Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:

etyka _ estetyka

.pdf
Скачиваний:
5
Добавлен:
19.04.2015
Размер:
443 Кб
Скачать
☆
Завдання 11

Фундаментальною є етична система Фоми Аквінського. Центральна ідея її – споглядання Бога і приготування доУНІВЕРСИТЕТвічного посмертного

життя. Фома вчив про проміжне становище людини. Він досліджував проблему співвідношення свободної волі, розуму і божественної благодаті. Пізнання ж Фома Аквінський розглядав як головний засіб задоволення права людини на щастя. Творення добра він розглядав як надійний шлях повернення до Бога.

Завдання 10 1. Категорії моральної свідомості: сенс і мета життя. Щастя.

2. Ісаак Бабель про революційну мораль і мораль взагалі.

3. Життєвий шлях і етико-естетичні ідеї у творчості Карла Маркса.

1.Ціннісні орієнтації в сучасному українському суспільстві.

2.Ф. Ніцше про сутність і значення мистецтва.

3.Життєвий шлях і етико-естетичні ідеї у творчості І.С. Тургенєва.

Завдання 12

1.Професійна етика та її основні види.

2.Камю А. “Миф о Сизифе”.

3.Життя Леонардо да Вінчі та етико-естетичні ідеї у його творчості.

щодо підготовки до написання контрольної роботи

Вивчаючи курс етики, слід зважати на довгий і цікавий шлях розвитку моральних принципів і норм у нашій країні. Отже, зверніть увагу на моральний зміст проповідницько-повчальної традиції доби

Деякі методичніДЕРЖАВНИЙзауваження і рекомендації

проповідях Кирила Туровського, Климента Смолятича та Данила Заточеника.

Важливе місце у культурі Київської Русі посідає „Слово о полку Ігоревім”. У ньому домінує мотив любові до рідної землі, заклики до князів подолати чвари і розбрат. Загалом у культурі Київської Русі простежується мотив цінності людського життя, поваги до людини як суб’єкта життєвості, утверджується образ морально довершеного життя людини у злагоді з собою і з миром.

Київської Русі ІХ – ХІІ ст., на моральне підґрунтя „життя в істині”. ВолодимирСУМСЬКИЙМономах у своєму „Поученні” злагоду розглядає як ідеал доброчесності. Етична проблематика також досить очевидна у

Завдання 13

1.Етикет і його прояви в різних сферах людської діяльності.

2.Мартін Хайдегер про витоки художнього творіння.

3.Життєвий шлях і етико-естетичні ідеї у творчості Френсіса Бекона.

Завдання 14

1.Моральний вчинок.

2.Т.Г. Шевченко про відповідальність художника.

3.Життєвий шлях і етико-естетичні ідеї у творчості Вольтера.

Завдання 15

1.Ринок і проблема гуманізації міжособистісних стосунків.

2.Карл Г. Юнг про психоаналіз мистецтва.

3.Життєвий шлях і етико-естетичні ідеї у творчості Л.М. Толстого.УНІВЕРСИТЕТ

Деякі методичніДЕРЖАВНИЙзауваження і рекомендації щодо підготовки до написання контрольної роботи

Долучаючись до вивчення естетики, слід знати, що естетика це – наука про становлення і розвиток чуттєвої культури людини. Предмет естетики органічно поєднує дві частини: виявлення специфіки естетичного процесу як прояву ціннісного ставлення до дійсності та художню діяльність людини.

Історія становлення предмета естетики відбувалася у межах філософського знання. Становлення проблематики естетичної науки, вироблення понятійного апарату її відбувалося ще у старогрецькій культурі (Піфагор, Алкмеон, Емпедокл, Сократ, Платон, Арістотель) та в культурах народів Стародавнього Сходу. Давня естетична традиція існувала у Візантії та Київській Русі.

структури естетики відбувався в умовах культури доби ХVІІІХІХ ст. у працях Г.-Е. Лессінга, І.-В. Гете, І.-Ф. Шіллера, І. Канта, Г.В.Ф. Гегеля, М.Г. Чернишевського та інших.

Вивчаючи предмет естетики, слід звернути увагу на проблему співвідношення понять "естетика" і "прекрасне", "естетика" і "досконале", "естетика" і "гармонія". Визначаючи предмет науки, слід з’ясувати місце мистецтва у предметі естетики, а також особливості відношення до предмета естетики в умовах XX ст.

Саме поняття "естетика" з’явилося у ХVІІІ ст., завдячуючи роботамСУМСЬКИЙА.-Г. Баумгартена, який утверджував естетику як теорію чуттєвого пізнання. Подальший розвиток предмета, категорій і

Завдання 16

1.Предмет естетики як науки.

2.Арістотель. Етико-естетичне підґрунтя “Поетики”.

3.Життя Томмазо Кампанели та етико-естетичні ідеї „Міста Сонця”.

Завдання 17

1.Єдність утилітарного та естетичного у ранніх формах культури.

2.О.О. Блок про мову і поетику мистецтва.

3.Життєвий шлях і етико-естетичні ідеї у творчості Г.С. Сковороди.

Завдання 18

1.Естетичне та художнє освоєння природи.

2.Ортега-і-Гассет Х. про естетику і філософію.

3.Життєвий шлях і етико-естетичні ідеї у творчості А.П. Платонова.УНІВЕРСИТЕТ

Деякі методичніДЕРЖАВНИЙзауваження і рекомендації щодо підготовки до написання контрольної роботи

Естетика як наука пов’язана з рядом гуманітарних наук. Існує тісний зв’язок предмета філософії і предмета естетики, що можна розглядати в плані історичної традиції і сучасного бачення. Естетика як філософська наука має багато спільного з філософією в їх понятійному апараті. У той самий час простежується тенденція до "звільнення" естетики від філософії в естетичних теоріях другої половини XX ст.

Зв’язок естетики й етики простежується ще з тих часів, коли намагались вирішити проблему "калокагатії" як єдності "краси"

естетики та етики у філософських концепціях Г.С. Сковороди, П.Д. Юркевича та ін.

Естетика і мистецтвознавство також органічно співіснують. Відтак, слід розрізняти "естетичний" і "мистецтвознавчий" підхід до мистецтва, до його історії, теорії і видової специфіки. Глибоку оцінку класичного мистецтва дав у своїй концепції Вільгельм Гумбольдт. Проблема видової специфіки мистецтва займає значне місце в естетичній спадщині Г.-Е. Лессінга та Г.В.Ф. Гегеля.

і "добра". Існують численні теоретичні моделі співвідношення естетикиСУМСЬКИЙта етики в історії культури. Значний досвід напрацьований у плані аналізу взаємозв’язку філософії,

 

Досить явно простежується мистецтвознавча орієнтація

естетики

видатних українських письменників

XIX–початку

XX ст. -

Т.Г. Шевченка,

І. Нечуя-Левицького,

П. Мирного,

І.Я. Франка, Лесі Українки, М.М. Коцюбинського.

 

Завдання 19

 

 

 

 

1.

Структура естетичної свідомості.

 

 

2.

Т.Г.Шевченко про класовий характер моралі.

 

3.

Життєвий шлях і етико-естетичні ідеї у творчості Анни Ахматової.

Завдання 20

 

 

УНІВЕРСИТЕТ

1.Роль мистецтва у розвитку естетичного почуття.

2.І.Я. Франко про красу і секрети творчості.

3.Життєвий шлях і етико-естетичні ідеї у творчості М.В. Гоголя.

Завдання 21

1.Естетичний ідеал як зміст мистецтва.

2.Леся Українка про роль мистецтва у житті.

3.Життя й етико-естетичні ідеї у творчості Ф.М. Достоєвського.

щодо підготовки до написання контрольної роботи

Студентові слід звернути увагу на сутність структури естетичної свідомості.

Особливе місце тут належить естетичному відчуттю як

Деякі методичніДЕРЖАВНИЙзауваження і рекомендації

духовному утворенню, яке має визначений соціальний зміст. ЕстетичнеСУМСЬКИЙвідчуття можна розглядати як свободу від практичних потреб. Існують психічні механізми естетичного

відчуття. Естетичне відчуття відіграє значну роль у формуванні естетичних потреб, а також у духовному розвитку людини. Слід зважати й на роль мистецтва в розвитку естетичного відчуття.

Естетичний смак можна розглядати як індивідуальне і всезагальне в естетичному. Естетичний смак тісно пов’язаний з особистістю, має відповідне підґрунтя і впливає, у свою чергу, на розвиток особистості. Існують психологічні механізми дії естетичного смаку, які формують "добрий" і "поганий" смак.

Слід звернути увагу на соціальну і культурну обумовленість

Завдання 23

УНІВЕРСИТЕТ

естетичного смаку.

 

Завдання 22

 

1.

Природа естетичних категорій.

 

2.

Г.С. Сковорода про етику й естетику.

 

3.

Життя й етико-гуманістична концепція Альберта Швейцера.

1.Категорії прекрасне і потворне.

2.О.О. Потебня про слово, поетику й естетику.

3.Життєвий шлях і етико-естетичні ідеї у творчості Артура Шопенгауера.

Завдання 24

1.Категорії трагічне і комічне.

2.Кропоткін П.О. про своє бачення життя у суспільстві у “Етиці”.

3.Життєвий шлях і етико-естетичні ідеї у творчості Джованні Боккаччо.

щодо підготовки до написання контрольної роботи

Деякі методичніДЕРЖАВНИЙзауваження і рекомендації

Вивчення естетики потрібне і для усвідомлення сутності і природи естетичного ідеалу. Важливо розрізняти чуттєву й емоційну форми естетичного ідеалу, який, у свою чергу, виступає як зміст мистецтва. Естетичний ідеал – це діалектична єдність суб’єктивної та об’єктивної сторін дійсності. Слід зазначити, що рух до ідеалу породжує нові протиріччя. Також визначаємо естетичний ідеал як мету естетичної діяльності та як духовний орієнтирСУМСЬКИЙдіяльності людини і суспільства.

Звернути увагу на два підходи в теоретичному дослідженні мистецтва: емпіричний і теоретичний. З’ясувати місце теорій окремих видів мистецтва та історії мистецтва в структурі естетичних поглядів. Філософія мистецтва займає важливе місце в формуванні естетичної теорії. Дослідники виокремлюють канонічний, нормативний і загальнотеоретичний етапи розвитку естетичної теорії.

Основні функції естетичної теорії.

Завдання 25 1. Художній образ як специфічна форма відображення у мистецтві.

2.Андрій Малишко про красу життя. Лірика і поетика.

3.Життєвий шлях і етико-естетичні ідеї у творчості Іллі Рєпіна.

Завдання 26

1.Правдоподібність і умовність в мистецтві.

2.М.О. Булгаков про етику і життя у романі „Майстер і Маргарита”.

3.Життєвий шлях і етико-естетичні ідеї у творчості М.О. Бердяєва.

Завдання 27

1.Зміст і форма у мистецтві.

2.Ліна Костенко. Поетичні розвідки та роздуми над вічними проблемами.

3.Життєвий шлях і етико-естетичні ідеї у творчості Альбера Камю.УНІВЕРСИТЕТ

Деякі методичні зауваження і рекомендації

Студентові належить також з’ясувати місце категорій в естетичній

теорії. Естетичні категорії є відображенням закономірностей існування естетичних явищ. Особливості розвитку естетичних категорій.

Категорії "гармонія" і "міра". Міфологічні уявлення про хаос і гармонію. Етимологія понять "гармонія" і "міра". Зверніть увагу на зміст античних теорій гармонії у піфагорійців, Сократа і Платона, які розмірковували про гармонію і міру в людині. Арістотелева концепція "середини" як єдності гармонії і міри. Середньовічне вчення про гармонію як якісний принцип. Естетика Нового часу про гармонію. Категорії "гармонія" і "міра" в естетичній концепції Гегеля. Гармонія і

дисгармонія. Сучасне тлумачення категорій "гармонія" і "міра".

Категорії "прекрасне" і "потворне". Античні мислителі про природу

щодо підготовкиДЕРЖАВНИЙдо написання контрольної роботи

краси як гармонію і домірність. "Золотий перетин" – античний канон красиСУМСЬКИЙ. Платон і Арістотель про ідею прекрасного. Моральна цінність

краси. Середньовічне уявлення про красу як духовне піднесення. Ренесансне уявлення про прекрасне як єдність тілесного і духовного, природного і людського. Категорія "прекрасного" та естетичний смак.

Естетика Нового часу про суб’єктивні основи оцінки прекрасного. І. Кант про красу як доцільність предмета. Прекрасне як єдність суб'єктивного та об’єктивного. Гегель про прекрасне в природі і художньо прекрасне і про прекрасне як продукт людського духу. Соціальна обумовленість уявлень про прекрасне.

Категорія "потворне" та її історичні модифікації. Розведення вродливого та потворного в античній естетиці. Потворне як

протилежне прекрасному у добу Середньовіччя. Моральний зміст

1.Поняття художнього стилю. УНІВЕРСИТЕТ

2.Сенека Л.А. “Нравственные письма к Луцилию”.

3.Життєвий шлях і етико-естетичні ідеї у творчості Льва Шестова.Завдання 29потворного. Потворне як зле і гріховне. Потворне і комічне.Естетизація потворного в модерністському мистецтві XX ст.Завдання 28

1.Трагедія, комедія та драма: їх місце і особливості у драматичному мистецтві.

2.Хьойзинга Й. про історичні особливості моралі в роботі “Осень Средневековья”.

3.Життєвий шлях і етико-естетичні ідеї у творчості Дейла Карнегі.

Завдання 30

1.Елітарне і масове в мистецтві.

2.Честертон Г.К. “Вечный человек”.

3.Життєвий шлях і етико-естетичні ідеї у творчості Платона.

щодо підготовки до написання контрольної роботи

Категорії "піднесене", "героїчне", “низьке” та їх співвідношення. Етимологія та основний зміст понять "піднесене" і "низьке". Зв’язок категорії "піднесене" із античною риторикою. Піднесене як особливий духовний стан людини. Піднесене як характеристика надприродної

Деякі методичніДЕРЖАВНИЙзауваження і рекомендації

творчої сили художника. "Піднесене" як безмірне в естетиці Нового часуСУМСЬКИЙПіднесене. як форма звільнення від класичної традиції. Суб'єктивність і моральний зміст піднесеного. Співвідношення

піднесеного і героїчного. Суспільний зміст героїчного. Героїзм як розумний порив. Історичні межі діяльності людей і героїв. Героїчна особистість і героїчна епоха. Романтична концепція героїчного як індивідуалістичного і волюнтаристичного. Герої як соціальні міфи. Роль соціальних умов для значення і характеру героїчної дії, історичні типи героїв. Героїзм і трагедія. Героїзм і проблема добра та зла.

Категорія "низьке" в історії естетики. Низьке як сфера несвободи людства. Діалектика піднесеного і низькогоУНІВЕРСИТЕТяк діалектика свободи і передумови. Естетичні модифікації комічного.

несвободи. Піднесене і низьке в різних художніх течіях і напрямах.

Категорії "трагічне" і "комічне". Драматичне мистецтво як пізнання закономірностей і рушійних сил людських вчинків і поведінки. Трагедія, комедія, драма як види драматичного мистецтва та їх особливості. Історичні форми трагічних конфліктів та способи їх розв’язання. Катарсис і його естетична дія. Історичні форми протиріч між свободою та необхідністю і тип трагічного героя. Історична та особиста трагедія. Трагедія нового і старого. Особливості образу трагічного героя як дійової особи. Особливості тлумачення трагічного в художній культурі XX ст. Відчуття абсурдності життя в

екзистенційній трагедії.

Комічне і сміх. Комічне як усвідомлена свобода. Типи комічних конфліктів. Почуття гумору як естетичне почуття, його

 

 

ДЕРЖАВНИЙ

РЕКОМЕНДОВАНІПІДРУЧНИКИТАПОСІБНИКИЗ

 

 

ЕТИКИ:

1.

Гусейнов А.А., Иррлитц Г. Краткая история этики. – М., 1987.

 

– 592 с.

 

2.

Дробницкий О.Г. Понятие морали: Историко–критический

 

очерк. – М., 1974.

3.

Зеленкова И.Л. Основы этики: Учебное пособие. – Мн., 1998.

4.

Золотухина-Аболина Е.В. Курс лекций по этике. – Ростов-на-

 

Дону: Феникс, 1999.

5.

Етика: Навчальний посібник/ Т.Г. Аболіна, В.В. Єфименко та

СУМСЬКИЙ

 

 

ін. – К., 1992.

 

6.

Карнеги Д. Как приобретать друзей и оказывать влияние на

 

людей. – К.: Наукова думка, 1990. – 221 с.

7.

Малахов В. Етика: Курс лекцій. – К.: Либідь, 2001. – 383 с.

8.

Мур Дж.Э. Природа моральной философии. – М., 1999. –

 

352 с.

 

9.

Некрасов А.И. Этика. – Харьков, 2003.

10.

Словарь по этике. – М., 1989.

11.

Философский энциклопедический словарь. – М., 1983.

12.

Фуллер Л.Л. Мораль права. – К., 1999. – 232 с.

13.

Деякі основні джерела та оригінальні роботи з етики:

Хилл Наполеон. Думай и богатей. – М.: ЭКСМОУНІВЕРСИТЕТ, 2003. – 640 с.

1.

Аристотель. Никомахова этика: Соч. в 4 т. – М., 1983.– Т.4. –

 

С. 53-293.

2.

Бэкон Ф. Сочинения: В 2 т. – М., 1978.

3.

Вольтер. Философские сочинения. – М., 1989.

4.

Гельвеций К.А. Сочинения: В 2 т. – М., 1973 –1974.

5.

Гоббс Т. Сочинения: В 2 т. – М., 1989–1991.

6.

Еразм Роттердамський. Похвала глупоті. – К., 1981.

7.

Кант И. Лекции по этике. – М.: Республика, 2000. – С. 38–222.

8.

Кропоткин П.А. Этика. – М., 1991. – С. 22–66.

9.

Мандевиль Бернард. Басня о пчёлах. – М.: Мысль, 1974. – 376 с.

10.

Сенека Л.А. Нравственные письма к Луцилию. – М., 1986.

11.

Фромм Э. Бегство от свободы. – Минск: ООО „Поппури”, 1998.

 

– 672 с.

12.

Хёйзинга Й. Осень Средневековья. – М., 1992.

14.

ДЕРЖАВНИЙ

Честертон Г.К. Вечный человек. – М., 1991.

15.

Швейцер А. Культура и этика //Благоговение перед жизнью. –

16.

М., 1992. – С. 41–237.

Шопенгауэр А. Свобода воли и нравственность. – М.:

 

Республика, 1992. – С. 208-246.

РЕКОМЕНДОВАНІПІДРУЧНИКИТАПОСІБНИКИЗ ЕСТЕТИКИ:

1.Борев Ю. Эстетика: Учебник. – М., Высш. шк., 2002.

2.Бычков В.В. Эстетика: Учебник. – М.: Гардарики, 2002.

3.Гильберт К., Кун Г. История эстетики. – М., 1999.

4.Каган М.С. Эстетика как философская наука: Учебник. – СПб., 1997.

5.Кривцун О.А. Эстетика: Учебник. – М., 1998. «Аспект Пресс», 2001.

6.Левчук Л.Т. Західноєвропейська естетика ХХ століття. – К., 1997.

7.Левчук Л.Т., Кучерюк Д.Ю., Панченко В.І. Естетика: Підручник. – К.: Вища школа, 1997; 2000.

8.Мовчан В.С. Історія і теорія етики. Курс лекцій: Навчальний посібник. – Дрогобич: Коло, 2003.

9.Овсянников М.Ф. История эстетической мысли. – М., 1978.СУМСЬКИЙ

Деякі основні джерела та оригінальні роботи з естетики:

1.

//Критика способности суждения. – М.,УНІВЕРСИТЕТ1994. – Ч. 1.

Аристотель. Поэтика. Риторика. – СПб., 2000.

2.

Августин Авр. Исповедь. – М.: RENAISSANCE, 1991. – 488 c.

3.

Барт Р. Избранные работы. Семиотика. Поэтика. – М., 1983.

4.

Баумгартен А. Философские рассуждения. Эстетика

 

(Фрагменты) //История эстетики. Памятники мировой

 

эстетической мысли. – М., 1964. – Т. 2.

5.

Бахтин М.М. Эстетика словесного творчества. – М., 1986.

6.

Гегель Г.В.Ф. Эстетика: В 4 т. – М., 1973.

7.

Гумбольдт В. фон. Язык и философия культуры. – М., 1985.

8.

Данте Алигьери. Божественная комедия (Любое издание).

9.

Илларион, Митрополит Киевский. Слово о законе и благодати

 

(Любое издание).

10.

Камю А. Бунтующий человек. – М.: Политиздат, 1990. – 415 с.

11.

Кант И. Критика эстетической способности суждения

12.

 

ДЕРЖАВНИЙ

Лукач Д. Своеобразие эстетического: В 4 т. – М., 1986.

13.

Маритен Ж. Ответственность художника //Самосознание

 

европейской культуры ХХ века. – М., 1991. – С. 171-207.

14.

Ницше Ф. Рождение трагедии из духа музыки: Сочинения: В

 

2 т. – М., 1990. – Т. 1.

15.

Ортега-и-Гассет Х. Эстетика. Философия. Культура. – М.,

 

1991.

 

16.

Платон: Пир. Гиппий Больший. Государство (Любое издание).

17.

Потебня. А. Эстетика и поэтика. – М., 1996.

18.

Сартр Ж.-П. Экзистенциализм – это гуманизм // Сумерки

 

богов. – М., 1989.

19.

Сковорода Г.С. Твори: В 2 т. – К., 1972 та інші видання.

20.

Українка Леся. Про мистецтво. – К., 1966.

СУМСЬКИЙ

 

21.

Франко І. Краса і секрети творчості. – К., 1980.

22.

Фрейд З. Художник и фантазирование. – М., 1995.

23.

Хайдеггер М. Исток художественного творения // Зарубежная

 

эстетика и теория литературы Х1Х-ХХ вв. – М., 1987.

24.

Цицерон. Три трактата об ораторском искусстве. – М., 1972.

25.

Шевченко Т. Про мистецтво. – К., 1984.

26.

Шеллинг Ф.В. Философия искусства. – М., 1966.

27.

Юнг К.Г. Психология и поэтическое творчество

 

//Самосознание европейской культуры ХХ века. – М., 1991. –

 

С.103-118.

 

28.

Юнг К., Нойман Э. Психоанализ искусства. – М., 1996.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]