Пароніми, що активно використовуються в діловій мові

Слова	Тлумачення
гривня	Грошова одиниця незалежної України
гривна	Металева шийна прикраса у вигляді обруча
завдання	Визначений наперед обсяг роботи, що треба здійснити
задача	Питання, яке розв’язують шляхом обчислень, умов
кампанія	Виборча кампанія, сукупність заходів
компанія	Група осіб, пов’язаних спільними інтересами
особа	Юридична особа
лице	Обличчя людини
попит і пропонування	Економічний термін, уживаний зі словом попит
пропозиція	Те, що виноситься на обговорення, порада, вказівка
усмішка	Позитив: м’яка, лагідна, ласкава, привітна
посмішка	Глузування: іронічна,скептична,глузлива
ділянка	Частина якої-небудь поверхні, земельної площі; галузь, сфера діяльності
дільниця	Адміністративно-господарчий об’єкт, виробничий вузол
плутати	Безладно щось переплітати, вносити безлад, помилятися
путати	Стягувати ременями чи мотузками, обмежувати рух
покажчик	Напис, стрілка, позначка, що вказують напрямок руху; довідник, список, контрольно-вимірюваний прилад
показник	Доказ, ознака чого-небудь, дані про результати
заснований	Створений кимось
оснований	Який ґрунтується на чомусь
вакансія	Посада, не обійнята працівником
вакація	Канікули, активний відпочинок

Формуючи висококультурне професійне мовне оточення, фахівцю треба уникати міжмовної паронімії. Зупинимось на типовій помилці, якої припускаються студенти в мовленнєвій практиці, перекладаючи тексти з російської мови на українську. Наприклад, в усних та письмових текстах з’являються неправильні(помилкові) конструкції: «Сьогодні у нас в департаменті зовнішніх зв’язків представник нової організації…» Треба: «Сьогодні в нас у департаменті…»

Культивуючи автономний механізм мовлення російською та українською мовами, дбаючи про культуру своєї мови, фахівці повинні звертати увагу на такі особливості:

Російський прийменник У; значення	Український відповідник значення
Поблизу, біля чогось	Коло, біля, край
У входа	Біля, коло входу
Быть у власти;	Бути при владі;
У берега	При березі, біля, коло берега
У дороги	Край дороги, при дорозі
У руля	За кермом
У микрофона	Перед мікрофоном
Відношення причини й мети
Работают из-за	Працюють через розрив міждержавних зв’язків
	Працюють задля (заради) шматка черствого хліба

;

Питання 4 Поняття про евфемізми та дисфемізми у мові професійного комунікатора.

Евфемізми – слово або вислів, що вживається для непрямого, прихованого, зокрема пом’якшеного, ввічливого позначення певних предметів, явищ, дій замість прямої їх назви. Такі лексичні засоби конче необхідні для успішного ділового спілкування: демонструють налаштованість комуніканта на свого співрозмовника (дежа-в’ю), готовність до співпраці.

Наприклад, з міркувань ввічливості, етикету – допустити неточність – замість збрехати; нерозумний, небагатий на розум – замість дурний; піти на заслужений відпочинок – замість піти на пенсію; пішов із життя – замість помер; доглядач будинку – замість двірник.

Дисфемізми (від лат. dis…- префікс, що надає поняттю негативного або протилежного змісту) – троп, який полягає в заміні звичайної, нейтральної назви грубим, вульгарним словом або висловом з метою приниження об’єкта її позначення, для емоційного підсилення та увиразнення висловлювання, іноді це є виявом мовної бравади, прагненням епатувати слухача. Наприклад, стосовно людини – змія, паща, рило, кубло, здохнути, не гавкай; уживання грубих, непристойних слів, лайки, «чортихання» і т.п.

Без сумніву, подібні слова навіть у нештатних ситуаціях повинні стати табу для ділової людини.

ВИСНОВКИ

Отже, мова професійного спілкування є соціальним варіантом сучасної літературної мови, якою послуговуються переважно представники певної професії. Головною ознакою мови професійного спрямування є наявність термінології, притаманної тій чи іншій професії, та професіоналізмів – є монотематичною.

Мова професійного спілкування є естетичною, тобто передбачає точність, логічність, чистоту, виразність, а також доречність, лаконічність, різноманітність, образність, які у взаємодії та пропорційності створюють гармонію чи естетику усного та письмового тексту.

Комунікативні потреби фахівця визначають відповідний добір лексики.

Лексичний рівень документів регулюється також і позамовним чинником – ДСТУ 1.5:2003 «Національна стандартизація…»

У лекції ми розглянули особливості використання в діловій і науковій мові таких лексичних засобів, як багатозначні слова, синоніми, антоніми, фразеологізми, омоніми й пароніми. Спільним для них є обов’язкова прозорість контексту, дотримання однозначності, котра ситуативно детермінована.

Окремо наголосили на такому явищі, як міжмовна омонімія й паронімія. Щоб уникнути цих небажаних у діловій мові явищ, треба перевіряти значення слів за словниками.

Питання для самоконтролю:

1. Яку мову ми називаємо мовою професійного спілкування?

2. Яка головна ознака мови професійного спілкування?

3. Які засоби створюють гармонію та естетику усного та письмового тексту?

4. Як подолати негативне явище міжмовної омонімії та паронімії?

5. Чи можна діловій людині використовувати дисфемізми? Чому?

Література

1. Бабич Н.Д. Практична стилістика і культура української мови: Навч. посібн.- Л.: Світ, 2003.

2. Мацюк З., Станкевич Н. Українська мова професійного спілкування: Навч. посібн.- К.: Каравела, 2006.-С.120-130, 143-151.

3. Пентилюк М.І. Культура мови і стилістика: Пробний підручник для гімназій гуманіт. профілю.-К.: Вежа,1994.- С.58-63, 74-83.

4. Пономарів О.Д. Культура слова: Мовностилістичні поради: Навч. посібн.- К.: Либідь, 1999.- С.33-36, 108-109, 129-134, 137-138.

5. Пономарів О.Д. Стилістика сучасної української мови: Підручн. - К.: Либідь,1993.- С.36-72.

6. Ткаченко О.Г. Українська ділова мова.- Вид-во СумДУ.

7. «Українська мова» Енциклопедія Редкол.: Русанівський В.М., Тараненко О.О. (співголови), М.П.Зяблюк та ін. К.: «Укр.. енцикл.», 2000.- С.132, 154-155.

8. Ющук І.П. Українська мова.- К.: Либідь, 2004.

8