1.3 Створення підприємницьких товариств

Зокрема, одні автори виділяють лише такі стадії створення юридичної особи як розробка учасниками (засновниками) установчих документів та її державна реєстрація.

Шишка Р.Б. визначає ініціативну, організаційну та легалізаційну стадії створення юридичної особи. Кожна із цих стадій має свій зміст і має обов’язкові та варіативні елементи. Перші з них є обов’язковими, а другі можуть змінюватися залежно від організаційно-правової форми та виду юридичних осіб.

Перша стадія – ініціативна – отримала свою назву від того, що в основі створення юридичної особи є ініціатива, яку проявляє засновник чи декілька засновників у розумових операціях, що спрямовані на пошук найбільш оптимальних за даних умов засобів і коштів для утворення юридичної особи та забезпечення її успішності. Вона забезпечує досягнення мети створення юридичної особи та її становлення. На цій стадії проводяться консультації щодо спеціалізації, основних положень засновницьких документів, гарантій у них для засновників тощо. Якщо для створення юридичної особи необхідно отримати дозвіл відповідного державного органу, то готуються та направляються в цей орган необхідні документи на їх отримання.

Ініціативна стадія характеризується тим, що на цій стадії вчиняються підготовчі дії і вони не спричиняють правових наслідків для тих, хто їх вчинив, а лише передумовою їх виникнення.

Організаційна стадія є основною і призводить до виникнення внутрішніх і появи деяких зовнішніх, зокрема інвестиційних правовідносин. На цій стадії розробляються проекти установчих документів, на підставі якого у засновників виникають інвестиційні зобов’язання (внести обговорені внески у вигляді грошей, майна, майнових прав), формується фонд для покриття витрат, необхідних для реєстрації, за їх рахунок оплачується вартість проведених робіт, розробляється проектна і кошторисна документація, проводяться установчі збори. На цих зборах приймається рішення про заснування товариства та затверджуються його установчі документи, обираються керівні органи і керівник.

Після того проводиться легалізація засновницьких документів, зокрема текстуальні поправки, які були внесені при їх прийняття загальними зборами, брошурування (скріплення) та нотаріальне посвідчення. Завершальний етап цієї стадії – підготовка документів до подання для державної реєстрації.

Легалізаційна стадія є основною і полягає у реєстрації юридичної особи. Відповідно до ст. 4 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» порядок проведення державної реєстрації юридичних осіб включає:

- перевірку комплектності документів, які подаються державному реєстратору, та повноти відомостей, що вказані в реєстраційній картці;

- перевірку документів, які подаються державному реєстратору, на відсутність підставі для відмови у проведенні державної реєстрації;

- внесення відомостей про юридичну особу або фізичну особу – підприємця до Єдиного державного реєстру;

- оформлення і видача виписки з Єдиного державного реєстру.

Згідно ст. 5 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» державна реєстрація юридичних осіб провадиться державним реєстратором за місцезнаходженням юридичної особи.

Для проведення державної реєстрації підприємницьких товариств засновник (засновники) або уповноважена ними особа повинні особисто подати державному реєстратору або надіслати рекомендованими листом з описом вкладення такі документи:

1) заповнену реєстраційну картку на проведення державної реєстрації юридичної особи;

2) примірник оригіналу або нотаріально посвідчену копію рішення засновників або уповноваженого ними органу про створення юридичної особі у випадках, передбачених законом;

3) два примірники установчих документів ( у разі подання електронних документів – один примірник);

4) документ, що засвідчує внесення реєстраційного збору за проведення державної реєстрації юридичної особи;

5) інформацію з документами, що підтверджують структуру засновників – юридичних осіб, яка дає змогу встановити фізичних осіб – власників істотної участі цих юридичних документів.

Документи, які подані для проведення державної реєстрації юридичної особи, приймаються за описом, копія якого в день надходження документів видається (надсилається поштовими відправленням) засновнику або уповноваженій ним особі з відміткою про дату надходження документів.

Для проведення державної реєстрації можуть подаватися також електронні документи, які оформляються згідно з вимогами Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» та Закону України «Про електронний цифровий підпис». Зокрема, кожен електронний документ, який подається, окрім документа, що посвідчує повноваження уповноваженої особи, має бути засвідчений електронним цифровим підписом.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про електронний цифровий підпис» електронний цифровий підпис - це вид електронного підпису, отриманого за результатом криптографічного перетворення набору електронних даних, який додається до цього набору або логічно з ним поєднується і дає змогу підтвердити його цілісність та ідентифікувати підписувача.

Процедуру подання документів на реєстрацію у електронному вигляді визначено Порядком подання та обігу електронних документів державному реєстратору, затвердженим наказом Міністерства юстиції України № 2010/5 від 19.08.2011 р.

На жаль, на сьогодні існує безліч проблем, пов’язаних зі здійсненням державної реєстрації суб’єктів господарювання. По-перше, здійснення державної реєстрації на сьогодні регулюється трьома нормативними актами: Господарським кодексом України, Цивільним кодексом України та Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» від 15 травня 2003 р. Невідповідність цих нормативних актів не йде на користь визначеності правового регулювання, зокрема і державній реєстрації. У ГК України зазначається, що державна реєстрація суб’єктів господарювання здійснюється у трок не більше 10 днів із дня подання документів, тоді як п. 5 ст. 25 Закону передбачає строк державної реєстрації юридичних осіб – три дні. Саме тому, необхідним є зміни у кодексах відповідних статей чи додання прямих посилань на Закон.

Однак, ч. 5 ст. 9 Закону України «Про акціонерні товариства» передбачає створення акціонерного товариства наступним чином:

- прийняття зборами засновників рішення про створення акціонерного товариства та про закрите (приватне) розміщення акцій;

- подання заяви та всіх необхідних документів на реєстрацію випуску акції до національної комісії з цінних паперів та фондового ринку;

- реєстрація Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку випуску акцій та видача тимчасового свідоцтва про реєстрацію випуску акцій;

- присвоєння акціям міжнародного ідентифікаційного номера цінних паперів;

- укладення з депозитарієм цінних паперів договору про обслуговування емісії акцій або з реєстратором іменних цінних паперів договору про ведення реєстру власників іменних цінних паперів;

- закрите (приватне) розміщення акцій серед засновників товариства; оплата засновником повної вартості акцій;

- затвердження установчими зборами товариства результатів закритого (приватного) розміщення акцій серед засновників товариства, затвердження статуту, а також прийняття інших рішень, передбачених законом;

- реєстрація товариства та його статуту в органах державної реєстрації;

- подання Національній комісії з цінних паперів та фондового ринку звіту про результати закритого (приватного) розміщення акцій та реєстрація такого звіту;

- отримання свідоцтва про державну реєстрацію випуску акцій;

- видача засновникам товариства документів, що підтверджують право власності на акції.