1. Оцінка регулярності серцевих скорочень.

Регулярність серцевих скорочень оцінюється при порівнянні тривалості інтервалів R-R. Регулярний, або правильний ритм серця діагностується в тому випадку, якщо тривалість виміряних інтервалів R-R однакова і відмінність отриманих величин коливається в межах ± 10% від середньої тривалості інтервалів R-R. В інших випадках діагностується неправильний (нерегулярний) серцевий ритм. Неправильний ритм серця (аритмія) може спостерігатися при екстрасистолії, миготливій аритмії, синусовій аритмії і т.д.

2. Підрахунок частоти серцевих скорочень.

ЧСС визначити за формулою : ЧСС = ,

У здорової людини в спокої ЧСС складає від 60 до 80 за хвилину. Підвищення ЧСС (більше 80 за хвилину) називають тахікардією, а зменшення ЧСС (менше 60 за хвилину) – брадикардією.

3. Визначення джерела збудження.

Для визначення джерела збудження, або водія ритма необхідно оцінити хід збудження по передсердях і встановити відношення зубців.

Синусовий ритм. В нормі електричний імпульс, що виникає в СА – вузлі, поширюється по передсердях зверху вниз. Вектор деполяризації передсердь (Р) при цьому спрямований в бік позитивного електроду ІІ стандартного відведення, і на ЕКГ в цьому відведенні фіксуються позитивні зубці Р. Збудження передсердь при цьому завжди передують збудженню шлуночків, при цьому позитивні зубці Р_ІІ реєструються перед кожним комплексом QRS і у більшості випадків розташовуються на однаковій відстані від комплексу QRS.

Синусовий ритм характеризується:

а) наявністю в ІІ стандартному відведенні позитивних зубців Р, що передують кожному комплексу QRS;

б) постійною однаковою формою всіх зубців Р в одному і тому ж відведенні.

За умов відсутності цих ознак діагностуються різні варіанти несинусового ритму.

4. Оцінка провідності.

Для оцінки провідності вимірюють тривалість зубця Р (час поширення збудження по передсердях), інтервалу PQ(R)( час поширення збудження по передсердях, атріовентрикулярному вузлу, пучку Гісса), комплексу QRS (час поширення збудження пошлуночках). Збільшення тривалості вказаних зубців і інтервалів свідчить про уповільнення проведення збудження по відповідних відділах серця.

ІІ.Визначення положення електричної вісі серця.

Розрізняють наступні варіанти положення електричної вісі серця:

1. нормальне положення, коли кут α складає від +30⁰ до +69⁰;

2. вертикальне положення - кут α від +70⁰ до +90⁰;

3. горизонтальне положення - кут α від +0⁰ до +29⁰;

4. відхилення осі вправо - кут α від +91⁰ до +180⁰;

5. відхилення осі вліво - кут α від 0⁰ до -90⁰;

Висновок :

________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Міністерство освіти і науки, молоді та спорту

Сумський державний університет

Медичний інститут

Індивідуальна робота студента: