Географія електронні книги / Стадник О.Г. Соціально-економічна географія світу. 10 клас 2010

Початок ХХІ ст. збігся із знаменною подією: уперше в історії людства кількість міського населення зрівнялась із кількістю сільського. Унаслідок процесів урбанізації та субурбанізації виникають нові форми міського розселення — міські агломерації та мегалополіси.

Міська агломерація — це скупчення міських поселень. На сьогодні більшість із них є моноцентричними. При цьому в складі такої агломерації можуть перебувати й великі міста — супутники її головного міста. Так, зокрема, у складі агломерації Мехіко містасупутники Нецауайкойотль та Екотепек налічують відповідно 1,2 та 1,6 млн жителів.

Вищою формою міського розселення є мегалополіси — урбанізовані зони, що виникли внаслідок розширення меж кількох сусідніх агломерацій. Зараз у світі налічується шість таких утворень. Найбільшим з них є мегалополіс Токайдо в Японії, який простягся на 200 км між містами Токіо та Кобе. Тут проживає понад 60 млн жителів — майже половина населення Японії.

Лише трохи поступається йому за кількістю жителів (50 млн осіб) мегалополіс Босваш (Приатлантичний) у США, що простягся від міста Бостон до Вашинґтона.

Завдання та запитання

1.Учитель пропонує десятикласникам на основі статистичних даних з’ясувати, які країни зараз перебувають на стадії демографічного вибуху, а для яких характерна демографічна криза.

Приклад. На стадії демографічного вибуху перебуває більшість

країн Африки, значна частина країн Азії та Латинської Америки. При цьому в останньому з названих регіонів кілька країн уже перемістилися в третю фазу демографічного переходу. Демографічна криза найбільш притаманна постсоціалістичним країнам.

2.Серед країн, що мають від’ємні показники природного приросту, є африканські, хоча відомо, що на цьому континенті дуже висока народжуваність. Чим ви поясните, що у Свазіленді відбувається скорочення кількості населення?

Приклад. Основні причини — швидке поширення СНІДу й еміграція.

3.Багато фахівців уважають, що теорія демографічного переходу не дозволяє розглянути деякі особливості природного руху населення, що відбуваються зараз в різних країнах світу. Наведіть приклади таких процесів.

в постсоціалістичних країнах. Ситуацію тут погіршили соціальноекономічні перетворення, що супроводжувалися зниженням рівня життя й безробіттям. Сьогодні в деяких з них відбувається депопуляція (систематичне зменшення абсолютної кількості населення).

Теорія демографічного переходу не може пов’язати очевидні відмінності, що спостерігаються серед розвинених країн, насамперед між відносно високим природним приростом у США й наднизькою народжуваністю в Південній Європі.

4.Які фактори спричиняють зниження народжуваності? Приклад. Фактори, що впливають на народжуваність, можна

об’єднати в кілька груп: природно-біологічні, демографічні, соціально-економічні, культурні та психологічні. Упродовж двох останніх десятиліть найбільш низькі показники кількості дітей на одну жінку мають деякі постсоціалістичні держави, ряд нових індустріальних країн Азії та Японія.

Аналіз процесу скорочення народжуваності показує, що на початку воно було наслідком підвищення середнього віку молодят, переходом у більш старший вік матерів, які мають одну дитину (і часто не зважуються на народження другої дитини), і досить поширеної безшлюбності. Але згодом усе більш виразно почало

позначатися зменшення кількості народжень у подружніх пар —

узв’язку з посиленням свідомого контролю розмірів родини. Усе більше жінок прагнуть уникнути турбот, пов’язаних з вихованням дітей. На це їх підштовхує можливість досягнення успіхів

урізних сферах життя, а також відсутність досить вагомих матеріальних заохочень з боку держави. Важливими факторами стають розвиток медицини, збільшення міського населення, підвищення рівня освіти, отримання жінкою рівних прав із чоловіком (розширилися можливості самостійного планування кількості дітей і можливості їхнього виховання), підвищення віку вступу в шлюб, старіння населення.

5.Учитель пропонує показати кількість населення Землі на різних етапах існування цивілізації через кількість жителів сучасних країн і міст.

Приклад. Унаслідок появи землеробства населення Землі до-

сягло приблизно 10 млн осіб, що значно менше, ніж населення сучасного міста Токіо. На початку нашої ери загальна кількість людства не перевищувала 250 млн осіб, це в п’ять разів менше за кількість жителів сучасного Китаю.

Найбільші країни світу за кількістю населення (2009)

6.Два типи відтворення не відбивають усіх аспектів ситуації, пов’язаної з природним рухом населення. Які особливості характерні для окремих країн, що розвиваються?

Приклад. У цих країнах склався своєрідний перехідний тип відтворення населення, за якого зниження смертності не супроводжується відповідним скороченням народжуваності.

7.Постсоціалістичні країни характеризуються різною глибиною демографічної кризи. Деякі з них уже вийшли з цього процесу і мають позитивні показники природного приросту, в інших

демографічна криза не втратила своєї гостроти. Чим би ви пояснили цей факт?

Приклад. Це визначається найрізноманітнішими причинами, у тому числі рівнем розвитку охорони здоров’я, способом життя, розв’язанням питань, пов’язаних з правами власності під час приватизації, особливостями менталітету, способом мислення і дії. Швидше та з меншими втратами з демографічної кризи виходять країни, у яких характер соціально-економічних перетворень відповідає умонастроям більшості населення, державні інститути легше реформувалися, алкогольна субкультура мала менший вплив на економічне, політичне й побутове життя, рівень життя до початку перехідного періоду був відносно високим, існували сприятливі умови для іноземних інвестицій.

8.Найбільш складна демографічна ситуація серед розвинених країн зараз склалася в католицьких Італії та Іспанії, хоча ще

донедавна вони виокремлювалися великими родинами. До того ж для католицьких країн дуже важливим є традиційний інститут родини.

Приклад. У католицьких країнах набагато менша частка позашлюбних народжень, які характерні для багатьох країн Західної Європи (це знижує показники народжуваності); як і в інших розвинених країнах, різко збільшився вік вступу до шлюбу (як відомо, пізні шлюби приводять до зниження народжуваності), до того ж тут традиційно міцні сімейні зв’язки й досить складна процедура розлучення, що також змушує не поспішати з одруженням; у католицьких країнах до батьків висуваються великі вимоги щодо доглядузадітьми,утомучисліщодоотриманнянимиосвітитауспішності професійної кар’єри, що вимагає значних фінансових витрат і зусиль (це змушує обмежувати кількість дітей у родині).

9.У США старіння населення відбувається не такими швидкими темпами, як у Західній Європі та Японії. Чим би ви це пояснили?

Приклад.УкраїнізбільшуєтьсякількістьвихідцівзЛатинської Америки, для яких характерна більш висока народжуваність. Не менш важливими є й інші фактори: американці більш релігійні, ніж більшість європейців, вони менш терпимі до абортів і одностатевих шлюбів, у них більш ревне ставлення до сімейних цінностей.

10.Чим можна пояснити помітне перевищення кількості чоловіків над кількістю жінок у трьох найбільших країнах Південної Азії — Індії, Пакистані й Банґладеш?

11.Доведіть, що вікова структура населення конкретної країни залежить не лише від природного руху населення і тривалості життя, але й від історичних подій, насамперед пов’язаних з воєнними діями, демографічної політики й міграції.

12.Учитель пропонує учням розглянути позитивні й негативні наслідки тимчасової та сезонної імміграції й еміграції (педагог консультує, а в разі необхідності допомагає школярам).

Наслідки тимчасової та сезонної еміграції

13.Розвинені країни застосовують різні види обмеження на в’їзд мігрантів, у тому числі: професійна кваліфікація (наявність диплома, певний стаж роботи за фахом), віковий ценз, стан здоров’я. Поясніть наявність таких обмежень. Наскільки вони є справедливими?

14.За останні 15 років міграційні втрати України перевищили 600 тис. осіб. Серед мігрантів переважають представники найбільш продуктивних у дітородному й економічному відношенні вікових груп населення. За даними Міжнародної організації міграції, 46 % українських трудових мігрантів працюють по 12 годин на добу, кожен четвертий — 13 і більше, чверть — не мають вихідних, майже 60 % — постійних вихідних. Лише 25 % працюють легально.

Чи готові ви за таких умов виїхати до іншої країни? Обґрунтуйте свою точку зору.

15.За 1920–1960-ті рр. кількість жителів земної кулі збільшилася на 61 %, тоді як міського населення — на 200 %, а населення великих міст — на 265 %. Найшвидші темпи урбанізації відзначено в країнах, що розвиваються, де кількість жителів міст збільшилася в 5 разів, а великих міст — у 10 разів.

Чим пояснюються надзвичайно високі темпи зростання населення міст?

16.У тому, що серед окремих країн, які мають найбільшу частку міського населення, представлені розвинені західноєвропейські держави, наприклад, Бельґія, Нідерланди, Ісландія, немає нічого дивного, але, виявляється, серед лідерів є й деякі латиноамериканські, азіатські й навіть африканські країни, наприклад, Західна Сахара, Уруґвай, Кувейт, Саудівська Аравія. Чим би ви це пояснили?

Країни з найбільшою часткою міського населення

Складено на основі даних, отриманих з мережі Інтернет, адреса: www.un.org.

Примітка. таблиця не містить низку невеликих країн і територій, серед яких Анґілья — 100 %, Кайманові острови — 100 %, Бермудські острови — 100 %, Ґваделупа — 100 %, Ґонконґ (Сянґан) — 100 %, Монако —

100 %, Сінґапур — 100 %, Макао — 98,9 %, Пуерто-Ріко — 96,7 %, Мар-

тініка — 96 %.

17.Чим би ви пояснили, що в різних країнах є власні кількісні критерії поняття «місто»? Так, в Ісландії містом вважається будь-який населений пункт, кількість жителів котрого перевищує 200 осіб, у Японії — 30 тис. жителів.

18.Глибокий вплив сучасної урбанізації на майже всі сторони суспільного життя призводить до виникнення нових теорій, що намагаютьсяпояснитирольурбанізаціїврозвиткусуспільства. Насамперед це теорія «урбаністичної революції», відповідно до якої в процесі урбанізації поступово нівелюються відмінності між містом і селом.

Наведіть приклади інших позитивних, а також негативних наслідків процесу урбанізації.

Приклад. Позитивні наслідки стосуються ефективності господарської діяльності (у містах виробляють понад 4/5 обсягів загального національного доходу, 9/10 вартості продукції обробної промисловості) і зручності проживання людей; негативними є вплив на компоненти природи, що врешті-решт позначається на загальному стані навколишнього середовища.

19. Складіть таблицю «Світові релігії» (за зразком).

20.Складіть прогноз щодо зміни кількості людей, які сповідують світові релігії в різних регіонах Землі.

Приклад. Найближчим майбутнім кількість віруючих збіль-

шуватиметься, однак у різних регіонах цей процес має свої особливості. Так, слід очікувати ослаблення впливу і зменшення кількості католиків у Європі. Значною мірою це пов’язано з низьким природним приростом населення в європейських католицьких країнах і активністю прихильників інших церков. Водночас у Латинській Америці їхня кількість зростатиме. Можна чекати на збільшення кількості протестантів. Можливе деяке збільшення числа православних. Це пов’язано з підвищенням релігійності населення Центральної та Східної Європи. Але ці тенденції короткочасні. Більш очевидно проявлятиметься збільшення кількості мусульман, особливо в Азії й Африці.

21.Учитель пропонує учням узагальнити отримані знання про населення.

Уявіть собі, що вам необхідно скласти стислі характеристики

населення типової розвиненої країни (Євроляндія) та країни, що розвивається (Занзіафра). Такі образи допоможуть вам у подальшому вивченні країн світу.

Учні працюють групами, заповнюючи таблицю (учитель консультує, а за необхідності допомагає школярам).

3. Вивчення теми «Взаємодія суспільства і природи»

Тема «Взаємодія суспільства і природи» передбачає розгляд географії світових природних ресурсів, ресурсозабезпеченості та природокористування. Говорячи про людське суспільство як єдине ціле та відзначаючи його значення в перетворенні природи, учені часто використовують поняття «антропосфера», маючи на увазі частину біосфери, яку використовує людина.

Найбільш тісно людина взаємодіє з «географічним середовищем». Так називають ту частину географічної оболонки, що є необхідною умовою існування людського суспільства. Обживаючи планету, людина змінювала природу і створювала штучне середовище, наприклад, транспортні магістралі, промислові підприємства, населені пункти, тому зараз середовище існування людини включає як природні, так і штучно створені елементи. Вони об’єднуються в поняття «навколишнє середовище».

Діяльність людини в географічній оболонці здійснюється з урахуванням природних умов та шляхом використання природних ресурсів.

Природні умови людина безпосередньо не використовує, але враховує у своїй діяльності. На відміну від них, природні ресурси залучаються до господарської діяльності, причому об’єми їх використання щороку зростають.

Природні ресурси можуть поділятись за ступенем вичерпності та за їх використанням.

За ступенем вичерпності природні ресурси поділяють на невичерпні та вичерпні, які, у свою чергу, поділяються на невідновлювані й відновлювані.

Людина використовує природні ресурси в процесі природокористування — діяльності, спрямованої на задоволення потреб людства за допомогою природних ресурсів. При цьому природні ресурси можуть виступати або як сировина — природні матеріали, які людина переробляє відповідно до своїх потреб (мінеральні, лісові, рибні ресурси тощо), або як засіб її отримання (земельні ресурси).

Наслідком природокористування є кількісні (зменшення запасів) або якісні (погіршення якості сировини) зміни природних ресурсів. Особливо значними вони є в разі нераціонального природокористування — такого використання природних ресурсів, що призводить до дуже швидкого погіршення їхньої якості та цілковитого вичерпання.

Унаслідок нераціонального природокористування частина природних ресурсів під час їхнього вилучення з географічного середовища просто втрачається. Це призводить до надмірного, не потрібного

для економіки, їхнього видобування. Одночасно значно погіршується стан навколишнього середовища, що спричиняє екологічні кризи й навіть екологічні катастрофи.

Протилежністю нераціонального природокористування є раціо­ нальне природокористування — вивчення, освоєння і викорис­ тання природних ресурсів у такий спосіб, щоб забезпечувалось якомога­ довший час їхня використання та зберігалась або навіть підвищувалась їхня якість.

Оскільки найважливіші природні ресурси — мінеральні — майже всі належать до вичерпних, а запаси інших видів ресурсів не безмежні, то інтереси людства пов’язані саме з раціональним природокористуванням, хоча воно й вимагає додаткових витрат.

Однією з важливих умов раціонального природокористування є розрахунок кількості природних ресурсів у країні та часу, на який вистачить цих ресурсів (якщо вони вичерпні). Інакше кажучи, нам необхідно знати свою ресурсозабезпеченість. Під цим терміном розуміють кількість природних ресурсів на кожного жителя країни чи світу в цілому або термін (у роках), на який вистачить цих природних ресурсів за сучасного рівня їхнього використання­ .

Першим способом ресурсозабезпеченість можна визначити практично для будь-якого виду природних ресурсів — у тоннах, гектарах, кубічних метрах, грошових одиницях на одного жителя. Але цей показник не достатньо досконалий, адже кількість населення з плином часу змінюється.

Ще більше може коливатись показник обчислення ресурсозабезпеченості в роках, який застосовують для вичерпних природних ресурсів, оскільки видобуток корисних копалин може суттєво коливатись навіть за короткий час.

Найважливіші з природних ресурсів, які використовує людина, — мінеральні, або корисні копалини. Це пояснюється кількома обставинами: майже всі корисні копалини належать до вичерпних природних ресурсів (тому їхні запаси неухильно скорочуються), вони становлять найбільшу частину сировини, із корисних копалин одержують найбільшу частку енергії (теплової та електричної).

На сьогодні людина добуває близько 200 видів мінеральних ресурсів. Усі їх можна поділити на три великі групи — паливні, рудні й нерудні.

Серед паливних корисних копалин найбільше значення набува- ютьті,щомаютьвисокийтепловийкоефіцієнт,—нафта,природний газ і вугілля. На них припадає 90 % первинних джерел енергії.

Найбільшими є запаси вугілля. Вони оцінюються приблизно в 5,5 трлн т (у тому числі 4,3 трлн т кам’яного), що в кілька разів більше від сумарних запасів нафти й природного газу.

За останні десятиріччя найважливішою паливною копалиною стала нафта. Її запаси значно менші за запаси вугілля (за різними підрахунками, від 250 до 400 млрд т). Основні запаси нафти при­ урочені до: а) передгірних прогинів (Месопотамська низовина й Перська затока, Волґо-Уральський нафтоносний басейн у Росії, Великі рівнини США й Канади, Каспійське море); б) плит давніх і молодих платформ (Північна Сахара, Західносибірська рівнина); в) шельфу (Мексиканська і Ґвінейська затоки, Північне й Південнокитайське моря).

Нафтові родовища відомі в більш ніж 100 країнах світу, однак понад 3/5 усіх відомих запасів нафти зосереджені в ПівденноЗахідній Азії (Саудівська Аравія — перше місце у світі за запасами, Іран, Ірак, Кувейт, ОАЕ).

Природний газ має походження, близьке до походження наф­ ти, тому закономірності розташування їхніх родовищ подібні (проте повністю не збігаються). Лідером за запасами природного газу є Росія (1/3 світових запасів) зі своїми величезними родовищами Західного Сибіру. Інші великі райони залягання природного газу — Південно-Західна Азія (на Іран і Катар разом теж припадає 1/3 світових запасів; великі родовища має також Саудівська Аравія), Північна Африка (Алжир і Лівія), Туранська низовина і район Каспійського моря (Туркменістан, Азербайджан), США.

Загальні запаси природного газу оцінюються приблизно в 400 трлн м3, достовірні оцінюються в 175,8 трлн м3.

До найважливіших рудних корисних копалин належать залізні, марганцеві, алюмінієві, мідні, свинцево-цинкові, олов’яні та деякі інші руди. Найбільше значення серед них мають залізні руди: сплави заліза становлять 90 % від маси всіх металів, які зараз використовує людство.

Залізні руди мають здебільшого метаморфічне походження, тому залягають переважно на щитах давніх платформ. Їхні загальногеологічні запаси оцінюються від 400 до 800 млрд т, а розвідані — від 150 до 200 млрд т. Найбільші родовища якісних залізних руд залягають у Росії (Курська магнітна аномалія), Україні (Криворізький басейн), на Бразільському плоскогір’ї, у ПівнічноЗахідній Австралії, Східній Індії, районі озера Верхнє (Канада і США) та на півострові Лабрадор (Канада).

Великі запаси залізних руд має Китай, але їхня якість відносно невисока.

У цих же країнах (крім Росії, Канади й США), а також у Південній Африці й невеликій африканській країні Ґабон залягають найбільші запаси марганцевих руд, без яких не можна виплавити якісну сталь.

Серед руд кольорових металів найбільше значення на сьогодні мають алюмінієві руди, переважно боксити. Найбільші родовища бокситів зосереджені переважно лише в чотирьох районах Землі:

а) на Заході Африки (особливо у Ґвінеї); б) на Бразільському плоскогір’ї;

в) на островах та узбережжі Карібського моря та прилеглих до нього територіях (Ґайяна, Сурінам, Ямайка);

г) на півночі Австралії. Решта басейнів алюмінієвих руд світу значно поступаються своїми запасами або якістю руд.

Значення міді, порівняно з початком ХХ ст., зараз дещо зменшилось, утім, за обсягами виплавки кольорових металів вона посідає друге місце після алюмінію.

Найбільші родовища мідних руд утворюють кілька поясів: а) Чілійсько-Перуанський (на заході Південної Америки); б) Американо-Мексиканський (на заході Північної Америки); в) Урало-Казахстанський (Північна та Центральна Азія);

г) Коппербелт (африканський мідний пояс, який охоплює родовища на межі ДР Конґо та Замбії);

д) Тихоокеанський (об’єднує родовища Австралії та деяких островів на заході Тихого океану).

Важливе значення мають руди свинцю й цинку. Ці два метали часто містяться в одній і тій самій гірській породі, нерідко з домішками інших кольорових металів (срібла, платини, нікелю тощо). Такі руди називають поліметалічними. Найчастіше вони мають метаморфічнепоходження,атомузалягаютьудавніхзруйнованихгорах. Через це на руди свинцю й цинку багаті такі країни, як Канада, США, Австралійський Союз, Росія. Їхня географія нагадує поширення родовищ міді (захід Америки, Австралія, Центральна Африка, Північна й Центральна Азія), але повністю з ними не збігається.

Досить велике значення мають олов’яні руди. Олово використовується для виготовлення жесті, в електротехніці та для виплавки такого сплаву, як бронза. Найбільші родовища олова зосереджені в давніх та середніх за віком горах і утворюють три головні оловоносні пояси:

а) Південно-східноазіатський (Індонезія, Малайзія, Таїланд, М’янма, південь Китаю);

б) Андський (Болівія); в) Північно-східноазіатський (схід Росії).

На відміну від багатьох інших кольорових металів, золото в природі знаходять у самородному стані. Його найбільші родовища розташовані в давніх зруйнованих горах і нагір’ях (Південна Африка, захід Північної Америки, північний схід Азії, південний захід Австралії).

За запасами й видобутком деяких інших рудних корисних копалин лідируючі позиції займає дуже обмежена кількість країн. Наприклад: кобальтові руди — Канада, Росія, Заїр, Замбія; хромові руди — ПА, Казахстан, Індія, Туреччина; вольфрам — Китай, Росія, Узбекистан, Корея; ванадій — ПА, Росія, Китай, США.

Загалом можна зробити висновок, що значна частина рудних родовищ з найкращою якістю руд розташована в надрах країн, що розвиваються, або великих країн з порівняно невисокою густотою населення (Росія, Канада, США, Австралійський Союз, Бразілія).

Завдання та запитання

1.Учитель пропонує обговорити питання про шляхи здійснення раціонального природокористування.

Приклад. Ширше використовувати невичерпні природні ре-

сурси, одночасно охороняючи від забруднення ті з них, яким воно може загрожувати (наприклад, морській воді або рекреаційним ресурсам морських узбереж). Вичерпні відновлювані ресурси (наприклад, ліси) використовувати широко, але водночас забезпечувати максимально сприятливі умови для їх відновлення. Вичерпні невідновлювані ресурси використовувати лише в тому разі, якщо неможливо замінити їх іншими видами природних ресурсів. Використання здійснювати економно й комплексно.

Розширювати використання вторинних ресурсів (металобрухту, макулатури тощо), упроваджувати безвідходні технології, що не лише зменшить викиди в навколишнє середовище, а й дозволить скоротити використання вичерпних і відновлюваних природних ресурсів.

2.Чи можна достатньо точно обчислити ресурсозабезпеченість лісовими ресурсами в роках? Поясніть свою думку. (зверніть увагу на природу цього виду ресурсів.)

3.Як саме ресурсозабезпеченість країни корисними копалинами може зрости, якщо населення й видобуток корисних копалин не зменшуються? (Зверніть увагу на впровадження сучасних засобів для дослідження земних надр.)

4.Позначте на контурній карті країни, що займають лідируючі позиції за запасами нафти.

5.Побудуйте секторну діаграму «Достовірні запаси природного газу за регіонами світу». (Виконується діадами — парами учнів.)

6.Поясніть, чому Англо-Америка й Латинська Америка, які мають приблизно однаковий об’єм достовірних запасів природного газу, істотно відрізняються за показником ресурсозабезпеченості?

Достовірні запаси природного газу за регіонами світу

7.Побудуйте секторну діаграму «Достовірні запаси нафти за ре­ гіонами­ світу». (Виконується діадами — парами учнів.)

Достовірні запаси нафти за регіонами світу

8.Забезпеченість світового господарства ресурсами вугілля досить велика (значно більша, ніж іншими видами палива). За сучасного рівня світового видобутку розвіданих запасів вугілля може вистачити більш ніж на 1000 років, у той час як наф­ ти — на кілька десятиліть. Чому частка вугілля у видобутку паливних корисних копалин за останні 50 років значною мірою скоротилася, а нафти — збільшилася?

Приклад. Порівняно з вугіллям нафта має низку переваг: її ви-

добування і транспортування коштують дешевше, вона має вищий тепловий коефіцієнт, у результаті спалювання дає менше викидів у довкілля. Саме нафта є сировиною для отримання палива для сучасних карбюраторних і дизельних двигунів. Крім того, нафта є цінною хімічною сировиною: з неї виготовляють близько 300 видів хімічної продукції.

9.Позначте на контурній карті країни, що займають лідируючі позиції за запасами залізних руд. (зверніть увагу на те, що більшість країн належать до найбільших за територією.)

10.Порівняйте ресурсозабезпеченість окремими видами кольорових металів (наприклад, бокситів) провідних розвинених держав та решти країн світу. Чи можна говорити про те, що країни, які мають значні запаси бокситів, можуть об’єднатися й диктувати іншим державам свої ціни на цю сировину, як це сталося з нафтою в 70-х рр. ХХ ст.?

Країни — лідери за розвіданими запасами бокситів

11.Учитель пропонує десятикласникам узагальнити відомості про особливості залягання основних видів мінеральних ресурсів. Приклад. Паливні корисні копалини належать здебільшого до

осадкових гірських порід, тому великі їхні скупчення можуть бути приурочені до плит давніх і молодих платформ, тектонічних западин, передгірних прогинів.

Таке саме походження має більшість видів хімічної сировини, тому такі корисні копалини, як солі, нерідко розташовані поряд з родовищами нафти або природного газу.

Рудні корисні копалини найчастіше мають метаморфічне походження, тому найчастіше вони трапляються на щитах давніх платформ або в давніх зруйнованих горах.

12.Гарвардські економісти Джеффрі Сечс й Ендрю Ворнер досліджували 95 країн, що розвиваються, які мають високий коефіцієнт ресурсозабезпеченості окремими видами корисних копалин,ідійшливисновку,щоекономічназалежністьвідрозробок мінеральної сировини сповільнила і навіть знизила економічне зростання в країнах, що розвиваються. Цей феномен економісти назвали «ресурсним прокляттям». Вони дійшли висновку, що чим вищий коефіцієнт ресурсозалежності (співвідношення експорту природних ресурсів до ВВП), тим нижчий рівень зростання внутрішнього продукту на душу населення.

Чим би ви пояснили цю зворотну залежність між природними

багатствами й економічним процвітанням? І чи завжди вона відповідає дійсності (як приклад можна взяти багаті нафтовидобувні країни)?

Приклад. Економісти пояснюють «ресурсне прокляття» порізному. По-перше, видобування природних ресурсів на експорт є набагато менш прибутковим, ніж обробка матеріалів або виробництво готової продукції. По-друге, країни, які зробили видобувну діяльність центром своєї економіки, виявили, що ставки, зроблені лише на один цей сектор, виявилися ненадійними й загалом створили тенденцію до зниження світових цін на корисні копалини.

Інші причини пов’язані з розподілом доходів від природних ресурсів. Багаті на природні ресурси країни зазвичай мало інвестують у соціальну сферу — освіту або охорону здоров’я. Кілька таких країн вважаються найбільш корумпованими. Є й такі, що потерпають через конфлікти з приводу контролю над ресурсами, і в результаті вони, як правило, є політично нестабільними.

13.Витрати під час видобування 1 т нафти становлять: Саудівська Аравія — 7–15 дол. США; район Північного моря (Велика Британія, Норвеґія) — 75–100 дол. США. Як ви можете пояснити такі великі розбіжності у витратах на видобування цього виду палива?

14.Знайдіть спільні та відмінні ознаки в розміщенні лісових і водних ресурсів. Результати занесіть до таблиці. (Виконується діадами — парами учнів.)

Лісові

Водні

Спільні ознаки

Відмінні ознаки

15.Лісові ресурси характеризуються лісистістю, лісовою площею й запасами деревини на корені. З’ясуйте, чим відрізняються ці показники.

Приклад. Лісистість вказує на відношення площі лісів до за-

гальної території. Показник лісової площі вимірюється розміром території, укритої лісами, у тому числі на душу населення. Запаси деревини на корені обчислюються в кубометрах деревини на одиницю площі, зазвичай на один гектар.

16.«Без смаку, без кольору, без запаху й... на вагу „чорного золота”». У засобах масової інформації можна знайти публікації, присвячені темі забезпечення ряду країн водними ресурсами. Особливо актуальною ця тема є для країн, розташованих в аридних зонах (зонах сухого клімату з високими температурами повітря й малою кількістю атмосферних опадів). Деякі джерела стверджують, що вже незабаром якісна вода може стати не лише важливим стратегічним товаром, але й приводом для повномасштабних військових конфліктів.

Як ви вважаєте, наскільки актуальні й об’єктивні подібні пові-

домлення? Наведіть приклади країн, які змушені вкладати чималі кошти на забезпечення водою, наприклад, використовуючи потужні опріснювальні установки (зверніть увагу на країни Південно­ - Західної Азії).

17.Учитель пропонує школярам узагальнити отримані знання про природні ресурси. Учні працюють групами, заповнюючи таблицю (учитель консультує, а за необхідності допомагає учням).