Тема 2 Загальна характеристика юридичної наукової діяльності та навчальної діяльності

Питання для самостійного вивчення

1 Функції юридичної науки.

2 Методологія юриспруденції: види та зміст.

3 Основні шляхи удосконалення вищої юридичної освіти в Україні. Закони України "Про освіту", "Про вищу освіту".

Нормативні матеріали

1. Конституція України від 28 червня 1996 р.//ВВР - 1996. - №30.

2. Загальна Декларація прав людини від 10 грудня 1948 р. Права людини ( Основні міжнародно-правові документи): 3бірник док. К.: 1989.

3. Закон України "Про громадянство України" від 18 січня 2001р. // ВВР. -2001. -№13.

4. Закон України "Про інформацію" від 2 жовтня 1992 р. // ВВР. - 1992. -№48.

5. Закон України "Про освіту" від 23 березня 1996 р. // ВВР . - 1996. - №34.

8 Список літератури

1.Біленчук П.П., Сливка С.С. Правова деонтологія: Підручник. - К. : Атіка, 1999.

2.Бусел В.Т. Великий тлумачний словник сучасної української мови. – Київ: ІРПІНЬ "Перун", 2004.

3.Гусарєв С.Д., Тихомиров О.Д. Юридична деонтологія: Навчальний посібник. - К.: ВІРА - Р + ДАКОР, 2000.

Питання для самоконтролю

1 Які критерії покладені в основу класифікації юридичних наук?

2 Які методи наукових досліджень використовуються в юриспруденції?

3 Які методологічні підходи існують в сучасній юриспруденції?

4 На які види поділяються вищі заклади освіти?

5 Які завдання виконують органи студентського самоврядування?

6 Назвіть нормативно-правові акти, які визначають систему освіти в Україні?

Методичні вказівки

У першому питанні розглянути функції юридичної науки як загальнонаукові, що притаманні будь-якій науці, так спеціально-юридичні функції.

Загальнонауковими функціями є:

- пізнавальна функція, яка передбачає теоретичне відображення держави та права як на рівні їх загальних закономірностей виникнення, розвитку та функціонування, такі формування загальних уявлень про окремі державні та правові інститути;

- інтерпретаційна функція спрямована на пояснення сутності державно-правових явищ;

- прогностична функція відбиває здатність юридичної науки на підставі виявлених закономірностей та тенденцій розвитку державної та правової системи, шляхом висунення гіпотез та прогнозів, аналізу різних варіантів та альтернатив;

- комунікативна функція забезпечує взаємозв'язок та взаємодію юридичних наук, використання юридичними науками наукових досягнень неюридичної сфери тощо;

9

- ідеологічна функція відображає роль юридичних наук у формуванні суспільної ідеології, правової ідеї, принципи, теорії, концепції є складовими ідеології, закріплюють загальнолюдські цінності та ідеали тощо;

- виховна функція конкретизує роль науки у проведенні правової освіти, правового виховання різних верств населення.

Спеціально-юридичні функції розкривають ті особливості призначення юридичних наук, які обумовлені їх спрямованістю на дослідження держави та права як особливих соціальних явищ.

До спеціально-юридичних функцій юриспруденції належать:

- право-орієнтувальна функція відображає роль юриспруденції у визначенні правових орієнтирів, правових цінностей, правових ідей та принципів тощо;

- практикозабезпечувальна функція визначає значення юридичної науки як інструмента суспільства та держави щодо наукового забезпечення державно-правової практики;

- критично-експертна функція означає, що юриспруденцією не тільки пізнаються загальні закономірності та тенденції державно-правового розвитку, чи визначаються правові орієнтири, прогнози, але й критично осмислюється стан законодавства, організації та діяльності органів держави, їх відповідність загальноприйнятим правовим та демократичним принципам.

У другому питанні проаналізувати методологію юриспруденції, її зміст, структуру.

Методологія - це система методів пізнання і практики, тобто система принципів, правил, прийомів, способів, засобів організації та побудови теоретичної і практичної діяльності, а також вчення про цю систему.

Види методології:

- методологія наукової діяльності - це система методів, зокрема, пізнання об'єктів зовнішнього світу та організації (формування) систем наукових знань;

- методологія практичної діяльності - це система методів впливу на об'єкти, організації практичної діяльності як одного з об'єктів;

10

- вчення про систему методів наукової і практичної діяльності - це сукупність наукових знань щодо змісту, структури наукових і практичних методів, умов та правил їх застосування.

Методологія сучасної юридичної науки є складне і багатопланове утворення, яким охоплюються:

- проблеми структури наукового знання взагалі і наукових правових теорій особливо;

- закони виникнення, функціонування і зміни наукових правових теорій;

- понятійний каркас юридичної науки та її окремих дисциплін;

- структура й склад методів юридичної науки;

- аналіз її мови, формальних і формалізованих методів дослідження і т.д.

У пізнавальній і практичній діяльності використовуються різноманітні методи, які можна класифікувати за формами діяльності на пізнавальні (повсякденні і наукові) та практичні, а за формами мислення - на раціональні й ірраціональні (інтуїтивні).

Можливі й інші класифікації складової методології юриспруденції, коли за різними критеріями та підставами виділяються:

- її вертикальна (ієрархічна) і горизонтальна (однорівнева) структури;

- методи організації (формування) наукового знання і здійснення наукових досліджень;

- методи відбиття об'єктів і зміни (перетворення) їх наукових образів;

- загальні, загальнонаукові, конкретно-наукові, спеціальні методи;

- теоретичні й емпіричні частини методології.

Первинними і головними є вертикальна і горизонтальна структури методології юриспруденції.

В останньому питанні проаналізувати основні шляхи удосконалення вищої юридичної освіти в Україні, що залежать від напрямків реформування системи вищої освіти і передбачають:

11

1 Розроблення стратегічних напрямів розвитку вищої юридичної освіти, відповідних концепцій, програм тощо.

2 Удосконалення:

- мережі вищих юридичних навчальних закладів, тобто їх укрупнення, створення регіональних освітньо-методичних та навчально-професійних комплексів;

- порядку громадського професійного контролю з боку самоврядувальних об'єднань юристів за створенням, реорганізацією та ліквідацією закладів юридичної освіти різних форм власності;

- структури професійної юридичної підготовки спеціалістів та ефективності їх використання з урахуванням потреб держави у спеціалістах-юристах з різними кваліфікаціями та відповідних обсягів державного замовлення.

3 Забезпечення якості освітньої діяльності вищих юридичних закладів освіти.

4 Покращання фінансової, господарської діяльності вищих юридичних закладів та соціального захисту учасників навчально-виховного процесу.