоритм лабораторної роботи 2
- •2 Кількісне визначення вітаміну с в сечі
- •Технологічна карта проведення практичного заняття
- •Граф логічної структури теми “Дослідження механізмів та біохімічних ефектів вітамінв с, рр, н, Вс, р. Методи визначення вітаміну с”
- •Заняття 44
- •Теоретичні питання
- •Алгоритм лабораторної роботи:
- •Методика проведення експериментів
- •1 Виявлення вітаміну а
- •Технологічна карта проведення практичного заняття
- •Граф логічної структури теми “Вивчення біохімічних ефектів та методів визначення жиророзчинних вітамінів, вітаміноподібних речовин”
- •Тема. Визначення макро- та мікроелементів у біологічному матеріалі. Біологічні функції окремих елементів
- •Теоретичні питання
- •Алгоритм лабораторної роботи:
- •Методика проведення експериментів
- •1 Якісна реакція на Са, Мg, р у сироватці крові Принцип методу: якісні реакції на дані елементи ґрунтуються на утворенні важкорозчинних солей (характерні осади), а також забарвлених сполук:
- •1.3 Визначення фосфату ро43-
- •Алгоритм лабораторної роботи:
- •Методика проведення експерименту
- •2 Визначення вмісту неорганічних фосфатів у сироватці крові
- •Алгоритм лабораторної роботи:
- •Методика проведення експерименту
- •3 Визначення вмісту магнію в сироватці крові
- •Технологічна карта проведення практичного заняття
- •Граф логічної структури теми “Визначення макро- та мікроелементів у біологічному матеріалі. Біологічні функції окремих елементів”
- •Тема. Дослідження фізіологічних та біохімічних функцій крові: буферні системи, кислотно-основний стан. Дихальна функція еритроцитів
- •Теоретичні питання
- •Алгоритм лабораторної роботи:
- •Методика проведення експерименту
- •1 Визначення гемоглобіну в крові гемоглобінціанідним методом із застосуванням ацетонціангідрину
- •Технологічна карта проведення практичного заняття
- •Граф логічної структури теми “Дослідження фізіологічних та біохімічних функцій крові: буферні системи, кислотно-основний стан. Дихальна функція еритроцитів”
- •Тема. Дослідження білків плазми крові: білки гострої фази запалення, індикаторні ферменти
- •Теоретичні питання
- •Алгоритм лабораторної роботи:
- •Методика проведення експерименту
- •1 Визначення загального білка сироватки крові біуретовим методом
- •Технологічна карта проведення практичного заняття
- •Граф логічної структури теми “Дослідження білків плазми крові: білки гострої фази запалення, індикаторні ферменти”
- •Тема. Дослідження небілкових азотовмісних та безазотистих органічних компонентів крові. Ліпопротеїни плазми крові
- •Теоретичні питання
- •Алгоритм лабораторної роботи:
- •Методика проведення експерименту
- •1 Визначення залишкового азоту крові
- •2 Спалювання.
- •3 Фотометрування.
- •Технологічна карта проведення практичного заняття
- •Граф логічної структури теми “Дослідження небілкових азотовмісних та безазотистих органічних компонентів крові. Ліпопротеїни плазми крові”
- •Тема. Дослідження згортальної, антизгортальної та фібринолітичної систем крові. Патології гемостазу. Дослідження біохімії імунних процесів та біохімічних механізмів імунодефіцитних станів
- •Теоретичні питання
- •Технологічна карта проведення практичного заняття
- •Тема. Вивчення біохімічних функцій печінки. Визначення активності сорбітолдегідро-генази, γ-глутамілтранспептидази у сироватці крові
- •Теоретичні питання
- •Методика проведення лабораторної роботи
- •1 Визначення активності сорбітолдегідрогенази у сироватці крові за уніфікованим методом з резорцином
- •Алгоритм лабораторної роботи:
- •Методика проведення експерименту
- •2 Осадові проби
- •2.1 Тимолова проба
- •Клініко-діагностичне значення
- •2.2 Проба Вельтмана
- •Алгоритм лабораторної роботи
- •C. Мозку.
- •Технологічна карта проведення практичного заняття
- •Граф логічної структури теми “Вивчення біохімічних функцій печінки. Визначення активності сорбітолдегідрогенази, γ-глутамілтранспептидази у сироватці крові”
- •Тема. Роль печінки в обміні жовчних пігментів. Патобіохімія жовтяниць. Визначення білірубіну в сироватці крові
- •Теоретичні питання
- •Алгоритм лабораторної роботи:
- •Методика проведення експерименту
- •1 Кількісне визначення загального, прямого та непрямого білірубіну в сироватці крові (за методом Ієндрашека)
- •Клініко-діагностичне значення
- •Технологічна карта проведення практичного заняття
- •Граф логічної структури теми “Роль печінки в обміні жовчних пігментів. Патобіохімія жовтяниць. Визначення білірубіну в сироватці крові”
- •Тема. Дослідження процесів біотрансформації ксенобіотиків та ендогенних токсичних речовин. Мікросомальне окиснення. Цитохром р-450
- •Теоретичні питання
- •Технологічна карта проведення практичного заняття
- •Граф логічної структури теми “Дослідження процесів біотрансформації ксенобіотиків та ендогенних токсичних речовин. Мікросомальне окиснення. Цитохром р-450”
- •Тема. Вирішення ситуаційних тестових завдань з “крок-1”
- •Теоретичні питання
- •Технологічна карта проведення практичного заняття
- •Тема. Дослідження функціональної активності нирок та хімічного складу сечі
- •Теоретичні питання
- •Алгоритм лабораторної роботи:
- •Методика проведення експерименту
- •1 Якісні реакції на білок у сечі
- •1.1 Якісна реакція на білок із сульфосаліциловою кислотою
- •1.2 Реакція Геллера
- •2 Якісна проба на кров’яні пігменти в сечі (бензидинова проба)
- •3 Якісна реакція на глюкозу в сечі (реакція Троммера)
- •4 Якісна реакція на кетонові тіла
- •4.1 Проба Легаля на ацетон і ацетооцтову кислоту
- •4.2 Реакція Герхарда на ацетооцтову кислоту
- •5 Якісні реакції на жовчні пігменти
- •5.1 Проба Гмеліна
- •6 Реакція зі спиртовим розчином йоду (уніфікована проба Розіна)
- •Технологічна карта проведення практичного заняття
- •Граф логічної структури теми “Дослідження функціональної активності нирок та хімічного складу сечі”
- •Тема. Дослідження біохімічних перетворень у м’язах. Визначення креатиніну в сироватці крові
- •Теоретичні питання
- •Алгоритм лабораторної роботи:
- •Методика проведення експерименту
- •1 Визначення креатиніну в сироватці крові методом Поппера
- •0,1 Ммоль/л · Ед
- •Технологічна карта проведення практичного заняття
- •БіоенергетикаГ Особливості хімічного складураф логічної структури теми “Дослідження біохімічних перетворень у м’язах. Визначення креатиніну в сироватці крові”
- •Тема. Вивчення особливостей хімічного складу та обміну в сполучній тканині. Визначення сіалових кислот у сироватці крові
- •Теоретичні питання
- •Алгоритм лабораторної роботи:
- •Методика проведення експерименту Визначення сіалових кислот у сироватці крові
- •B. Гамма-глобулін.
- •Технологічна карта проведення практичного заняття
- •Граф логічної структури теми “Вивчення особливостей хімічного складу та обміну в сполучній тканині. Визначення сіалових кислот у сироватці крові”
- •Тема. Вивчення особливостей хімічного складу та метаболізму в нервовій тканині
- •Теоретичні питання
- •Алгоритм лабораторної роботи:
- •Методика проведення експерименту Визначення активності холінестерази у сироватці крові
- •A. Глутаматдекарбоксилази.
- •Технологічна карта проведення практичного заняття
- •Граф логічної структури теми “Вивчення особливостей хімічного складу та метаболізму в нервовій тканині”
- •Тема. Дослідження взаємозв’язку обміну речовин в органах і системах організму
- •Теоретичні питання
- •Технологічна карта проведення практичного заняття
- •Г Енергетичне забезпеченняраф логічної структури теми “Дослідження взаємозв’язку обміну речовин в органах і системах організму”
- •Інтеграція метаболізму
- •Технологічна карта проведення практичного заняття
- •При підготовці до заняття користуйтеся літературою:
- •Технологічна карта проведення практичного заняття
- •Граф логічної структури теми “Контроль засвоєння модуля 2 “Обмін білків. Молекулярна біологія. Біохімія тканин, фізіологічних функцій та міжклітинних комунікацій”
- •Біохімічні дослідження крові (плазма, сироватка)
- •Продовження таблиці а.1
- •Продовження таблиці а.1
- •Список літератури
Алгоритм лабораторної роботи:
Лабораторну роботу проводять як дослідну. За допомогою якісних реакцій визначають наявність Са, Мg, Р у маркованих пробірках з рідиною, яка досліджується.
З кожної дослідної пробірки відбирають по 1 мл розчину для відкриття іонів Са2+ та визначають їх за допомогою якісної реакції відповідно до методики.
Процедуру повторюють для відкриття іонів Мg та РО4 3-.
Результати досліджень вносять у протокол і роблять висновки про наявність іонів Са2+, Мg2+ та РО4 3- у досліджуваному матеріалі.
Методика проведення експериментів
1 Якісна реакція на Са, Мg, р у сироватці крові Принцип методу: якісні реакції на дані елементи ґрунтуються на утворенні важкорозчинних солей (характерні осади), а також забарвлених сполук:
а) Са2+ + С2О42- → СаС2О4;
Осад оксалату кальцію.
б) Мg2+ + NH3·Н2О + НРО42- → МgNН4РО4 + Н2О;
Осад магнієамонійного фосфату.
в) РО43- + МоО42- + МН4+ + nН+ → (NН4)3РО4 · 12 МоО3· 6 Н2О.
Кристали жовтого кольору фосфорно-молібденової кислоти.
При відновленні фосфорно-молібденової кислоти аскорбіновою кислотою утворюється суміш різних оксидів молібдену, що має назву “молібденова синь”.
Відкриття іона Са2+
Хід роботи: до 0,5-1 мл сироватки додають 3-4 краплі насиченого розчину оксалату амонію. Випадає осад оксалату кальцію СаС2О4.
1.2 Відкриття іона Мg2+
Хід роботи: відфільтровують осад оксалату кальцію, який отримали у попередньому досліді, до фільтрату додають 3-4 краплі концентрованого розчину аміаку, випадає осад подвійної солі магнію (магнієамонійного фосфату).
1.3 Визначення фосфату ро43-
Хід роботи: до 0,5-1 мл сироватки крові додають 5-6 крапель 5% розчину молібденового амонію і спостерігають утворення жовтого осаду (фосфорно-молібденової кислоти). Додають декілька крапель 1% розчину аскорбінової кислоти, розчин у пробірці забарвлюється в інтенсивний синій колір - утворюється “молібденова синь”.
Алгоритм лабораторної роботи:
Маркують 2 пробірки - дослідну та стандартну.
Заповнюють пробірки відповідно до методики проведення експерименту.
Після заповнення пробірок спостерігають осадження білків у розчинах.
Шляхом центрифугування білки видаляють і подальше визначення фосфатів проводять у безбілкових фільтратах.
Оптичну щільність розчинів визначають фотоколориметричним методом.
Розрахунок вмісту неорганічних фосфатів здійснюють за нижче- наведеною формулою.
У висновках порівнюють концентрацію фосфатів у досліджуваній сироватці крові з нормою.
Методика проведення експерименту
2 Визначення вмісту неорганічних фосфатів у сироватці крові
Принцип методу: визначення фосфору ґрунтується на вимірюванні інтенсивності забарвлення “молібденової сині”, яка утворюється при відновленні фосфорно-молібденової кислоти в кислому середовищі. Як відновники використовують ейконоген, аскорбінову кислоту та інші реагенти.
Хід роботи: беруть дві пробірки, у першу наливають 1 мл сироватки крові, в другу - 1 мл стандартного розчину фосфату. Потім в обидві пробірки додають по 4 мл Н2о і 5 мл 10% розчину трихлор-оцтової кислоти. Через 10 хв центрифугують при 3000 об./хв. З обох пробірок відбирають по 5 мл безбілкового фільтрату, додають по 1 мл 5% розчину молібденово-кислого амонію, 0,2 мл 1% розчину ейко-ногену або вітаміну С та по 1,8 мл води. Через 20 хв колориметрують проти води на ФЕКу при червоному світлофільтрі (630-690 нм) у кюветі з товщиною шару 10 мм.
Розрахунок проводять за формулою
Ед · Сст
Х
= ,
Ест
де Х - концентрація фосфату в сироватці крові, ммоль/л;
Ед - екстинкція дослідної проби;
Ест - екстинкція стандартного розчину;
Сст - концентрація стандартного розчину.
Клініко-діагностичне значення
Нормальні величини в сироватці крові:
Р (неорганічний) = 0,646-1,292 ммоль/л.
Неорганічний фосфор збільшується при нирковій недостатності, гіпопаратиреоїдизмі, передозуванні вітаміну Д, зменшення спостері-гають при порушенні всмоктування, рахіті, ниркових захворюваннях.
