Географія електронні книги / Географія Кобернік 2010

Населення. Для демографічної ситуації Австралії характерний перший тип відтворення населення. Природний приріст невисокий: 6 чол./тис. Відбувається «старіння нації». У зв'язку з наявністю великих площ неосвоєних земель країна протягом кількох століть мала додатне сальдо міграцій. До 60-х рр. XX ст. імміграційними службами проводилася політика «білої Австралії», яка обмежувала в'їзд до країни «кольорового» населення. Тому його частка серед мешканців держави й досі незначна. Серед віруючих переважають християни, більша частина з яких є протестантами.

Австралія — однонаціональна країна. Майже 3/4 її населення становлять англоавстралійці. Решта — іммігранти останньої хвилі: англійці, шотландці, італійці. Є й українська діаспора (близько ЗО тис. осіб). Корінні жителі країни — аборигени Австралії становлять близько 1 % населення, їх витіснили європейці в пустельні райони заходу та півночі. Вони і нині живуть племенами та ведуть кочовий спосіб життя.

Країна має дуже низький показник середньої густоти населення — 2,6 чол./км2, який істотно коливається по території. З природних причин понад 90 % населення концентрується на південному сході. Рівень урбанізації високий — 86 % . У країні є 5 міст-мільйонників: Сідней (4,3 млн чол.),

пройшла значний шлях економічного розвйтку, перетворившись з аг- рарно-сировинного придатка Великої Британії на розвинену індустріа- льно-аграрну країну. Чинниками швидкого зростання стали: розвинені капіталістичні відносини, запроваджені переселенцями, багатство природних ресурсів та відсутність війн. Нині понад 55 % населення зайняті в торгівлі та невиробничій сфері. Однак у зв'язку з колоніальним минулим держава зберігає свою аграрно-сировинну спеціалізацію, вивозить на світовий ринок мінеральну та сільськогосподарську сировину. Провідною

експортне значення, та нафтогазовою. Близько 20 % нафти імпортується, тому нафтопереробка зосереджена у великих портах: Сіднеї, Мельбурні, Брісбені, Аделаїді. В е л е к т р о е н е р г е т и ц і провідну роль відіграють теплові електростанції, які працюють біля великих міст і дають 79 % електроенергії. На гідроелектростанції припадає 21 % енергії. Вони збудовані в горах на південному сході та на Тасманії. Діють понад 20 невеликих сонячних станцій.

288

Чорна м е т а л у р г і я Австралії працює на власній сировині. Завдяки високому технологічному рівню виробництва, а також багатству та зручності залягання сировини австралійська сталь є однією з найдешевших у світі. Ця галузь склалася у трьох районах: Східному (Ньюкасл), Південному (Уайалла) та Південно-Західному (Куїнана). К о л ь о р о в а м е т а - л у р г і я дуже потужна. Її головною галуззю є алюмінієва промисловість, яка має всі стадії переробки сировини: виробництво глинозему склалося в районах видобування бокситів, а виплавляння алюмінію — біля джерел електроенергії (на південному сході та на Тасманії). Біля родовищ руд виплавляють також мідь, свинець, цинк, нікель, золото.

М а ш и н о б у д у в а н н я є важливою галуззю промисловості країни. У зв'язку з потребами власного виробництва провідну роль у ньому відіграють важке та сільськогосподарське машинобудування. У великих містах (Аделаїда, Сідней, Мельбурн, Джілонг) працюють автомобільні заводи та підприємства точного машинобудування. У портах розвинуте суднобудування.

Основними районами х і м і ч н о ї п р о м и с л о в о с т і Австралії є Східний, який спеціалізується переважно на синтезі мінеральних добрив, та Південно-Східний, де з імпортної нафти виробляють різно-

Високоінтенсивне с і л ь с ь к е г о с п о д а р с т в о Австралії не тільки забезпечує потреби країни у продовольстві та сировині, а й має велике експортне значення. У галузевій структурі сільського господарства переважає тваринництво. На заході та в центрі на грубих кормах розвивається вівчарство тонкорунного напряму. Для його успішного функціонування застосовуються новітні засоби агротехніки (зрошення пасовищ підземними водами, штучні опади, підсівання трави). У передмістях на південному сході та південному заході набули розвитку молочне скотарство, свинарство, птахівництво. Великий Бар'єрний риф — район промислу крокодилів, черепах та добування перлин.

Рослинництво Австралії вирізняється високим рівнем механізації. Головні площі ріллі на південному сході та південному заході зайняті під пшеницею, яка має експортне значення. На північному сході культивують цукрову тростину, на сході — бавовник і тютюн, на Тасманії та південному сході — картоплю, в долині Муррею — овочі, на південному сході та південному заході — цитрусові, виноград, яблуні та груші.

Велика площа Австралії та потужні зовнішні економічні зв'язки зумовлюють потребу в т р а н с п о р т н і й м е р е ж і . Головну роль у вантажопотоках відіграє морський транспорт. Залізниці та автомобільні дороги проходять паралельно південному узбережжю країни, з'єднуючи найбільші міста. До центру країни прокладена шосейна дорога. Велике

та Велика Британія). 40 % вартості експорту Австралії припадає на мінеральну сировину (кам'яне вугілля та руди металів), 80 % — на сільськогосподарську сировину (високоякісну вовну, м'ясо, молочні продукти, пшеницю, цукор із тростини). Частка продукції обробної промисловості в експорті зросла до 20 %. Країна імпортує машини та обладнання, хімікати, товари народного вжитку.

КОРОТКО ПРО ГОЛОВНЕ:

•У регіоні Австралія та Океанія налічуються понад ЗО держав і територій, з яких 14 -—суверенні країни,

•Особливістю економіко-географічного положення Австралії є значна віддаленість від решти регіонів світу, що позначилося на особливостях економічного розвитку країни.

•Австралія — високорозвинена переселенська країна, в економіці якої з історичних причин значну роль відіграє аграрно-сировинна спеціалізація.

•Держава дуже багата на мінеральні, кормові та (в окремих частинах країни) земельні ресурси. Це великою мірою визначило її спеціалізацію на гірничодобувній та металургійній промисловості, вівчарстві та зерновому господарстві.

ПЕРЕВІР СЕБЕ:

1.Назвіть особливості географічного положення Австралії. Поміркуйте, які позитивні та негативні наслідки має віддаленість країни від інших регіонів світу.

2.Розкажіть, як сформувалася держава у сучасних межах.

3.Оцініть природно-ресурсний потенціал Австралії. Як він відбився на спеціалізації

країни?

4. Поясніть особливості розселення територією Австралії. Назвіть та покажіть на карті найбільші міста країни.

5.Назвіть провідні галузі австралійського господарства як переселенської країни. Визначте провідні галузі міжнародної спеціалізації країни.

§ 45. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА КРАЇН ОКЕАНІЇ

Сучасна політична карта регіону. Держави та залежні території Океанії займають площу 1,3 млн км2у західній та центральній частинах Тихого океану.

До високорозвинених переселенських країн в Океанії відносять лише Нову Зеландію. Інші 12 держав є країнами, що розвиваються. Більшість з них належить до групи країн середніх можливостей. 5 країн Океанії ООН занесла до переліку найменш розвинених країн світу; Вануату, Кірибаті, Західне Самоа, Соломонові Острови, Тувалу.

За формою правління Нова Зеландія — країна у складі Співдружності Націй. 9 незалежних країн Океанії є республіками. Тонга —

конституційна монархія.

За адміністративно-територіальним устроєм більшість держав у регіоні — унітарні. Федерацією є Федеративні Штати Мікронезії (ФШМ).

За площею переважають малі країни. Середні за площею — лише Папуа-Нова Гвінея та Нова Зеландія. Найменшу площу в регіоні мають

розпочалася лише в 60-х рр. XX ст.

Тоді стали незалежними державами Західне Самоа та Науру. Найбільше країн звільнилося від колоніалізму в 70-х рр. XX ст.: Тонга, Фіджі, ПапуаНова Гвінея, Соломонові острови, Тувалу, Кірибаті. Деколонізація тривала у 80-90-х рр. XX ст. Проте й нині в Океанії зберігається багато залежних територій.

Населення. У країнах Океанії є корінні та прибулі народи. У більшості країн близько 90 % населення становлять корінні жителі островів: папуаси (Папуа-Нова Гвінея), меланезійці (Фіджі, Соломонові острови, Вануату), канаки (Нова Каледонія), мікронезійці (Науру, Федеративні Штати Мікронезії, Маршаллові острови), полінезійці (Французька Полінезія, Західне та Американське Самоа, острови Кука). Прибуле населення тут представлене американцями США, французами, фіджійцями, індійцями.

УНовій Зеландії переважає прибуле населення — англоновозеландці. Лише 9 % становлять місцеві жителі — маорі.

Для демографічної ситуації більшості країн Океанії характерний другий тип відтворення населення, лише у Новій Зеландії — перший. Рівень урбанізації — середній: у межах 23-47 %. У Новій Зеландії рівень урбанізації високий — 85 %. Найбільшими містами в Океанії є Окленд (953 тис. чол.) та Веллінгтон у Новій Зеландії (331 тис. чол.).

Господарство. Найбільш розвинутою державою Океанії є Нова Зелан- дія. Це індустріально-аграрна країна. Провідні галузі — харчова, лісова, хімічна і текстильна промисловість, машинобудування. Країна є одним з найбільших у світі експортерів високоякісної сільгосппродукції: вовни, баранини, м'ясо-молочних продуктів.

Інші країни Океанії мають низький рівень економічного розвитку.

Убільшості з них основними заняттями є примітивне сільське господарство та рибальство. Товарна продукція цих країн — копра, тропічні фрукти,

морська риба та рибні консерви. Фіджі, Федеративні Штати Мікронезії та Маршал лові острови експортують цукор із тростини, Соломонові острови — пальмову олію, Нова Каледонія та Папуа-Нова Гвінея — каву. Заняттям населення деяких країн є добування перлин та перламутрових черепашок (Французька Полінезія, острови Кука).

У деяких країнах розвинута добувна промисловість, продукція якої спрямовується на експорт. Вона контролюється капіталом США, Франції, Великої Британії, Японії, Австралії. Так, Науру та Соломонові острови ведуть розробку фосфоритів; Папуа-Нова Гвінея — мідних, поліметалевих руд, золота і платини; Нова Каледонія — нікелевих, хромових та кобальтових руд; Вануату — марганцевих руд; Тонга — нафти.

Жителі деяких островів зайняті обслуговуванням військово-морських та військово-повітряних баз США (острів Гуам, атол Уейк) та Франції (атол Муруроа у Французькій Полінезії). На цих територіях навіть не розвинуте сільське господарство — продукти харчування привізні.

Останнім часом у регіоні зростає роль туризму. Особливо відома курортами Французька Полінезія (острів Таїті).

Роль країн, що розвиваються, та залежних територій Океанії в міжнародному географічному поділі праці незначна.

КОРОТКО ПРО ГОЛОВНЕ:

•В Океанії знаходяться 13 суверенних держав і близько 20 залежних територій. Розвинутою переселенською країною є Нова Зеландія. Всі інші — країни, що розвиваються, з низьким рівнем економічного розвитку.

•Населення Океанії складається з корінних (папуаси, меланезійці, канаки, мікронезійці, полінезійці) та прибулих (англоновозеландці, американці США, французи, індійці) народів.

•У господарстві більшості країн Океанії переважають примітивне монокультурне сільське господарство та рибальство. В деяких країнах іноземними компаніями ведеться видобуток корисних копалин. На окремих островах основним заняттям населення є обслуговування зарубіжних військових баз. У регіоні зростає роль туризму.

•Найбільш розвинутою державою Океанії є Нова Зеландія — індустріально-аграрна країна з розвиненою багатопрофільною промисловістю та високоінтенсивним сільським господарством.

ПЕРЕВІР СЕБЕ:

1.Охарактеризуйте сучасну політичну карту Океанії.

2.Розкажіть, як відбувалися колонізація та деколонізація регіону.

3.Які особливості національного складу населення Океанії?

4.Назвіть країни Океанії з різною спеціалізацією господарства. Покажіть їх на карті.

5.Поміркуйте, які причини високого економічного рівня розвитку Нової Зеландії. Які спільні риси має її економіка з господарством Австралії?

•У 1901 р., коли відбулося проголошення незалежності Австралійського Союзу, столицею країни став Мельбурн. Однак засновники федерації одразу домовилися про будівництво нової столиці. Це стало своєрідним компромісом для розв'язання давньої «столичної» суперечки між Сіднеєм і Мельбурном. У 1909 р. вирішили створити нове місто на вільній ділянці за 320 км від Сіднея і 640 км від Мельбурна. У 1913 р. після проведення міжнародного конкурсу на проектування цього міста було закладено столицю, а в 1927 р. — офіційно відкрито. Назвали місто Канберра.

Центральні райони Австралії заселені надзвичайно рідко. Ферми віддалені на о» десятки й сотні кілометрів одна від одної. Люди на таких фермах живуть дуже усамітнено. Зв'язок із навколишнім світом здійснюється за допомогою радіо, телефонів, електронної пошти. Навіть навчання дітей фермерів до 15 років відбувається дистанційно. Кожний учень спілкується з викладачами та одно-

класниками за допомогою Інтернету.

•У центральних районах Нової Гвінеї високо в горах французька експедиція

в1954 р. відкрила плем'я дуна, споріднене з папуасами. Це плем'я налічує 20 тис. чол. Дуна будують хатини окремо для чоловіків, жінок, дітей, госгей і... свиней. Свиня в уявленнями дуна — священна тварина, її шанують нарівні з сонцем і предками. Але свиней розводять не тільки для того, щоб їм поклонятися, їх м'ясо їдять, а салом змащують шкіру для захисту від нічних холодів. Усі важкі роботи — обробіток землі, догляд за свинями, заготівлю дров — виконують жінки. Чоловіки займаються своєю «чоловічою» справою: вони воюють. Усі спірні питання, що виникають між гірськими племенами, розв'язуються війною, яка ведеться за особливими правилами: з першим убитим воїном вона припиняється. Плем'я, яке зазнало втрати, вважається переможеним. Убитого, на знак поваги до нього, з'їдають.

ЗАВДАННЯ І ЗАПИТАННЯ ДЛЯ ПЕРЕВІРКИ НАВЧАЛЬНИХ ДОСЯГНЕНЬ З ТЕМ «КРАЇНИ ПІВНІЧНОЇ ТА ЛАТИНСЬКОЇ АМЕРИКИ», «КРАЇНИ АФРИКИ», «АВСТРАЛІЯ І КРАЇНИ ОКЕАНІЇ»

І рівень. Тестові завдання Знайдіть правильні відповіді.

1.Виберіть з названих країн ті, що належать до групи високорозвинених держав:

2.Які з перелічених країн мають федеративний устрій:

3.Знайдіть країни, які беруть участь у роботі військово-політичного блоку НАТО:

4.Виберіть держави, що входять в організацію країн-експортерів нафти (ОПЕК):

5.Які з названих держав ведуть на своїй території значний видобуток залізних руд:

6.Виберіть з перелічених країн відомих експортерів на світовий ринок мідних руд:

а) США; б) Чилі; в) Намібія; г) Суринам; ґ) Перу; д) Конго; е) Марокко; є) Замбія.

7.Які з названих держав мають перший тип відтворення населення:

8.Виберіть із запропонованого переліку міста-мультимільйонери:

9.Які галузі спеціалізації склалися у країнах нової індустріалізації Латинської Америки:

11.Яка галузь тваринництва є основною в галузевій структурі сільського господарства Австралії:

12.Які види господарської діяльності поширені в більшості країн, що розвиваються, Океанії: