Тема 4 Філософія Нового часу

План

1 Переосмислення сутності і завдання філософії у ХVІІ–ХVІІІ ст.

2 Філософія емпіризму, сенсуалізму і раціоналізму.

3 Філософія Просвітництва.

Основні поняття і категорії: картина світу, науковий метод, раціоналізм, емпіризм, сенсуалізм, суб’єкт, об’єкт, субстанція, індукція, дедукція, природний стан, громадянський стан, суспільний договір, суспільне середовище, суспільний прогрес, монада, матерія.

Анотація теми

Соціокультурні та природничо-наукові передумови розвитку філософії Нового часу, їх зв’язок із започаткуванням розвиненої науки, утвердженням раціоналістичного світогляду, активізацією впливу філософського матеріалізму. Проблема розроблення наукової картини світу, розроблення ефективних методів наукового пізнання – ключове завдання для наукової спільноти доби Нового часу.

Вирішення проблеми джерела пізнання, природи знання як підґрунтя принципової відмінності емпіризму і раціоналізму. Френсіс Бекон – автор «Нового Органону», засновник емпіризму та критик схоластики. Вчення про «ідолів» та обстоювання індуктивного методу пізнання. Раціоналізм та дуалізм у філософії Рене Декарта, вчення про метод, про начала філософії, про суб’єкт і об’єкт пізнання, про дедукцію і субстанцію. Томас Гоббс про матеріалізм, теологію, емпіризм, механіцизм і номіналізм. Філософсько-соціологічне вчення Гоббса у роботі „Левіафан”. Вчення Джона Локка про людський розум, про емпіризм і сенсуалізм, про „первинні” і „вторинні” якості. Локк про природу свідомості й про походження загальних ідей та про філософію політичного лібералізму. „Монадологія” Г.В. Лейбніца як вчення про „істини розуму” та „істини фактів”, про монади та про наперд встановлену гармонію.

Просвітництво як утвердження філософського раціоналізму. Англійське Просвітництво: Дж. Локк, Дж. Толанд. Німецьке Просвітництво: Г. Лессінг, Й. Гердер, І.В. Гете, Фр. Шіллер. Французьке Просвітництво: Ш. Монтеск’є, Франсуа Аруе (Вольтер), Жан-Жак Руссо. Вчення про „суспільне середовище” та шляхи його вдосконалення, про „суспільний прогрес”, утвердження механістичної картини світу і французький матеріалізм ХVІІІ ст. Жульєн Офре де Ламетрі: „Людина-машина”, Дені Дідро: „Енциклопедія”. Клод Гельвецій: „Про розум”, „Про людину”. Поль Гольбах: „Система природи”. Вчення про природу, матерію, рух, еволюцію, людину, свідомість, пізнання. Французьке Просвітництво як ідейне підґрунтя французької революції 1789-1794 рр.

Методичні вказівкидо вивчення теми

XVIІ – XVIIІ століття для Західної Європи – це доба переходу до індустріального суспільства, раціонального суспільства, раціоналістичного світогляду й експериментального природознавства. Ці процеси зумовили кардинальні переміни у філософії, які й необхідно окреслити, висвітлюючи питання. Слід з’ясувати причини розв’язання виділених у питанні проблем.

Друге питання вимагає з’ясування предмету суперечки між емпіризмом і раціоналізмом, а також тих позицій, які в суперечці зайняли перший і другий. Необхідно висвітити вчення Ф. Бекона про науку і науковий метод, Т. Гоббса – про пізнання і суспільство, Р. Декарта – про пізнання і субстанцію, Г. Лейбніца – про монади, пізнання і гармонію.

Характеризуючи філософію Просвітництва в Англії, Німеччині й особливо у Франції, слід показати, що вона була заснована на осмисленні досягнень тогочасного природознавства, механіцизму, історизму, а у Франції – ще й на антиклерикалізмі та критиці абсолютизму. Показовими в цьому плані є погляди Д. Локка, Й. Гердера, Ш. Монтеск’є, Вольтера, Ж.-Ж. Руссо. Необхідно показати роль Д. Дідро, К. Гельвеція, П. Гольбаха та інших філософів-енциклопедистів у формуванні принципових засад природничо-наукового матеріалізму.

Список літератури:

1. Антология мировой философии: В 4 томах. –– М., 1970. - Т. 2.

2. Вандишев В.М. Філософія. Екскурс в історію вчень і понять: Навчальний посібник. – К., 2005, 2006.

3. Від витоків до середини ХІХ століття: Короткий довідник з історії філософії. – К., 1997.

4. Гусєв В.І. Західноєвропейська філософія Нового часу (ХVІІ – ХVІІІ століття). – К., 1994.

5. Історія філософії: Підручник /Під ред. В.І. Яро шевця. – К., 2001.

6. Краткий очерк истории философии /Под ред. М.Т. Новчука. – М., 1981.

7. Кузнецов В.Н. Французский материализм ХVІІІ века. – М., 1981.

8. Кузнецов В.Н., Мееровский Б.В., Грязнов А.Ф. Западноевропейская философия ХVІІІ века. – М., 1986.

9. Момджян Х.Н. Французское Просвещение ХVІІІ века: Очерки. – М., 1983.

10. Нарский И.С. Западноевропейская философия ХVІІ века: Учебное пособие. – М., 1974.