1.4 Денотативне й конотативне значення.

Якщо значення збігається з даним референтом і вказує на поняття, воно є денотативним. Денотативне значення може змінюватися в історичних періодах, тобто діахронно, а в синхронному плані воно стійке й постійне. Воно достатньо загальне для всіх носіїв мови, хоча останні мають про нього неоднакове поняття. Денотативне значення пов'язане з денотатом - об`єктом визначення. Об’єкти , які визначають мовне значення, неоднорідні.

Конотативний компонент - емоційне обвинувачення й стилістична цінність слова. Конотативне значення - це відносно комунікативна цінність мовної одиниці, що часто перебуває поза концептуальним викладом. Наприклад, до конотативного значення слова woman англійський мовознавець Д. Лінч відносить не тільки фізичні, але й психічні й суспільні характеристики (узагальненість, материнські інстинкти); її можуть бути типові риси, більш типові, ніж незамінні (багато говорить, має досвід готування, носить відповідний їй одяг ) [5]. Як додатковий зміст мовної одиниці, конотація існує у вигляді паралельних семантичних відтінків, які накладені на основне значення. Вона відбиває різні експресивні, емоційні й оцінні обертони й може надавати відтінок, що описує весь виклад.

Наприклад, синоніми, large , big- великий, tremendous- величезний і like- подобатися, love- любити, worship- поклонятися.

Емоційне обвинувачення слів величезний, поклонятися - більш сильне, ніж слів великий ,подобатися. Це не залежить від почуттів індивідуального носія мови, але вірно для всіх носіїв англійської мови. Емоційне обвинувачення змінюється в різних лексичних класах. У вигуках переважає емоційний елемент, у той час як у сполучників це фактично неможливо. Слова, очевидно позбавлені будь-якого емоційного елемента, можуть володіти, у випадку індивідуальних носіїв, сильними емоційними значеннями - cow- корова, emerald eyes- смарагдові очі. Як правило, стилістично забарвлені слова мають значне емоційне обвинувачення.

Наприклад, розмовний daddy- тато, mammy- ненька більше емоційна, ніж нейтральний father- батько, mother- мати. Жаргонні mum, bob, більш виразніші ніж їхні нейтральні копії , тиша ,шилінг [4].

Емоційне обвинувачення - одна з об'єктивних семантичних особливостей слова як і лінгвістичні модулі і є частиною конотативного компонента значення. Емоційне значення слова в значній мірі добірне, оскільки це залежить від особистого досвіду спікера.

Розділ 2.

2.1 Елевація значення

Елевація – процес посилення позитивної емоціональної оцінки слова, набуття словом позитивного статусу при застосуванні мовною спільнотою.

Суть елевації полягає у підвищенні статусу денотата. Евфемізми, утворені способом елевації, здебільшого спостерігаються серед назв професій, номінацій соціального статусу, виду занять тощо: sanitation engineer (dustman), onsorial artist (hairdresser), bereavement counselor (undertaker)

I would suggest that a solid conservative who believes in economic growth through lower taxes and less regulation, who believes in an British energy program, who believes in a strong national defense, and who has the courage to stand up to the London establishment, may make the London establishment uncomfortable, but is also exactly the kind of bold, tough leader the British people want, they're not sending somebody to London to manage the decay. They're sending somebody to London to change it, and that requires somebody who's prepared to be controversial when necessary.

Відповідно до етимологічного словника первинний концепт слова bold - Old English beald (West Saxon), bald (Anglian) "bold, brave, confident, strong". Відповідно тлумачному словнику :  

adj. bold·er, bold·est

1. Fearless and daring; courageous.

2. Requiring or exhibiting courage and bravery. See Synonyms at brave.

3. Unduly forward and brazen; impudent;

4. Clear and distinct to the eye; conspicuous;

5. Steep or abrupt in grade or terrain;

6. Printing Boldface.

Відповідно до етимологічного словника первинний концепт слова to change  "a different situation" , change "exchange, recompense, reciprocation," from changier. Відповідно тлумачному словнику :  

v. changed, chang·ing, chang·es

v.tr.

1.

a. To cause to be different: change the spelling of a word.

b. To give a completely different form or appearance to; transform: changed the yard into a garden.

2. To give and receive reciprocally; interchange: change places.

3. To exchange for or replace with another, usually of the same kind or category: change one's name; a light that changes colors.

4.

a. To lay aside, abandon, or leave for another; switch: change methods; change sides.

b. To transfer from (one conveyance) to another: change planes.

5. To give or receive the equivalent of (money) in lower denominations or in foreign currency.

6. To put a fresh covering on: change a bed; change the baby.

v.intr.

1. To become different or undergo alteration: He changed as he matured.

2. To undergo transformation or transition: The music changed to a slow waltz.

3. To go from one phase to another, as the moon or the seasons.

4. To make an exchange: If you prefer this seat, I'll change with you.

5. To transfer from one conveyance to another: She changed in Chicago on her way to the coast.

6. To put on other clothing: We changed for dinner.

7. To become deeper in tone: His voice began to change at age 13.

n.

1. The act, process, or result of altering or modifying: a change in facial expression.

2. The replacing of one thing for another; substitution: a change of atmosphere; a change of ownership.

3. A transformation or transition from one state, condition, or phase to another: the change of seasons.

4. Something different; variety: ate early for a change.

5. A different or fresh set of clothing.

6.

a. Money of smaller denomination given or received in exchange for money of higher denomination.

b. The balance of money returned when an amount given is more than what is due.

c. Coins: had change jingling in his pocket.

7. Music

a. A pattern or order in which bells are rung.

b. In jazz, a change of harmony; a modulation.

8. A market or exchange where business is transacted.

...I took responsibility for the fact that our results weren't as good as they should be...

Відповідно до етимологічного словника слово responsibility Meaning "that for which one is responsible". Відповідно тлумачному словнику :

1. The state, quality, or fact of being responsible.

2. Something for which one is responsible; a duty, obligation, or burden.