Тема 5 Класична німецька філософія. Філософія марксизму

План

1 Класична німецька філософії у структурі світової філософії.

2 Теоретична і „практична” філософія І. Канта.

3 Діалектичний метод і філософська система Г. Гегеля.

4 Антропологічний матеріалізм і атеїзм Л. Фейєрбаха.

5 Матеріалізм і діалектика як суттєві риси філософії марксизму.

Основні поняття і категорії: активність суб’єкта, коперніканський переворот, апріоризм, категоричний імператив, діалектика, категорії діалектики, діалектична логіка, розвиток, суперечності, заперечення заперечення, філософський метод, філософська система, антропологічний принцип, родові сутнісні сили людини, відчуження, релігія любові.

Анотація теми

Просвітницькі, природничо-наукові, національно-світоглядні витоки класичної німецької філософії. Класична німецька філософія як теоретичні висновки й узагальнення досвіду теології Реформації та ідеології Французької революції 1789-1793 рр. Особливості сприйняття, визначення і трансформації принципів об’єктивності, тотожності об’єкту й суб’єкту, принципів діяльності, трансцендентальності й тотожності мислення й буття, базових принципів діалектики – найвищі досягнення класичної німецької філософії.

„Теоретична”, „критична” і „практична” філософія Еммануїла Канта. Особливості філософування Канта: „коперніканський переворот” у філософії, апріоризм, дуалізм, феномени і ноумени, „річ у собі”, розсудок і розум, категорії та ідеї, „антиномії”. „Критика практичного розуму” про людину як мету, про природну необхідність і моральну законотворчість, „категоричний імператив” та етику обов’язку.

Раціоналізм і панлогізм Гегеля у його працях: „Феноменологія духу”, „Наука логіки”, „Енциклопедія філософських наук”. Основні принципи діалектичної логіки Гегеля: протиріччя, заперечення заперечення, сходження від абстрактного до конкретного, єдність історичного й логічного. Гегелівські філософія історії, філософія права, естетика та філософія релігії. Принцип тотожності мислення і буття та фундаментальне протиріччя між діалектичним методом і системою „абсолютного ідеалізму” Гегеля.

Л. Фейєрбах як критик ідеалістичної філософії Гегеля й автор концепції антропологічного матеріалізму. „Сутність християнства” – енциклопедія атеїзму, історії походження релігії й етики кохання. Л. Фейєрбах про подолання християнства як подолання відчуження. Історія філософії та теорія пізнання.

Передумови становлення марксизму та його філософії. Проблема відчуження людини, її пригноблення і свободи, ідея самозвільнення індивідів. Діалектичний та історичний матеріалізм як філософія марксизму. Концепція і зміст матеріалістичної діалектики. Соціально-практична орієнтація марксистської філософії. Принцип практики як основи діалектико-матеріалістичного розуміння природи й суспільства. Натурфілософія, антропологія й антропосоціологія у працях Ф. Енгельса.

Методичні вказівки до вивчення теми

Розгляд класичної німецької філософії кінця ХVІІІ – першої половини ХІХ століття доцільно починати зі з’ясування соціальних та інтелектуальних передумов виникнення цієї філософії, її загальних відмінностей від попередньої філософії. Необхідно виділити найважливіші досягнення класичної німецької філософії – принцип активності суб’єкта, діалектику, антропоцентризм. Значення цієї філософії для подальшого розвитку європейської філософії, зокрема української.

Розгляд другого питання має спиратись на визначення основних понять і категорій у важливих працях Канта – „Критика чистого розуму” і „Критика практичного розуму”. У першій Кант розробив свою теорію пізнання, а тому важливо усвідомити її особливості. Друга містить кантівську теорію моралі, та необхідно осмислити її гуманістичну спрямованість.

Третє питання вимагає висвітлення головного досягнення гегелівської філософії – діалектичного методу. Розкрити це питання належним чином неможливо, не з’ясувавши суть діалектики, точніше, суть розроблених Гегелем принципів діалектичної логіки. Оцінюючи філософію Гегеля, необхідно показати неузгодженість (суперечність) між його діалектичним методом і його загальною філософською системою.

Розкриваючи четверте питання, слід зосередитися на критиці Фейєрбахом філософії Гегеля з антропологічно-матеріалістичних позицій, на тлумаченні Фейєрбахом сутності людини, на його праці „Сутність християнства”, де викладаються причини виникнення й утвердження християнства та шляхи його подолання. Доцільно також охарактеризувати фейєрбахівську теорію пізнання.

Розглядаючи соціальні передумови й теоретичні витоки марксистської філософії, слід зважати на послідовне проведення у вченні ідей матеріалізму і діалектики. Потребують вивчення роботи К. Маркса і Ф. Енгельса: „Економічно-філософські рукописи 1844 року”, „Тези про Фейєрбаха”, „Німецька ідеологія”, „Маніфест Комуністичної партії”, „Діалектика природи”. Зверніть увагу на зв'язок філософії марксизму з новітніми науковими досягненнями тієї доби.

Список літератури:

1. Антология мировой философии: В 4 томах. – М., 1971. - Т. 3.

2. Асмус В. Ф. Иммануил Кант. – М., 1973 .

3. Вандишев В.М. Філософія. Екскурс в історію вчень і понять: Навчальний посібник. – К., 2005, 2006.

4. Введение в философию: Учебник для вузов: В 2 ч. /Под общ. ред. И. Т. Фролова. – М., 1989.

5. Гегель Г.В.Ф. Философская пропедевтика: Работы разных лет: В 2 т. – М., 1972. - Т.2.

6. Гегель Г.В.Ф. Энциклопедия философских наук: В 3 т. – М., 1974-1977.

7. Гулыга А.В. Немецкая классическая философия. – М., 1986.

8. Енгельс Ф. Людвіг Фейєрбах і кінець класичної німецької філософії //Маркс К., Енгельс Ф. Твори. - Т.21.

9. Історія філософії: Підручник /Під ред. В.І. Ярошевця. – К., 2001.

10. История диалектики. Немецкая классическая философия 1Рук. авт. колл. Т.Н. Ойзерман. – М., 1978.

11. Кузнецов В.Н. Немецкая классическая философия второй половины ХVІІІ – начала ХІХ века: Учебное пособие для университетов. – М., 1989.

12. Маркс К. Економічно-філософські рукописи 1844 року //Маркс К., Егельс Ф. Твори. – Т.42.

13. Нарский И.С. Западноевропейская философия ХІХ века: Учебное пособие. – М., 1976.

14. Суслова Л.А. Философия И.Канта (Методологический анализ): Учеб. пособие для вузов. – М., 1988.

15. Фейербах Л. Собрание призведений: В 3 т. – М., 1974-1975.

16. Шинкарук В.И. Теория познания, логика и диалектика И. Канта. – К., 1974.

17. Шинкарук В.И. Логика, диалектика и теория познания Гегеля. – К., 1964.