Тема 9 Філософське розуміння світу. Буття, матерія, Всесвіт

План

1 Філософське розуміння буття.

2 Матерія як об’єктивна реальність. Філософське і природничо-наукове розуміння матерії.

3 Рух як атрибут буття. Основні форми руху, їх єдність і відмінність.

4 Простір і час як атрибутивні форми буття. Основні загальнонаукові концепції простору і часу.

Основні поняття і категорії: буття, природний та штучний світи, форми людського буття, субстрат, субстанція, матерія, рух, простір, час, всесвіт, світ, космос, макрокосмос, мікрокосмос, доля, душа, дійсність, картина світу, онтологія, універсум.

Анотація теми

Єдність матеріального буття і людського духу. Категорія „світ”. Буття як вихідна категорія філософії: суспільне буття, буття свідомості, буття духовного, буття і ніщо. Діалектика буття і небуття.

Філософське визначення матерії. Матерія і речовина. Сутність природничо-наукових уявлень про матерію. Генезис поняття матерії. Сучасні науково-природничі уявлення про матерію.

Рух як форма існування буття. Рух як взаємодія усього з усім. Різноманіття форм руху і проблема їх класифікації.

Простір як наповнений матеріальним субстратом континуум буття. Час як плинність, як форма існування і як вимір тривалості існуючого. Сучасні філософські уявлення про простір і час. Субстанціональна і релятивістська концепції простору і часу. Поняття історичного і соціального простору і часу.

Матеріалістична й ідеалістична концепції єдності світу. Наука про невичерпність і незнищуваність матерії. Космогонічна гіпотеза Канта-Лапласа про походження Всесвіту. Теорія Великого вибуху. Філософське уявлення про макрокосмос і мікрокосмос.

Методичні вказівкиї до вивчення теми

Розгляд першого питання бажано розпочати з висвітлення історичного розвитку уявлень про буття. Буття як незмінне, нерухоме (Парменід). Світ буття Платона. Декарт і Лейбніц, Кант і Гегель про буття. Проблема буття в сучасних філософських і природничо-наукових концепціях. Зверніть увагу на основні змістовні ознаки у філософському понятті буття, на основі функції, що виконує поняття буття у філософії, на те як пов’язане буття із людським способом самоутвердження в світі.

Розгляд другого питання теж доцільно розпочати з еволюції уявлень про матерію в історії філософії. З`ясувати , який зміст вкладали в це поняття представники наївного матеріалізму стародавньої епохи: Фалес, Геракліт, Демокрит, Аристотель, Епікур, Лукрецій Кар, філософи Нового часу. Проаналізуйте існуючі визначення матерії, покажіть їх відмінність від тих, що подані в історії філософської думки раніше. Важливо розкрити зміст і значення філософського поняття матерії, його відмінність від природничо-наукових уявлень про її конкретні стани, структури, форми, властивості. Важливо проаналізувати уявлення про матерію як субстрат у сучасній фізиці.

Розкриваючи третє питання, потрібно дати визначення поняття руху, обґрунтувати нерозривний зв’язок між матерією і рухом. Висвітлюючи питання далі, зіставте поняття „рух” і „розвиток”, з’ясуйте спільне і відмінне в них. Потрібно докладно проаналізувати діалектику руху і спокою, якісну різноманітність форм руху матерії та їх взаємозв’язок. Ґрунтовний розгляд цього питання допоможе краще зрозуміти методологічну функцію філософії щодо спеціальних наук.

Розгляд четвертого питання доречно розпочати стислим висвітленням основних поглядів на простір і час, які існували в історії науки і філософської думки, змін, що відбувалися в цих поглядах внаслідок нагромадження знань і розвитку теоретичного мислення. Необхідно знати, що в філософії склались дві концепції простору і часу: субстанційна і релятивістська. Продовжуючи аналіз питання, необхідно зупинитись на таких загальних, діалектико-суперечливих властивостях простору і часу, як конечність і безконечність, абсолютність і відносність, перервність і безперервність. Важливо також розповісти і про соціально-психологічні виміри простору і часу.

Список літератури:

1. Ахундов М.Д. Концепции пространства и времени: истоки, эволюция, перспективы. – М., 1982.

2. Вандишев В.М. Філософія: Навчальний посібник. – К., 2005; 2006.

3. Гейзенберг В. Физика и философия. Часть и целое /Пер. с нем. – М., 1989.

4. Головаха Е.И., Коник А.А. Психологическое время личности. – К., 1984.

5. Диалектика в науках о природе и человеке: эволюция материи и ее структурные урони /Отв. ред. И.Т Фролов. – М., 1988.

6. Доброхотов А.Л. Категория бытия в классической западноевропейской философии. – М., 1986.

7. Дышлевый П.С., Яценко Л.В. Что такое научная картина мира. – М.,1964

8. Мамлев Ю.В. Судьба бытия //Вопросы философии. – 1993. – № 11.

9. Подольный Р.Г. Освоение времени.– М, 1989

10. Потемкин В.К. Симанов А.Л. Пространство в структуре мира.– Новосибирск, 1990.

11. Пространство и время: Сб. статей /Отв. ред. И.А. Акчурин. – К., 1984 .

12. Спиркин А.Г. Философия. – М., 1999.

13. Томпсон Р.Л. Механистическая и немеханистическая наука. – М., 1998.

14. Трубников Н.Н. Время человеческого бытия. – М., 1987.

15. Філософська енциклопедія / Ін-т філософії НАН України. – К., 2002.