Географія електронні книги / Географія Кобернік 2010
.pdfє Азія. Головними суб'єктами міжнародної торгівлі тут виступають Японія, Китай, нові індустріальні країни та нафтодобувні держави Перської затоки. Третє місце за обсягами зовнішньої торгівлі посідає Північна Америка, могутнім осередком якої є США. Роль інших регіонів у товарообігу поки що залишається незначною.
Кредитно-фінансові відносини. Кредитно-фінансові стосунки між країнами полягають у вивезенні капіталу в двох формах: по-перше, позичок та кредитів, по-друге — прямого вкладення грошей у будівництво підприємств на чужій території або придбання вже діючих компаній. Остання форма є більш вигідною, оскільки наближує виробництво товарів та послуг до їх споживача і дає можливість краще вивчати попит та пропозицію на місцевому ринку. Це явище дістало назву «другої економіки». Раніше високорозвинені держави вкладали гроші у господарство країн, що розвиваються. Нині менш ризикованим вважається фінансування інших розвинених країн. Так, США найбільші обсяги капіталу вивозять до країн Західної Європи та Канади. Країни ЄС вкладають кошти всередині співтовариства та в компанії США. Головна частина японського капіталу спрямована в економіку США та країн Західної Європи. Якщо раніше країни, що розвиваються, були лише об'єктом вкладання грошей для розвинених держав, то нині окремі з них самі вивозять капітал за кордон, наприклад нафтодобувні та нові індустріальні країни. Більш того, вони дедалі частіше вкладають кошти у компанії США і Західної Європи.
Науково-технічні зв'язки. Порівняно новою формою співробітництва країн стали науково-технічні зв'язки. Вони полягають в обміні й трансфері (купівлі та продажу) науково-технічних знань (патентів, ліцензій, технічної документації), а також у здійсненні міжнародних проектів та розробок. Прикладом спільних проектів є пілотовані космічні польоти з міжнародними екіпажами на борту.
Надання послуг. Дедалі більше на розвиток світової економіки впливає надання послуг. Раніше це були переважно транспортні послуги. В епоху НТР зросла роль експертно-консультативних послуг (інжинірингу). Це стосується передусім таких видів діяльності, як проектування та будівництво, модернізація промислових підприємств, геологічні розробки тощо. Послуги можуть бути рекламні, банківські, готельні, охоронні, медичні. Для цього на території інших держав має бути мережа установ. 90 % світового експорту послуг і 80 % їх імпорту припадають на високорозвинені країни. Перші місця у торгівлі послугами посідають Японія, США та Німеччина. Японія відома експортом банківських послуг, США — інжинірингових, рекламних, готельних та страхових.
Міжнародний туризм. Однією з найбільш прибуткових форм надання послуг є міжнародний туризм. Сучасний туристичний бум потягнув за собою швидкий розвиток індустрії туризму. Так, поширилося будівництво готелів, кемпінгів, пансіонатів, створюються туристичні фірми, транспортні організації, спеціальні установи торгівлі, навчальні заклади, що готують фахівців з туризму. Найбільше туристів приваблює Європа. До неї їдуть 65 % усіх туристів. Найпопулярнішими країнами серед туристів вважаються Франція та Іспанія. До першої десятки за кількістю відвідувачів також
увійшли Італія, Велика Британія, Польща та Австрія. З інших регіонів світу туристи найчастіше відвідують США, Китай, Мексику та Канаду. Найбільше прибутків від міжнародного туризму одержують США.
Найважливіші тенденції розвитку світового господарства. У кінці XX — на початку XXI століття світ вступив у нову епоху глобальної соціальної трансформації, яка вимагає формування єдиних цілей для всіх країн у планетарному масштабі. На це, зокрема, орієнтує прийнята на форумі ООН у Ріо-де-Жанейро декларація з навколишнього середовища і розвитку «Порядок денний на XXI століття». Головною метою на майбутнє визначений шлях сталого розвитку суспільства. У 2002 році концепція сталого розвитку була прийнята в Україні. Під сталим розвитком слід розуміти процес змін відповідно до сучасних та майбутніх потреб суспільства на основі історично усталених форм життєдіяльності на конкретній території. Реалізація концепції сталого розвитку — це стратегія ділового погодження протиріч у розвитку людини і природи, збереження природно-культурного середовища життєдіяльності регіонального соціуму, раціональне господарювання з метою забезпечення умов для відтворення ресурсного потенціалу конкретної території в режимі збалансованості та соціальної орієнтації. Проте головним пріоритетом сталого розвитку повинна стати людина: її здоров'я, якість і рівень життя. В наш час усе більшого значення набувають тенденції щодо зближення національних економік, які полягають у інтернаціоналізації, інтеграції, інформатизації та глобалізації світу.
Інтернаціоналізація виробництва полягає у розвитку економічних зв'язків між національними господарствами, коли економіка однієї країни стає частиною світового виробничого процесу. Інтернаціоналізація виробництва розвивається на основі міжнародного поділу праці, виробничої і науково-технічної спеціалізації та кооперування.
Наступним кроком до злиття економік став процес міжнародної економічної інтеграції, наслідком якої є утворення міжнародних угруповань країн. Метою економічних інтеграційних процесів є відстоювання країнами спільних інтересів, досягнення спільних цілей. Це, в свою чергу, робить економіки країн залежними одна від одної, що має не лише позитивні, але й негативні наслідки. Кризові явища при цьому поширюються не лише на одну країну, але й на всіх членів економічного угруповання.
Справжньою революцією у розширенні інтеграційних процесів стала інформатизація — застосування електронних засобів у збереженні, передачі та обробці інформації. Величезним проривом стало підключення людей до глобальної мережі Інтернет. Це дозволяє спілкуватися в реальному часі людям, які знаходяться у найвіддаленіших куточках Землі. Це призвело до значного взаємопроникнення культур, швидкого поширення наукових досягнень, створення нових можливостей для спільного розв'язання країнами нагальних глобальних проблем. Але це має й негативні сторони. Глобальні засоби масової інформації за допомогою електронних мас-медіа оперативно передають інформацію по всьому світу. Тому, наприклад, повідомлення про терористичний акт в Африці спроможне викликати зростання цін на нафту на Нью-Йоркській фондовій біржі, від коливання яких залежать бюджетні надходження і рівень цін в інших країнах світу.
Унаслідок інтеграційних процесів та інформатизації життя у 90-х рр. XX ст. розпочався процес глобалізації. Він полягає, з одного боку, у посиленні взаємозалежності між країнами світу, розширенні економічних, політичних, культурних зв'язків, інформаційному обміні між усіма країнами. Але, з іншого боку, глобалізація призводить до зростання впливу на весь світ окремих країн, нав'язування ними своїх систем цінностей, економічних та правових відносин. Нині глобалізація стала основним, визначальним явищем сучасності. В наш час життя більшості людей залежить від процесів, що відбуваються поза межами країни їх проживання. Після розпаду СРСР у сучасному світі виник економічний та інформаційний простір, що існує за єдиними законами. Глобальний ринок призвів до чіткої спеціалізації країн у масштабах всієї планети. Фактично виникла «світова фабрика», пов'язана товарними потоками та глобальними інформаційними системами. Керування нею взяли на себе високорозвинені держави. Багато їх виробництв вивезено у країни, що розвиваються, де є природні та дешеві трудові ресурси. В результаті виявилось, що жодна національна економіка не може існувати ізольовано, оскільки при цьому переривається ланцюжок економічних зв'язків. У той же час така глобальна система дуже нестійка. Будь-який збій може викликати глобальні потрясіння. Так, криза, що сталася в одному регіоні, здатна охопити весь світ. Це продемонструвала глобальна економічна криза 2009 року. Глобалізація також несе загрозу й населенню розвинених країн. Оскільки корпорації переносять виробництво в країни з дешевою робочою силою, зростає безробіття. Отже, глобалізація — процес неоднозначний. Він має як позитивні, так і негативні наслідки. Тому в світі розгортається потужний рух антиглобалістів.
КОРОТКО ПРО ГОЛОВНЕ:
•Основними формами зовнішніх економічних зв'язків є: зовнішня торгівля, кредитно-фінансові відносини, науково-технічні зв'язки, надання послуг та міжнародний туризм.
•Сучасними тенденціями розвитку світового господарства є зближення національних економік, яке полягає в інтернаціоналізації, інтеграції, інформатизації та глобалізації світу. Внаслідок інтернаціоналізації виробництва економіка однієї країни стає частиною світового виробничого процесу. Міжнародна економічна інтеграція веде до «зрощування» національних господарств груп країн і формування міжнародних економічних угруповань.
•Глобалізація — процес посилення взаємозалежності країн світу, розширення економічних, політичних, культурних, інформаційних зв'язків між ними. Глобалізація має як позитивні, так і негативні наслідки.
П Е Р Е В І Р С Е Б Е :
1.Назвіть основні форми зовнішніх економічних зв'язків.
2.Які зрушення у кредитно-фінансових відносин між країнами відбуваються
в останні десятиліття?
3.Поясність, чому нині міжнародний туризм став справжньою «індустрією».
4.Поясніть поняття «інтернаціоналізація виробництва», «міжнародна економічна інтеграція», «інформатизація», «глобалізація».
ЗМІСТ
Вступ |
|
|
. |
|
|
|
4 |
||||
§ 1. Що вивчає курс соціально-економічна географія світу |
4 |
||||||||||
Розділ І. Загальна економіко-географічна характеристика |
|
|
|
|
|
||||||
країн світу |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
8 |
|
Тема 1. |
Політична карта с в і т у . . . . |
8 |
|||||||||
|
§ 2. |
|
Формування політичної карти світу . . . |
9 |
|||||||
|
§ 3. |
|
Типологія країн сучасного світу |
. 15 |
|||||||
|
§ 4. |
|
Державний лад країн світу. Класифікація країн |
|
|
|
|
|
|||
|
|
|
за особливостями географічного положення, |
|
|
|
|
|
|||
|
|
|
площею та чисельністю населення . |
22 |
|||||||
|
§5. |
|
Міжнародні організаці |
. 2 7 |
|||||||
Тема 2. Населення світу |
36 |
||||||||||
|
§ 6. |
|
Кількість населення та її зміни |
37 |
|||||||
|
§ 7. |
|
Міграційні процеси |
42 |
|||||||
|
§ 8. |
|
Структура населення . . . |
45 |
|||||||
|
§ 9. |
|
Розселення та типи поселень |
52 |
|||||||
Тема 3. |
Взаємодія суспільства і природи. |
|
|
|
|
|
|||||
|
Світові природні ресурси . . . . |
64 |
|||||||||
|
§ 10. |
Географічне середовище |
|
|
|
65 |
|||||
|
§11. |
Світові мінеральні ресурси |
69 |
||||||||
|
§ 12. |
Водні, земельні та лісові ресурси світу |
72 |
||||||||
|
§ 13. |
Рекреаційні ресурси світу. Ресурси світового |
|
|
|
|
|
||||
|
|
|
океану |
|
|
|
|
75 |
|||
Тема 4. Світове господарство |
|
|
82 |
||||||||
|
§ 14. |
Світове господарство. Міжнародний |
|
|
|
|
|
||||
|
|
|
географічний поділ праці. |
83 |
|||||||
|
§ 15. Світове господарство в період Науково-технічної |
|
|
|
|
|
|||||
|
|
|
революції |
88 |
|||||||
§16. Промисловість. Паливно-енергетичний комплекс... 96
§17. Металургія, Машинобудування. Хімічна, лісова,
легка промисловість. |
102 |
|||||
§ 18. Сільське господарство. Загальна характеристика .. |
109 |
|||||
§19. Галузі сільського господарства |
|
112 |
||||
§20. Транспорт. Зовнішні економічні зв'язки |
118 |
|||||
Тема 5. Глобальні проблеми людства |
130 |
|||||
§21. Глобальні проблеми та майбутнє людства |
131 |
|||||
Розділ II. Регіони та країни світу |
146 |
|||||
Тема 1. Країни Європи |
|
|
|
146 |
||
§ 22. Загальна характеристика європейського регіону. |
|
|
|
|||
Географічне положення. Природні умови та |
|
|
|
|||
природні ресурси . |
|
|
147 |
|||
303
Навчальне видання
КОБЕРНІК Сергій Георгійович КОВАЛЕНКО Роман Романович
ГЕОГРАФІЯ
Підручник для 10 класу загальноосвітніх навчальних закладів
Рекомендовано Міністерством освіти і науки України
Відповідальна за випуск О. О. Билина Макет, художнє оформлення та художнє редагування А І. Тицький
Редактор О. В. Гончаренко
Підписано до друку 07.06.10. Формат 70x100/16. Папір офс. Гарнітура шкільна. Друк офс. Ум. друк. арк. 24,7.
Обл.-вид. арк. 19. Наклад — 270 465 прим. Зам. № 9-077.
Видавництво «Оберіг» 61140, м. Харків, просп. Гагаріна, 62, к. 97.
Свідоцтво про держреєстрацію ДК № 3045 від 07.12.2007.
Набір та верстка комп'ютерного центру видавництва «Оберіг».
Віддруковано у ТОВ «Оберіг» 61140, м. Харків, просп. Гагаріна, 62, к. 97.
Свідоцтво про держреєстрацію ДК № 3045 від 07.12.2007.
Грінвіча 0° на схід від Грінв
Чикагої* • ' •
• Філадельфія
Касабланка
Дле'ксаь^рія
/•Санто-Домінго
Кіншаса
Луанда
•Салвадор
Бразиліа
щріо-де-жанейро Зан-Паулу
Сантьяго
Густота населення (осіб на 1 кв. км)
незаселені території 0
— |
- |
-Щ7Ю |
Н А С Е Л Е Н Н Я |
СВІТУ |
|
Масштаб 1 |
:90000000 |
|
ЛанНне
^Тегеран, |
|
|
|
|
Пічний тропік |
МумбайО*!®^ |
# |
5 |
.Маніла |
||
(Бомбей) |
|
- й г |
|
||
с |
4 |
^ |
|
|
|
Бангалор 0 # |
ченаи |
|
|
||
|
|
1 І Р |
(Мадрас) |
|
|
|
|
|
|
|
Сінгапур |
|
|
|
|
|
Екватор |
•Салам |
|
|
|
|
Джакарн |
\нтананаріву |
|
|
|
|
|
тРопік
По^Рне
Найбільші міста
^понад 10 000 000 жителів
Овід 5 000 000 до 10 000 000 жителів
• від 1 000 000 до 5 000 000 жителів
