Питання для самоперевірки

1 Які існують основні класи деталей?

2 Які основні показники характеризують службове призначення деталі?

3 Що таке виконавчі поверхні?

4 Що таке базові поверхні?

5 Що таке основні конструкторські бази?

6 Що таке додаткові конструкторські бази?

7 Що таке вільні поверхні?

Список літератури

1 Захаркін О.У. Технологічні основи машинобудування: Навчально-методичний посібник. – Суми: Вид-во СумДУ, 2004.-98 с.

Практична робота 5 Виконання робочого креслення заданої деталі

Мета роботи

Виконати робоче креслення заданої деталі.

Креслення деталі виконують після визначення її службового призначення та класифікації поверхонь.

Знаючи службове призначення та умови роботи деталі, конструктор може правильно вибрати матеріал деталі, визначити вимоги щодо точності та шорсткості її поверхонь, точності їх взаємного розташування та інші технічні вимоги.

Виконуючи цей розділ роботи, студент повинен дотримуватися основних стандартів ЄСКД [4-10]:

Креслення деталі може бути виконано з використанням сучасних систем автоматизованого проектування САПР – АВТОКАД, КОМПАС та ін.

Формат креслення та його масштаб обирає студент з урахуванням кількості та значення розмірів деталі, необхідності розміщення перетинів, технічних вимог та ін.

При визначенні розмірів заданої деталі треба, по – перше, визначити дійсний коефіцієнт масштабу (К) складального креслення. Для цього треба виміряти, наприклад, за допомогою лінійки дійсне значення одного з розмірів на кресленні і поділити його на значення розміру на кресленні. Наприклад, виміряна довжина виробу дорівнює 125 мм, а на кресленні вказаний розмір – 150 мм. Коефіцієнт масштабу К = 150/125 = =1,2. За необхідності дійсний коефіцієнт масштабу (К) визначають окремо для горизонтальних та вертикальних розмірів кожної проекції креслення.

Конкретні розміри деталі для проставляння їх на робочому кресленні визначають шляхом множення виміряного на складальному кресленні розміру на коефіцієнт К.

Наприклад, виміряний на складальному кресленні розмір – 32 мм. На робочому кресленні деталі цей розмір буде мати значення – 32 х 1,2 = 38,4 мм. За необхідності його округлюють до найближчого стандартного значення.

Розміри стандартних елементів, наприклад, різі, шпонкових пазів та ін. приводять до найближчого стандартного значення обов’язково.

Припризначенні для конкретної поверхні квалітета точності, посадки, шорсткості та інших технічних вимог треба враховувати зроблену раніше класифікацію поверхонь та рекомендації (див. додатки Б, В), а також [1,2,3].

Перед початком виконання робочого креслення доцільно зробити ескіз деталі та погодити його з викладачем.

Порядок виконання роботи (зміст звіту)

а) назва та мета роботи;

б) ескіз майбутнього креслення деталі;

в) обґрунтування на основі класифікації поверхонь вимог щодо точності , посадки, шорсткості та ін.;

г) робоче креслення деталі на відповідному форматі.

Список літератури

1 Анурьев В.И. Справочник конструктора-машиностроителя.-М.: Машиностроение, 1980.-Т.1.-728 с.

2 Анурьев В.И. Справочник конструктора-машиностроителя.-М.: Машиностроение, 1980.-Т2.-559 .

3 Гжиров Р.И. Краткий справочник конструктора: Справочник.- Л.: Машиностроение, 1984. – 464 с.

4 ГОСТ 2.109-73. Основные требования к чертежам.

5 ГОСТ 2.305-68. Изображение - виды, разрезы, сечения.

6 ГОСТ 2307-68. Нанесение размеров и предельных отклонений.

7 ГОСТ 25142-82. Шероховатость поверхности. Термины и определения.

8 ГОСТ 2789-73, ГОСТ 2.309-73. Шероховатость поверхности. Параметры, характеристики и обозначения.

9 ГОСТ 24642-81. Допуски формы и расположения поверхностей. Основные термины н определения.

10 ГОСТ 24643-81. Допуски формы и расположения поверхностей. Числовые значения.