3.2 Правила оформлення одз

ОДЗ, що складається з 20-30 сторінок машинописного (через 1,5 інтервалу) тексту Times New Roman, ілюстрованого таблицями, рисунками й графіками, повинне бути зброшуроване з аркушів формату А4 (297 x 210 мм). Переплетіння виготовляється із папки швидкозшивача.

Текст необхідно писати або друкувати з одного боку аркуша, дотримуючись таких розмірів полів:

- ліве – 30 мм,

- праве – 10 мм,

- верхнє – 20 мм,

- нижнє – 20 мм.

Текст ОДЗ розбивається на відповідні розділи, які нумеруються одиночними арабськими цифрами (1, 2, ... і т.д.), підрозділи, що мають подвійну нумерацію через крапку (2.1, 2.2, ... і т.д.). Варто особливо підкреслити, що всі вони нумеруються тільки арабськими цифрами. «ВСТУП», «висновкИ», «СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ» та «ДОДАТКИ» номерів не мають. «ВСТУП», кожен розділ, «ВИСНОВКИ», «СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ» та «ДОДАТКИ» повинні починатися з нової сторінки.

Назви розділів і підрозділів повинні бути стислими, відповідати змісту і можуть виділятися жирним шрифтом. Переноси слів у заголовках не допускаються. Наприкінці заголовка крапка не ставиться.

Заголовок відокремлюється від подальшого тексту додатковим (порожнім) рядком. Не допускаються так звані “висячі” заголовки, тобто запис заголовка на останньому рядку сторінки й перенос наступного за заголовком тексту на іншу сторінку.

Текст ОДЗ повинен мати наскрізну нумерацію, починаючи з титульного аркуша. Але на титульному аркуші й змісті номер сторінки не ставиться. На всіх подальших сторінках номер сторінки проставляється арабськими цифрами.

Формули, що є в тексті, повинні бути написані чітко і розміщуватися посередині рядка. Після формули повинна стояти або кома, або крапка, залежно від продовження фрази. Номер формули має подвійну нумерацію в межах розділу і проставляється в круглих дужках праворуч від неї, впритул до правого поля. Вище й нижче кожної формули повинно бути залишено по одному вільному рядку. Пояснення значень символів і числових коефіцієнтів треба наводити безпосередньо під формулою в тій самій послідовності, у якій вони подані у формулі. Значення кожного символу треба давати через крапку з комою. Перший рядок пояснення починають із слова “де” без двокрапки. Посилання в тексті на порядковий номер формули необхідно давати в круглих дужках.

Наприклад

Чиста поточна вартість розраховується за формулою

(2.1)

де NPV – чиста поточна вартість за інвестиційним проектом;

Д_t – доходи за інвестиційним проектом у t-му році дії проекту; B_t – інвестиційні витрати за проектом у t-му році реалізації проекту; t_п – момент отримання першого доходу; t_з – момент закінчення інвестування; r – дисконтна ставка, що використовується для зведення доходів та інвестиційних витрат до єдиного моменту часу (виражається у частках одиниць); T – термін дії (реалізації) інвестиційного проекту, років.

Всі рисунки й таблиці повинні мати назви і подвійну нумерацію в межах розділу. В цьому випадку вони складаються з номера розділу й порядкового номера рисунка або таблиці в розділі, відділених крапкою. Номер таблиці та її заголовок розмішують над самою таблицею, а номер рисунка і його назва – під рисунком.

Наприклад, “Рисунок 1.4” або “Таблиця 3.1”.

При перенесенні частини таблиці на іншу сторінку ставиться заголовок: “Продовження таблиці 2.4”, що розміщується в правій частині рядка, тобто підводиться до правого поля.

За номером таблиці ставиться тире, після якого з великої літери розміщується заголовок таблиці. Після номера таблиці та в кінці заголовка таблиці крапки не ставляться.

Рисунок і підрисунковий підписи оформлюються таким чином. Якщо рисунок розміщений у тексті, то після тексту пропускається один рядок і розміщується сам рисунок. Потім знову пропускається один рядок для зорового виділення рисунка в тексті та з великої літери пишеться слово «Рисунок», через пробіл записується номер рисунка, через пробіл ставиться тире і ще через пробіл розміщується назва рисунка з великої літери. Потім пропускається один – два рядки й продовжується текст. У кінці назви рисунка крапка не ставиться (рис 2.1).

Рисунки й таблиці містяться в тексті після першого згадування про них. Допускається розміщення рисунків і таблиць на окремих сторінках.

Рисунок 2.1 – Структура інвестицій в основний капітал за джерелами фінансування у 2003 році, %

Література, що використовувалася при виконанні ОДЗ, розміщується на окремому аркуші під заголовком «СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ». Літературні джерела (підручники, монографії, журнальні статті, закони, положення, стандарти, адреси Інтернету) наводяться у алфавітному порядку або у порядку наведених посилань в тексті. Відомості про літературні джерела, які належать до списку, необхідно давати відповідно до вимог державного стандарту з обов'язковою вказівкою повних назв робіт. Тут слід мати на увазі, що посилання на книги і статті в журналах оформляються по-різному. Обов'язковими елементами бібліографічного опису джерел є прізвища та ініціали автора (авторів), назва роботи, відомості про видання (назва книги або збірника статей, назва міста, видавництво або назва журналу, рік, номер, сторінки).

Додатки оформляються як продовження ОДЗ. Вони наводяться, якщо рисунки, таблиці або приклади документів мають великий обсяг і їх недоречно наводити у тексті. Якщо додатків більше ніж один, то на наступному, після літератури аркуші, великими літерами пишеться слово «ДОДАТКИ», що розміщуються посередині аркуша. Кожен додаток потрібно починати з нової сторінки із зазначенням посередині рядка слова «ДОДАТОК» і великої літери, що позначає додаток. Додаток слід позначати послідовно великими літерами українського алфавіту, за винятком літер Г, Є, З, І, Ї, Й, О, Ч, Ь, наприклад, Додаток А, Додаток Б і т.д.