Тема 2 Філософія Стародавнього світу

План

1 Філософія Стародавніх Індії та Китаю.

2 Зародження філософії у Греції.

3 Філософія класичної Греції.

4 Філософія в Римській імперії.

Основні поняття і категорії: першооснова сущого, архе, варни, карма, сансара, дао, де, жень, натурфілософія, космоцентризм, антропоцентризм, атомізм, діалектика, ідея, матерія і форма, органон, релятивізм, гедонізм, атараксія, фаталізм, еманація, віра, геоцентризм, геліоцентризм.

Анотація теми

Соціокультурні передумови зародження філософської думки на Сході. Філософія Стародавньої Індії: Веди, вчення про варни, карму, гуни, сансару, перевтілення душ. Матеріалістична філософія чарвака-локаята. Буддизм як філософсько-релігійне вчення. Філософія Стародавнього Китаю: особливості філософії й етики конфуціанства, ідеалізм та релятивізм у даосизмі, матеріалістична спрямованість моїзму.

Соціокультурні передумови зародження філософської думки у Греції. Натурфілософія. Космоцентризм. Мілетська школа: Фалес, Анаксимандр, Анаксимен. Філософія Геракліта Ефеського: діалектика, вчення про логос. Піфагореїзм: філософія числа. Особливості філософування Емпедокла та Анаксагора. Атомістична філософія Левкіппа-Демокрита.

Зародження антропоцентризму: софісти та Сократ. Сократичні школи. Платон: діалектика, вчення про ідеї, про пізнання і душу, про досконалу державу. Аристотель – давньогрецький філософ-енциклопедист. Критика Аристотелем вчення про ідеї, телеологія і вчення про матерію та форму, розробклення гносеології, методології та логіки, соціально-політичні погляди. Вплив ідей Аристотеля на подальший розвиток науки й філософії.

Елліністично-римська філософія: скептицизм, епікуреїзм, стоїцизм. Особливості філософування Зенона-стоїка, Піррона, Епікура, Лукреція Кара, Секста Емпірика. Релятивізм, гедонізм, вчення про душу і „атараксію”, особливості вчення про атоми. Вчення стоїків про фаталізм, про щастя, про „автаркію”, „апатію” й „аскезу”.

Неоплатонізм і раннє християнство.

Методичні вказівки до вивчення теми

Вищезазначена тема є класичною у вузівському курсі філософії. Відтак, існує величезна кількість відповідної науково-дослідницької та навчально-методичної літератури. Перше питання стосується виникнення і розвитку філософії у країнах Стародавнього Сходу. Тут найліпше звернутися до історико-філософського вступу, що є майже у кожному підручнику філософії.

Розглядаючи особливості виникнення філософії у Стародавній Греції, слід підійти до цього питання системно. По-перше, необхідно з’ясувати соціальні, світоглядні, інтелектуальні чинники цього історико-культурного явища. По-друге, доцільно провести відмінності між давньогрецькою філософією, з одного боку, і давньоіндійською та давньокитайською, з іншого. По-третє, потрібно розглянути й охарактеризувати перші філософські школи Греції та її перших філософів з міста Мілет, піфагорійців, вчення Геракліта, вчення Емпедокла, Анаксагора, Левкіппа-Демокрита.

Розглядаючи особливості наступного періоду, слід показати, що з другої половини V ст. до н.е., а саме від вчення софістів та їх противника Сократа починається якісно новий етап давньогрецької філософії. Важливо з’ясувати роль софістів („вчителів мудрості”) у розвитку філософії, а також причини критики їх вчення з боку Сократа. Важливими постатями Платона й Аристотеля, які є творцями фундаментальних філософських систем, підводиться підсумок надбань давньогрецької філософії, соціології, етики та природничих наук загалом.

Розгляд останнього питання теми слід розпочати з визначення особливостей еллінсько-римської філософії скептицизму та епікуреїзму. Важливим напрямом філософії цієї доби став стоїцизм, започаткований Зеноном-стоїком. Вченню стоїків притаманні фаталізм, поняття “щастя”, „автаркії”, „апатії” тощо.

Особливий інтерес складає неоплатонізм та неопіфагореїзм, що стали суттєвим філософсько-світоглядним підґрунтям раннього християнства.

Список літератури:

1. Антология мировой философии: В 4 томах. – М., 1969. - Т. 1. – Ч. 1.

2. Асмус В.Ф. Античная философия: Учебное пособие. – М., 1976.

3. Вандишев В.М. Філософія. Екскурс в історію вчень і понять: Навчальний посібник. – К., 2005; 2006.

4. Введение в философию. Учебник для высших учебных заведений в двух частях /Под ред. И.Т. Фролова. – М.: Политиздат, 1989.

5. Від витоків до середини ХІХ століття: Короткий довідник з історії філософії. – К., 1997.

6. Історія філософії: Підручник /Під ред. В.І. Ярошевця. – К., 2001.

7. Кондзьолка В.В. Нариси античної філософії. – Львів, 1993.

8. Краткий очерк истории философии /Под. ред. М.Т. Новчука. – М., 1981.

9. Мотрошилова Н.В. Рождение и развитие философских идей. Историко-философские очерки и портреты. – М., 1991.

10. Петрушенко В.Л. Філософія: Курс лекцій. – Київ; Львів, 2001; 2006.

11. Чанышев А.Н. Курс лекций по древней и средневековой философии. – М., 1991.