2.9.2 Універсальний спосіб адресації ресурсів у мережі (url)

Другим наріжним каменем WWW стала універсальна форма адресації інформаційних ресурсів. Universal Resource Identification (URI). Універсальний ідентифікатор ресурсів (URI) для користувача з'являється у вигляді місцезнаходження (URL) або імені (URN) web-документа і являє собою досить струнку систему, що враховує досвід адресації й ідентифікації E-mail, Telnet, FTP та ін. Але реально із усього, що описано в URI, для організації WWW потрібно тільки Universal Resource Locator (URL). Без наявності цієї специфікації вся міць HTML виявилася б марною. URL використовується в гіпертекстових посиланнях і забезпечує доступ до розподілених ресурсів мережі.

2.9.3 Протокол обміну гіпертекстовою інформацією http

Третім у списку наріжних каменів є протокол обміну даними в WWW – Hyper Text Transfer Protocol. Даний протокол призначений для обміну гіпертекстовими документами й ураховує специфіку такого обміну. Так, у процесі взаємодії клієнт може одержати нову адресу ресурсу мережі (relocation), запросити вбудовану графіку, прийняти й передати параметри і т. д. Керування в HTTP реалізоване у вигляді ASCII-команд. Реально розроблювач гіпертекстової бази даних зіштовхується з елементами протоколу тільки при використанні зовнішніх розрахункових програм або при доступі до зовнішніх відносно WWW інформаційних ресурсів, наприклад баз даних.

З 1990 року проектом World Wide Web використовується HTTP-протокол прикладного рівня, що забезпечує необхідну швидкість передачі даних, яка вимагається для розподілених інформаційних систем гіпермедіа.

Протокол HTTP надає відкриті методи, які можуть бути використані для вказівки цілей запиту. Вони побудовані на дисципліні посилань, де для вказівки ресурсу, до якого повинен бути застосований даний метод, використовується Універсальний ідентифікатор ресурсів (Universal Resource Identifier – URI) у вигляді місцезнаходження (URL) або імені (URN).

HTTP використовується також для комунікацій між різними користувацькими браузерами й шлюзами, що дають гіпермедіа-доступ до існуючих Інтернет-протоколів, таким як SMTP, NNTP, FTP, Gopher й WAIS.

Більш докладну інформацію про протокол HTTP можна знайти в літературі [3,4].

2.9.4 Універсальний інтерфейс шлюзів cgi. Типи web-документів.

Остання складова технології WWW – це вже плід роботи групи NCSA–специфікація Common Gateway Interface.

CGI була спеціально розроблена для розширення можливостей WWW за рахунок підключення всілякого зовнішнього програмного забезпечення. Такий підхід логічно продовжував принцип публічності та простоти розроблення й нарощування можливостей WWW. Якщо команда CERN запропонувала простий і швидкий спосіб розроблення баз даних, то NCSA розвинула цей принцип на розроблення програмних засобів. Треба помітити, що в загальнодоступній бібліотеці CERN були модулі, що дозволяють програмістам підключати свої програми до сервера HTTP, але це вимагало використання цієї бібліотеки.

Запропонований й описаний в CGI спосіб підключення не вимагав додаткових бібліотек і буквально приголомшував своєю простотою. Сервер взаємодіяв із програмами через стандартні потоки вводу/виводу, що спрощує програмування. При реалізації CGI надзвичайно важливе місце зайняли методи доступу, описані в HTTP. І хоча реально використовуються тільки два з них (GET й POST), досвід розвитку HTML показує, що співтовариство WWW чекає розвитку й CGI у міру ускладнення завдань, у яких буде використовуватися WWW-технологія.

Раніше документи на Web були статичними у тому розумінні, що користувач міг декілька разів завантажувати ту саму сторінку, але її зміст від цього не змінювався. Однак ми живемо в такому світі, де нова інформація користується підвищеною увагою. Один з методів залучення уваги користувачів – це введення елемента інтерактивності. З появою CGI забезпечити цей елемент стало значно простіше.

З’являються CGI-сценарії. CGI-сценарії становлять сховану від очей користувача частину інтерактивної взаємодії. Вони приймають інформацію, послану серверу через Web, й обробляють її, запитуючи бази даних, виконуючи розпорядження або просто реєструючи отримані відомості. Все це відбувається «за кадром», але саме тут і виконується реальна робота. Потім результати передаються назад. Про таку HTML-сторінку говорять, що вона динамічно генерується, а сам документ називають динамічним.

Висновки

WWW – це абревіатура від "World Wide Web" ("Всесвітня павутина"). Офіційне визначення World Wide Web звучить як світова віртуальна файлова система – "широкомасштабне гіпермедіасередовище, орієнтоване на надання універсального доступу до документів".

Основне достоїнство WWW полягає у використанні гіпертекстової технології. Гіпертекст – документ, що має посилання на інші документи. Перевага гіпертексту в тому, що для одержання потрібної інформації користувачу Інтернет зовсім не потрібно переглядати весь документ, досить натиснути курсором на ключове слово (гіперпосилання).

WWW працює за принципом клієнт-сервер: існує безліч серверів, які на запит клієнта повертають йому гіпермедійний документ – документ, що складається із частин з різноманітним поданням інформації, у якому кожен елемент може бути посиланням на інший документ або його частину.

Для запису документів у гіпертексті використовується спеціальна, але дуже проста мова HTML (Hypertext Markup Language), що дозволяє управляти шрифтами, відступами, вставляти кольорові ілюстрації, підтримує виведення звуку й анімації. До стандарту мови також входить підтримка математичних формул.

Виділяють два основних типи web-документів:

• статичні(сторінки, які вже існують у форматі HTML на момент надходження запиту);

• динамічні(сайти, які формуються спеціальними із криптами під час надходження запиту).

При створенні динамічних сторінок користувач задає параметри, що передаються серверу. Сервер одержує запит (з параметрами) на створення web-документа й запускає спеціальну програму – скрипт, що формує й видає необхідний для користувача набір інформації. Цей процес називається CGI (Common Gateway Interface), а самі програми йменуються CGI-скриптами.

World Wide Web для своєї роботи використовує HTTP-протокол, що забезпечує необхідну швидкість передачі даних.

Контрольні запитання

1. Що таке WWW?

2. Який протокол лежить в основі роботи WWW-сервісу?

3. Що таке гіпертекст?

4. Що таке CGI?

5. У чому полягає різниця між статичними й динамічними web-документами?