Г) всі відповіді невірні.

Визначимо вартість капіталу, сформованого шляхом випуску звичайних акцій:

Вартість капіталу = (Сума емісії * Розмір дивідендів * (1+темп приросту) + Витрати на випуск та емісію)/ Сума емісії * 100

Вартість капіталу = (10*0,25*(1+0,4%)+4,3%*10)/10 *100%= 29,4%

29. Показник мультиплікатору капіталу – це відношення:

а) основного капіталу до загальних активів;

б) середніх активів до власного капіталу;

в) власного капіталу до активів, зважених на ризик;

г) власного капіталу до середніх активів.

Мультиплікатор капіталу — це показник максимальної здатності банку залучати депозити і видавати кредити чи розширювати ланку «депозит — позичка» в розрахунку на одну грошову одиницю свого капіталу, тобто мультиплікатор — це важіль управління банком структурою власного і залученого капіталу, за допомогою якого він повинен забезпечити потрібну структуру капіталу (співвідношення власного і залученого капіталу), тобто бажану збалансованість між капітальною базою (власним капіталом) і її можливостями залучення додаткових фінансових ресурсів. Іншими словами, це здатність капіталу банку залучати в оборот додаткові гроші, не порушуючи стійкої і дохідної роботи банку. Мультиплікатор капіталу (Мк) визначається відношенням сукупних активів до власного капіталу банку (К): Мк = А / К [2, с. 153].

Відповідно до п. 4 постанови НБУ від 06.09.2007 №324 "Про схвалення Методичних рекомендацій щодо організації процесу формування управлінської звітності в банках України" мультиплікатор капіталу - відношення активів до власного капіталу [3].

39. Визначте тип банку як інвестора залежно від цілей інвестування:

а) якщо ціль формування портфелю цінних паперів – захист від інфляції, то банк є консервативним інвестором.

б) якщо ціль формування портфелю цінних паперів – забезпечення швидкого зростання інвестованих коштів, то банк є агресивним інвестором.

в) якщо ціль формування портфелю цінних паперів – тривале вкладення капіталу та забезпечення його зростання, то банк є поміркованим інвестором.

г) якщо ціль формування портфелю цінних паперів – отримання контролю над компанією та отримання прибутку від власності, то банк є стратегічним інвестором.

Стратегічні інвестори намагаються отримати власність, заволодівши контролем над акціонерним товариством, і розраховують отримати дохід від використання цієї власності, який, безумовно, буде перевищувати дохід від простого володіння акціями. Крім цього, стратегічні інвестори можуть ставити своїм завданням розширення сфери впливу і придбання контролю при перерозподілі власності. Агресивний (ризиковий) інвестор націлений переважно на отримання доходу від приросту курсової вартості цінних паперів (в основному акцій), які входять у портфель цінних паперів. Власник даного портфеля схильний до високого ступеня ризику. Такий інвестор прагне якнайбільшої дохідності і вкладає капітал у ризикові папери.

Поміркований (ринковий) інвестор керуються тим, що дохід буде складатися за рахунок приросту курсової вартості, процентів за твердо-дохідними державними цінними облігаціями, а також із дивідендних виплат. Інвестори з поміркованою стратегією у якості основного пріоритету вибирають величину доходу, не обмежуючись жорсткими рамками періоду інвестування.

Головними цілями для консервативних інвесторів є захист вкладень від інфляції та отримання гарантованого доходу при мінімальному рівні ризику і низьких витратах на управління. Цей тип управління передбачає створення добре диверсифікованих портфелів цінних паперів, для яких можна з високою точністю розрахувати дохідність, ризик і ліквідність [4, с. 200-201].

49. Банк, що не має валютних активів, відкриває кредитну лінію для клієнта на 1 млн. $$. Валютний ризик за даною операцією:

а) виникає одразу по факту відкриття лінії;

б) не виникає;

в) виникає в момент реальної видачі грошових коштів позичальнику;

г) виникає, якщо відбувається девальвація долара США.

Згідно з рекомендаціями Базельського комітету та підходами НБУ, під валютним ризиком розуміють наявний або потенційний ризик для надходжень і капіталу, який виникає через несприятливі коливання курсів іноземних валют та цін на банківські метали. Валютний ризик - це передусім імовірність того, що зміна курсів іноземних валют призведе до збитків унаслідок зміни ринкової вартості активів та пасивів банку [5]. Індикатором валютного ризику банку є валютна позиція. Валютна позиція визначається співвідношенням між сумою активів і позабалансових вимог у певній іноземній валюті та сумою балансових і позабалансових зобов’язань у тій самій валюті:

Розрізняють закриту валютну позицію (активи =зобов’язанням) та відкриту валютну позицію (активи ≠ зобов’язанням). Якщо сума активів в іноземній валюті врівноважена сумою пасивів у тій самій іноземній валюті (АV = LV), то така позиція називається закритою, або позицією зведення чи відповідності. У такому разі валютного ризику майже немає, адже зміна курсу однієї валюти щодо іншої однаково позначається як на вартості активів, так і на вартості пасивів, а це не потягне за собою ні втрат, ні доходів внаслідок зміни валютного курсу [1, с. 239].

У нашому випадку, валютна позиція є відкритою. Відкриття валютної кредитної лінії засвідчує зростання позабалансових зобов’язань, притому у банку відсутні валютні активи. У зв’язку з цим, можна зробити висновок, що валютний ризик виникне з моменту відкриття валютної кредитної лінії.

59. Аналітиками банку були визначені наступні прогнозні показники функціонування банку на наступний рік: прибутковість активів – 0,5; мультиплікатор капіталу – 10; частка чистого прибутку, що спрямовується на виплату дивідендів – 0,6. Як швидко повинен зростати капітал банку, щоб відношення капіталу банку до його активів не зменшувалось?

а) на 10%;

б) на 20%;

в) на 40%;

г) вірної відповіді нема.

Мультиплікатор капіталу = активи / капітал банку.

Відношення капіталу банку до його активів = 1 / мультиплікатор капіталу = 1/1/10=0,1

прибутковість активів = прибуток / активи

Наступні прогнозні показники функціонування банку на наступний рік передбачають, що прибутковість активів – 0,5, а частка чистого прибутку, що спрямовується на виплату дивідендів – 0,6, тобто капітал банку повинен зростати на 0,6/0,5=1,2 або на 20%, щоб відношення капіталу банку до його активів не зменшувалось .