Заняття 1

Історія медицини як наука і предмет викладання. Періодизація та історичні джерела. Лікування в первісному суспільстві.

Заняття 2

Лікування в країнах Стародавнього Сходу.

Заняття 3

Лікування в країнах Античного Середземномор’я.

Заняття 1

Тема. Історія медицини як наука і предмет викладання. Періодизація та історичні джерела. Лікування в первісному суспільстві.

Мета - ознайомитися з зародженням і розвитком лікування в первісному суспільстві (періоди становлення, розквіту і розпаду).

Питання для самоконтролю

1. Історія медицини як наука і навчальна дисципліна.

2. Розділи історії медицини.

3. Періодизація в історії медицини: визначення періодизації, періодизація всесвітньої історії медицини, окремих медичних дисциплін, історія медицини окремих країн, окремих регіонів країни (медичних центрів, заснувань, організацій).

4. Періодизація і хронологія всесвітньої історії медицини: періоди, хронологічні рамки, абсолютний вік.

5. Періодизація і хронологія первісного суспільства.

6. Джерела з історії первісного лікування.

7. Становлення первісного лікування.

8. Лікування в період розквіту первісного суспільства.

9. Лікування в період розпаду первісного суспільства.

10. Основні риси лікування в країнах Стародавнього світу.

План самостійної роботи

Складання структурно-логічних схем.

1. Періодизація всесвітньої історії медицини і всесвітньої історії.

2. Періодизація й історичні джерела лікування в первісному суспільстві.

Обговорення результатів та інструктаж про вимоги і рекомендації з виконання курсових робіт з історії медицини.

План самостійної підготовки

Ознайомитися з матеріалами лекції і підручника.

Список літератури

Основна:

1. Матеріали лекцій.

2. Сорокина Т.С. История медицини. – М.: ПАИМС, 1994. – С. 11-34.

3. Верхратський С.А. Історія медицини. – 3-тє видання. – К.: Вища школа, 1983. – С. 7-12.

Додаткова:

1. Грибанов Э.Д. Источники изучения истории медицины и здравоохранения. – М., 1980.

2. Грибанов Э.Д. Советские медали: медицина,

4. здравоохранение, Красный Крест и др. – М.: Легпромбытиздат, 1991.

5. Грибанов Э.Д. Медицина в необычном. - М., 1988.

6. Медали Императорской России: Медицина, Милосердие, Красный Крест./ Б. Ш. Нувахов, Э.Д. Грибанов. – М., 1994.

7. Рохлин Д.Г. Болезни древних людей /Кости людей разних эпох – нормальные и патологические изменения. – М. – Л., 1965.

8. Сорокина Т.С. Атлас истории медицини. Первобытное общество. Древний мир. – М.: Изд-во Университета дружбы народов, 1987. – С. 6-30.

Наочні приладдя:атлас, альбом, література.

Тестові питання

1. Розділи історії медицини:

* загальна і приватна;

- окремі медичні дисципліни (анатомія, фізіологія, хірургія т.д.) і діяльність вчених-медиків;

• всесвітня й окремих країн;

• діяльність вчених-медиків і історія медичних заснувань.

2. В основу періодизації всесвітньої історії медицини покладена:

* періодизація загальної (цивільної) всесвітньої історії;

• внутрішня логіка розвитку медицини;

• діяльність видатних учених – медиків;

• особливості розвитку медичних дисциплін.

3. Лікування в первісному суспільстві (умовні хронологічні рамки):

* приблизно 2 млн років тому – 4 –1 тис. до н.е.;

• приблизно 4 млн років тому – 10 –8 тис. до н.е.;

• приблизно 3 млн років тому – 7 –5 тис. до н.е.;

• приблизно 1 млн років тому – 1 тис. – 500 років до н.е.

4. Лікування і медицина в Стародавньому світі (умовні хронологічні рамки):

* 4 - 1 тис. до н.е. – 476 р. н.е.;

• 10 – 8 тис. до н.е. – 276 р. н.е.;

• 7 – 8 тис. до н.е. – 376 р. н.е.;

• 1 тис. – 500 років до н.е. – 576 р. н.е.

5. Медицина у середньовіччі (умовні хронологічні рамки):

* 476 р. н.е. – 1600 р.;

• 276 р. н.е. – 1400 р.;

• 376 р. н.е. – 1500 р.;

• 576 р. н.е. – 1700 р.

6. Медицина нового часу (умовні хронологічні рамки):

* 1600 р. – 1918 р.;

• 1400 р. – 1914 р.;

• 1500 р. – 1917 р.;

• 1700 р. – 1919 р.

7. Медицина новітнього часу (умовні хронологічні рамки):

* з 1918 р.;

• з 1914 р.;

• з 1917 р.;

• з 1919 р.

8. Індивідуальне лікування з'явилося:

* у період розпаду первісного суспільства;

• у період становлення первісного суспільства;

• у період розквіту первісного суспільства;

• у більш пізню епоху

Заняття 2

Тема. Лікування в країнах Стародавнього Сходу.

Мета - ознайомитися з розвитком лікування в Месопотамії (Шумер, Вавілонія, Ассирія), Стародавньому Єгипті, Стародавній Індії і Стародавньому Китаї.

Питання для самоконтролю

1. Періодизація і хронологія лікування в Месопотамії.

2. Джерела по історії лікування в Месопотамії.

3. Лікування в Шумері.

4. Лікування у Вавілонії й Ассирії.

5. Вплив міфології на лікування у Вавілонії й Ассирії.

6. Періодизація і хронологія лікування у Стародавньому Єгипті.

7. Джерела вивчення історії лікування у Стародавньому Єгипті.

8. Лікування у Стародавньому Єгипті.

9. Вплив міфології на лікування у Стародавньому Єгипті.

10. Періодизація і хронологія лікування у Стародавній Індії.

11. Джерела вивчення історії лікування у Стародавній Індії.

12. Санітарна справа періоду харапської цивілізації Стародавньої Індії.

13. Лікування у ведійський період Стародавньої Індії.

14. Лікування у класичному періоді Стародавньої Індії.

15. Періодизація і хронологія лікування у Стародавньому Китаї.

16. Джерела вивчення історії лікування у Стародавньому Китаї.

17. Лікування у Стародавньому Китаї.

План для самостійної роботи

1. Складання структурно-логічних схем.

1.1. Загальні риси розвитку медицини і лікування в країнах Стародавнього світу.

1.2. Лікування в Месопотамії: періодизація й історичні джерела.

1.3. Лікування в Стародавньому Єгипті: періодизація й історичні джерела.

1.4. Лікування в Стародавній Індії: періодизація й історичні джерела.

1.5. Лікування в Стародавньому Китаї: періодизація й історичні джерела.

1.6. Синхроністична схема особливостей лікування в країнах Стародавнього Сходу.

2. Заслуховування й обговорення рефератів.

План самостійної підготовки

Ознайомитися з матеріалами лекції і підручника.

Список літератури

Основна:

1. Матеріали лекцій.

2. Сорокина Т.С. История медицини. – М.: ПАИМС, 1994. – С. 35-85.

3. Верхратський С.А. Історія медицини. – 3-тє видання. – К.: Вища школа, 1983. – С. 12-24.

Додаткова:

4. Сорокина Т.С. Атлас истории медицини. Первобытное общество. Древний мир. – М.: Изд-во Университета дружбы народов, 1987. – С. 31-98.

Обговорення результатів і підбивання підсумків заняття.

Наочні приладдя:атлас, альбом, література.

Тестові питання

1. Однією з загальних рис розвитку лікування в країнах стародавнього світу є:

* винахід писемності і створення перших текстів медичного змісту;

- уперше флора і фауна стали використовуватися для лікування;

• лікування було колективним заняттям широкого кола общинників;

• поява індивідуальної діяльності лікарів.

2. Найдавніша медичного змісту клинописна табличка з м. Ніппур (Шумер) датується:

* кінцем III тисячоріччя до н.е.;

- кінцем II тисячоріччя до н.е.;

- XXIV ст. до н.е.;

- XXII ст. до н.е.

3. Найдавніша медичного змісту клинописна табличка з м. Ніппур (Шумер) містить:

* 15 прописів лікарських засобів;

• опис хірургічних операцій;

• відомості про лікарську етику;

• правові аспекти діяльності лікаря.

4. Відбиток печатки лікаря Ур-Лугаль-Едіне з м. Лагаш (Шумер) датується:

* XXIV ст. до н.е.;

• кінцем III тисячоріччя до н.е.;

• XXII ст. до н.е.;

• кінцем I тисячоріччя. до н.е.

5. Кубок правителя м. Лагаш - Гудеа (Шумер) датується:

* XXII ст. до н.е.;

- кінцем III тисячоріччя до н.е.;

• XXIV ст. до н.е.;

• кінцем I тисячоріччя. до н.е.

6. Тексти асуту й ашипуту на глиняних клинописних табличках датуються:

* II –I тисячоріччям до н.е.;

- XXIV ст. до н.е.;

• XXII ст. до н.е.;

• III тисячоріччям до н.е.

7. Тексти асуту й ашипуту на глиняних клинописних табличках містять:

* прописи лікарських засобів, настанови лікарю, заклинання;

• винаходи інструментів лікування;

• правові аспекти діяльності лікаря;

• опис трепанації черепа.

8. Богиня лікування і зцілення у Вавілонії:

* Гула;

• Ерешкігаль;

• Іштар;

• Гігіея

9. Закони Хаммурапі датуються:

* XVIII ст. до н.е.;

• XIV ст. до н.е.;

• VII ст. до н.е.;

• XI ст. до н.е.

10. Листи Муккаліма датуються:

* XIV ст. до н.е.;

- XVIII ст. до н.е.;

- VII ст. до н.е.;

- XV ст. до н.е.;

11. Листи Муккаліма містять:

* переписку лікаря – емпірика;

• винаходи інструментів лікування;

• правові аспекти діяльності лікаря;

• прописи лікарських засобів.

12. Канал Синанхеріба датується:

* VII ст. до н.е.;

- XIV ст. до н.е.;

• XVI ст. до н.е.;

• XV ст. до н.е.

13. Канал Синанхеріба підводив воду в столицю:

* Ассирії – м. Ниневію;

• Шумеру – м. Аккад;

• Ассирії – м. Ашшур;

• Єгипту – м. Геліополь.

14. Асуту й ашипуту як основні напрямки лікування в древній Мессопотамії формувалися:

* до середини II тисячоліття до н.е.;

- до середини I тисячоліття до н.е.;

• до середини II тисячоліття н.е.;

- до середини I тисячоліття н.е.

15. Найдавнішим осередком єгипетської цивілізації була долина ріки:

* Нілу;

- Тигра;

- Єфрата;

- Ганга

16. Єгиптяни розробили систему ієрогліфічної писемності та освоїли вироблення папірусу в епоху:

* раннього царства;

• древнього царства;

• середнього царства;

• нового царства.

17. Спорудження пірамід почалося в епоху:

* древнього царства;

- раннього царства;

- середнього царства;

- нового царства.

18. Найдавніші з єгипетських природничо - наукових папірусів , що дійшли до наших днів, відносять до епохи:

* середнього царства;

- древнього царства;

- раннього царства;

• нового царства

19. Розквіт єгипетської цивілізації відносять до епохи:

* нового царства;

- раннього царства;

- древнього царства;

- середнього царства.

20. В історії лікування Стародавнього Єгипту виділяють періоди:

* царський , греко-римський, візантійський;

- царський, мікенський, візантійський;

- полісний, греко-римський, візантійський;

- царський, полісний, мікенський.

21. Папірус з Кахуна датований:

* близько 1850 р. до н.е.;

- близько 1550 р. до н.е.;

- близько 1450 р. до н.е.;

- близько 1650 р. до н.е.

22. IV і V папіруси з Рамессуми датовані:

* близько 1850 р. до н.е.;

- близько 1550 р. до н.е.;

- близько 1650 р. до н.е.;

- близько 1450 р. до н.е.;

23. Папірус Сміта датований:

* близько 1550 р. до н.е.;

- близько 1650 р. до н.е.;

- близько 1850 р. до н.е.;

- близько 1450 р. до н.е.

24. Папірус Бругша датований:

* близько 1450 р. до н.е.;

- близько 1650 р. до н.е.;

- близько 1550 р. до н.е.;

- близько 1350 р. до н.е.

25. Лейденський папірус датований:

* близько 1250 р. до н.е.;

- близько 1350 р. до н.е.;

- близько 1450 р. до н.е.;

- близько 1650 р. до н.е.

26. 48 випадків травматичних ушкоджень описані в папірусі:

* Сміта;

- Еберса;

- Херста;

- Бругша.

27. Близько 900 рецептів для лікування різних хвороб наведені в папірусі:

* Еберса;

- Сміта;

- Бругша;

- Херста.

28. Способи лікування дитячих хвороб описані в папірусі:

* Бругша;

- Сміта;

- Еберса;

- Херста.

29. Ур-Лугаль –Едіне- найдавніший з відомих нам лікарів:

* Месопотамії;

- Стародавнього Єгипту;

- Стародавньої Індії;

- Стародавнього Китаю.

30. Мукалім – лікар - емпірик:

* Месопотамії;

- Стародавнього Єгипту;

- Стародавньої Індії;

- Стародавнього Китаю.

31. Імхотеп – лікар:

* Стародавнього Єгипту;

• Стародавньої Індії;

- Месопотамії;

- Стародавнього Китаю.

32. Лікар Імхотеп жив у:

* 28 ст. до н.е.;

• 24 ст до н.е.;

• 1-2 cт. н.е.;

• 4 ст. н.е.

33. Чарака – лікар:

* Стародавньої Індії;

- Стародавнього Єгипту;

- Месопотамії;

- Стародавнього Китаю.

34. Лікар Чарака жив у:

* 1-2 ст. н.е.;

- 2-3 ст. н.е.;

- 28 ст. до н.е.;

- 24 ст. до н.е.

35. Сушрута – лікар:

* Стародавньої Індії;

- Стародавнього Єгипту;

- Месопотамії;

- Стародавнього Китаю.

36. Сушрута увійшов в історію медицини як:

* хірург, що описав спосіб ринопластики (“Індійський метод”);

- творець лікувальної гімнастики чин-ши;

- автор праці з голкотерапії і припікання;

- автор трактату про пульс.

37. Лікар Сушрута жив у:

* 4 ст. н.е.;

- 2-3 ст. н.е.;

- 28 ст. до н.е.;

- 24 ст. до н.е.

38. Бянь Чює – лікар:

* Стародавнього Китаю;

- Стародавньої Індії;

- Месопотамії;

- Стародавнього Єгипту.

39. Хуа Те – лікар:

* Стародавнього Китаю;

- Стародавньої Індії;

- Месопотамії;

- Стародавнього Єгипту.

40. Хуа Те жив у:

* 2-3 ст. н.е.;

• 4 ст. н.е.;

• 28 ст. до н.е.;

• 24 ст. до н.е.

41. Хуа Те увійшов в історію медицини як:

* творець лікувальної гімнастики чин-ши;

- автор праці з голкотерапії і припікання;

- автор трактату про пульс;

- хірург, що описав спосіб ринопластики (“Індійський метод”).

42. Хуанфі Мі – лікар:

* Стародавнього Китаю;

- Стародавньої Індії;

- Месопотамії;

- Стародавнього Єгипту.

43. Хуанфі Мі жив у:

* 3 ст. н.е.;

• 4 ст. н.е.;

• 28 ст. до н.е.;

• 24 ст. до н.е.

44. Хуанфі Мі увійшов в історію медицини як:

* автор праці з голкотерапії і припікання;

• творець лікувальної гімнастики чин-ши;

• автор трактату про пульс;

• хірург, що описав спосіб ринопластики (“Індійський метод”).

45. Ван Шухє – лікар:

* Стародавнього Китаю;

- Стародавньої Індії;

- Месопотамії;

- Стародавнього Єгипту.

46. Ван Шухє жив у:

* 3 ст. н.е.;

• 4 ст. н.е.;

• 28 ст. до н.е.;

• 24 ст. до н.е.

47. Ван Шухє увійшов в історію медицини як:

* автор трактату про пульс;

- автор праці по голкотерапії і припікання;

- творець лікувальної гімнастики чин-ши;

- хірург, що описав спосіб ринопластики (“Індійський метод”).

48. Перші тексти медичного змісту з'явилися:

* у період древнього світу;

• у період становлення первісного суспільства;

• у період розквіту первісного суспільства;

• у період занепаду первісного суспільства.

Заняття 3

Тема.Лікування і медицина в країнах Античного Середземномор’я.

Мета - ознайомитися з розвитком лікування і медицини в Стародавній Греції і Стародавньому Римі.

Питання для самоконтролю

1. Періодизація і хронологія лікування у Стародавній Греції.

2. Джерела з історії лікування в Стародавній Греції.

3. Вплив міфології на лікування в Стародавній Греції.

4. Лікування крито-мікенського періоду Стародавньої Греції.

5. Лікування передполісного періоду Стародавньої Греції.

6. Лікування полісного періоду Стародавньої Греції.

7. Кротонська лікувальна школа Стародавньої Греції.

8. Книдська лікувальна школа Стародавньої Греції.

9. Сицилійська лікувальна школа Стародавньої Греції.

10. Косська лікувальна школа Стародавньої Греції.

11. Гіппократ і його значення для розвитку медицини.

12. «Гіппократова збірка» - історія створення і зміст.

13. Лікарська етика Стародавньої Греції.

14. Медицина елліністичного періоду Стародавньої Греції.

15. Періодизація і хронологія лікування в Стародавньому Римі.

16. Джерела з історії лікування в Стародавньому Римі.

17. Лікування в царський період у Стародавньому Римі.

18. Санітарна справа в Стародавньому Римі (період Республіки).

19. Організація медичної справи періоду республіки в Стародавньому Римі.

20. Роль Асклепіада у розвитку медицини.

21. Військова медицина періоду імперії в Стародавньому Римі.

22. Медична справа періоду імперії в Стародавньому Римі.

23. Авл Корнелій Цельс і його праці.

24. Роль Діоскоріда Педанія із Кіліки і Сорана з Ефеса у розвитку медицини.

25. Гален: його навчання і галенізм.

План для самостійної роботи

1. Складання структурно-логічних схем:

1.1. Періодизація та історичні джерела у Стародавній Греції.

1.2. Лікування в класичний період Стародавньої Греції: лікарські школи та їх представники.

1.3. «Гіппократова збірка»: структура і тематика.

1.4. Періодизація та історичні джерела з вивчення медицини у Стародавньому Римі.

1.5. Медицина і медична справа у Стародавньому Римі в період імперії.

2. Заслуховування та обговорення рефератів.

План самостійної підготовки

Ознайомитися з матеріалами лекції і підручника.

Список літератури

Основна:

1. Матеріали лекцій.

2. Сорокина Т.С. История медицини. – М.: ПАИМС, 1994. – С. 86-130.

3. Верхратський С.А. Історія медицини. – 3-тє видання. – К.: Вища школа, 1983. – С. 25-47.

Додаткова:

4. Гиппократ. Избранные труды. – М., 1936.

5. Гиппократ. Труды. – М. – Л., 1941-1944.

6. Гален К. Про предназначение частей человеческого тела. – М.: Медицина, 1971.

7. Пенфилд, У. Фаел. – М., 1964 / Беллетризированная биография Гиппократа.

8. Сорокина Т.С. Атлас истории медицини. Первобытное общество. Древний мир. – М.: Изд-во Университета дружбы народов, 1987. – С. 99-146.

9. Цельс Авл. Корнелий. Про медицину. – М., 1961.

10. Шульц Ю.Ф. Греческая и латинская эпиграмма про медицину и здоровье. – М., 1960.

11. Шульц Ю.Ф. Медицина в памятниках латинской литератури. – М., 1980.

Обговорення результатів і підбивання підсумків заняття.

Наочні приладдя:атлас, альбом, література.

Тестові питання

1. Перший період в історії лікування у Стародавній Греції:

* крито-мікенський;

- полісний;

• класичний;

• елліністичний.

2. Основні історико-медичні джерела з історії лікування в крито-мікенський період Стародавньої Греції:

* археологічні;

- пам'ятники медичної літератури;

- праці істориків і філософів;

- художні твори.

3. Перший період історії лікування у Стародавній Греції:

* 3 - 2 тис. до н.е.;

- 4 - 1 тис. до н.е.;

- 4 - 3 тис. до н.е.;

- 3 - 1 тис. до н.е.

4. Другий період історії лікування у Стародавній Греції:

* передполісний;

- полісний;

- класичний;

- елліністичний.

5. Основне письмове історико-медичне джерело з історії лікування в передполисний період Стародавньої Греції:

* поеми «Іліада» і «Одіссея» Гомера;

- праці Аристотеля;

- гіппократова збірка;

- праці Авла Корнелія Цельса.

6. Другий період історії лікування у Стародавній Греції:

* 12 – 9 ст. до н.е.;

- 21 – 11 ст. до н.е.;

- 8 – 6 ст. до н.е.;

- 5 – 4 ст. до н.е.

7. Третій період історії лікування у Стародавній Греції:

* полісний;

- крито-мікенський;

- класичний;

- елліністичний.

8. Третій період історії лікування у Стародавній Греції характеризується:

* становленням храмового лікування;

- наявністю чотирьох основних лікарських шкіл – центрів розвитку медицини;

- діяльністю Гіппократа;

- діяльністю Емпедокла з Акраганта.

9. Третій період історії лікування у Стародавній Греції:

* 8 – 6 ст. до н.е.;

- 5 – 4 ст. до н.е.;

- 3 – 1 ст. до н.е.;

- 12 – 9 ст. до н.е.

10. Четвертий період історії лікування у Стародавній Греції:

* класичний;

- крито-мікенський;

- полісний;

- елліністичний.

11. Четвертий період історії медицини Стародавньої Греції характеризується:

* наявністю чотирьох основних лікарських шкіл – центрів розвитку медицини;

- становленням храмового лікування;

- провідний центр розвитку медицини – Олександрія Єгипетська;

- діяльністю Герофіла.

12. Четвертий період історії лікування у Стародавній Греції:

* 5 – 4 ст. до н.е.;

- 8 – 6 ст. до н.е.;

- 3 – 1 ст. до н.е.;

- 12 – 9 ст. до н.е.

13. П'ятий період історії лікування у Стародавній Греції:

* елліністичний;

- крито-мікенський;

- полісний;

- класичний.

14. П'ятий період історії медицини Стародавньої Греції характеризується:

* провідним центром розвитку медицини – Олександрія Єгипетська;

- становленням храмового лікування;

- діяльністю Гіппократа;

- наявністю чотирьох основних лікарських шкіл – центрів розвитку медицини.

15. П'ятий період історії лікування в Стародавній Греції:

* 4 ст. до н.е. – 1 в. н.е.;

- 5 – 4 ст. до н.е.;

- 8 – 6 ст. до н.е.;

- 1 ст. н.е. – 4 в. н.е.

16. Птолемію дозволили анатомування на померлих і проведення вівісекції в:

* елліністичний період;

- класичний період;

- крито-мікенський період;

- полісний період.

17. Перший грек, що почав розтинати людські трупи:

* Герофіл;

- Алкмеон;

- Гіппократ;

- Еразистрат.

18. Перший, хто почав описувати патологічні зміни при розтині трупів:

* Еразистрат;

- Герофіл;

- Алкмеон;

- Гіппократ.

19. Перший, хто описав дванадцятипалу кишку і дав цю назву – duodenum:

* Герофіл;

- Алкмеон;

- Гіппократ;

- Еразистрат.

20. Існування 2 видів нервів - чуттєвих і рухових - довів:

* Еразистрат;

- Герофіл;

- Алкмеон;

- Гіппократ.

21. Пряме вислуховування органів грудної клітки лікарі Стародавньої Греції почали застосовувати:

* у класичний період;

- у полісний період;

- у елліністичний період;

- у крито-мікенський період.

22. Довів, що стінка артерій, шлунка, кишок і матки складається з декількох шарів:

* Гален;

- Асклепіад;

- Соран Ефеській;

- Діоскарид.

23. Вівісекцією (операцією на тваринах з метою наукового дослідження) у Стародавньому Римі займався:

* Гален;

- Асклепіад;

- Соран Ефеський;

- Діоскарид.

24. Іноземці, що займалися лікарською практикою в Римі, одержували право римського громадянства едиктом:

* Гая Юлія Цезаря (100 – 44 т. до н.е.);

- Клавдія Цезаря Нерона (37 – 68 т. н. е.);

- Антонія Пія (86 – 161 т. н. е.);

- Марка Аврелія (121 – 180 т. н. е.).

25. Дав перший анатомо-фізіологічний опис цілісного організму:

* Гален;

- Асклепіад;

- Соран Ефеський;

- Діоскарид.

26. В історії лікування і медицини Стародавнього Риму виділяють такі періоди:

* царський, республіки, імперії;

- полісний, класичний, елліністичний;

- класичний, царський, імперії;

- республіки, полісний, елліністичний.

27. Асклепіад - творець напрямку в медицині:

* методичного;

- емпіричного;

- догматичного;

- пневматичного.

28. Звання лікаря на медичній службі (у місті, провінції) в Римській Імперії:

* архіатр;

- городовий лікар;

- лейб-медик;

- штадт-фізик.

29. Перше санітарно-технічне спорудження - стічна система (cloaca maxima) для відведення стічних вод - з'явилася у Стародавньому Римі в період:

* царському;

- республіки;

- імперії;

- елліністичному.

30. Зачатки санітарного законодавства з'явилися у Стародавньому Римі в періоді:

* республіки;

- царському;

- імперії;

- елліністичному.

31. Асклепіад жив у період:

* республіки;

- царському;

- імперії;

- елліністичному.

32. Гален жив у періоді:

* імперії;

- царському;

- республіки;

- елліністичному.

33. Соран Ефеський жив у періоді:

* імперії;

- царському;

- республіки;

- елліністичному.

34. Діоскарид жив у періоді:

* імперії;

- царському;

- республіки;

- елліністичному.

35. Автором трактату про лікарські засоби (І століття н.е.) є:

* Діоскарид;

- Соран Ефеський;

- Еразистрат;

- Герофіл.

36. Автором праці з гінекології, акушерства і педіатрії (ІІ століття н.е.) є:

* Соран Ефеський;

- Діоскарид;

- Еразистрат;

- Герофіл.

37. Автором енциклопедичної компілятивної праці про медицину в 8 томах (І століття н.е.) є:

* Цельс;

- Гален;

- Соран Ефеський;

- Діоскарид.

38. Систему лікування, яку можна звести до 3 слів: «безпечно, швидко, приємно» запропонував:

* Асклепіад;

- Соран Ефеський;

- Діоскарид;

- Гален.

39. Перший застосував трахеотомію:

* Асклепіад;

- Соран Ефеський;

- Діоскарид;

- Гален.

40. Валетудинарій – лікувальний заклад для воїнів і рабів у:

* Стародавньому Римі;

- Стародавній Греції;

- Стародавньому Єгипті;

- У країнах Месопотамії.

41. Перший період в історії лікування у Стародавній Греції:

* крито-мікенський;

• полісний;

• класичний;

• елліністичний.

Навчальне видання