- •Програмний пакет Maple – помічник для математичних розрахунків Частина 1
- •1 Елементи інтерфейсу
- •Головне меню
- •Робочий листок
- •Малюнок 1-Вікно Maple
- •Рядок статусу
- •2 Основи роботи в Maple
- •Оператори
- •Арифметичні операції
- •Робота з функціями
- •3 Елементарна математика
- •Логарифмічні функції
- •Тригонометричні функції
- •Оціночні функції
- •4 Елементи програмування
- •Умовний оператор
- •Циклічна структура
- •Функції
- •Робота з файлами
- •5 Обчислення Границі
- •Диференціальні обчислення
- •Інтегрування
- •6 Операції з виразами
- •7 Многочлени
Робота з файлами
Часто необхідно використати результати обчислень в інших програмах, для результату на друк, аналізу і т. ін. Тому зручно записувати всі важливі обчислення в текстовий файл, особливо якщо вони дуже громіздкі і великі. Операції з файлами ідентичні таким самим діям на мові Turbo Pascal.
Передусім, обов'язково першим рядком викликати команду restart для скидання пам'яті, що використовується даною програмою. Правила написання імен файлів стандартні 8+3, але в командах вимагається використання спеціальних лапок ``, що розташовані над клавішею «Tab». Для запису даних у файл вимагається завантажити бібліотеку write( readlib(write) ).
Оператори для роботи з файлами:
open (`ім’я файла`) - створює новий файл або відкриває вже існуючий.
write (вир), writeln (вир) - записує вираз або їхній набір у відкритий файл.
close (`ім’я файла`) - закриває відкритий файл для запису. Цю команду потрібно обов'язково записувати після всіх маніпуляцій з файлами, щоб не було втрати даних.
Приклад
> restart;
# Завантаження бібліотеки write.
> readlib(write);
# Відкриття файлу
> open(`dat.dat`);
# Ініціалізація змінних.
> b:=2;
> c:=3;
# Створення пустої множини
> a:=[ ];
# Формування циклу, у якому ведуться деякі обчислення й записуються до відкритого файлу.
> for i from (-0.7) by 0.05 while i<0 do
>x:=с*i+b^i;
# Функція op(a) видає усі члени цієї множини
> a:=[op(a),[x]];
> writeln(x);
# Саме тут записуються дані у файл.
> od;
# Закриття файлу.
> close(`dat.dat`);
5 Обчислення Границі
Для обчислень границь застосовується функція limit (f, x= a, dir). Вона генерує значення границі функції f (x) при x, яке прагне до а. Якщо x прагне донескінченності, то використовуються відповідно параметри x= infinity і x=-infinity. Якщо границя не існує, то видається повідомлення «undefined».
Параметр dir може мати такі значення:
left, якщо обчислюється границя ліворуч;
right, якщо обчислюється границя праворуч;
realпри пошуку значень серед дійсних чисел;
complexсеред комплексних чисел.
Приклад
> Limit (sin (x)/x, x=0);
![]()
> limit (sin (x)/x, x=0);
1
> Limit (exp (x), x=infinity);
![]()
> limit (exp (x), x=infinity);
infinity
> Limit (exp (x), x=-infinity);
![]()
> limit (exp (x), x=-infinity);
0
Функція f (x) може залежати від декількох змінних. Для зазначення точок, до яких прямують аргументи, потрібно використати запис {x1=a1, x2=a2,..., xn=an}.
Приклад
> limit ((x^2-y^2)/(x^2+y^2), {x=0, y=0});
undefined
> limit (x+1/y, {x=0, y=infinity});
0
Диференціальні обчислення
Диференціальний оператор D (f)обчислює похідну від даної функції f, причому f не може бути подана у вигляді суперпозиції декількох функцій. Якщо функція залежить від n аргументів, то виклик D [i] (f) генерує часткову похідну за i-ю змінною.
Приклад
> D (sin);
cos
> D (exp+ln+Pi+tan);
![]()
> D (f);
D (f)
> f:=(x, y)-> exp (xy);
f:=(x, y)-> exp (x y)
> D [1] (f);
(x, y)-> y exp (x y)
Необхідно зазначити, що використання цього оператора не дуже зручне.
Значно кращі можливості має оператор diff (a, x1, x2,..., xn). Він диференціює вираз а за змінними x1, x2,..., xn. Якщо робиться диференціювання заякоюсьзмінною n раз, то використовується запис diff (a, x1$n,..., xn).
Приклад
>Diff (sin (x), x);
![]()
>diff (sin (x), x);
cos (x)
>Diff (sin (x), y);
![]()
>diff (sin (x), y);
0
>diff (sin (x), x$3);

>diff (sin (x), x$3);
-cos (x)
> Diff (1/(x+2), x);
![]()
> diff (1/(x+2), x);

# Обчислення диференціалу в точці.
> f: =diff (x^2, x);
f: =2x
> x: =2;
x: =2
> evalf (f);
4
