1. Вибір потужності силових трансформаторів

Для підстанцій були обрані трансформатори потужністю 8 МВА типу ТДЦ. Більш точно обрані трансформатори, з огляду на графік навантаження.

Рисунок 1 - Графік навантаження підстанції

Для перевірки правильності вибору трансформатора реальний графік навантаження перетворимо в двоступінчастий. По­чаткове навантаження еквівалентного графіка визначається в формулою:

де S₁, S₂,…S_n- власне навантаження першого; другого; n-го ступеня графіка навантаження, розміщеного нижче лінії номінальної потужності трансформатора;

t₁ , t₂ , ...t_п - тривалість ступеня, година.

Аналогічно визначається другий ступінь еквівалентного графіка, але при цьому беруться ступені, розміщені вище лінії номінальної потужності трансформатора

де S₁ ,S₂ ,...S_n - навантаження вище лінії номінальної потужнос­ті трансформатора.

Максимальне перевантаження трансформатора складає

де S_MAX - максимальне навантаження трансформатора за графі­ком навантаження.

Попереднє значення К₂ необхідно порівняти із значен­ням К_MAX , К'₂ = К₂*0,9К_MAX і якщо значення К'₂ більше за зна­чення К₂, остаточно беремо К₂ = К'₂.

За ДОСТом 14209-85 з урахуванням еквівалентної темпе­ратури зимового періоду (-1⁰ С ) і часу перевантаження t_часу знаходимо значення перевантаження допустиме = t = год.

Для трансформаторів із системою охолодження Д. Порі­внюємо значення К₂ за ГОСТом і реальне. Якщо значення K₂ за ГОСТом менше, ніж реальне, значить трансформатор обраний неправильно і необхідно вибрати трансформатор більш потуж­ний. Для надійності беремо два трансформатори типу ТРДН. У разі виходу з ладу одного трансформатора, другий забезпечить живлення споживача без обмеження.

2. Вибір основної схеми електричних з'єднань підстанцій

Основна схема електричних з'єднань повинна задоволь­няти такі вимоги:

• забезпечувати надійність електропостачання в нормальних і після аварійних режимах;

• враховувати перспективи розвитку; допускати можливість розширення;

• забезпечувати можливість виконання ремонтних і експлуа­таційних робіт на окремих елементах схеми і без відключен­ня приєднань.

При цьому варто застосовувати найпростіші схеми. Для тупикової схеми рекомендується застосовувати схему «два бло­ки з вимикачем у колах трансформатора і неавтоматичною пе­ремичкою». Схема підстанцій повинна бути наведена на місці 1 -ї графічної частини проекту.

3. Вибір трансформаторів власних потреб

Приймачами - власниками власних потреб є:

• оперативні кола;

• електродвигуни, системи охолодження силових трансформа­торів, висвітлення і електроопалення приміщень;

• електропідігрівання комутаційної апаратури і т.д.

Сумарна розрахункова потужність приймача власних по­треб визначається з урахуванням коефіцієнтів попиту. Розраху­нок потужності приймача власних потреб наведений у табл. 1.

Таблиця 1 - Розрахунок потужності приймача власних потреб

Номер по порядку	Найменування споживача	Кількість одиниць	Потужність одиниць, кВт	Коеф. попиту		Споживана Потужність, кВт
1	Охолодження трансформаторів			0,82	0,86
2	Підігрів високовольтних вимикачів зовнішньої установки			1	1
3	Підігрів приводів роз'єднувачів зовнішньої установки			1	1
4	Опалення, висвітлення, вентиляція закритого РУ			0,65	0,95
5	Висвітлення РУ			0,65	0,93
	Сумарне навантаження власних потреб кВА

На підстанції передбачається установка 2 трансформаторів власних потреб. Номінальна потужність вибирається з умов S_ТСН ≥ S_CH ,

де S_ТСН - потужність трансформатора власних потреб, 40 кВА;

S_СH - потужність споживачів власних потреб, 35 кВА.

Ремонтне навантаження на підстанції можна брати таким. що дорівнює

S_TCP 62,5 кВА.

Під час ввімкнення цього навантаження на один транс­форматор допускається його перевантаження на 20%. Потуж­ність трансформатора для забезпечення живлення навантаження власних потреб з урахуванням ремонтних навантажень

Беремо стандартну потужність трансформатора S_TСН кВА. Остаточно для живлення споживача власних потреб бере­мо два трансформатори стандартної потужності.