Тема 3 Культура західноєвропейського Середньовіччя, Ренесансу, Реформації та Просвітництва. Західноєвропейська і російська культура хіх-хх століть

1 Культура епохи середньовіччя: візантійська і західноєвропейська культура.

2 Виникнення та загальна характеристика культури Ренесансу.

3 Соціально-економічний та культурний зміст Реформації та Просвітництва.

4 Загальні риси розвитку культури XIX століття.

5 Тенденції розвитку європейської культури у ХХ столітті.

1. Історичні та світоглядні засади становлення і розвитку середньовічних культур. Розвиток феодальних економічних відносин. Християнство як ідеологія середньовічного суспільства.

Специфіка становлення візантійської культури. Розкол Римської імперії. Зростання ролі Константинополя.

Візантійський передгуманізм і містика. Єдність християнського та мирського мистецтва. Космополітичний характер Візантійської культури. Розвиток наукових знань. Патріарх Фотій – автор першої середньовічної енциклопедії “Світобібліон”. Розвиток віршованої та прозової літератури, народної творчості. Розвиток архітектури та живопису. Візантійський мистецький стиль. Хрестово-купольні храмові споруди. Храм св.Софії у Константинополі.

Локальний характер існування середньовічної культури. Розвиток міст, ремесел, торгівлі в Західній Європі. Магдебурзьке право. Формування народностей та новоєвро-пейських мов.

Консолідація римо-католицької церкви. Утвердження християнської догматики. Церква як ідеологічний, соціальний та культурний інститут. Августін Блаженний. Фома Аквінський. Церква і система освіти. Флавій Кассіодор – автор першої середньовічної класичної енциклопедії “Варії”. Аніцій Боецій. Ідея “семи вільних мистецтв”. Латинська школа. Гімназії. Середньовічні університети та їх структура. Заснування монастирів як осередків духовних традицій і знань. Соціально-економічні, історичні та культурні засади виникнення лицарства.

Літературні, релігійні та наукові твори раннього Середньовіччя. Вплив античних традицій. Агіографічна література. Хроніки хрестоносців. Лірика та роман як основні жанри куртуазної літератури. Середньовічний епос. “Пісня про Роланда”, “Пісня про Нібелунгів”, “Пісня про Сіда”. Музично-поетична творчість: трубадури, трувери, мінезингери; жонглери, менестрелі. Театральне мистецтво: міракль, містерія, мораліте.

Романський і готичний стилі в архітектурі.

2. Соціально-економічні передумови становлення культури Ренесансу. Відродження античних філософський ідей. Гуманізм як ідеологія Ренесансу. Антропоцентризм та індивідуалізм епохи Відродження. Зростання національної самосвідомості.

Періодизація культури Ренесансу. Проторенесанс. Творчість Данте, Петрарки, Бокаччо. Теорія перспективи і живопис. Раннє Відродження. “Флорентійська трійця”. Флорентійська платонівська академія. С.Боттічеллі. Високе Відродження. Досягнення в галузях науки і техніки. Розвиток філософії гуманізму. Леонардо да Вінчі, Рафаель, Мікеланджело. Пізнє Відродження. Криза культури Відродження. Маньєризм. І.Босх, Ель Греко, Я.Брейгель. Н.Макіавеллі. Утопічні теорії. Т.Мор, Т.Кампанелла. Трагічний гуманізм у творчості В.Шекспіра, Ф.Рабле, М. де Сервантеса.

3. Становлення нових буржуазних економічних відносин як підвалина реформаційного руху. Реформація – ідеологічна підготовка людини нового типу. Діяльність М.Лютера та Ж.Кальвіна. Етичні ідеали протестантизму. Контрреформація. Становлення абсолютизму. Перші буржуазні революції. Географічні відкриття. Наукові досягнення. Н.Коперник, І.Кеплер, Г.Галілей. Індуктивний та дедуктивний методи наукового пізнання Ф.Бекона і Р.Декарта. Розмежування між наукою і релігією. Бароко та класицизм – основні стилі нового часу. Караваджо, Веласкес, Рубенс, Рембрандт.

Розум – провідна ідея Просвітництва. Поступове визволення культури від релігійного диктату. Систематизація знань усіх сфер діяльності людини. Енциклопедизм як культурний феномен. Раціоналістична філософія Р.Декарта. Діячі Просвітництва: Вольтер, Монтеск’є, Дідро, Руссо.

Зростання ролі літератури. Ідея “розумного егоїзму”. Проблема виховання нової людини. Памфлетична література, художня критика. Й.-Ф.Шіллер, Й.-В.Гете.

Французька класична драма: Корнель, Расін, Мольєр. Буфонада. Становлення класичної музики: Бах, Гендель, Гайдн, Моцарт. Виникнення “молодих” стилів у мистецтві: рококо, ампір, романтизм, реалізм, сентименталізм.

4. Революційні процеси в Західній Європі. Німецька класична філософія та її вплив на духовне життя суспільства. Теорії утопічного соціалізму: Сен-Сімон, Фур’є, Оуен.

Історизм як засада світоглядних орієнтирів європейської культури XIX ст. Виникнення марксизму.

Завершення класичного етапу розвитку культури. Реалізм у літературі та мистецтві як утвердження історичного мислення та історичного погляду на особистість. Дікенс, Стендаль, Бальзак. Бетховен. Від реалізму до натуралізму: Е.Золя, Гі де Мопасан. Філософсько-естетичні засади натуралізму: Конт, Спенсер. Поширення ірраціоналізму та декадансу. Імпресіонізм як відгук мистецтва на кризові явища в культурі. Естетика символізму. Бодлер, Метерлінк, Уайльд. Початок інтеграційних процесів у культурі. Поява кінематографа.

Демократизація культурного життя Росії XIX століття. Освіта і реформа школи. Розвиток науки. Становлення російської історичної школи. М.Карамзін, С.Соловйов і В.Ключевський. Ідеологія народництва та революційної демократії.

В.Жуковський – батько російського романтизму. О.Пушкін – засновник національної літератури. Творчість М.Лермонтова, М.Гоголя, В.Бєлінського. Реалістичні тенденції в мистецтві. І.Тургенєв, І.Гончаров М.Некрасов, Л.Толстой, Ф.Достоєвський. Нові течії в літературі на зламі століть: символізм, акмеїзм, футуризм. А.Ахматова, В.Брюсов, О.Блок, А.Бєлий, М.Гумильов, В.Маяковський.

Розвиток образотворчого мистецтва: від передвижників (І.Крамской, В.Перов, І.Рєпін) до авангарду (К.Малевич, В.Кандинський, К.Петров-Водкін, Р.Фальк).

Меценатство. Архітектура. “Могучая кучка” й Україна. П.Чайковський, С.Рахманінов.

Розвиток театру. К.Станіславський, В.Немирович-Данченко, В.Мейєрхольд.

Феномен пролеткульту.

5. Культура XX століття як історичний феномен. Діалектика універсалізації та унікалізації національних культур. Суперечності духовного розвитку. Протиборство гуманізму й техніцизму. Політика і мораль. Інформаційне суспільство. Тенденції урбанізації, індустріалізації культури. Елітна і масова культура.

Модернізм як культурний і світоглядний феномен. Наростання ірраціоналістичних тенденцій у філософії та культурі. Ніцше, Шопенгауер, Фрейд. Модерністські течії у мистецтві: експресіонізм, кубізм, футуризм, дадаїзм, сюрреалізм, абстракціонізм. Масова культура. Від модернізму до концептуального мистецтва. Феномен рок-культури. Нова економічна, політична і культурна ситуація у другій половині ХХ ст. Формування планетарного мислення. Створення ООН, ЮНЕСКО. Вчення про ноосферу. Глобальні проблеми сучасності. Розвиток сучасних засобів комунікації, економічна інтеграція, формування світових культур. Постмодернізм як світоглядна основа інтеграційних процесів сучасності.