- •Затверджую
- •1.2. Місце дисципліни у навчальному процесі
- •2. Зміст дисципліни
- •2.1. Лекції
- •Тема 1. Теоретико-методологічні проблеми курсу ( 2 год.)
- •Тема 2. Стародавні цивілізації (2 год.)
- •Тема 3. Ісламська цивілізація (2год.)
- •Тема 4. Цивілізації Америки і Африки (2 год.)
- •Тема 5. Західна цивілізація (2 год)
- •2.2. Індивідуальні заняття
- •3.1 Перелік навчально-методичних матеріалів, що забезпечують використання тзн
- •3.2 Перелік ілюстративно-наочних матеріалів для застосування тзн.
- •4 Результати перегляду робочої програми
- •Тема 1. Теоретико-методологічні основи курсу
- •Тема 2. Найдавніші цивілізації Близького Сходу
- •Тема 3. Давні цивілізації Сходу
- •Тема 4. Цивілізації Південної, Центральної та Північної Америки
- •Тема 5. Цивілізації західної гілки
Міністерство освіти і науки України
Сумський державний університет
Затверджую
РОБОЧА НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА
з дисципліни “Історія світових цивілізацій»
для спеціальностей
Факультет економіки та менеджменту
Кафедра історії
ВИТЯГ З НАВЧАЛЬНОГО ПЛАНУ
Форма навча-ння |
Курс |
Семе-стр |
Загальний обсяг |
Аудиторні заняття |
Самостійна робота |
Форма конт-ролю |
КР |
ОДЗ | ||||
Всьо-го |
Лк. |
Пр. |
Лб. |
Заг. |
ІРС |
|
|
| ||||
заочна |
1 |
1 |
72 |
72 |
20 |
10 |
|
72 |
2 |
Д.залік |
|
|
Робоча програма розроблена на основі освітньо-професійних програм
Укладач: доц. Клименко В. А.
Затверджено на засіданні кафедри історії, протокол №1 від 28 серпня 2012 р.
Завідувач кафедри Нестеренко В. А.
1. МЕТА І ЗАВДАННЯ ВИКЛАДАННЯ ДИСЦИПЛІНИ, ЇЇ МІСЦЕ В НАВЧАЛЬНОМУ ПРОЦЕСІ
1.1. Мета і завдання викладання дисципліни.
Курс “Історія світових цивілізацій» покликаний допомогти майбутньому спеціалісту з вищою освітою засвоїти категоріально-понятійний апарат історичної науки, знати основні історичні події, факти, явища, закономірності світового історичного процесу, підвищити рівень історичної свідомості і політичної культури, краще підготуватися до активної участі у суспільно-політичному житті країни. Вивчення цього курсу безпосередньо вплине на формування наукового світогляду і загальної культури, допоможе формуванню уявлень про основні закономірності і особливості розвитку світового цивілізаційного процесу, специфіки окремих цивілізацій.
Завдання, що стоять при вивченні курсу «Історії світових цивілізацій», полягають у формуванні у студентів певного обсягу історичних знань, виробленні навичок аналізу історичних явищ та виявлення їх причинно-наслідкових зв’язків, самостійного узагальнення історичної інформації, вмінь застосовувати набуті знання з історії у повсякденній діяльності, орієнтації у суспільно-політичному житті .
Студенти повинні знати: основні проблеми сучасної цивіліографії, класифікацію цивілізацій, орієнтуватись у культурно-цивілізаційному різноманітті сучасного світу розрізняти європоцентристський та цивілізаційний підходи до історії.
Студенти повинні вміти: аналізувати історичні факти, події, процеси; користуватися категоріально-понятійним апаратом історичної науки, історичними джерелами, спеціальною історичною літературою та енциклопедично-довідковими матеріалами із всесвітньої історії; застосовувати набуті знання з історії у повсякденному житті; орієнтуватися у сучасному суспільно-політичному житті.
1.2. Місце дисципліни у навчальному процесі
Місце курсу “Історія світових цивілізацій» в системі підготовки спеціалістів визначається необхідністю інтеграції професійної та соціально-гуманітарної підготовки майбутніх фахівців.
Оскільки історія світових цивілізацій повинна дати студенту цілісне і системне уявлення про історичні факти, події, явища, основні етапи світового історичного процесу, проблеми державотворення, інтеграційні та глобалізаційні процеси, соціально-економічний, політичний і культурний розвиток країн світу, вивчення цієї дисципліни відповідно до існуючих навчальних планів має структурно-логічний зв’язок з:
культурологією, оскільки важливою складовою історичного процесу є розвиток матеріальної і духовної культури народів, всі явища, які вивчаються культурологією, мають історичне походження;
політологією, оскільки вивчення історії пов’язане з аналізом політичниїх систем країн, діяльності політичних партій, блоків, об’єднань, історичних особистостей, політичної культури протягом світової історії;
філософією, тому що історичні явища, події, закономірності розвитку суспільства взагалі й окремих країн і народів зокрема досліджуються філософськими дисциплінами;
релігієзнавством, оскільки історія світових цивілізацій акцентує увагу і на релігійному житті країн в різні періоди історії, розвитку духовної культури і світогляду (в тому числі і релігійного).