ТДВ_Осн_часть

У стовпчику 4 "Обсяг виробництва" необхідно навести кількість одиниць, які підлягають обробці (наприклад, треба сканувати 500 сторінок).

"Норма часу на одиницю" передбачає визначення часової характеристики в хвилинах, яка буде використана на одиницю продукції для виконання окремої операції.

"Кількість машино-годин" розраховується як добуток обсягу виробництва та норми часу на одиницю продукції, переведеної в години.

"Кількість нормо-годин" розраховується як добуток кількості машиногодин і чисельності робітників по окремій операції.

Поточні витрати (собівартість продукції) – це витрати на виробництво та реалізацію продукції у вартісному виразі.

Собівартість продукції характеризує ефективність всього процесу виробництва на підприємстві, оскільки в ній відображаються рівень організації виробничого процесу, технічний рівень, продуктивність праці тощо. Собівартість продукції як показник використовується для контролю за використанням ресурсів виробництва, визначення економічної ефективності організаційно-технічних заходів, встановлення цін на продукцію. За умов самофінансування зниження собівартості є основним джерелом зростання прибутку підприємства.

Розрахунок собівартості продукції здійснюється за такими статтями.

Витрати на основні та допоміжні матеріали.

При цьому можна зазначити канали придбання матеріалів, характеристику фірм-постачальників, умови доставки і зберігання матеріалів.

Розрахунок витрат на матеріали пропонується представити у таблиці 5.5.

Таблиця 5.5 – Витрати на матеріали (приклад)

13

У стовпчику "Одиниця виміру" фіксується облікова одиниця матеріалу в натуральному виразі, за якою здійснюватиметься розрахунок витрат у вартісному виразі.

Витрати на матеріали на одиницю продукції розраховуються як добуток витратної норми на матеріал ( Вмод ) і ціни матеріалу (Цм):

Кількість матеріалу на весь обсяг виробництва ( Кмоб ) розраховується за формулою:

де Онат – обсяг виробництва в натуральному виразі (за окремими операціями можна використати дані таблиці 5.4, стовпчик 4).

Транспортні витрати на доставку матеріалів прийняти в розмірі 5-10 % від їх вартості.

Загальні витрати на матеріали дорівнюватимуть сумі безпосередньо витрат на матеріали та транспортних витрат.

Витрати на заробітну плату основних робітників навести у таблиці 5.6.

Таблиця 5.6 – Витрати на заробітну плату (приклад)

При цьому необхідно урахувати, що останній рядок стовпчика «3» таблиці 5.6 характеризує розмір основної заробітної плати (ОЗП), а сума останнього рядка стовпчика 5 таблиці 5.6 характеризує розмір додаткової заробітної плати (ДЗП).

Єдиний соціальний внесок згідно з діючим законодавством визначаються в розмірі 38,0 % від загальної суми витрат на заробітну плату, тобто від суми основної та додаткової заробітної плати (див. табл. 5.6, стовпчик 6, останній рядок).

14

Витрати на утримання та експлуатацію устаткування прийняти в розмірі (55-85 %) від основної заробітної плати основних виробничих робітників.

Номенклатура статей на утримання та експлуатацію устаткування наведена у таблиці 5.7.

Розподіл витрат за змістом, експлуатацією устаткування здійснюється пропорційно основній зарплаті основних робітників, зайнятих у виробництві відповідної продукції.

Загальновиробничі витрати прийняти в розмірі 60-80 % від основної заробітної плати основних виробничих робітників. Загальновиробничі витрати містять такий перелік статей: витрати, зв'язані з управлінням виробництва; витрати, пов'язані з оплатою службових відряджень (у межах норми); амортизаційні відрахування (зношення нематеріальних активів); витрати нематеріального характеру, пов'язані з удосконаленням технології організації виробництва; витрати на обслуговування виробничого процесу (витрати ВТК – відділу технічного контролю); витрати на пожежну і сторожову охорону; зношення малоцінних предметів; платежі за обов'язковим страхуванням; інші витрати (наприклад, операція зі склотарою, брак).

Таблиця 5.7 – Номенклатура статей на утримання та експлуатацію устаткування

Загальногосподарські витрати розподіляються між видами продукції пропорційно сумі основної заробітної плати робітників, зайнятих у виробництві відповідної продукції, та витрат на утримання та експлуатацію устаткування.

15

Загальногосподарські витрати прийняти в розмірі 80-100 % від основної заробітної плати основних виробничих робітників.

Номенклатура загальногосподарських витрат містить: витрати на обслуговування виробничого процесу; витрати, пов'язані з утриманням пожежної і сторожової охорони; службові відрядження апарата управління; витрати, пов'язані з управлінням виробництвом; витрати, пов'язані з підготовкою і перекваліфікацією кадрів; витрати на перевезення працівників на роботу і з роботи; витрати, пов'язані з виконанням робіт вахтовим методом; платежі за обов'язковим страхуванням майна підприємства; витрати, пов'язані з оплатою послуг комерційних банків; витрати на утримання приміщень, наданих безкоштовно підприємствам суспільного харчування; податки, збори та інші обов'язкові платежі; інші витрати.

Позавиробничі (комерційні) витрати складають приблизно 3-8 % від виробничої собівартості продукції та містять:

-витрати на збереження, навантаження, розвантаження й упакування продукції;

-витрати, пов'язані з транспортуванням продукції;

-витрати на рекламу і передпродажну підготовку товарів;

-інші витрати, пов'язані з реалізацією продукції.

Зведений розрахунок поточних витрат за конкретним технологічним процесом необхідно навести у таблиці 5.8.

Таблиця 5.8 – Зведений розрахунок поточних витрат за конкретним технологічним процесом

16

Для напрямів дипломного проектування (3, 4) під час фінансового обґрунтування та визначення беззбитковості (підр. 5.4), таблиця калькуляції собівартості кінцевої (друкарської) продукції буде продовженням таблиці 5.8, починаючи з одинадцятого (11) рядка.

5.3 Оцінка економічної ефективності розробленого технологічного процесу

Економічний ефект від впровадження розробленого технологічного процесу (Е) визначається шляхом порівняння показників річної економії за витратами розробленого і порівняного (базового) технологічних процесів. Цей показник розраховується за формулою:

де С1,С2 – річна повна собівартість виготовлення виробів відповідно за базовим та розробленим технологічними процесами, грн.;

К1, К2 – капітальні (одноразові) витрати на базовий та розроблений технологічні процеси відповідно, грн.;

Ен – нормативний коефіцієнт ефективності (може бути прийнятий як 0,2). При порівнянні кількох варіантів того ж самого технологічного процесу, найбільш ефективним може бути прийнятий той, сума приведених витрат (Впр)

у якого буде мінімальною, тобто

де Сі – собівартість річного випуску продукції за і-м варіантом ТП, грн.; Кі – капітальні вкладення за і-м варіантом ТП, грн.

5.4 Фінансове обґрунтування та визначення беззбитковості випуску кінцевої продукції

Для того, щоб підтвердити економічну доцільність проектування даного технологічного процесу та виготовлення конкретного виду продукції, необхідно урахувати витрати не здійснення решти процесів технологічного ланцюга виробництва кінцевої (готової) друкарської продукції.

З цією метою пропонується:

а) розрахувати калькуляцію собівартості та орієнтовану ціну кінцевої (друкарської) продукції;

б) спрогнозувати обсягів реалізації продукції; в) побудувати план доходів і витрат від реалізації продукції;

г) визначити беззбитковість виробництва продукції аналітичним та графічним способом;

д) визначити термін окупності капітальних вкладень.

Витрати на виробництво кінцевої продукції розраховуються аналогічно підходу до розрахунку витрат у підр. 5.3. або можуть братися за даними підприємства.

17

Розрахунок калькуляції собівартості та ціни продукції необхідно навести у таблиці 5.9.

Таблиця 5.9 – Зведений розрахунок калькуляції собівартості та ціни продукції

14Ціна з урахуванням ПДВ (сума рядків 12÷13)

*) ПДВ – податок на додану вартість. Ставка ПДВ згідно з діючим законодавством складає 20 %. Якщо підприємство працює на підставі пільгового оподаткування, то цей податок на нараховується. Тоді остаточна ціна продукції обчислюватиметься без урахування ПДВ.

Для напрямків дипломного проектування (3, 4) таблиця 5.9 буде продовженням таблиці 5.8, починаючи з одинадцятого («11») рядка.

Прибуток від реалізації продукції розраховується на основі норми рентабельності (10÷40 %), яку встановлено в результаті проведення аналізу ринків збуту, оцінки попиту на продукцію та маркетингових досліджень у кожному окремому випадку індивідуально.

Основним джерелом доходів більшості підприємств є продажі продукції. Прогнозування обсягу продажів слід навести в таблиці 5.10.

18

Таблиця 5.10 – Прогнозний обсяг продажу

Складається прогноз підприємством про ту частку ринку, що передбачається завоювати своєю продукцією. Зазвичай такий прогноз складається на три роки вперед, причому для першого року дані наводяться щомісячно, для другого – поквартально, а для третього відзначається загальна сума продажів за 12 місяців. Однак через те, що виконання конкретних замовлень у сфері поліграфічного виробництва найчастіше носить короткостроковий характер, досить розрахунки навести для одного року, але в розбивці за місяцями.

Планований обсяг продажів представляється в натуральному і вартісному виразі.

План доходів і витрат слід навести в таблиці 5.11. Він також розраховується щомісячно та містить такі показники: доходи від реалізації продукції; витрати виробництва; балансовий прибуток; сума податку на прибуток; сума чистого прибутку.

Таблиця 5.11 – План доходів і витрат, (тис. грн.)

Витрати на виробництво продукції обчислюються з урахуванням того, що постійні витрати на весь обсяг виробництва не змінюються зі зміною обсягу випуску. Змінні витрати на весь обсяг виробництва змінюються прямо пропорційно зміні обсягу випуску, але на одиницю продукції залишаються незмінними. Загальні витрати – це сума постійних та змінних витрат. При цьому до змінних витрат слід віднести статті калькуляції собівартості "Витрати на матеріали" та "Позавиробничі витрати" (див. табл. 5.9). Решту статей слід віднести до постійних витрат (див. табл. 5.9, рядки 2-7).

19

де b – умовно-змінні витрати на одиницю продукції;

А – умовно-постійні витрати на весь обсяг виробництва; хі – і-й обсяг виробництва, для якого розраховується собівартість

продукції.

Для розрахунку умовно-змінних витрат на одиницю продукції необхідно скласти відповідні статті стовпчика 3 таблиці 5.9. А для визначення умовнопостійних витрат на весь осяг виробництва необхідно скласти відповідні статті стовпчика 4 таблиці 5.9.

Балансовий прибуток (Пб) розраховується як різниця між доходами від реалізації продукції (Д) та витратами на її виробництво (В):

Сума податку на прибуток (Пприб) відповідно діючого законодавства (Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств") складає 25 % від балансового прибутку і розраховується за формулою:

де Сприб – ставка податку на прибуток.

Сума чистого прибутку розраховується як різниця між сумою

На основі розрахунків таблиці 5.11 зробити висновки про систематичність отримання прибутку (збитків) від реалізації продукції в плановому періоді.

Беззбитковість виробництва слід визначити аналітичним і графічним способами.

Для аналітичного визначення обсягу беззбитковості виробництва (Об) достатньо скористуватися формулою:

де Ц – ціна продукції, грн.

Розраховане значення цього показника характеризує той обсяг виробництва, досягнувши якого фірма вже не отримує збитків, але й не отримує прибутків. І виробляючи лише на одну одиницю продукції більше від розрахованого обсягу (Об), фірма почне отримувати прибуток, який збільшуватиметься зі зростанням обсягу виробництва.

20

Для визначення беззбитковості виробництва графічним способом необхідно розрахувати та заповнити таблицю 5.12.

Таблиця 5.12 – Визначення беззбитковості виробництва

Враховуючи рівень виробничої потужності підприємства, обчислити, якому рівню використання потужності відповідає саме ваш запланований обсяг виробництва (Онат). А далі за пропорцією знайти інші обсяги виробництва, таким чином заповнюючи стовпчик 2 таблиці 5.12.

Виручка (дохід) від реалізації продукції розраховується як добуток обсягу виробництва в натуральному виразі (Онат) і ціни продукції (Ц) з таблиці 5.9.

Собівартість на весь обсяг виробництва розраховується за формулою (5.14).

Прибуток на весь обсяг виробництва розраховується як різниця між виручкою від реалізації продукції та собівартістю продукції на весь обсяг виробництва.

Рентабельність продукції розраховується як відношення прибутку до собівартості продукції, помножене на 100.

За результатами таблиці 5.12 необхідно побудувати графік беззбитковості, наведений на рис. 5.1.

21

Рисунок 5.1 – Графік беззбитковості

Якщо реалізація проекту здійснюватиметься кілька років, то беззбитковість розраховується для кожного року окремо.

Термін окупності (Т) визначається відношенням суми капітальних вкладень (К) до прибутку, отриманого від реалізації продукції, виробленої на даному устаткуванні:

де Пч – сума чистого прибутку від реалізації продукції за рік, грн.

(див. табл. 5.11).

К– сума капітальних вкладень, яка визначена за формулою (5.7).

5.5Висновки

У висновках узагальнити та стисло відбити основні результати і рекомендації, запропоновані в економічній частині дипломного проекту (роботи), наприклад:

-основні параметри технологічного процесу, що розроблюється (суму капітальних витрат, суму поточних витрат за технологічним процесом);

-економічний ефект від впровадження технологічного процесу (річну економію витрат);

-основні результати фінансового обґрунтування виробництва кінцевої продукції (суму очікуваного прибутку від реалізації продукції, обсяг беззбитковості виробництва та термін окупності капітальних вкладень).

22