etyka _ estetyka
.pdfФундаментальною є етична система Фоми Аквінського. Центральна ідея її – споглядання Бога і приготування доУНІВЕРСИТЕТвічного посмертного
життя. Фома вчив про проміжне становище людини. Він досліджував проблему співвідношення свободної волі, розуму і божественної благодаті. Пізнання ж Фома Аквінський розглядав як головний засіб задоволення права людини на щастя. Творення добра він розглядав як надійний шлях повернення до Бога.
Завдання 10 1. Категорії моральної свідомості: сенс і мета життя. Щастя.
2. Ісаак Бабель про революційну мораль і мораль взагалі.
3. Життєвий шлях і етико-естетичні ідеї у творчості Карла Маркса.
1.Ціннісні орієнтації в сучасному українському суспільстві.
2.Ф. Ніцше про сутність і значення мистецтва.
3.Життєвий шлях і етико-естетичні ідеї у творчості І.С. Тургенєва.
Завдання 12
1.Професійна етика та її основні види.
2.Камю А. “Миф о Сизифе”.
3.Життя Леонардо да Вінчі та етико-естетичні ідеї у його творчості.
щодо підготовки до написання контрольної роботи
Вивчаючи курс етики, слід зважати на довгий і цікавий шлях розвитку моральних принципів і норм у нашій країні. Отже, зверніть увагу на моральний зміст проповідницько-повчальної традиції доби
Деякі методичніДЕРЖАВНИЙзауваження і рекомендації
проповідях Кирила Туровського, Климента Смолятича та Данила Заточеника.
Важливе місце у культурі Київської Русі посідає „Слово о полку Ігоревім”. У ньому домінує мотив любові до рідної землі, заклики до князів подолати чвари і розбрат. Загалом у культурі Київської Русі простежується мотив цінності людського життя, поваги до людини як суб’єкта життєвості, утверджується образ морально довершеного життя людини у злагоді з собою і з миром.
Київської Русі ІХ – ХІІ ст., на моральне підґрунтя „життя в істині”. ВолодимирСУМСЬКИЙМономах у своєму „Поученні” злагоду розглядає як ідеал доброчесності. Етична проблематика також досить очевидна у
Завдання 13
1.Етикет і його прояви в різних сферах людської діяльності.
2.Мартін Хайдегер про витоки художнього творіння.
3.Життєвий шлях і етико-естетичні ідеї у творчості Френсіса Бекона.
Завдання 14
1.Моральний вчинок.
2.Т.Г. Шевченко про відповідальність художника.
3.Життєвий шлях і етико-естетичні ідеї у творчості Вольтера.
Завдання 15
1.Ринок і проблема гуманізації міжособистісних стосунків.
2.Карл Г. Юнг про психоаналіз мистецтва.
3.Життєвий шлях і етико-естетичні ідеї у творчості Л.М. Толстого.УНІВЕРСИТЕТ
Деякі методичніДЕРЖАВНИЙзауваження і рекомендації щодо підготовки до написання контрольної роботи
Долучаючись до вивчення естетики, слід знати, що естетика це – наука про становлення і розвиток чуттєвої культури людини. Предмет естетики органічно поєднує дві частини: виявлення специфіки естетичного процесу як прояву ціннісного ставлення до дійсності та художню діяльність людини.
Історія становлення предмета естетики відбувалася у межах філософського знання. Становлення проблематики естетичної науки, вироблення понятійного апарату її відбувалося ще у старогрецькій культурі (Піфагор, Алкмеон, Емпедокл, Сократ, Платон, Арістотель) та в культурах народів Стародавнього Сходу. Давня естетична традиція існувала у Візантії та Київській Русі.
структури естетики відбувався в умовах культури доби ХVІІІХІХ ст. у працях Г.-Е. Лессінга, І.-В. Гете, І.-Ф. Шіллера, І. Канта, Г.В.Ф. Гегеля, М.Г. Чернишевського та інших.
Вивчаючи предмет естетики, слід звернути увагу на проблему співвідношення понять "естетика" і "прекрасне", "естетика" і "досконале", "естетика" і "гармонія". Визначаючи предмет науки, слід з’ясувати місце мистецтва у предметі естетики, а також особливості відношення до предмета естетики в умовах XX ст.
Саме поняття "естетика" з’явилося у ХVІІІ ст., завдячуючи роботамСУМСЬКИЙА.-Г. Баумгартена, який утверджував естетику як теорію чуттєвого пізнання. Подальший розвиток предмета, категорій і
Завдання 16
1.Предмет естетики як науки.
2.Арістотель. Етико-естетичне підґрунтя “Поетики”.
3.Життя Томмазо Кампанели та етико-естетичні ідеї „Міста Сонця”.
Завдання 17
1.Єдність утилітарного та естетичного у ранніх формах культури.
2.О.О. Блок про мову і поетику мистецтва.
3.Життєвий шлях і етико-естетичні ідеї у творчості Г.С. Сковороди.
Завдання 18
1.Естетичне та художнє освоєння природи.
2.Ортега-і-Гассет Х. про естетику і філософію.
3.Життєвий шлях і етико-естетичні ідеї у творчості А.П. Платонова.УНІВЕРСИТЕТ
Деякі методичніДЕРЖАВНИЙзауваження і рекомендації щодо підготовки до написання контрольної роботи
Естетика як наука пов’язана з рядом гуманітарних наук. Існує тісний зв’язок предмета філософії і предмета естетики, що можна розглядати в плані історичної традиції і сучасного бачення. Естетика як філософська наука має багато спільного з філософією в їх понятійному апараті. У той самий час простежується тенденція до "звільнення" естетики від філософії в естетичних теоріях другої половини XX ст.
Зв’язок естетики й етики простежується ще з тих часів, коли намагались вирішити проблему "калокагатії" як єдності "краси"
естетики та етики у філософських концепціях Г.С. Сковороди, П.Д. Юркевича та ін.
Естетика і мистецтвознавство також органічно співіснують. Відтак, слід розрізняти "естетичний" і "мистецтвознавчий" підхід до мистецтва, до його історії, теорії і видової специфіки. Глибоку оцінку класичного мистецтва дав у своїй концепції Вільгельм Гумбольдт. Проблема видової специфіки мистецтва займає значне місце в естетичній спадщині Г.-Е. Лессінга та Г.В.Ф. Гегеля.
і "добра". Існують численні теоретичні моделі співвідношення естетикиСУМСЬКИЙта етики в історії культури. Значний досвід напрацьований у плані аналізу взаємозв’язку філософії,
|
Досить явно простежується мистецтвознавча орієнтація |
||||
естетики |
видатних українських письменників |
XIX–початку |
|||
XX ст. - |
Т.Г. Шевченка, |
І. Нечуя-Левицького, |
П. Мирного, |
||
І.Я. Франка, Лесі Українки, М.М. Коцюбинського. |
|
||||
Завдання 19 |
|
|
|
|
|
1. |
Структура естетичної свідомості. |
|
|
||
2. |
Т.Г.Шевченко про класовий характер моралі. |
|
|||
3. |
Життєвий шлях і етико-естетичні ідеї у творчості Анни Ахматової. |
||||
Завдання 20 |
|
|
УНІВЕРСИТЕТ |
||
1.Роль мистецтва у розвитку естетичного почуття.
2.І.Я. Франко про красу і секрети творчості.
3.Життєвий шлях і етико-естетичні ідеї у творчості М.В. Гоголя.
Завдання 21
1.Естетичний ідеал як зміст мистецтва.
2.Леся Українка про роль мистецтва у житті.
3.Життя й етико-естетичні ідеї у творчості Ф.М. Достоєвського.
щодо підготовки до написання контрольної роботи
Студентові слід звернути увагу на сутність структури естетичної свідомості.
Особливе місце тут належить естетичному відчуттю як
Деякі методичніДЕРЖАВНИЙзауваження і рекомендації
духовному утворенню, яке має визначений соціальний зміст. ЕстетичнеСУМСЬКИЙвідчуття можна розглядати як свободу від практичних потреб. Існують психічні механізми естетичного
відчуття. Естетичне відчуття відіграє значну роль у формуванні естетичних потреб, а також у духовному розвитку людини. Слід зважати й на роль мистецтва в розвитку естетичного відчуття.
Естетичний смак можна розглядати як індивідуальне і всезагальне в естетичному. Естетичний смак тісно пов’язаний з особистістю, має відповідне підґрунтя і впливає, у свою чергу, на розвиток особистості. Існують психологічні механізми дії естетичного смаку, які формують "добрий" і "поганий" смак.
Слід звернути увагу на соціальну і культурну обумовленість |
||
Завдання 23 |
УНІВЕРСИТЕТ |
|
естетичного смаку. |
|
|
Завдання 22 |
|
|
1. |
Природа естетичних категорій. |
|
2. |
Г.С. Сковорода про етику й естетику. |
|
3. |
Життя й етико-гуманістична концепція Альберта Швейцера. |
|
1.Категорії прекрасне і потворне.
2.О.О. Потебня про слово, поетику й естетику.
3.Життєвий шлях і етико-естетичні ідеї у творчості Артура Шопенгауера.
Завдання 24
1.Категорії трагічне і комічне.
2.Кропоткін П.О. про своє бачення життя у суспільстві у “Етиці”.
3.Життєвий шлях і етико-естетичні ідеї у творчості Джованні Боккаччо.
щодо підготовки до написання контрольної роботи
Деякі методичніДЕРЖАВНИЙзауваження і рекомендації
Вивчення естетики потрібне і для усвідомлення сутності і природи естетичного ідеалу. Важливо розрізняти чуттєву й емоційну форми естетичного ідеалу, який, у свою чергу, виступає як зміст мистецтва. Естетичний ідеал – це діалектична єдність суб’єктивної та об’єктивної сторін дійсності. Слід зазначити, що рух до ідеалу породжує нові протиріччя. Також визначаємо естетичний ідеал як мету естетичної діяльності та як духовний орієнтирСУМСЬКИЙдіяльності людини і суспільства.
Звернути увагу на два підходи в теоретичному дослідженні мистецтва: емпіричний і теоретичний. З’ясувати місце теорій окремих видів мистецтва та історії мистецтва в структурі естетичних поглядів. Філософія мистецтва займає важливе місце в формуванні естетичної теорії. Дослідники виокремлюють канонічний, нормативний і загальнотеоретичний етапи розвитку естетичної теорії.
Основні функції естетичної теорії.
Завдання 25 1. Художній образ як специфічна форма відображення у мистецтві.
2.Андрій Малишко про красу життя. Лірика і поетика.
3.Життєвий шлях і етико-естетичні ідеї у творчості Іллі Рєпіна.
Завдання 26
1.Правдоподібність і умовність в мистецтві.
2.М.О. Булгаков про етику і життя у романі „Майстер і Маргарита”.
3.Життєвий шлях і етико-естетичні ідеї у творчості М.О. Бердяєва.
Завдання 27
1.Зміст і форма у мистецтві.
2.Ліна Костенко. Поетичні розвідки та роздуми над вічними проблемами.
3.Життєвий шлях і етико-естетичні ідеї у творчості Альбера Камю.УНІВЕРСИТЕТ
Деякі методичні зауваження і рекомендації
Студентові належить також з’ясувати місце категорій в естетичній
теорії. Естетичні категорії є відображенням закономірностей існування естетичних явищ. Особливості розвитку естетичних категорій.
Категорії "гармонія" і "міра". Міфологічні уявлення про хаос і гармонію. Етимологія понять "гармонія" і "міра". Зверніть увагу на зміст античних теорій гармонії у піфагорійців, Сократа і Платона, які розмірковували про гармонію і міру в людині. Арістотелева концепція "середини" як єдності гармонії і міри. Середньовічне вчення про гармонію як якісний принцип. Естетика Нового часу про гармонію. Категорії "гармонія" і "міра" в естетичній концепції Гегеля. Гармонія і
дисгармонія. Сучасне тлумачення категорій "гармонія" і "міра".
Категорії "прекрасне" і "потворне". Античні мислителі про природу
щодо підготовкиДЕРЖАВНИЙдо написання контрольної роботи
краси як гармонію і домірність. "Золотий перетин" – античний канон красиСУМСЬКИЙ. Платон і Арістотель про ідею прекрасного. Моральна цінність
краси. Середньовічне уявлення про красу як духовне піднесення. Ренесансне уявлення про прекрасне як єдність тілесного і духовного, природного і людського. Категорія "прекрасного" та естетичний смак.
Естетика Нового часу про суб’єктивні основи оцінки прекрасного. І. Кант про красу як доцільність предмета. Прекрасне як єдність суб'єктивного та об’єктивного. Гегель про прекрасне в природі і художньо прекрасне і про прекрасне як продукт людського духу. Соціальна обумовленість уявлень про прекрасне.
Категорія "потворне" та її історичні модифікації. Розведення вродливого та потворного в античній естетиці. Потворне як
протилежне прекрасному у добу Середньовіччя. Моральний зміст
1.Поняття художнього стилю. УНІВЕРСИТЕТ
2.Сенека Л.А. “Нравственные письма к Луцилию”.
3.Життєвий шлях і етико-естетичні ідеї у творчості Льва Шестова.Завдання 29потворного. Потворне як зле і гріховне. Потворне і комічне.Естетизація потворного в модерністському мистецтві XX ст.Завдання 28
1.Трагедія, комедія та драма: їх місце і особливості у драматичному мистецтві.
2.Хьойзинга Й. про історичні особливості моралі в роботі “Осень Средневековья”.
3.Життєвий шлях і етико-естетичні ідеї у творчості Дейла Карнегі.
Завдання 30
1.Елітарне і масове в мистецтві.
2.Честертон Г.К. “Вечный человек”.
3.Життєвий шлях і етико-естетичні ідеї у творчості Платона.
щодо підготовки до написання контрольної роботи
Категорії "піднесене", "героїчне", “низьке” та їх співвідношення. Етимологія та основний зміст понять "піднесене" і "низьке". Зв’язок категорії "піднесене" із античною риторикою. Піднесене як особливий духовний стан людини. Піднесене як характеристика надприродної
Деякі методичніДЕРЖАВНИЙзауваження і рекомендації
творчої сили художника. "Піднесене" як безмірне в естетиці Нового часуСУМСЬКИЙПіднесене. як форма звільнення від класичної традиції. Суб'єктивність і моральний зміст піднесеного. Співвідношення
піднесеного і героїчного. Суспільний зміст героїчного. Героїзм як розумний порив. Історичні межі діяльності людей і героїв. Героїчна особистість і героїчна епоха. Романтична концепція героїчного як індивідуалістичного і волюнтаристичного. Герої як соціальні міфи. Роль соціальних умов для значення і характеру героїчної дії, історичні типи героїв. Героїзм і трагедія. Героїзм і проблема добра та зла.
Категорія "низьке" в історії естетики. Низьке як сфера несвободи людства. Діалектика піднесеного і низькогоУНІВЕРСИТЕТяк діалектика свободи і передумови. Естетичні модифікації комічного.
несвободи. Піднесене і низьке в різних художніх течіях і напрямах.
Категорії "трагічне" і "комічне". Драматичне мистецтво як пізнання закономірностей і рушійних сил людських вчинків і поведінки. Трагедія, комедія, драма як види драматичного мистецтва та їх особливості. Історичні форми трагічних конфліктів та способи їх розв’язання. Катарсис і його естетична дія. Історичні форми протиріч між свободою та необхідністю і тип трагічного героя. Історична та особиста трагедія. Трагедія нового і старого. Особливості образу трагічного героя як дійової особи. Особливості тлумачення трагічного в художній культурі XX ст. Відчуття абсурдності життя в
екзистенційній трагедії.
Комічне і сміх. Комічне як усвідомлена свобода. Типи комічних конфліктів. Почуття гумору як естетичне почуття, його
|
|
ДЕРЖАВНИЙ |
РЕКОМЕНДОВАНІПІДРУЧНИКИТАПОСІБНИКИЗ |
||
|
|
ЕТИКИ: |
1. |
Гусейнов А.А., Иррлитц Г. Краткая история этики. – М., 1987. |
|
|
– 592 с. |
|
2. |
Дробницкий О.Г. Понятие морали: Историко–критический |
|
|
очерк. – М., 1974. |
|
3. |
Зеленкова И.Л. Основы этики: Учебное пособие. – Мн., 1998. |
|
4. |
Золотухина-Аболина Е.В. Курс лекций по этике. – Ростов-на- |
|
|
Дону: Феникс, 1999. |
|
5. |
Етика: Навчальний посібник/ Т.Г. Аболіна, В.В. Єфименко та |
|
СУМСЬКИЙ |
|
|
|
ін. – К., 1992. |
|
6. |
Карнеги Д. Как приобретать друзей и оказывать влияние на |
|
|
людей. – К.: Наукова думка, 1990. – 221 с. |
|
7. |
Малахов В. Етика: Курс лекцій. – К.: Либідь, 2001. – 383 с. |
|
8. |
Мур Дж.Э. Природа моральной философии. – М., 1999. – |
|
|
352 с. |
|
9. |
Некрасов А.И. Этика. – Харьков, 2003. |
|
10. |
Словарь по этике. – М., 1989. |
|
11. |
Философский энциклопедический словарь. – М., 1983. |
|
12. |
Фуллер Л.Л. Мораль права. – К., 1999. – 232 с. |
|
13. |
Деякі основні джерела та оригінальні роботи з етики: |
Хилл Наполеон. Думай и богатей. – М.: ЭКСМОУНІВЕРСИТЕТ, 2003. – 640 с. |
|
1. |
Аристотель. Никомахова этика: Соч. в 4 т. – М., 1983.– Т.4. – |
|
С. 53-293. |
2. |
Бэкон Ф. Сочинения: В 2 т. – М., 1978. |
3. |
Вольтер. Философские сочинения. – М., 1989. |
4. |
Гельвеций К.А. Сочинения: В 2 т. – М., 1973 –1974. |
5. |
Гоббс Т. Сочинения: В 2 т. – М., 1989–1991. |
6. |
Еразм Роттердамський. Похвала глупоті. – К., 1981. |
7. |
Кант И. Лекции по этике. – М.: Республика, 2000. – С. 38–222. |
8. |
Кропоткин П.А. Этика. – М., 1991. – С. 22–66. |
9. |
Мандевиль Бернард. Басня о пчёлах. – М.: Мысль, 1974. – 376 с. |
10. |
Сенека Л.А. Нравственные письма к Луцилию. – М., 1986. |
11. |
Фромм Э. Бегство от свободы. – Минск: ООО „Поппури”, 1998. |
|
– 672 с. |
12. |
Хёйзинга Й. Осень Средневековья. – М., 1992. |
14. |
ДЕРЖАВНИЙ |
Честертон Г.К. Вечный человек. – М., 1991. |
|
15. |
Швейцер А. Культура и этика //Благоговение перед жизнью. – |
16. |
М., 1992. – С. 41–237. |
Шопенгауэр А. Свобода воли и нравственность. – М.: |
|
|
Республика, 1992. – С. 208-246. |
РЕКОМЕНДОВАНІПІДРУЧНИКИТАПОСІБНИКИЗ ЕСТЕТИКИ:
1.Борев Ю. Эстетика: Учебник. – М., Высш. шк., 2002.
2.Бычков В.В. Эстетика: Учебник. – М.: Гардарики, 2002.
3.Гильберт К., Кун Г. История эстетики. – М., 1999.
4.Каган М.С. Эстетика как философская наука: Учебник. – СПб., 1997.
5.Кривцун О.А. Эстетика: Учебник. – М., 1998. «Аспект Пресс», 2001.
6.Левчук Л.Т. Західноєвропейська естетика ХХ століття. – К., 1997.
7.Левчук Л.Т., Кучерюк Д.Ю., Панченко В.І. Естетика: Підручник. – К.: Вища школа, 1997; 2000.
8.Мовчан В.С. Історія і теорія етики. Курс лекцій: Навчальний посібник. – Дрогобич: Коло, 2003.
9.Овсянников М.Ф. История эстетической мысли. – М., 1978.СУМСЬКИЙ
Деякі основні джерела та оригінальні роботи з естетики: |
||
1. |
//Критика способности суждения. – М.,УНІВЕРСИТЕТ1994. – Ч. 1. |
|
Аристотель. Поэтика. Риторика. – СПб., 2000. |
||
2. |
Августин Авр. Исповедь. – М.: RENAISSANCE, 1991. – 488 c. |
|
3. |
Барт Р. Избранные работы. Семиотика. Поэтика. – М., 1983. |
|
4. |
Баумгартен А. Философские рассуждения. Эстетика |
|
|
(Фрагменты) //История эстетики. Памятники мировой |
|
|
эстетической мысли. – М., 1964. – Т. 2. |
|
5. |
Бахтин М.М. Эстетика словесного творчества. – М., 1986. |
|
6. |
Гегель Г.В.Ф. Эстетика: В 4 т. – М., 1973. |
|
7. |
Гумбольдт В. фон. Язык и философия культуры. – М., 1985. |
|
8. |
Данте Алигьери. Божественная комедия (Любое издание). |
|
9. |
Илларион, Митрополит Киевский. Слово о законе и благодати |
|
|
(Любое издание). |
|
10. |
Камю А. Бунтующий человек. – М.: Политиздат, 1990. – 415 с. |
|
11. |
Кант И. Критика эстетической способности суждения |
|
12. |
|
ДЕРЖАВНИЙ |
Лукач Д. Своеобразие эстетического: В 4 т. – М., 1986. |
||
13. |
Маритен Ж. Ответственность художника //Самосознание |
|
|
европейской культуры ХХ века. – М., 1991. – С. 171-207. |
|
14. |
Ницше Ф. Рождение трагедии из духа музыки: Сочинения: В |
|
|
2 т. – М., 1990. – Т. 1. |
|
15. |
Ортега-и-Гассет Х. Эстетика. Философия. Культура. – М., |
|
|
1991. |
|
16. |
Платон: Пир. Гиппий Больший. Государство (Любое издание). |
|
17. |
Потебня. А. Эстетика и поэтика. – М., 1996. |
|
18. |
Сартр Ж.-П. Экзистенциализм – это гуманизм // Сумерки |
|
|
богов. – М., 1989. |
|
19. |
Сковорода Г.С. Твори: В 2 т. – К., 1972 та інші видання. |
|
20. |
Українка Леся. Про мистецтво. – К., 1966. |
|
СУМСЬКИЙ |
|
|
21. |
Франко І. Краса і секрети творчості. – К., 1980. |
|
22. |
Фрейд З. Художник и фантазирование. – М., 1995. |
|
23. |
Хайдеггер М. Исток художественного творения // Зарубежная |
|
|
эстетика и теория литературы Х1Х-ХХ вв. – М., 1987. |
|
24. |
Цицерон. Три трактата об ораторском искусстве. – М., 1972. |
|
25. |
Шевченко Т. Про мистецтво. – К., 1984. |
|
26. |
Шеллинг Ф.В. Философия искусства. – М., 1966. |
|
27. |
Юнг К.Г. Психология и поэтическое творчество |
|
|
//Самосознание европейской культуры ХХ века. – М., 1991. – |
|
|
С.103-118. |
|
28. |
Юнг К., Нойман Э. Психоанализ искусства. – М., 1996. |
|
