
- •Програмний пакет Maple – помічник для математичних розрахунків Частина 1
- •1 Елементи інтерфейсу
- •Головне меню
- •Робочий листок
- •Малюнок 1-Вікно Maple
- •Рядок статусу
- •2 Основи роботи в Maple
- •Оператори
- •Арифметичні операції
- •Робота з функціями
- •3 Елементарна математика
- •Логарифмічні функції
- •Тригонометричні функції
- •Оціночні функції
- •4 Елементи програмування
- •Умовний оператор
- •Циклічна структура
- •Функції
- •Робота з файлами
- •5 Обчислення Границі
- •Диференціальні обчислення
- •Інтегрування
- •6 Операції з виразами
- •7 Многочлени
Тригонометричні функції
Ці функції такі: sin (x), cos (x), tan (x), sec (x), csc (x), cot (x). Застосування їх стандартне.
Оціночні функції
Функція evalb (логічне вираз) перевіряє логічний вираз на істинність.
Функція evalf (вираз [n]) обчислює вираз, використовуючи арифметику чисел з нефіксованою точкою з n знаками після коми (за умовчанням n=10).
Приклад
>x=x;
x=x
>evalb (x=x);
true
>evalb (x=y);
false
> evalf (Pi);
3.141592654
> evalf (5/3exp (-2+3I) sin (Pi/4), 15);
.157898022493763+ .225078172647505 I
Вправа. Запис виразів
Надати змінній авираз
.
Знайти значення функції
у точці x=0.23.
Обчислити суму, кожен член якої визначається за формулою an=
, якщо :
n=30;
n=100;
n= +
.
4 Записати формулу
.
Вивести її значення для x=2, z=5 (результат4.675)
4 Елементи програмування
Достатньо часто в обчисленнях необхідно буде використовувати такі прийоми програмування, як цикли, умовні оператори, вживання процедур і функцій, робота з файлами.
Умовний оператор
Для використання будь-яких умовних конструкцій потрібно застосовувати таку послідовність операторів:
if < умовний вираз >then < дія >
|elif < умовний вираз > then < дія >|
|else < дія >|
fi
Обов'язковим є вживання службових слів if, then, fi.Якщо умова складна, то застосовуються конструкції elif.. then (що тотожно if.. else.. then).
Умовний вираз може бути будь-яким булевим виразом, що сформувався, використовуючи реляційні оператори (<, <=, >, >=,=, <>), логічні оператори (і, або, не) і логічні імена (false, true). Крім того, умовний вираз повинен бути в круглих дужках.
Циклічна структура
Синтаксичний запис даної структури виглядає так:
|for <змін>| |from < змін1 >| |by < змін >| |to < змін2 >| |while < умова >|
<тіло циклу>;
Спочатку вказується змінна, за якою ведеться цикл, після слова fromпишеться початкове значення циклу, з конкретним кроком після by. Далі пишеться або слово to, якщо відомо конкретне кінцеве значення, абоwhileдля зазначення умови виходу з циклу. Тіло циклу береться в операторні дужки do/od.
Приклад
# знаходження суми чисел від 6 до 100 з кроком 2
> sum:=0;
> for i from 6 by 2 while i < 100 do
> sum:=sum+i
> od;
Можна також використовувати неповний запис циклу у такому вигляді:
|while (умова)| |do| |(дії)| |od|
Приклад
> c:=1;
> whille (c<5) do print(c) od;
Вправа. Табуляція функцій
1 Знайти значення функції y=x3-5x2+2x+1 в інтервалі [-0.46 ,1.2] з кроком 0.15.
Записати циклічну структуру, яка обчислює значення факторіала заданого цілого числа N:
N=5;
N=27;
N=50.
Обчислити функцію
на інтервалі (0, Pi).
Функції
Для того щоб самостійно задати певну функцію, що не входить до складу стандартних, вимагається використання функціонального оператора ->.Саме визначення функції повинно мати вигляд <змінні>-><результат>. Таким чином, можна визначати функції і від багатьох змінних.
Приклад
> f := x -> 3*x + 5;
f := x -> 3 x + 5
> f(2);
11
> g := (x,y) -> sin(x)*cos(y) + x*y;
g := (x,y) -> sin(x) cos(y) + x y
> g(Pi/2, Pi);
Існує ще один варіант задання функцій за допомогою команди unapply. Спочатку треба надати змінній конкретний вираз, а потім зробити виклик команди у вигляді <ім’я функ.>:= unapplay< ім’я функ , змін>.
Приклад
> g := x^3;
> g := unapply(g,x);
> g(5);
125