POSIBNIK_UMZPS

ЩОДО: расходи по – витрати щодо, предложения по улучшению –

заходи щодо поліпшення, инструкция по использованию – інструкція щодо використання;

ПІСЛЯ: по завершению – після завершення;

БЕЗПРИЙМЕННИКОВІ КОНСТРУКЦІЇ: по душам – щиро, відверто;

по безналичному расчету – безготівковим рахунком, по факсу – факсом, по достоинству – належно.

Як перекладаються з російської мови словосполучення, що містять прийменник В?

НА: в адрес – на адресу, кметь в виду – мати на увазі, в завершение –

на завершення, в защиту – на захист, в нашу пользу – на нашу користь;

ДО: поставить в известность – довести до відома, вовлечь в работу – залучити до роботи, в соответствии с – відповідно до, в состав комиссии во-

шли – до складу комісії ввійшли, в карман – до кишені;

З: в следующих вопросах – з таких питань;

ЗА: поставить в пример – поставити за приклад, в пяти шагах – за п'ять кроків, в те времена – за тих часів, уложился в одни сутки – упорався за одну добу;

ПРО: в получении расписался – про одержання розписався;

ПРИ: в случае несплаты – при несплаті;

ПІД: в конце недели – під кінець тижня;

О (ОБ): в семь часов – о сьомій годині, в одиннадцать часов – об оди-

надцятій годині;

ЯК: в качестве секретаря – як секретар, в порядке исключения – як ви-

няток;

БЕЗПРИЙМЕННИКОВІ КОНСТРУКЦІЇ: в дальнейшем – надалі, в мо-

мент – миттєво, в покое оставить – дати спокій, в прошлом году – торік, минулого року, в равной мере – однаково, в полной мере – цілком, в юности – за-

молоду.

241

при первом появлении – як тільки з'явиться; при участии – за участі;

при всех наших усилиях это сделать невозможно – попри всі наші зусилля це зробити неможливо;

при анализе собитий – аналізуючи події;

при обработке данных – коли опрацьовуються дані; при опасности – у разі небезпеки; при наличии – за наявності;

безопасность гарантирована при соблюдении этих правил – безпеку гарантова-

но за умов дотримання цих правил.

Про принципи чергування прийменників в / у; з / із / зі дивіться в темі 3 модуля І.

Яку роль виконують сполучники у професійних текстах?

За значенням сполучники бувають:

Сурядні – для з'єднання однорідних членів або рівноправних речень.

–часові: як, перед тим як, після того як, тим часом як, як тільки, щойно;

–причинові: бо, тому що, через те що, оскільки;

–мети: щоб, для того щоб, задля того щоб, аби;

–умовні: якщо, якби, коли б;

–допустові: хоч, хай, нехай, незважаючи на те що, дарма що;

–наслідковий: так що;

–порівняльні: як, що, мов, немов, немовби, неначе, наче, ніби, нібито.

Як засіб милозвучності використовується чергування сполучників і / й / та. Особливості їхнього використання описано в темі 3 модуля 1.

243

У чому полягають особливості функціонування сполучників у професійних текстах?

Стилістичне забарвлення сполучників визначає сферу їх використання. Більшість з них належить до стилістично нейтральних: і, або, оскільки, якщо, проте, поки, для того, щоб та ін. Переважно в офіційному мовленні вживають-

ся сполучники внаслідок того, що; завдяки тому, що; оскільки; зважаючи на те, що; з того часу, як.

Урізноманітнює мовлення вживання синонімічних сполучників і, та,

й; але, та, проте, однак; або, чи; ніби, наче, неначе, як, мов, мовби, немов; бо, тому що, через те, що; щоб, для того, щоб, з тим, щоб та ін.

Відповідниками російського сполучного слова который в українській мові є синоніми який, що, котрий. В офіційному професійному мовленні перевага віддається словам який, що. У складних реченнях з неоднорідними підрядними використовувані сполучні слова потрібно варіювати. Наприклад: Звичай-

но ухвали складаються із вступної частини, в якій констатується стан питання, що розглядається, і постановчої, яка містить перелік заходів із зазначенням термінів виконання та перелік службових осіб, що відповідають за втілення їх у життя.

Питання для самоконтролю:

1.Які бувають види прийменникових конструкцій?

2.Як співвідносяться російські та українські прийменникові словосполу-

чення?

3.Як використовуються сполучники для дотримання норм милозвуч-

ності?

244

ТЕМА 11

Синтаксичні особливості професійного мовлення

Питання теми:

Синтаксичні особливості професійного мовлення. Узгодження підмета з присудком. Складні випадки керування у професійних текстах.

Які синтаксичні особливості мають професійні тексти?

Вираження стрункості викладу, чіткості й логічності тексту досягається за рахунок синтаксису, точніше – через бездоганне дотримання тих правил, які для ділового стилю є обов'язковими.

У науковому мовленні використовуються речення розповідного характеру. Питальні й окличні речення в науковому та офіційно-діловому стилях зустрічаються рідко.

Синтаксис фахових текстів має такі особливості:

 У реченнях переважає прямий порядок слів. Це виражається в таких вимогах:

підмет стоїть перед присудком: Програма написана…; Дирекція про-

сить...;

узгоджене означення стоїть перед означуваним словом, неузгоджене – одразу ж після нього: Генератор змінного струму перетворює механічну енергію в електричну;

вставні слова, як правило, вживаються на початку речення: Як зазна-

чалося раніше, треба виходити із інтересів акціонерів.

Використання непрямого порядку слів у професійному тексті виправдане, коли треба наголосити на певному слові: у повідомленні Завтра відбудеться засідання ревізійної комісії, наголошується на часі проведення заходу.

 Типовими для фахових текстів є дієприкметникові та дієприслівникові звороти. Вони дають змогу чітко виявити логічне підпорядкування частини висловлюваної думки, а водночас і економніше висловлювати її, беручи на себе функції підрядного речення, тому дієприслівникові та дієприкметникові зворо-

ти ставляться на початок речення: Зважаючи на викладене вище, хочемо...

245

Для передачі часового, причинового, умовного значення дієприслівникові звороти замінюють підрядним реченням: Як вказувалося (говорилося) вище,

треба...

При укладанні текстів слід звернути увагу на присудок. У ролі присудка досить часто вживаються інфінітивні конструкції: зробити, включити,

сприяти, відзначити, затвердити, зобов'язати, затвердити, попередити.

Вживається також і наказова форма дієслів: наказую, пропоную оголосити, що застосовується лише в першій особі однини в тих документах, які показують принцип єдиноначальності.

Текст лише тоді логічно бездоганний, коли в ньому витримано ієрархію підпорядкування понять. Тому до однорідних членів речення в ньому ставляться досить жорстокі вимоги:

у ролі однорідних не виступають слова, що виражають родові

(ширші) та видові (вужчі) поняття: У цьому році було підготовлено 120 дисертацій, кандидатських 100, докторських 20. – Правильно: У цьому році було підготовлено 120 дисертацій, у тому числі кандидатських 100, докторських

20.

не можна будувати однорідного ряду зі слів, близьких за значенням або тотожних: Інфляція, знецінення грошей призвели до скрутних наслідків в економіці.

не слід вживати як однорідні ті слова, що виражають різнопланові,

тематично не пов'язані поняття: У відгуку висловлені висновки і побажання, які ми повинні врахувати. У наведеному реченні синтаксична помилка, тому що побажання можна висловити, висновки – зробити. Правильно: Моє враження від цієї особи і ставлення до неї...;

якщо при однорідних членах є узагальнювальне слово, то воно повинно стояти у тому ж відмінку, що й однорідні члени речення. Порівняймо:

База одержала такі товари (кого, що?): паперову тару, кольорову фарбу. – На базу надійшли такі товари: паперова тара, кольорова фарба; У надрах України є багато корисних копалин: кам'яного вугілля, залізної руди, кам'яної солі. – Україна багата корисними копалинами: кам'яним вугіллям, залізною рудою, кам'яною сіллю.

246

Якщо однорідні підмети розділені протиставними сполучниками (не – а, не тільки – а й, не лише – а й), присудок вживається в однині: Не тільки економічний, а й юридичний бік справи цікавив промисловців.

Якщо у складі однорідних підметів є означення (значна частина, вели-

ка кількість, цілий ряд, деяка сума), то присудок вживається в однині: Значна частина словників, велика кількість підручників потребує негайного внесення у програму.

Якщо підмет виражений абревіатурою, присудок узгоджується (у роді, числі) з головним словом у словосполученні, від якого утворено абревіатуру:

Запорізька АЕС розпочала роботу у визначений графіком час. Сучасні РЕА (радіоелектронні апарати)активно використовуються у сучасному житті.

Якщо підмет, виражений займенником Ви (так звана пошанна множина), позначає однину (у формі кличного відмінка), то узгодження з присудком здійснюється за ознакою числа, наприклад: Ви уклали річний кошторис?;

Сьогодні Ви внесли доречну пропозицію.

Але коли в реченні є складений іменний присудок із прикметниковою іменною частиною, він може вживатися як у формі множини, так й у формі од-

нини: Ви призначені (призначений) на цю посаду.

Потрібно також пам’ятати, що науковий стиль вимагає уживання присудка лише в множині: На мій подив, ви не до кінця зрозуміли переваги даного варіанту.

Не є нормативним в науковому стилі форма вони та присудок у множині, коли йдеться про третю особу, тим паче в її присутності, наприклад: Знайом-

тесь. Це наш кращий програміст. Вони допоможуть вирішити... Треба було б сказати: Знайомтесь. Це наш кращий програміст Гліб Якович. Він допоможе вирішити...

На які випадки керування потрібно звертати увагу, створюючи професійні тексти?

Керування – один із способів поєднання слів, при якому слово вимагає конкретної відмінкової форми іншого слова, тобто керує формою іншого слова: оплачувати проїзд, платити за проїзд. В українській мові розрізняють такі види керування:

Дієслівне – коли дієслово вимагає від іменника певного відмінка:

вжити (чого?) заходів, запобігати (чому?) аваріям, заперечувати (що?) факти, повідомляти (чим?) телефоном, ігнорувати (що?) пропозицію, зазнати (чого?)

248

поразки, наголошувати (на чому?) на головному, заслуговувати (на що?) на увагу, досягти (чого?) згоди.

Іменне – іменники, утворені від дієслів вимагають певних відмінків:

попередження (чого?) незаконних дій, завідувач (чого?) відділу, забезпечення (чим?) літературою, опанування (чого?) курсу, оволодіння (чим?) мовою, освоєння (чого?) комп'ютера, запобігання (чому?) злочинним заходам, навчання (чого?) інформатики.

Існують інші види іменного керування: пам'ятник (кому?) Шевченкові,

магазин (кого?) Михайла Вороніна.

Прикметникове – коли прикметники керують формою іншого слова:

характерний (для кого? чого?) для директора, притаманний (кому? чому?) директору, властивий (кому?) менеджеру, хворий (на що?) на грип, багатий (на що?) на ідеї.

Конкретної форми вимагають також прийменники прислівникового походження. Так, слова всупереч і завдяки вимагають давального відмінка: всупе-

реч умовам, домовленості, вимогам; завдяки клопотанню, узгодженості, послугам.

Порада

студентам

Досить часто в науковому тексті трапляється неточність та двозначність формулювань, безпредметні й не дуже грамотні розмірковування, нечіткість у висловленні думки. Щоб уникнути таких помилок слід звернути увагу на сполучуваність слів у тексті.

При дієсловах, які вимагають неоднакових відмінків від іменників,

не вживається спільний додаток: Ми повинні прагнути до вдосконалення і повного опанування методів. Треба опанувати методами, але вдосконалення методів. Для організації роботи замало самого інформування, повідомлення фактів. Правильно Повідомляти – факти, інформувати – про факти. Спіль-

ний додаток у таких реченнях неможливий.

У стійких словосполученнях не замінюються окремі слова і не вводяться нові. Від цього словосполучення руйнується, а текст стає неграмотним:

кожного взяло за самолюбство (перероблено вислів узяло за живе), для відома

ідля діла (перероблено до відома), для розуму і душі (перероблено до душі).

Близькозначні слова (синоніми) можуть вимагати після себе неод-

накових відмінків: повідомити (кому?) директору – інформувати (кого?) директора; опанувати (що?) мову – оволодіти (чим?) мовою; властивий (кому?) –

249

характерний (для кого?); сповнений (чого?) – наповнений (чим?); оснований (на чому?) – заснований (ким?); торкатися (чого?) – доторкатися (до чого?).

Наприклад: Нехай ці знання будуть властиві й характерні нам (властиві нам, але характерні для нас).

Добираючи українські відповідники до російських, потрібно ро-

зрізняти мовні засоби: благодарить (кого?) – дякувати (кому?); причинять (что?) – завдавати (чого?); нуждаться (в чем?) – потребувати (чого?); подражать (кому?) – наслідувати (кого?). Наприклад: Голова подякував його (йому) за успіхи в роботі.

Використання прийменників у російській і українській мовах неоднакове. Тому, слід звернути увагу на вживання прийменників, що їх вимагають дієслова: подготовиться к… (к чему?) – підготуватися до… (до чого?); стремится к… (к чему?) – прагнути до… (до чого?); предупреждать о… (о чем?) – попереджувати про… (про що?); думать о… (о чем?) – думати про… (про що?); случилось по вине – трапилось через провину.

Питання для самоконтролю:

1.Які типи речень переважають у науковому тексті?

2.Яким чином узгоджуються підмет і присудок у професійних текстах?

3.Як бувають типи керувань у синтаксисі професійного тексту?

250