- •Міністерство освіти і науки України
- •І Мета і завдання вивчення курсу
- •Іі Міждисциплінарні зв’язки
- •Ііі тематичний план курсу
- •Іv використання методів активного навчання
- •V поточний та підсумковий контроль
- •Vі зміст тем навчального курсу філософії
- •Тема 1 Предмет філософії План
- •Анотація теми
- •Методичні вказівки до вивчення теми
- •Тема 2 Філософія Стародавнього світу
- •Анотація теми
- •Методичні вказівки до вивчення теми
- •Тема 3 Філософія Середньовіччя та доби Відродження
- •Анотація теми
- •Методичні вказівки до вивчення теми
- •Тема 4 Філософія Нового часу
- •Анотація теми
- •Методичні вказівкидо вивчення теми
- •Тема 5 Класична німецька філософія. Філософія марксизму
- •Анотація теми
- •Методичні вказівки до вивчення теми
- •Тема 6 Західноєвропейська філософія хіх – хх ст.
- •Анотація теми
- •Методичні вказівкиї до вивчення теми
- •Тема 7 Історія російської філософії План
- •Анотація теми
- •Методичні вказівки до вивчення теми
- •Тема 8 Історія філософської думки в Україні
- •Анотація теми
- •Методичні вказівки до вивчення теми
- •Тема 9 Філософське розуміння світу. Буття, матерія, Всесвіт
- •Анотація теми
- •Методичні вказівкиї до вивчення теми
- •Тема 10 Проблема свідомості та пізнання у сучасній філософії
- •Анотації теми
- •Методичні вказівки до вивчення теми
- •Тема 11 Філософська антропологія
- •Анотація теми
- •Методичні вказівки до вивчення теми
- •Тема 12 Соціальна філософія. Основні поняття і напрями ч.1 Людина й історичний процес
- •Анотація теми
- •Методичні вказівкиї до вивчення теми
- •Контрольні питання до іспиту з філософії
- •З р а з к и тестів для перевірки рівня базових знань студента
- •Тест аа
- •Тест бб
- •Тлумачний словник філософських понять і поширених слів іноземного походження
Тема 8 Історія філософської думки в Україні
План
1 Філософування доби Києво-Могилянського колегіуму.
2 Філософські ідеї Г.С. Сковороди.
3 Релігійно-ідеалістична філософія в Україні ХІХ ст. П.Д. Юркевич.
4 Філософія мови і філософія позитивізму.
5 Філософія та соціологія у науковій спадщині І.Я. Франка, Лесі Укранки, Д.І. Чижевського.
Основні поняття і категорії: просвітництво, філософія мови, позитивізм, апокрифи, сродна праця, національне самовизначення, макрокосм, мікрокосм.
Анотація теми
Культурно-історична доба XV-XVI ст. в Україні: Юрій Дрогобич, Станіслав Оріховський-Роксолан, П. Русин. Петро Могила –визначний церковний і громадський діяч. Діячі просвітництва доби Києво-Могилянського колегіуму (1632-1700): Ісайя Копинський, Кирило Транквіліон-Ставровецький, Лаврентій Зизаній. Філософські та природничо-наукові ідеї Інокентія Гізеля, Лазаря Барановича, Стефана Яворського, Феофана Прокоповича та ін. Релігійна філософія Симеона Полоцького: онтологія, гносеологія, соціологія. Вплив українського просвітництва на становлення і розвиток науки й освіти у Москві.
Вчення Сковороди про три світи. Діалектика буття: світ видимий і невидимий. Філософія серця і вчення про сродну працю.
Особливості релігійної філософії В.М. Карпова, П.С. Авсєнєва, О.М. Новицького, С.С. Гогоцького та інших. М.В. Гоголь як християнський філософ і письменник. П.Д. Юркевич – систематизатор релігійно-ідеалістичної філософії. Вчення Юркевича про ідею. Критика матеріалізму. Гносеологія Юркевича і пропагування „філософії серця”.
Філософія мови у роботах М.О. Максимовича, М.В. Гоголя, М.І. Костомарова, Т.Г. Шевченка, П.П. Чубинського, І.Я. Франка, М.С. Тихонравова, А.Н. Пипіна, В.П. Адріанової та інших. Філософсько-культурологічне вчення О.О. Потебні про сутність, природу й історичний характер мови: еволюція і деградація. Позитивізм В.В. Лесєвича як спроба визначення філософського змісту конкретно-наукового пізнання. Істина і відносність пізнання.
Матеріалістичний зміст світогляду Франка. Критика ідеалізму і суб’єктивізму у філософії. Природа і пізнання. Історіософія й соціологія І.Я. Франка. Особливості його бачення історії та сутності міфології та релігії. Франко про походження Біблії: віра і наука. Соціологічні та етико-естетичні ідеї у творчому доробку Лесі Українки. Міфологія і поетика письменниці.
Д.І. Чижевський як визначний історик філософії. Особливості дослідження української філософської спадщини. Соціологія та історіософія Чижевського. Філософські, соціологічні та політологічні ідеї М.П. Драгоманова та Д.І. Донцова.
Методичні вказівки до вивчення теми
Як на передмову до теми слід звернути увагу на особливості міфологічних уявлень східних слов’ян у дохристиянський час. Далі слід пояснити сутність і наслідки введення християнства на Київській Русі (988), а також зміст релігійної ідеології перших митрополитів київських. Важливо звернути увагу на гносеологічні, онтологічні, соціальні та релігійно-антропологічні ідеї Данила Заточеника, Климента Смолятича, Кирила Туровського та інших.
Філософування доби Києво-Могилянського колегіуму пов’язане з гуманістичними ідеями Юрія Котермака (Дрогобича), С. Оріховського-Роксолана, І. Вишенського, діяльністю ідеологів і практиків Острозького культурно-освітнього центру Г. Смотрицького, князя В.К. Острозького, К. Саковича та інших. Особливу увагу при розгляді цього питання слід приділити просвітницькій діяльності Петра Могили. Студенти повинні засвоїти філософсько-релігійні ідеї мислителів тієї доби: Ісаї Копинського, Інокентія Гізеля, Лаврентія Зизанія, Кирила Транквіліона-Ставровецького, Симеона Полоцького.
Заслуговують на увагу філософсько-релігійні та етико-соціологічні ідеї Стефана Яворського та Феофана Прокоповича, які відіграли важливу роль не тільки у розвитку вітчизняної науки і культури, але й для успішного запровадження нового курсу Петра І.
Григорій Савович Сковорода – знакова постать в історії української культури і філософії. Тому слід розглянути і життєвий шлях, і викладацьку та просвітницьку його діяльності. Важливою складовою філософської системи Сковороди є його онтологія, підґрунтя якої складає вчення про три світи: макрокосм, вчення про Біблію і мікрокосм. Гносеологія Сковороди спирається на протиставлення ним світу видимого і світу невидимого, які діалектично пов’язані. Особливістю філософування Сковороди є його стилістика, символізм, містицизм. Важливо також засвоїти його бачення філософії серця та вчення про сродну працю.
Наступне питання слід розглядати спираючись на те, що основна філософська проблематика першої половини XIX ст. була релігійно-ідеалістичною. Це було пов’язано з духовно-культурною політикою Російської імперії. Сплеск інтересу до філософії та гуманітарних дисциплін було спричинено утворенням мережі вищих навчальних закладів у Харкові, Ніжині, Києві, Одесі, а також середніх навчальних закладів і церковно-приходських шкіл. Тут слід розглянути філософські ідеї В.М. Карпова, П.С. Авсєнєва, О.М. Новицього, С.С. Гогоцького як чільних представників філософської традиції того часу. Важливе місце в духовній культурі того часу зайняв М.В. Гоголь. Достатню увагу слід приділити релігійно-філософській системі П.Д. Юркевича, його вченню про ідею, його онтології, гносеології та „філософії серця”.
Засвоєння четвертого питання важливе з філософсько-культурологічної точки зору. Тут слід звернути увагу на філософію мови О.О. Потебні та М.О.Максимовича, на їх визначення історичного характеру мови. Зважаючи на вплив західноєвропейської філософії на українську, основні ідеї її поділяли й українські мислителі. Зверніть увагу на розвиток позитивізму у філософії В.В. Лєсєвича. Йдеться про його розуміння логіки наукового пізнання, про об’єктивне і суб’єктивне у пізнанні, про відносність знання й істини. Знаковою постаттю у вітчизняній культурі є Т.Г. Шевченко, а тому аналіз його релігійних, соціологічних та етичних ідей – важливий для розуміння духовного життя епохи. Важливо засвоїти особливості філософського вчення І.Я. Франка: матеріалізм, критика ідеалізму і релігії, історіософію, проблеми національного самовизначення, етико-гуманістичне вчення про людину. Там само слушно розглянути сутність соціології етики й естетики Лесі Українки. Важливе місце в історії вітчизняної філософії й культури займають Д.І. Чижевський, М.П. Драгоманов та Д.І. Донцов. Їх філософсько-соціологічні та етико-політичні ідеї слід також розглянути у ході заняття.
Список літератури:
Апокрифи і легенди з українських рукописів. / Зібрав і упорядкував І. Франко. – Львів, 1896. - Т.1.
Багалій Д. І. Український мандрований філософ Григорій Сковорода. – К,. 1992.
Басе І.І., Каспарук Л.Н. Іван Франко. – К., 1983.
Вандишев В.М. Філософія: Навчальний посібник. – К., 2005; 2006.
Горський В.С. Історія української філософії: Курс лекцій. – К., 1996.
Донцов Д. Дух нашої давнини. – Дрогобич, 1992.
Донцов Д. Історія розвитку української державної ідеї. – К., 1991.
Драгоманов М.П. Літературно-публіцистичні праці. – К., 1970.
Дрогобыч Юрий. Годы и пророчества. – Харьков, 2002.
Замалеев А. Ф., Зоц В. А. Мыслители Киевской Руси. – К., 1981.
Златоструй. Древняя Русь Х-ХІІІ вв. – М., 1990.
Иларион. Слово о законе и благодати. – М., 1994.
Ісаєвич Я.Д. Братства та їх роль у розвитку української культури 16-18 століть. – К., 1996.
Історія філософії України: Хрестоматія. Навч. посіб. /Упоряд. М.Ф.Тарасенко та ін. – К., 1994.
Маланюк Є. Нариси з історії нашої культури. – К., 1992.
Максимович М.А. Собр. сочинений: В 3 т.– К., 1880. - Т. 3. Языкознание.
Нечуй-Левицький I. Світогляд українського народу: Ескіз української міфології. – К., 1992.
Ничик В. М. Феофан Прокопович. – К., 1977.
Огієнко І.Українська культура. – К. 1991.
Потебня А.А. Слово и миф. – М., 1989.
Прокопович Феофан. Філософські твори: У 3 т. – К., 1979-1981.
Сковорода Григорій. Дослідження, розвідки, матеріали. – К., 1992.
Сковорода Григорій. Повне зібр. творів: У 2 т. – К., 1973.
Україна: філософський спадок століть: Хроніка-2000: В 2 т. – К., 2000.
Философская мысль в Киеве: Историко-философский очерк /Под ред. В.И. Шинкарука. – К., 1982 .
Чижевський Д. Нариси з історії філософії на Україні. – К., 1992.
Юркевич П.Д. Философские произведения. – М., 1990.
Юркевич П.Д. Вибране. – К., 1993.
