Географія електронні книги / Географія Кобернік 2010

КРАЇНИ Тема 5 АФРИКИ

ВИВЧАЮЧИ ТЕМУ, ВИ

ознайомитеся з:

•складом території регіону;

•формуванням сучасної політичної карти Африки;

•забезпеченням регіону та окремих країн природними ресурсами;

•особливостями населення та процесів урбанізації в країнах Африки;

•економічними відмінностями африканських країн;

навчитеся;

•характеризувати загальні рйси економіко-географічного положення, населення та природно-ресурсного потенціалу африканського регіону;

•визначати особливості галузевої структури та територіальної організації господарства регіону;

•аналізувати причини економічного відставання країн Африки;

•складати порівняльну характеристику господарства держав регіону.

§ 42. ГЕОГРАФІЧНЕ ПОЛОЖЕННЯ, ПРИРОДНІ УМОВИ ТА ПРИРОДНІ РЕСУРСИ КРАЇН АФРИКИ

Сучасна політична карта Африки. Африка займає понад 22 % поверхні суходолу планети, що становить 30,3 млн км2. Тут проживають 890 млн чол., тобто майже 14 % населення світу. За площею та чисельністю населення Африка поступається лише Азії. Нині в цьому регіоні налічується 58 держав і територій, з них 53 — суверенні країни, які'є членами ООН.

Серед африканських держав лише Південно-Африканська Республіка (ПАР) належить до типу високорозвинених країн. Вона виробляє 40 % промислової і ЗО % сільськогосподарської продукції Африки. Господарство країни склалося під впливом колоніального минулого та економічного порядку, запровадженого англійськими колонізаторами, адже ПАР є переселенською країною. Інші держави африканського континенту є країнами» що розвиваються. 31 з них ООН віднесла до групи найменш розвинених країн світу. Решта держав Африки належать до групи країн середніх можливостей. Найвищі доходи серед країн регіону мають нафтодобувні країни (Лівія, Алжир) та дрібні острови, відомі своїм туристичним бізнесом (Сейшельські острови).

Більшість африканських країн за формою правління є республіками.

На континенті збереглися 3 конституційні монархії: Марокко, Лесото та Свазіленд. Особливу форму правління (джамахірію) має Лівія.

278

Природні умови та природні ресурси. Природні умови Африки вивчені недостатньо. Для р е л ь є ф у материка характерні величезні плато та плоскогір'я, які займають близько 90 % площі. Невисокі гори лежать лише на крайній півночі та крайньому півдні континенту. К л і м а т и ч н і у м о в и Африки характеризуються високими температурами. Близько 40 % території — савани, що мають тривалий сухий сезон, 1/3 площі — пустелі (Сахара, Наміб, Калахарі). В екваторіальній смузі при надмірному зволоженні сформувалися вологі екваторіальні ліси.

Хоча геологічна будова Африки вивчена мало, регіон посідає провідне

талічних порід фундаменту давньої платформи на поверхню. Так, великими запасами залізних та марганцевих руд вирізняються ПАР та країни Гвінейської затоки. Уранові руди видобувають ПАР, Намібія, Нігер. Величезні поклади алюмінієвих руд мають країни Гвінейської затоки (Гвінея, Гана, Сьєрра-Леоне). На ПАР припадає 21 % світового видобутку золота. До системи розломів земної кори у Східній Африці приурочені великі поклади мідних руд (Замбія, ДРК). Крім міді, в цих рудах містяться кобальт, свинець, цинк, уран. Запаси олов'яних руд знайдено в Нігерії та ДРК, поліметалевих руд — у Марокко та Тунісі, хромових руд — у ПАР та Зімбабве.

З н е р у д н и х р е с у р с і в особливе значення мають африканські алмази. За їх видобутком вирізняється ДРК, яка дає ЗО % технічних алмазів світу. Якісними алмазами уславилася ПАР, у копальнях якої було знайдено багато унікальних екземплярів. Значне місце посідає видобуток алмазів також у Ботсвані, Намібії, Анголі, Гані. «Коморою» фосфоритів називають Марокко, в якому сконцентровано понад 70 % світових запасів цієї цінної хімічної сировини. Фосфорити розробляють також у Тунісі, Алжирі, Того. Значні запаси графіту і слюди є на Мадагаскарі, азбесту — у Зімбабве. В о д - н і р е с у р с и Африки розподілені вкрай нерівномірно. На великих площах пустель та саван не вистачає води. Основним джерелом водопостачання є підземні води. Водночас Африка відома величезними річковими (Ніл, Конго, Замбезі, Нігер) та озерними (Вікторія, Танганьїка, Ньяса) системами. Вони використовуються для зрошення, водопостачання населення, судноплавства, рибальства. Гідроенергопотенціал африканських річок великий, але використовується поки що лише на 1,5 %. З е м е л ь н і р е с у р с и регіону досить обмежені. Для розорювання придатна лише 1 /3 ґрунтів. Значна частина земель зазнає вітрової та водної ерозії. Родючі ґрунти розміщені плямами на Півдні та Півночі Африки і вздовж річок. Л і с о в і р е с у р с и концентруються переважно в екваторіальній частині Африки. їх запасами вирізняються ДРК, Нігерія, Габон, Камерун, Кот-д'Івуар.

П р и р о д н о - р е к р е а ц і й н и м и т а к у л ь т у р н о - і с т о р и ч н и м и р е с у р с а м и відомі країни Північної Африки, зокрема Єгипет.

280

У Тропічній Африці, на південь від Сахари, поширені численні негроїдні народи, які говорять мовами трьох різних мовних сімей. Лише на крайньому південному заході Південної Африки є представники європеоїдної раси — бури (африканери) — нащадки переселенців з Нідерландів. Розчленованість території колоніальними кордонами призвела до формування в Тропічній Африці багатонаціональних країн. Тут народи часто дотримуються своїх традиційних вірувань. Деякі з них перейняли християнство. В окремих країнах багато мусульман.

Незважаючи на стрімке зростання кількості населення Африки, його середня густота низька — 29,4 чол./км2. На величезних просторах пустель та вологих екваторіальних лісів цей показник знижується менш ніж до 1 чол./км2. Найгустіше заселені долина Нілу (400-700 чол./км2), невеликі острови (150-500 чол./км2) та деякі морські узбережжя.

Рівень урбанізації в Африці середній — 30-35 %. Найбільш урбанізованими є арабські країни Північної Африки: Лівія (86 %), Туніс (57 %), Алжир (56 %). Найменший рівень урбанізації характерний для східної частини континенту: Руанда (6 %), Бурунді (8 %), Уганда (13 %), Ефіопія (13 %), а також для сахарських країн: Нігер (17 %), Чад (21 %). В Африці виникло понад 150 міст. Проте і досі навіть у великих африканських містах значна частина жителів зайнята в сільському господарстві. Часто міста схожі на великі села. Упорядковані квартали в них чергуються з перенаселеними, позбавленими елементарних умов районами. Є країни, де міст взагалі немає, а домінує один центр. Усе це свідчить про хибний характер урбанізації в регіоні.

Нині міст-мільйонників в Африці понад 20. Навколо них сформувалися міські агломерації. Найбільшими серед африканських міських агломерацій є Каїр (17,9 млн чол.), Лагос (13,4 млн чол.), Кіншаса (10 млн чол.), Йоганнесбург (7,6 млн чол.), Касабланка (4 млн чол.), Туніс (4 млн чол.), Александрія (3,9 млн чол.), Абіджан (3,8 млн чол.), Аддіс-Абеба (3,2 млн чол.).

Господарство. Характерною ознакою господарства більшості країн Африки є колоніальна галузева і територіальна структура їх економіки.

У галузевій структурі переважають малоефективне, часто монокультурне сільське господарство та добувна промисловість. Континент, на якому проживає майже сьома частина населення планети, виробляє

лише 5 % сільгосппродукції та 2 % товарів обробної промисловості світу. До сьогодні в економіці більшості країн регіону домінують натуральне господарство та кустарні ремесла. Зростає залежність від іноземного капіталу. Його основні обсяги вкладені в господарства ПАР, Нігерії, Габону, Лівії, ДРК, причому переважно в добувні галузі. Для територіальної структури господарства африканських країн характерні невеликі окремі осередки промисловості та високопродуктивного сільського господарства на фоні величезних площ малоефективного дрібнотоварного виробництва. Від порівняно розвинених районів, які виробляють експортну продукцію, прокладені дороги до великих портів на узбережжях, звідки продукція вивозиться на світовий ринок. Таке розміщення господарських об'єктів зберігається в Африці з колоніальних часів.

С і л ь с ь к е г о с п о д а р с т в о є основою економіки переважної більшості африканських країн. Незважаючи на те, що в ньому працює абсолютна більшість людей, країни змушені імпортувати продовольство. Близько 1/3 селян вирощують продукцію лише для власного споживання. Великі плантації та ферми, які вирощують експортні культури, відіграють важливу роль у ПАР, Кенії, Кот-д'Івуарі, Нігерії, Єгипті та ряді інших країн.

Рослинництво дає 80 % сільгосппродукції, хоча під ріллею зайнято менш ніж 1/5 площ сільгоспугідь. Для власного споживання культивують просо, сорго, кукурудзу, тропічні коренеплоди (маніок, ямс, таро, батат). Високотоварний сектор вирощує експортні технічні культури: какао (Кот-д'Івуар, Гана, Нігерія), каву (Кот-д'Івуар, Ефіопія, Уганда), арахіс (Нігерія, Судан, Гамбія), олійну пальму (Бенін), бавовник (Єгипет, Судан, Танзанія), цукрову тростину (Мозамбік, Маврикій), тютюн (Зімбабве, Малаві), чай (Кенія, Мозамбік). Для крайніх північних і південних частин Африки важливе значення мають виноградарство та садівництво. Експортом цитрусових вирізняються Єгипет, Марокко, ПАР.

Тваринництво Африки низькопродуктивне. Вона дає лише 20 % сільгосппродукції регіону, хоча під пасовищами зайнято понад 80 % сільгоспугідь. Переважає кочове, напівкочове та відгінно-пасовищне тваринництво. У саванах розводять велику рогату худобу, в напівпустелях та горах — овець, у пустелях — верблюдів. Головною продукцією тваринництва є шкури, вовна, мохер. Молочний напрям майже не розвинутий.

Африка — промислово слабко розвинутий регіон. Основними галузями промисловості є гірничодобувна, харчова та легка. Новітні галузі промисловості представлені (крім ПАР) лише окремими підприємствами.

Е л е к т р о е н е р г е т и к а розвинута слабко. Близько 2/3 електроенергії дають гідроелектростанції. Для ПАР основним джерелом електроенергії є ТЕС. Тут також працює перша в Африці атомна електростанція.

Ч о р н а м е т а л у р г і я повного циклу представлена лише в ПАР (виробляє 80 % сталі регіону), Єгипті, Алжирі, Тунісі та Зімбабве. К о л ь о - р о в а м е т а л у р г і я базується на багатих ресурсах і має високий рівень розвитку в ряді країн. Заводи мідної промисловості працюють у Замбії, ДРК, ПАР; алюмінієвої — в ПАР, Єгипті, Камеруні, Гані; свинцевоцинкової — в Марокко, Тунісі, Намібії; олов'яної — в Нігерії.

Туніс, Лівія, Єгипет, Нігерія. Основним виробництвом є синтез мінеральних добрив. У Замбії, Конго, ПАР, Зімбабве важливого значення набуло виробництво вибухових речовин для добувної промисловості.

Л і с о в а п р о м и с л о в і с т ь країн екваторіальної Африки дає на експорт деревину в непереробленому стані.

Головною галуззю т е к с т и л ь н о ї п р о м и с л о в о с т і африканських країн є бавовняна. Провідну роль за її рівнем розвитку посідає Єгипет. Бавовняні фабрики працюють також у Судані, Нігерії, Сенегалі, Уганді, ПАР та деяких інших країнах.

Швидкими темпами розвивається х а р ч о в а п р о м и с л о в і с т ь . Розширилося експортне значення консервованої продукції. Основними галузями харчової промисловості є олійна (виробництво пальмової, арахісової та маслинової олії), цукрова, фасування какао та кави, рибна, виноробна та плодоовочеконсервна.

Т р а н с п о р т в Африці розвинутий слабко. Фактично регіон не має сучасної транспортної мережі. У багатьох країнах велика роль належить гужовому та в'ючному транспорту, а в районах поширення мухи цеце часто використовують працю носіїв. Деякі країни не зв'язані між собою транспортом. Найкраще транспортна мережа розвинута в ПАР, Зімбабве, Єгипті та прибережних частинах країн Північної Африки.

Більш як половину вантажопотоків у межах материка забезпечує залізничний транспорт. Проте він має низький рівень технічного оснащення, різну ширину колій. В Африці немає трансконтинентальних залізниць. Найінтенсивніше розвиваються автомобільний і трубопровідний транспорт. Близько 1/3 автодоріг припадає на ПАР. Більшість зовнішніх перевезень здійснює морський транспорт. Великими морськими портами є Александрія (Єгипет), Алжир, Касабланка (Марокко), Лагос (Нігерія), Дакар (Сенегал),

Дар-ес-Салам (Танзанія), Кейптаун і Дурбан (ПАР). В Африці є близько 300 аеропортів. Найбільші з них — Каїр (Єгипет), Рабат (Марокко), Дакар (Сенегал), Лагос (Нігерія), Найробі (Кенія), Йоганнесбург (ПАР).

284