6. Порядок створення і припинення діяльності комерційного банку

Правовою базою для створення та функціонування комерційних банків різних типів і форм власності є закони України "Про банки і банківську діяльність", "Про акціонерні товариства", "Про цінні папери і фондовий ринок", а також нормативні акти НБУ.

Відповідно до п. З ст. З Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" від 15 травня 2003 р. банк набуває статусу юридичної особи і отримує свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи єдиного зразка лише з моменту його державної реєстрації у порядку, встановленому зазначеним Законом. На сьогодні банк набуває статусу юридичної особи після внесення законодавчо визначених відомостей про банк до Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осі б-підприємців.

У ч. 1 ст. 14 Закону України "Про банки і банківську діяльність" визначено вичерпний перелік осіб, які можуть бути учасниками банку.

Такими учасниками банків можуть бути юридичні і фізичні особи, резиденти та нерезиденти, а також держава в особі Кабінету Міністрів України або уповноважених ним органів. Згідно зі ст. 7 Закону України "Про банки і банківську діяльність", визначено специфіку функціонування державних банків як суб'єктів господарювання: це стосується положень про умови та порядок створення державних банків, утворення та компетенцію органів управління та умов перетворення державного банку в інший банк, заснований на недержавній формі власності.

Юридична чи фізична особа, яка має намір придбати істотну участь у банку або збільшити її таким чином, що така особа прямо чи опосередковано володітиме чи контролюватиме 10, 25, 50 та 75% статутного капіталу чи матиме права голосу придбаних акцій (паїв) в органах управління банку, зобов'язана отримати письмовий дозвіл НБУ.

Власники істотної участі в банку повинні мати бездоганну ділову репутацію та задовільний фінансовий стан. Учасниками банку не можуть бути юридичні особи, в яких банк має істотну участь, об'єднання громадян, релігійні та благодійні організації.

Учасниками банку не можуть бути юридичні особи, щодо яких неможливо встановити їхніх власників і джерела коштів, за рахунок яких такі юридичні особи здійснюють внески до статутного капіталу або купують акції банків.

У законодавстві встановлено певні обмеження, щодо зайняття керівних посад в банках. Не можуть бути керівниками банку особи, які займали посади Голови Національного банку України, заступників Голови Національного банку України, керівників структурних підрозділів, які за посадою входили до складу Правління Національного банку України, та членів Ради Національного банку України, якщо з дня припинення їх повноважень не минув один рік.

Керівниками банків не можуть бути члени Кабінету Міністрів України, керівники центральних та інших органів державної влади, військовослужбовці, посадові особи органів прокуратури, суду, державної безпеки, внутрішніх справ, господарського суду, державного нотаріату, а також посадові особи органів державної влади, крім випадків, коли державні службовці здійснюють функції щодо управління акціями (частками, паями), які належать державі і захищають інтереси держави в раді товариства (спостережній раді) або ревізійній комісії товариства; депутати, особи, яким заборонено займатися зазначеною діяльністю за вироком суду, а також особи, які мають непогашену судимість.

Уся діяльність зі створення банку здійснюється в кілька етапів. На першому етапі засновники або їх організаційна група готують проекти всіх документів, необхідних для реєстрації. При цьому визначається організаційно-правова форма діяльності майбутнього банку, у вигляді якої він буде функціонувати. Далі засновники визначають розмір статутного капіталу, необхідного для забезпечення нормальної діяльності комерційного банку і достатнього для запланованого обсягу операцій. Розмір статутного капіталу не може бути меншим за мінімальну величину, встановлену НБУ.

Після накопичення необхідної суми статутного капіталу, визначеної засновницькою угодою, засновники комерційного банку скликають установчі збори, за рішенням яких оформлюють всі належні документи, необхідні для реєстрації банку.

Для державної реєстрації комерційного банку уповноважені засновниками банку особи подають до територіального управління НБУ за місцем створення банку такі документи:

- заяву про реєстрацію банку за підписом голови ради або уповноваженої особи, призначеної відповідальною за реєстрацію банку установчими зборами;

- установчий договір (крім державного банку), підписаний засновниками банку та засвідчений їхніми печатками;

- статут банку, затверджений установчими зборами і підписаний головою правління банку;

- рішення про створення банку (протокол установчих зборів) або постанову Кабінету Міністрів України про створення державного банку;

- бізнес-план, що визначає види діяльності, які банк планує здійснювати на найближчий рік, та стратегію діяльності банку на найближчі три роки згідно встановленими з НБУ вимогами;

- інформацію про фінансовий стан учасників, які матимуть істотну частку в банку. У разі, коли засновником банку є юридична особа, надається інформація про членів ради директорів і осіб, які мають істотну частку в ній;

копію платіжного документа про внесення плати за реєстрацію банку;

- бухгалтерську і фінансову звітність за останні чотири звітних періоди (квартали) - для учасників - юридичних осіб, які матимуть істотну участь у банку;

- довідку Державної податкової Адміністрації про доходи за останній звітний період (рік) - для учасників - фізичних осіб, які матимуть істотну участь у банку;

відомості про кількісний склад спостережної ради, правління (ради директорів), ревізійної комісії;

- нотаріально завірені копії установчих документів учасників, які є юридичними особами та матимуть істотну участь у банку;

- копії звіту про проведення приватного розміщення акцій - для банку, який створюється у формі публічного акціонерного товариства;

відомості про професійну придатність та ділову репутацію голови та членів правління (ради директорів) і головного бухгалтера банку.

НБУ у тижневий термін з дати подання документів для державної реєстрації банку відкриває тимчасовий рахунок для накопичення підписних внесків засновників та інших учасників банку.

У разі прийняття НБУ позитивного рішення реєстрація комерційних банків здійснюється шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру банків. Важливим моментом у процесі державної реєстрації банку є також внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців законодавчо визначених відомостей про банк як юридичну особу1, після чого він набуває статусу юридичної особи й отримує свідоцтво про державну реєстрацію.

Комерційні банки можуть відкривати на території України та за її межами філії і представництва банків за згодою НБУ1. Філії та представництва банків не є юридичними особами, але мають свої положення і виступають від імені головного банку. Філія має свій рахунок та здійснює банківські операції, передбачені її положенням від імені банку.