Include Directories
C:\BC\include
Library Directories
C:\BC\LIB
Два нижні рядки заповнювати не обов'язково.
Option/Environment/Preferences
В області вікна Screen Size обирається кількість ліній, наприклад,
(·) 25 lines
Option/Save - збереження настроювань.
У розділі Window вся інформація про роботу з вікнами. Наприклад, Size/Move або Ctrl+F5 - переміщення вікна або зміна його розміру. Next або F6 - перехід з одного вікна в інше й т.д.
Розділ Help - допомога.
Завдання
Набрати тексти програм, щоб їх можна було запустити у відладочному режимі
Необхідно:
1. Створити в кореневому каталозі на дискі С: директорію користувача USER\nomer_grupі.
2. Зайти C:\USER\ nomer_grupі. і запустити Borland C.
3. Створити файли із текстом програми мовою Си з прикладів 1, 2, 3.
4. Запустити програми в автоматичному (Сtrl+F9), а також в відладочному режимах (F7, F4). У процесі відладки контролювати значення змінних, користуючись командами меню Debug.
Лінійні обчислювальні процеси
Основні теоретичні відомості
Основними частинами типової структури програми на C є такі:
директиви препроцесорної обробки (1);
опис зовнішніх змінних (вхідних даних і результатів) та функцій (2);
функції програми (3);
головна функція програми - main() (4).
1. Директиви препроцесора
#include <file_n>
Використання таких директив призводить до того, що препроцесор підставляє на місце цих директив тексти файлів у відповідності з тими, що перелічені у дужках < ... > .
Приклад:#include <stdio.h>
2. Опис зовнішніх змінних та функцій
#define - макро підстановка. Використовують для опису констант
Наприклад:
#define N 20 //N присвоюється значення 20
Базові типи даних Сі
Тип задає обсяг пам’яті для зберігання даних, визначає діапазон допустимих значень та встановлює операції, які можуть виконуватись. Типи: скалярні, агреговані (складені).
Базові типи даних Сі
char– символ;
int– ціле;
float- число з плаваючою комою одинарної точності;
double- число з плаваючою комою подвійної точності.
Дані дійсного типу представлені наближено. Точність представлення ( десяткових цифр мантиси)
Float - 7 double - 16
Тип вказується явно в описах, тип констант – встановлюється за формою запису.
Наприклад: int I, k, letter ; double sum, result ; int m=10 , symb=‘*’ ; const double pi=3.14159
3. Функція – це синтаксично та логічно завершений самостійний фрагмент, що має ім’я та реалізує певну задачу.
Синтаксис
<тип_функції> <ім’я>([список параметрів])
{
< тіло функції>
}
Тіло – з описів операторів, кожен завершується “;”.
Тип void - функція не повертає значення.
Функції введення та виведення
Функція printf() призначена для виведення інформації за заданим форматом у стандартний вихідний потік (на екран).
Синтаксис функції printf():
printf("Рядок формату"[аргумент1[, аргумент2, [...]]]);
Специфікації повині бути узгоджені в порядку зліва направо із списком виведення.
Специфікації перетворення для функції printf():
%d- десяткове ціле;
%f - представлення величин float та double з фіксованою точкою;
%e або %Е - експоненціальний формат представлення дійсних величин;
%g- представлення дійсних величин як f або Е в залежності від значень;
%c- один символ (char);
%s- рядок символів;
Приклад 1 :
Приклад 2:
Приклад 3:
