Тема 10 Проблема свідомості та пізнання у сучасній філософії

План

1 Філософські погляди на природу і сутність свідомості.

2 Структура свідомості. Свідоме і несвідоме.

3 Свідомість, самосвідомість і штучний інтелект.

4 Об’єкт і суб’єкт пізнання. Чуттєве і раціональне в пізнанні. Пізнання і практика.

5 Філософське вчення про істину та її критерії.

6 Поняття методу, методології, методики.

Основні поняття і категорії: свідомість, психіка, вульгарний матеріалізм, біхевіоризм, відображення, несвідоме, архетипи, самосвідомість, інтелект, мова, колективне несвідоме, аутотренінг, медитація, фрустрація, витіснене, агностицизм, гносеологія, діяльність, догматизм, епістемологія, інформація, істина, метод, метод наукового пізнання, методологія, суб'єкт і об'єкт пізнання, творчість, факт, форма пізнання.

Анотації теми

Свідомість як якість матерії, як функція мозку. Ідеалізм, вульгарний матеріалізм та біхевіоризм про сутність свідомості. Особливості людської психіки. Відображення як якість матерії. Еволюція відображення. Активний характер відображення. Психічне. Цілепокладання і свідомість.

Структура свідомості: інтелектуальна, емоціональна, інстинктивна та рухова функції. Мислення: сутність, рівні та форми. Проблеми і методи мислення. Самосвідомість. Свідомість, мислення, мова. Свідоме та несвідоме. Фрейд про витіснення та передсвідоме. Я і Воно. Несвідоме та колективне несвідоме. Вчення про архетипи.

Інтелект, свідомість і штучний інтелект. Комп’ютерний світ як нова реальність. Сутність і перспективи штучного інтелекту.

Основні принципи і поняття гносеології. Суб’єкт і об’єкт пізнання. Пізнання і практика. Проблема визначення меж людського пізнання і самопізнання. Зростання і поглиблення знань як результат пізнавальної діяльності.

Форми і рівні пізнання. Відчуття як суб’єктивний образ об’єктивного світу. Сприйняття як синтез відчуттів, комплексне відображення об’єкта в людській свідомості. Уявлення як первинна форма образного мислення, що випереджає відображення дійсності. Уява і творчість. Раціональне пізнання: поняття, судження, умовивід.

Істина як відповідність пізнання і пізнаваного. Характеристики істини. Істина як процес, результат і передумова перманентного розвитку пізнавального процесу. Догматизм і релятивізм. Критерії істини.

Поняття науки. Методи і методологія. Метод як усвідомлений спосіб пізнавальної діяльності. Всезагальні, загальнонаукові та спеціальні методи. Емпіричні та теоретичні методи дослідження. Місце гіпотези і теорії в системі наукового пізнання. Філософія і методологія науки. Евристичний потенціал наукової методології.

Методичні вказівки до вивчення теми

Психічні явища у житті людини відіграють важливу роль. Студенти повинні засвоїти філософські витоки уявлень про природу і походження свідомості, що спираються на матеріалістичні чи ідеалістичні уподобання. Слід розібратись у сутності матеріалістичних, вульгарно-матеріалістичних, біхевіористських та інших концепцій природи свідомості. З’ясуйте підґрунтя матеріалістичної теорії відображення, що тлумачить ієрархію форм руху матерії. Зверніть увагу на активний характер відображення.

Друге питання – ключове, оскільки тут йде мова про особливості людської психіки, яка містить у собі свідому і несвідому складові. Студенту слід засвоїти, що існує інтелектуальна (мислительна), емоційна, інстинктивна, рухова та статева функції психіки людини. Частина з них – свідома, частина – несвідома. До цього самого питання відносять і проблематику психоаналізу З. Фрейда, який ввів поняття “витіснене”, “несвідоме”, “перед свідоме”, “Его”, “суперего” тощо. Важливо пригадати сутність понять “колективне несвідоме” і “архетипи”, які ввів у науковий обіг К.-Г. Юнг. До цього самого питання можна віднести і можливості впливу на несвідоме через аутотренінг, медитацію тощо.

Третє питання потребує з’ясування ряду важливих понять: “самосвідомість”, “інтелект”, “мислення”, “мова”. З’ясування нинішнього стану уявлень про сутність штучного інтелекту, про комп’ютерний світ як про нову реальність, про масову свідомість і її вплив на індивідуальну свідомість.

Важливою є проблема пізнаваності світу. Саме вирішення її приводить до агностицизму та інших філософських позицій, що дають невірне по своїй суті тлумачення пізнаваності світу. Тут слід розкрити зміст основних принципів сучасної наукової гносеології (об’єктивності, пізнаваності, активного творчого відображення, єдності теорії й практики, історизму та ін.), на яких вона ґрунтується.

Розкрийте зміст понять „суб’єкт пізнання” і „об’єкт пізнання”, „об’єктивна реальність”. Розгляд проблеми суб’єкта та об’єкта безпосередньо підведе вас до питання про роль практики як основи і мети пізнання. Саме введення точки зору практики в теорію пізнання дало можливість правильно поставити і розв’язати основні гносеологічні проблеми.

З’ясуйте специфіку чуттєвої та раціональної сторін пізнання, розкрийте їх взаємозв’язок, покажіть, що взаємодія чуттєвих і раціональних форм пізнання на основі практики забезпечує принципово необмежені можливості осягнення людиною матеріального світу. Дайте характеристику основних форм чуттєвого пізнання: відчуття, сприйняття, уявлення та загальну характеристику логічного (раціонального) пізнання. Зазначте його суттєву відмінність від чуттєвих форм пізнання, поясніть, чому тільки його засобами можна досягти знання сутності явищ, їх внутрішнього змісту, закономірних зв’язків? Продовжуючи розгляд питання, охарактеризуйте основні форми логічного пізнання – поняття, судження, умовиводи. Приділіть особливу увагу діалектичній єдності чуттєвої та раціональної сторін пізнання.

Проблема істини, насамперед, потребує визнання об’єктивного характеру істини. З`ясуйте у чому полягає об’єктивність істини і яка роль активності суб’єкта в досягненні об’єктивної істини? Далі слід з’ясувати процес пізнання істини, розкрити діалектичний зв’язок абсолютної та відносної істини, рух людського пізнання до абсолютної істини через істини відносні, принцип конкретної істини та роль практики як головного критерію істинності знань.

Розглядаючи останнє питання теми, слід з’ясувати зміст поняття „метод”, його співвідношення з такими поняттями, як „методологія”, „методика”. Зупиніться коротко на відмінностях між методами залежно від сфери їх застосування, від ступеня їх загальності. Зверніть увагу на те, що методи наукового дослідження мають не довільний характер, а зумовлені природою досліджуваного об’єкта.

Список літератури:

1. Алексеев П.В., Панин А.В. Философия: Учебник для вузов. – М., 1996.

2. Андрос Е.И. Истина как проблема познания и мировоззрения. – К., 1984.

3. Вандишев В.М. Філософія: Навчальний посібник. – К., 2005, 2006.

4. Введение в философию: Учебник для высших учебных заведений: В 2 ч. /Под ред.: И.Т. Фролова. – М.: Политиздат, 1989. – Ч. 1.

5. Гельвеций К.А. О человеке // Соч.: В 2 т.. – М., 1974. – Т. 2.

6. Ильин В.В. Теория познания. Введение. Общие проблемы. – М., 1994.

7. Кун Т. Структура научных революций. – М., 1997.

8. Нарский И.С. Современные проблемы теории познания. – М., 1988.

9. Петрушенко В. Епістемологія як філософська теорія знання. – Львів, 2000.

10. Петров Ф. Гипотеза и научная теория. – София, 1990.

11. Поппер К. Логика и рост научного знания. – М., 1983.

12. Савельєва М.Ю. Введение в метатеорию сознания. – К., 2002.

13. Скворцов Л.В. Культура самосознания. Человек в поисках истины своего бытия. – М., 1989.

14. Спиркин А.Г. Философия. – М., 1999.

15. Успенский П.Д. В поисках чудесного. – СПб., 1991.

16. Філософія. Курс лекцій: Навчальний посібник / Бичко І.В., Табачковський В.Г. та ін. – К., 1994.

17. Философская энциклопедия: В 5 т. – М., 1960-1970.

18. Філософська енциклопедія / Ін-т філософії НАН України. – К., 2002.

19. Шевченко В.І. Концепція пізнання в українській філософії. – К., 1993.