- •38 Назвіть та охарактеризуйте основні функції права
- •39. Охарактеризуйте дію нормативно-правових актів у просторі, за колом осіб та у часі
- •40. Назвіть та охарактеризуйте основні форми (джерела) права.
- •41 Охарактеризуйте співвідношення держави і права.
- •42. Дайте визначення та охарактеризуйте види та ознаки соціальних норм.
- •43. Визначте поняття «норма права» та охарактеризуйте його ознаки.
- •44. Охарактеризуйте основні принципи класифікації норм права.
- •45. Охарактеризуйте структуру норм права
- •46. Охарактеризуйте співвідношення системи права та системи законодавства
- •48. Дайте загальну характеристику галузей права.
- •49. Охарактеризуйте систему законодавства та її структуру.
- •50. Дайте визначення категорії «правотворення». Назвіть його основні етапи.
- •51. Охарактеризуйте стадії, ознаки, принципи та функції правотворчості
- •52. Охарактеризуйте співвідношення правотворення і правотворчості.
- •53. Охарактеризуйте законодавчій процес в сучасній Україні.
- •54 Визначте поняття «реалізація норм права» та охарактеризуйте його основні ознаки.
- •55. Охарактеризуйте основні форми реалізації норм права.
- •56. Назвіть основні види прогалин в законодавстві та визначте можливі способи їх подолання.
- •57. Охарактеризуйте ознаки та види актів застосування норм права.
- •58. Охарактеризуйте види тлумачення правових норм.
- •59. Назвіть та охарактеризуйте способи тлумачення правових норм.
- •60. Дайте визначення поняття «правові відносини» та назвіть його основні ознаки.
- •61. Охарактеризуйте класифікацію правових відносин.
- •63. Охарактеризуйте державу як суб’єкт правових відносин
- •64 Дайте визначення поняття «об’єкт правових відносин» та охарактеризуйте види об’єктів правових відносин.
- •65. Охарактеризуйте зміст правових відносин.
- •66. Дайте визначення поняття та назвіть види юридичних фактів.
- •67. Дайте визначення поняття «правова поведінка», назвіть та охарактеризуйте основні види правової поведінки.
- •68. Дайте визначення поняття «правопорушення» та назвіть його основні ознаки. Охарактеризуйте ииди правопорушень.
- •69. Дайте визначення поняття «юридична відповідальність» та назвіть його основні ознаки.
- •70. Визначте мету та функції юридичної відповідальності.
- •71. Назвіть та охарактеризуйте основні принципи юридичної відповідальності.
- •72. Охарактеризуйте загальні принципи правосуддя.
- •73. Визначте поняття та зміст категорії «законність».
- •75. Визначте принципи та охарактеризуйте структуру правопорядку
58. Охарактеризуйте види тлумачення правових норм.
За суб'єктами тлумачення поділяються на офіційне і неофіційне.
Офіційне тлумачення — це тлумачення правової норми, яке здійснюється компетентними органами і є формально обов'язковим для всіх суб'єктів її застосування і реалізації. Офіційне тлумачення залежно від того, на яке коло суб’єктів розраховане це тлумачення, поділяється на нормативне і казуальне
Нормативне характеризується загальнообов'язковістю, поширенням дії на всі випадки застосування реалізації роз'яснюваної норми.
Казуальне тлумачення — це таке тлумачення, яке розраховане і стосується конкретного випадку, з приводу якого і дається роз'яснення даної правової норми.
Неофіційне тлумачення — це тлумачення правової норми, що здійснюється будь-яким суб'єктом і не є формально обов'язковим.
доктринальне — це тлумачення норм права вченими правниками. Воно знаходить своє закріплення у статтях, монографіях, наукових коментаріях практики, усних та письмових обговореннях проектів законодавчих актів та правової практики. Воно не має загальнообов'язкової сили і його переконливість базується на авторитеті вчених, глибокій науковій аргументації та обґрунтованості. Цей вид тлумачення має суттєвий вплив на правотворчу та правозастосувальну діяльність;
професійне, або компетентне тлумачення — це тлумачення, яке здійснюється юристами-практиками: адвокатами, прокурорами, юрисконсультами тощо;
буденне, або повсякденне тлумачення — це тлумачення правових норм всіма іншими суб'єктами правовідносин. Значення цього виду неофіційного тлумачення полягає у виявленні рівня правової свідомості учасників правовідносин.
59. Назвіть та охарактеризуйте способи тлумачення правових норм.
Основні способи тлумачення норм права:
Граматичний (філологічний, лексичний, текстовий) - з'ясування змісту норми права на підставі засобів граматичного і лексичного аналізу її словесного формулювання.
Систематичний (системний) - з'ясування змісту норми права встановленням її системних юридичних зв'язків з іншими нормами, її місця та ролі у системі права.
Телеологічний (цільовий) - з'ясування змісту норми права відповідно до закладеної у ній мети - орієнтира для поведінки
Історико-політичний - з'ясування змісту норм права на основі аналізу конкретних історичних умов їх прийняття; виявлення політичних цілей і завдань, закладених законодавцем.
Функціональний - з'ясування змісту норм права на основі аналізу конкретних обставин, умов, в яких функціонує норма права
Спеціально-юридичний - з'ясування змісту норми, засноване на досягненнях юридичної науки і практики, знанні юридичної техніки, техніко-юридичних способів і прийомів, використовуваних нормотворцем для вираження своєї волі, на професійному умінні і навичках інтерпретатора.
Логічний - з'ясування змісту норми права (не виходячи за рамки тексту нормативно-правового акта)
60. Дайте визначення поняття «правові відносини» та назвіть його основні ознаки.
. Правові відносини є результатом дії вимог норм права щодо відносин між різними суб'єктами. Вони мають ряд ознак, що у своїй сукупності відрізняють їх від інших видів суспільних відносин.
Ознаки правових відносин:
виникають тільки між людьми (суб’єктами права визнаються тільки люди).
правовідносини є результатом свідомої діяльності людини (особи, які не можуть усвідомлювати значення своїх дій (наприклад, визнані судом недієздатними) хоча й є суб’єктами права (володіють правоздатністю), проте не можуть вступати у правовідносини, оскільки не володіють дієздатністю);
правовідносини нерозривно пов'язані з нормами права, оскільки виникають на їхній основі. Реально можуть виникати лише ті правовідносини, на котрі вказує юридична норма. Єдиний виняток з цього правила — виникнення правовідношення у випадку вирішення справи на основі аналогії закону та аналогії права;
правовідносини — це особлива форма взаємозв'язку між суб'єктами через їхні права і обов'язки, що закріплені у правових нормах;
у правовідносинах реалізація суб'єктивних прав і здійснення юридичних обов'язків забезпечується можливістю застосування заходів державного примусу;
правовідносини — це вольове відношення між суб'єктами, тобто для його виникнення потрібне виявлення їхньої волі. При цьому, є правовідносини, для виникнення яких потрібне волевиявлення всіх його учасників (наприклад, укладення шлюбу, договір купівлі-продажу), а також правовідносини, для виникнення яких досить волевиявлення лише одного з його учасників (наприклад, проведення обшуку, накладення адміністративного стягнення).