2.5 Обробка результатів вимірювань:

– густина повітря на вході в калориметр:

, (2.6)

де , - тиск і температура навколишнього повітря, Па, К;

- газова стала, Дж/(кгК),

 = 29 кг/кмоль – мольна маса повітря.

– масова витрата повітря через калориметр:

, (2.7)

де - об’ємна витрата повітря через ротаметр (визначається за тарировочним графіком на стенді),м³/с.

– тепловий потік від нагрівача:

, (2.8)

- потужність електронагрівача, Вт.

– середня ізобарна теплоємність повітря с_рт (кДж/кгК) обчислюється за формулою:

, (2.9)

величина с_рт дорівнює істинній ізобарній теплоємності с_р при середній температурі повітря .

• середня ізохорна теплоємність:

– показник адіабати визначається за формулою

. (2.10)

За результатами декількох експериментів будуємо графік залежності .

В якості додаткової точки можна прийняти значення k= 1,4 при t= 0^оС.

k

t

2.6 Оцінка похибки експерименту непрямого вимірювання

Зіставляючи одержане в експерименті значення величини с_р з табличним при температурі, необхідно встановити відносну похибку (%) у вигляді

, (2.11)

яка враховує досконалість лабораторного методу дослідження.

Максимально можлива відносна похибка непрямого вимірювання теплоємностіс_р оцінюється згідно з основною залежністю (2.12)

, (2.12)

де - абсолютна допустима похибка ваттметра, Вт;

- абсолютна допустима похибка ротаметра, м³/с;

- відносна похибка вимірювань різниці температур в долях одиниці.

2.7 Звіт по роботі повинен вміщувати:

– постановку задачі;

– принципову схему експериментальної установки;

– таблиці вимірювань і розрахунків;

– оцінку похибки експерименту.

2.8 Контрольні запитання:

1. Суть методу проточного калориметрування.

2. Чому в розрахункову формулу (2.4) не входить величина енергії дисипації ?

3. Зв’язок між середньою і істинною теплоємкостями.

4. Виведення формули Р. Майєра з першого закону.

5. Пояснити характер залежності показника ізоентропи k від температури газу.