Географія електронні книги / Географія Кобернік 2010
.pdf
|
|
|
|
/ а е с У |
А |
|
( |
^Гамбург |
Ч ^ т е с |
у |
|
|
|
|
|||
^Ємдеи« р # 3 В Н У Я ю |
|
|
|||
|
|
|
|
^ Б в р л і н С ^ |
|
Дуйсбу(1® |
$ |
|
ш £ |
® |
|
|
Говн |
Щ |
|
||
|
"ельдорф |
Л е й п ц и г Х ^ д е н |
|||
|
Щрнн |
|
Ш |
^ |
^ |
• і ТгсФранкфурт- |
|
|
|||
|
|
на-Майні |
|
|
|
|
|
|
|
з/ |
|
^ |
Ш |
|
|
V © |
|
|
|
|
|
«^Мюнхен |
|
|
|||||
(Ш— нафтопереробна промисловість |
|||||
|
теплові електростанції |
|
|||
ф-атомні електростанції . |
|
||||
© |
- - гідравлічні електростанції |
|
|||
Картосхема 16. Паливна промисловість та електроенергетика
|
|
Гамбург |
Бремен |
( ) |
|
ф |
и |
|
Дуйсбург |
Айслебен |
|
Ессен
.юссельдорф
Саарбрюккен
о.
Тегінг
Райнфільден
чорна металургія ( у — кольорова металургія
Картосхема 17. Металургійна промисловість
фармацевтична промисловість. Водночас поступово втрачають позиції старі галузі промисловості: гірничодобувна, текстильна, чорна металургія.
Уп а л и в н о - е н е р г е т и ч н і й
п р о м и с л о в о с т і (картосхема 16)
зростає роль нафтопереробки, яка працює в портах на імпортній сировині (Гамбург). Теплові електростанції відіграють провідну роль в електроенергетиці країни — виробляють понад 2/3 електроенергії. Значною є частка атомних електростанцій, які розміщені переважно у Прирейнському районі. На початку XXI ст. уряд Німеччини розробив довгострокову програму, яка передбачає поступове скорочення дії атомних електростанцій на її території до повного їх виведення з експлуатації. Частка гідроелектростанцій незначна — лише 4 %.
Ч о р н а м е т а л у р г і я — одна з найстаріших галузей німецької промисловості (картосхема 17). У минулому вона тяжіла тільки до власних родовищ коксівного вугілля у Рурі. Нині працює здебільшого на імпортній сировині, тому нові центри чорної металургії, наприклад Бремен, тяжіють до морських портів. В останні роки зросла роль електрометалургії та металургії неповного циклу. У Німеч-
чині склалася |
потужна |
к о л ь о р о в а |
м е т а л у р г і я |
переважно |
на привізній |
сировині. Найбільшу роль відіграє металургія алюмінію, за виробництвом якого Німеччина є лідером серед країн Західної Європи. Алюмінієві заводи працюють на імпортному глиноземі та розміщені здебільшого в Рурському регіоні. Країна також виплавляє значну кількість міді, свинцю, цинку.
М а ш и н о б у д у в а н н я — найваж-
ливіша галузь |
німецької |
промисловості |
(картосхема |
18). |
Пріоритетного |
розвитку набуло транспортне машинобудування. Країна є найбільшим у Європі виробником автомобілів і посідає за цим показником третє місце у світі. Основні
178
центри автомобілебудування — Вольфсбург,
Мюнхен, Штутгарт, Кельн, Рюссельгейм. Німеччина займає провідні позиції в Європі за виготовленням морських суден, Найвідоміші судноверфі працюють у Кілі, Гамбурзі, Бремені. Важливу роль відіграє авіаракетокоемічна промисловість» Німеччина бере участь у міжнародних проектах з випуску пасажирських літаків, військової та ракетної техніки. Добре розвинені також верстатобудування і точне машинобудування.
Хімічна промисловість країни спеціалізується на виробництві полімерії, фармацевтичних препаратів, фотохімії, синтезі калійних добрив (картосхема 19). За експортом продукції хімічної промис- ловості Німеччина посідає перше місце у світі. Більшість хімічних підприємств розташовані вздовж Рейну.
Традиційними галузями німецької промисловості є п и в о в а р н а (Баварія )
та порцелянова |
(Мейсен). |
|
Для |
с і л ь с ь к о г о г о с п о д а р с т в а |
|
країни |
характерні |
низькі показники |
зайнятості (близько 5 % населення) та висока продуктивність. Галузь лише частково забезпечує потреби населення в продовольстві. У галузевій структурі сільського господарства значно переважає тваринництво, в якому основну роль відіграють свинарство, молочне скотарство та птахівництво. У рослинництві головними є зернові (пшениця, жито, ячмінь), технічні (хміль, льон-довгунець, цукрові буряки, тютюн) та кормові культури. У міжгірських
улоговинах вирощують виноград. |
|
|
Розвинута |
т у р и с т и ч н а |
і н д у - |
с т р і я Німеччини дає значні |
прибутки. |
|
Найбільш популярні серед туристів Балтійське узбережжя, Саксонська Швейцарія, район Боденського озера, передгір'я Альп.
Основний |
вид т р а н с п о р т у Ні- |
меччини — |
автомобільний (забезпечує |
90 % пасажирообігу і 50 % вантажообігу). Найважливішою залізницею
ІодьфсбургБерлін
Времен
Іюееельдорф
..Кельн
Рюсеельсгайм
Штутгарт
Мюнхен
( а ) — автомобілебудування
(О) — суднобудування (Ш — верстатобудування
літакобудування та космічна техніка
— електротехніка та електроніка
Картосхема 18. Машинобудування
Ганновер
Галле
Іейпциг
Кельн
Лойна
Вісбаден^^ранкфуртПг*>% на-Майні
Мангейм
хімічна промисловість
Картосхема 19. Хімічна промисловість
є Гамбург — Мюнхен. Близько 20 % вантажів перевозить річковий транспорт. У зовнішніх зв'язках переважають морський та авіаційний транспорт (найбільший аеропорт — у Франкфурті-на-Майні).
У територіальній структурі господарства помітні великі диспропорції. Переважна частка промислових об'єктів концентрується в західній частині, у Прирейнському регіоні. З просуванням на схід їх кількість зменшується.
Німеччина активно підтримує всі форми з о в н і ш н і х е к о н о м і ч н и х з в ' я з к і в з багатьма країнами світу. Більш як половина її товарообігу припадає на країни ЄС. Держава експортує машини та обладнання, пластмаси, ліки, сталь і прокат, кокс. Водночас до Німеччини імпортуються мінеральна сировина (енергоносії, руди чорних та кольорових металів), ліс, значна частина продовольчих товарів та кормів для тваринництва. Зростають зовнішні економічні зв'язки Німеччини з Україною. Наприклад, у Запоріжжі розпочато складання легкових автомобілів німецької марки «Опель».
КОРОТКО ПРО ГОЛОВНЕ:
•Німеччина — високорозвинута постіндустріальна країна «Великої сімки». Вона знаходиться в середній частині Західної Європи, на перетині важливих транспортних шляхів.
•Країна недостатньо забезпечена мінеральними ресурсами. Має значні поклади кам'яного та бурого вугілля. Рурський кам'яновугільний басейн є одним з найбільших у світі. Чимало видобувається нерудної сировини: калійної та кухонної солей, графіту, каоліну. Важливу роль у господарському використанні відіграють земельні та рекреаційні ресурси. Водночас держава відчуває дефіцит водних та нестачу лісових ресурсів.
•Німеччина має перший тип відтворення населення та від'ємний приріст. Потребу
втрудових ресурсах значною мірою задовольняє за рахунок іммігрантів. Це — однонаціональна країна. У Німеччині сповідують християнство, переважають прихильники протестантизму і католицтва. Показники середньої густоти населення та урбанізації в країні високі. Найбільші міста — Берлін, Гамбург, Мюнхен, Кельн. На
заході країни сформувалася велика Рейнсько-Рурська міська агломерація.
• Головними галузями економіки Німеччини є сфера послуг і промисловість. У промисловості переважають машинобудування (особливо автомобілебудування, суднобудування, авіаракетокоемічна промисловість, верстатобудування, точне машинобудування), електроенергетика, нафтопереробка, хімічна промисловість. Найбільший промисловий район — Рурський. Високоінтенсивне сільське господарство лише частково забезпечує потреби країни. Основні торговельні партнери Німеччини — країни ЄС.
ПЕРЕВІР СЕБЕ:
1.Назвіть особливості економіко-географічного положення Німеччини у порівнянні з іншими країнами Європи./
2.Назвіть найважливіші басейни та райони розробки мінеральних ресурсів ФРН.
3.Охарактеризуйте демографічні процеси у Німеччині. З'ясуйте їх особливості.
4.Вкажіть ознаки господарства Німеччини як постіндустріальної країни.
5.Назвіть причини нерівномірності розміщення господарства ФРН.
6.Які основні зернові та технічні культури вирощують в країні? Порівняйте їх перелік з рослинництвом Великої Британії та Франції.
§ 27. ІТАЛІЯ
Офіційна назва — Італійська Республіка. Площа — 301,2 тис. км2 ( 70-те місце у світі, 9-те — в Європі).
Населення — 60,2 млн чол. (22-е місце у світі, 4-те — в Європі).
Столиця — Рим.
Тип країни — високорозвинена держава, країна «Великої сімки».
ВВП на душу населення — $ 39 565.
Державний устрій — парламентська республіка, унітарна держава.
Склад території — 20 областей.
Член міжнародних організацій — ООН, НАТО, Європейського Союзу та ін.
Офіційна мова — італійська.
Релігія — християнство (католицтво).
Валюта—є еро.
Про свою |
країну |
італійці кажуть: |
«Ми — останні серед перших і перші серед |
||
останніх». Італія є останньою в переліку |
||
країн «Великої сімки» і не належить до |
||
великих держав, які істотно впливають на |
||
перебіг світових подій. Синє море, лазурне |
||
небо, яскрава субтропічна зелень, мальовни- |
||
чі оповиті плющем античні руїни, мелодійні |
||
неаполітанські |
пісні — |
такою була Італія |
у |
минулі століття. Сучасне обличчя країни |
|
|
доповнюють апельсинові гаї Сицилії, вино- |
|
||
градники Тоскани, модні курорти |
в Альпах, |
Коп|зей __ один із символів !талії |
|
автомобільна імперія «Фіат», |
найбільший |
|
|
у |
Західній Європі металургійний |
комбінат |
|
у місті Таранто, популярні у світі італійські одяг та взуття. Досить легко відмовившись у побуті від національного одягу, італійці віддано люблять свою традиційну кухню. Увесь світ підкорили італійські макарони, піцца, певні сорти сиру, гострі смакові приправи. Саме з Італй до інших країн Європи та Америки прийшло гучне свято карнавалу.
Італія — батьківщина нотної грамоти й опери. Усьому світові відомі імена італійських композиторів: Джузеппе Верді, Вінченцо Белліні, Гаетано Доніцетті,Антоніо Вівальді, Джакомо Пуччіні. Італійські міста є шедеврами світової архітектури. Тут залишили свої безсмертні творіння титани епохи Відродження Леонардо да Вінчі, Мікеланджело Буонарроті, Рафаель Санті, Лоренцо Берніні. Італійцями були письменники Карло Гольдоні таДжанні Родарі, мандрівники Марко Поло,Амеріго Веспуччі та Христофор Колумб, природознавці Джордано Бруно та Галілео Галілей, фізики Луїджі Гальвані, Еванджеліста Торрічеллі таАлессандро Вольта.
Італія —•країна контрастів. Тут старовина співіснує з останніми досягненнями НТР, жебрацтво — з розкішшю, високі вершини людського генія — з безкінечними розслідуваннями злочинів мафії, великі гамірливі міста — з напівзабутими гірськими селами, індустріально розвинута Північ — з економічно відсталим Півднем.
Економіко-географічне положення. Італія займає півострівне положення у південній частині Західної Європи. Вона межує на півночі з Францією, Швейцарією, Австрією та Словенією. Більшість країн-сусідів є партнерами Італії по Європейському Союзу. Франція та Словенія —
партнери Італії по військово-політичному блоку НАТО. На території країни є два анклави — Сан-Марино і Ватикан. Італія розташована на перетині найважливіших транзитних шляхів між Європою, Африкою й Азією, поблизу Суецького каналу. Переважна більшість кордонів — морські. Найбільший порт — Генуя. Сприятливим
фактором для розвитку господарства країни є її близькість до важливих мінерально-сировинних баз Північної Африки (нафтогазові родовища Алжиру і Лівії) та Південно-Західної Азії (нафта Перської затоки),
Історія формування території. На території сучасної Італії до V ст. існувала могутня середземноморська наддержава Римська імперія. Потім вона впала під натиском варварів і стала легкою.здобиччю сусідніх країн. Північні землі періодично захоплювали французи, німці та угорці, південь зазнавав нападів арабів та норманів. У центрі півострова виникла велика папська держава — Ватикан. В епоху середньовіччя бурхливо розвивали-
ся великі міста-держави на півночі: Венеція, Генуя, Флоренція, Верона. Часто, об'єднуючи зусилля, вони вчиняли опір загарбникам. Тим часом південні території залишалися відсталими внаслідок феодальних пережитків. Уже
зтих часів заклалася відмінність у соціальноекономічному розвитку Півночі та Півдня. їх об'єднанню перешкоджав Ватикан. У період
зXV ст. до першої половини XIX ст. італійські
землі стали ареною політичної боротьби між Іспанією, Австрією та Францією. Після тривалої визвольної боротьби у 1870 р. Італія об'єдналася в єдину державу, включивши
до |
свого складу й землі Ватикану. Лише |
в 1929 р. в західній частині Риму була від- |
|
новлена папська держава. У сучасних межах |
|
Італія існує після Другої світової війни. |
|
Венеція |
Природні умови та природні ресурси. |
Природні умови Італії досить різноманітні.
У рельєфі 80 % площі становлять молоді сейсмічно активні гори —Альпи |
|
||||||
й Апенніни. Гори часто складаються з вапняків, тому тут поширені карсто- |
|
||||||
ві явища, які руйнують поверхню. На території країни є й діючі вулкани: |
|
||||||
Везувій, Етна, Стромболі. Усе це значно ускладнює освоєння території. |
|
||||||
Лише 20 % |
площі займає на півночі Паданська низовина — головна жит- |
|
|||||
ниця країни. |
|
|
|
|
|||
Клімат Італії має виразні риси субтропічного поясу: з вологою і теплою |
|
||||||
зимою та сухим спекотним літом. Це сприяє розвитку курортного госпо- |
|
||||||
дарства. Але рослинництво тут потребує зрошення. Лище на Паданській |
|
||||||
низовині клімат помірний морський з надмірним зволоженням протягом |
|
||||||
року. |
|
|
|
|
|
|
|
Маючи |
різноманітні м і н е р а л ь н і р е с у р с и , |
Італія забезпечена |
|
||||
ними недостатньо та нерівномірно. Більшість родовищ невеликі або ж не- |
|
||||||
зручні для розробки. З паливних корисних копалин третину потреб забез- |
|
||||||
печує природний газ, основні родовища якого розміщені на Паданській |
|
||||||
рівнині. З рудної сировини є унікальні родовища ртутних руд на північному |
|
||||||
заході та невеликі поклади поліметалевих руд на Сардинії та північному |
|
||||||
сході. Істотнішими є запаси нерудних корисних копалин, зокрема |
|
||||||
білого мармуру (Каррара), самородної сірки, калійної та кухонної солей |
|
||||||
(на Сицилії). |
|
|
|
|
|
||
Через особливості клімату водні ресурси країни обмежені. Річки не- |
|
||||||
великі, влітку міліють, деякі пересихають. Лише річка По повноводна |
|
||||||
протягом року. 60 % |
гідроенергоресурсів |
Італії зосереджено в Альпах, |
|
||||
і нині вони майже повністю залучені у виробництво. Навколо багатьох |
|
||||||
озер виникли курорти всесвітнього значення. Земельні ресурси багаті: пе- |
|
||||||
реважають коричневі та бурі лісові ґрунти та червоноземи. Лісові ресурси |
|
||||||
в Альпах мають переважно ґрунтозахисне значення. Держава забезпечує |
|
||||||
потреби в деревині власними ресурсами лише на 40 %. Рекреаційними |
|
||||||
ресурсами особливо вирізняються Італійська Рив'єра та Альпи. |
|
||||||
Населення. Для Італії, як і для переважної більшості європейських |
|
||||||
країн, характерний перший тип відтворення населення. Природний |
|
||||||
приріст від'ємний: -0,9 чол./тис. Через регіональні диспропорції еко- |
|
||||||
номічного розвитку в Італії відбуваються |
активні |
міграції населення. |
|
||||
У межах країни їх основний напрям — з відсталого Півдня на розвинуту |
|
||||||
Північ. У цілому для країни характерне від'ємне сальдо міграцій. Багато |
|
||||||
тимчасових робітників з Італії працюють у сусідніх розвинених країнах. |
|
||||||
Наслідком депопуляції, а також еміграції переважно людей молодого |
|
||||||
віку є |
«старіння нації». |
|
|
|
|||
Італія — однонаціональна країна. Понад 94 % |
її населення станов- |
|
|||||
лять італійці. На острові Сардинія мешкають сардинці, в Альпах, на |
|
||||||
північному сході Італії, — фріули. Більшість населення є християнами- |
|
||||||
католиками. |
|
|
Порівняйте демографічні |
|
|||
Італія є однією з найбільш густозаселе- |
і |
||||||
процеси, що відбуваються |
|||||||
них країн світу. Середня густота населення |
|||||||
в Італії, Великій Британії, |
|
||||||
становить 200 чол./км2. Максимальної |
|
Франції та Німеччині |
|
||||
цифри |
цей |
показник |
сягає на півночі: |
|
|
|
|
183
|
300-400 чол./км2, Найменш заселеними |
||||
|
є Альпи, Сардинія та крайній південь: |
||||
|
близько 35 чол./км2. Рівень урбанізації — |
||||
Ген |
67 %. На півночі спостерігається субурба- |
||||
нізація. Найбільші міста країни — Рим |
|||||
|
|||||
|
(2,8 млн чол.), Мілан (1,3 млн чол.), Неаполь |
||||
|
(1 млн чол.)І |
Турін (1 млн чол.). На півночі |
|||
|
формується |
суцільна |
урбанізована |
зона: |
|
|
Турін — Мілан — Бергамо. На півдні Італії |
||||
Таранто |
переважають малі міста, які за характером |
||||
|
зайнятості населення подібні до сіл, за що |
||||
Палермо |
їх називають «селянськими містами». |
|
|||
Господарство. Італія — вйсокорозви- |
|||||
|
|||||
|
нута постіндустріальна держава. Для її |
||||
ф — нафтопереробна промисловість |
економіки характерне |
панування |
моно- |
||
полістичного |
капіталу, який контролює |
||||
@ — теплові електростанції |
|||||
ф — атомні електростанції |
провідні галузі господарства як усередині |
||||
@ — гідравлічні електростанції |
країни, так і за її межами. Значне місце |
||||
|
в країні належить іноземним інвестиціям. |
||||
Картосхема 20. Паливна |
У територіальній структурі господарства |
|
промисловість та електроенергетика |
||
країни помітні разючі контрасти між |
||
|
||
|
розвинутою північчю і відсталим півднем. |
Для вирівнювання їх розвитку держава активно проводить регіональну політику, спрямовану на зростання господарства південної частини.
П р о м и с л о в і с т ь країни працює переважно на імпортній сировині. Особливе місце в ній посідають автомобілебудування, авіабудування, верстатобудування, електроніка, металургія, хімічна промисловість.
Традиційно |
важливими залишаються |
л е г к а |
і х а р ч о в а |
п р о м и с - |
||
л о в і с т ь . |
Водночас |
зменшується значення |
старих |
галузей, |
особливо |
|
г і р н и ч о д о б у в н о ї |
п р о м и с л о в о с т і . |
|
|
|
||
У п а л и в н і й |
п р о м и с л о в о с т і |
(картосхема |
20) зростає роль |
|||
нафтопереробки, яка працює у портах на імпортній сировині (Мілаццо, Генуя, Венеція). В електроенергетиці провідну роль відіграють теплові електростанції, на які припадають 78 % виробленої електроенергії. Значною є частка гідроелектростанцій. Вони збудовані на гірських річках і дають 20 % електроенергії. Частка атомної енергетики незначна — лише 1,5 %. З нових джерел енергії використовується внутрішнє тепло Землі.
Ч о р н а м е т а л у р г і я працює тільки на імпортній сировині. Найбільший металургійний комбінат Європи розташований у порту Таранто.
К о л ь о р о в а м е т а л у р г і я , |
яка також використовує переважно при- |
|||
|
візну |
сировину, |
виплавляє |
алюміній, |
Знайдіть на економічній |
свинець, цинк, магній, ртуть. |
|||
карті основні промислові |
М а ш и н о б у д у в а н н я |
— важ- |
||
центри Італії. Визначте їх |
лива галузь італійської промис- |
|||
спеціалізацію та чинники, |
ловості (картосхема 21). |
Пріоритет- |
||
що її зумовлюють. |
ного |
розвитку |
набуло транспортне |
|
|
||||
машинобудування, особливо складання автомобілів. Найбільшим приватним концерном є автомобільна компанія «ФІАТ» з представницьким центром у Туріні. Вона тримає під контролем понад 80 % виробництва легкових автомобілів країни і 13 % європейського автомобільного ринку. Значними центрами автомобілебудування є Мілан і Неаполь. В Італії також розвинені суднобудування (Трієст, Генуя, Палермо, Ліворно), літакобудування (Турін,
Неаполь), верстатобудування |
(Мілан, |
|||
Турін), |
електроніка |
(Мілан, |
Турін, |
|
Рим, Неаполь). |
п р о м и с л о в і с т ь |
|||
Х і м і ч н а |
||||
країни |
спеціалізується |
на виробництві |
||
полімерів, шин, фармацевтичних засобів, парфумів (картосхема 22). Підпри-
ємства цього |
профілю |
зосереджені |
в Неаполі, Туріні, Мілані, Бріндізі. |
||
Традиційні |
галузі |
— л е г к а |
і х а р ч о в а п р о м и с л о в і с т ь . На світовому ринку продукцією італійської легкої промисловості є взуття, одяг, натуральні та синтетичні тканини. Харчова промисловість спеціалізується на випуску макаронних виробів, виноградних вин, томатних та фруктових консервів, маслинової олії (1/3 світового виробництва), сиру, цукру.
Для с і л ь с ь к о г о г о с п о д а р - с т в а країни характерні досить високі показники зайнятості (понад 12 % населення). Воно лише частково забезпечує потреби населення у продовольстві. У галузевій структурі сільського господарства переважає рослинництво. Більш як половина орних земель зайнята під зерновими культурами — кукурудзою і пшеницею. З технічних культур поширені маслини, тютюн, цукрові буряки. Італія вирощує багато овочевих культур, цитрусових, мигдалю, волоських горіхів, фундуку. За збиранням винограду країна посідає перше місце у світі. Роль тваринництва незначна, насамперед через нестачу
Турін
Ге н у я © ^ Ф л о р е н ц і я Ліворно ( 5 )
Ри м ©
Неаполь
Палермо
©
( д ) — автомобілебудування
©—суднобудування
( в ) —верстатобудування
( л ) — літакобудування та космічна техніка
Щ) — електротехніка та електроніка ( Щ —тракторобудування
|
Картосхема 21. |
|
|
Машинобудування |
|
|
Бергамо |
|
Турін |
^ О |
|
ф ф |
Мілан |
|
|
Болонья |
|
|
/ ^ Ф л о р е н ц і я |
|
|
о |
Барі |
|
Рим |
О |
|
Неаполь |
О |
|
Бріндізі |
О— хімічна промисловість
О— текстильна промисловість
Картосхема 22. Хімічна та текстильна промисловість
кормів. На півночі, де зосереджена половина всіх лук країни, розводять велику рогату худобу. Свиней, кіз та овець розводять повсюдно.
Італія — відомий центр міжнародного туризму. Щорічно її відвідують понад 50 млн туристів.
Основним видом т р а н с п о р т у країни є морський (забезпечує 90 % вантажообігу). У внутрішніх перевезеннях важлива роль належить автомобільному та залізничному транспорту. Працює швидкісна залізниця Мілан — Неаполь. У зовнішніх зв'язках важливе значення має авіаційний транспорт.
Італія підтримує всі форми з о в н і ш н і х е к о н |
о м і ч н и х |
з в ' я з к і в . |
Її головними торговельними партнерами є країни |
ЄС. 40 % |
товарообігу |
країни припадає на Німеччину, Францію та Велику Британію. Держава експортує машини та обладнання, прокат металів, тканини, одяг, взуття, харчові продукти, а імпортує мінеральну сировину (енергоносії, руди чорних та кольорових металів), ліс, хімікати, сільгоспсировину (бавовну, вовну), деякі продовольчі товари.
КОРОТКО ПРО ГОЛОВНЕ:
•Італія є високорозвинутою країною Західної Європи. Вона розташована у південній частині Європейського континенту і має широкий вихід до важливих морських транспортних шляхів між Європою, Північною Африкою та Південно-Західною Азією.
• Країна бідна на мінерально-сировинні ресурси. Поклади природного газу лише на 1/3 забезпечують її потреби. Значними є поклади білого мармуру, калійної та кухонної солей, самородної сірки, Господарську спеціалізацію країни на світовому ринку визначають її земельні та рекреаційні ресурси.
• Італія має перший тип відтворення населення та від'ємний приріст. У зв'язку з низьким рівнем економічного розвитку півдня відбувається інтенсивна міграція як у межах країни, так і за кордон. Італія є однонаціональною державою, Більшість населення сповідує католицтво, Показники середньої густоти населення й урбанізації
в країні високі, Найбільші міста — Рим, Мілан, Неаполь, Турін,
•Провідними галузями господарства Італії є сфера послуг і промисловість, Переважають машинобудування (особливо автомобілебудування й точне), металургія, хімічна, легка та харчова промисловість, У країні спостерігаються різкі контрасти у рівнях розвитку північної і південної частин. Найбільші промислові центри (Мілан, Турін) сформувалися на півночі, Сільське господарство, в якому переважає рослинництво, лише частково забезпечує потреби країни, Основними зерновими культурами є кукурудза та пшениця, технічними — маслини, тютюн, цукрові буряки, Важливе значення мають виноградарство, садівництво й овочівництво, Головні торговельні партнери Італії — Німеччина, Франція та Велика Британія.
ПЕРЕВІР СЕБЕ:
1, Визначте характерні риси економіко-географічного положення Італії як передумови розвитку господарства країни,
2, Дайте господарську оцінку природним умовам та природним ресурсам Італії.
3, Назвіть найбільші міста країни, З'ясуйте, центрами розвитку яких галузей промисловості вони є.
4.Які особливості має сільське господарство Італії у порівнянні з іншими країнами «Великої сімки»?
5.Поміркуйте, у чому полягають диспропорції у розміщенні господарства Італії. Які заходи проводить держава для вирівнювання розвитку Півночі та Півдня країни?
6.ЯКИМИ видами продукції та послуг відома Італія на світовому ринку?
для допитливих
• У Великій Британії, як у жодній іншій європейській країні, люди дотримуються всга- |
і |
новлених багатовікових традицій. Одна з них — каміни. В минулому вони були |
а |
вугільними та газовими і, забруднюючи повітря, призводили до смогів, які забирали |
^ |
життя багатьох людей через отруєння легенів. Але не відмовлятися ж від традиції?! |
1 |
Тому нині старі каміни замінено бутафорськими — електричними. |
а / V |
• Стійкими є британські традиції щодо їжі. З м'ясних страв англійці віддають пере- |
* |
вагу біфштексу та ростбіфу. Дуже люблять смажену рибу з картоплею. Багато |
\ |
їдять різних каш. Жодний сніданок не проходить без вівсянки — поріджу, або |
|
ж пшеничних чи кукурудзяних пластівців з молоком. Національною стравою |
|
англійців є пудинги. їх м'ясні та круп'яні види подають на друге, фруктові та |
|
ягідні — на десерт. На Різдво готують святковий плам-пудинг, Чай з молоком |
|
п'ють щоденно. Люблять також пиво, зокрема такі його сорти, як легкий світлий |
|
ель та міцний чорний портер. Відоме й шотландське віскі. |
|
•Обов'язкове шкільне навчання дітей у Великій Британії починається з 5 років, Єдиних програм немає, Існують державні та приватні школи. В 11 років діти складають іспит, за результатами якого ідуть до різних типів шкіл. Вищу осві-
ту здобувають переважно в університетах, Вищі навчальні заклади старого типу (Оксфорд, Кембридж) дають переважно гуманітарну освіту. Плата за на-
. вчання висока. Слід сплачувати кошти за користування бібліотекою,, житлом, спортивними залами, Головна форма викладання тут не лекція, а індивідуальне заняття з наставником; Університети нового типу (у Бірмінгемі, Ліверпулі) дають здебільшого технічну освіту і мають типову організацію навчання,
•Предметом гордості французів є їх національна кухня. Французи в цілому їдять багато овочів і мало молочних продуктів. Виняток становить лише сир, якого виробляють до 400 сортів, Щодня перед десертом прийнято подавати кілька сортів сиру, Особливе значення мають соуси, На півдні країни люблять устриць, які готують з ароматними травами та часником, Делікатесом вважаються смажені жаб'ячі лапки, 3 напоїв французи віддають перевагу вину, яке вживають двічі на день. На сході — в Ельзасі — традиційним напоєм є пиво, на півночі — у Нормандії, Бретані та Фландрії — сидр,
•3 французьких вищих навчальних закладів найвідомішою є Сорбонна у Парижі, де працюють найдосвідченіші викладачі країни, Особливе місце в системі, вищої освіти посідає Колеж де Франс, в якому доступ на лекції є вільним, Щоб стати студентом цього закладу, не треб© ніяких документів, а випускники не одержують жодних дипломів чи ступенів, Тут навчаються лише для вдосконалення своїх знань з предметів, які цікавлять найбільше,
•Для Франції характерна величезна роль столиці, Зростання великих міст пригнічується Парижем, Нині в ньому концентрується 2,0 % населення країни, Париж — одне з найдавніших міст світу. Він був заснований на берегах Сени у І ст. до н. е. як галльське поселення племені паризіїв під назвою Лютеція «поселення на болоті». Згодом місто одержало сучасну назву,
•Найулюбленішим святом французів є Різдво, Розмаїття страв на святковому столі в цей день вважається запорукою добробуту, Зокрема, неодмінно мають бути присутні кров'яні ковбаси та запечена свиняча голова. На вулицях міст установлюють великі ялинки. Ця традиція поширилася в Європі з Ельзасу. Дітям приносить подарунки різдвяний казковий персонаж Пер Ноель. На Різдво також прийнято виготовляти ясла — фігурки з дерева, порцеляни або червоної розфарбованої глини, які зображують сценки з легенд про народження Христа та з народного побуту.
187
