
POSIBNIK_UMZPS
.pdfвідтворення нових термінів за принципом антонімічності (шифратор – дешифратор) та градації (кілобайт, мегабайт, гігабайт, терабайт, петабайт, ексабайт, зеттабайт, йоттабайт);
утворення словосполучень, що належать до споріднених явищ одної галузі (інформаційна безпека – інформаційна система – інформаційна сумісність – інформаційне середовище – інформаційне забезпечення – інфор- маційно-пошукова система – інформаційні ресурси – інформаційні послуги – інформаційний пошук).
Для правильного розуміння основних вимог до терміна впроваджено поняття термінологічне поле, що означає певний науковий контекст, у межах якого слово є точним і однозначним. Поза межами певного поля термін втрачає свою термінологічну характеристику. Наприклад: слово дерево є біологічним терміном (багаторічна, дерев’яниста рослина). У галузі комп’ютерних наук це слово також є терміном (наприклад, дерево каталогів – ієрархічне угрупування доменів, що спільно використовують один і той же простір імен), але в побутовому спілкуванні воно стає загальновживаним словом (наприклад, посадити дерево біля будинку).
У мовознавстві виділяють певні ознаки термінів, які різнять їх від загальновживаних слів.
Таблиця 2.3 – Ознаки термінів
Ознака |
Пояснення і приклади |
|
|
1 |
2 |
|
|
Наявність дефініції |
Дефініція – це чітке визначення, що логічно й точ- |
|
ного дає визначення спеціальним поняттям, проце- |
|
сам, явищам та ін. Таке визначення фіксують |
|
термінологічні словники. Наприклад: байт – основ- |
|
на одиниця збереження інформації, що складається |
|
з восьми біт і використовується як одне ціле під |
|
час передавання, збереження та перероблення ін- |
|
формації в ЕОМ. |
|
|
Належність слова до |
Слово пам'ять належить до різних термінологічних |
конкретного науко- |
полів, відповідно, стає і різним терміном, а поза на- |
вого контексту |
уковим контекстом стає загальновживаним словом: |
|
у комп’ютерній галузі – частина ЕОМ для збере- |
|
|
181
|
ження даних; у психології – психічна функція, вид |
|
|
розумової діяльності; у побуті – погана пам'ять. |
|
|
|
|
Системність |
Належність терміна до певної терміносистеми пе- |
|
|
редбачає його зв'язок з іншими поняттями цього |
|
|
термінологічного поля. У мовному вираженні ця |
|
|
ознака реалізується через: |
|
|
|
|
1 |
2 |
|
|
|
|
|
1) відтворення термінів на основі кореневих слів, |
|
|
що вказує на суміжність понять: програма – підпро- |
|
|
грама – програмний – програмування – програміст; |
|
|
2) відтворення нових термінів за принципом ан- |
|
|
тонімічності (шифратор – дешифратор) та градації |
|
|
(кілобайт, мегабайт, гігабайт, терабайт, пета- |
|
|
байт, ексабайт, зеттабайт, йоттабайт); |
|
|
3) утворення словосполучень, що належать до |
|
|
споріднених явищ одної галузі (інформаційна без- |
|
|
пека – інформаційна система – інформаційна суміс- |
|
|
ність – інформаційне середовище – інформаційне |
|
|
забезпечення – інформаційно-пошукова система – |
|
|
інформаційні ресурси – інформаційні послуги – ін- |
|
|
формаційний пошук). |
|
|
|
|
Однозначність у |
У своєму термінополі термін є однозначним. |
|
межах певної термі- |
Наприклад, термін ядро у фізичному термінологіч- |
|
нологічної системи |
ному полі має одне значення (частина атома); у |
|
або тенденція до |
біологічному – також одне значення (внутрішня ча- |
|
однозначності |
стина плода, насіння); у термінополі астрономії – |
|
|
внутрішня частина планети; в інформатиці – це |
|
|
основна програма операційної системи. Але по- |
|
|
вністю усунути багатозначність з однієї терміноси- |
|
|
стеми не завжди вдається. Наприклад: штучний |
|
|
інтелект – 1) здатність обчислювальної системи |
|
|
моделювати процес мислення людини завдяки ви- |
|
|
конанню функцій, властивих лише людському інте- |
|
|
лекту; 2) розділ комп’ютерознавства, що вивчає ме- |
|
|
тоди, способи розумової |
діяльності людини, |
|
пов’язаної з розв’язуванням |
задач за допомогою |
|
|
|
182

|
комп’ютера. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||
Точність |
Термін повинен якнайповніше й найточніше пере- |
|
|||||
|
давати суть поняття, яке він позначає. Неточний |
|
|||||
|
термін може бути джерелом непорозумінь між |
|
|||||
|
фахівцями. Неточний термін може бути джерелом |
|
|||||
|
|
|
|
|
|
|
|
1 |
2 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||
|
непорозумінь між фахівцями. Термін адаптер – не |
|
|||||
|
є точним, тому ми уточнюємо його зміст за допомо- |
|
|||||
|
гою творення похідних термінів: відеоадаптер, |
|
|||||
|
графічний адаптер, кольоровий графічний адаптер, |
|
|||||
|
мережевий адаптер, адаптер монохромного дис- |
|
|||||
|
плея. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||
Стилістична |
Терміни не мають ніякого емоційно-експресивного |
|
|||||
нейтральність |
забарвлення. Наприклад: слово язичок є терміном у |
|
|||||
|
термінополі біології (невеликий відросток біля пла- |
|
|||||
|
стинки листя злаків та інших рослин), в анатоміч- |
|
|||||
|
ному термінополі використовується |
нейтральне |
|
||||
|
слово язик (рухливий м’язовий орган в порожнині |
|
|||||
|
рота). |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||
Стислість |
Користуватися короткими термінами зручно, але не |
|
|||||
|
завжди вдається утворити стислий термін, |
який би |
|
||||
|
при цьому був ще й точним. Наприклад: акредитив |
|
|||||
|
з платежем на виплат (економічний термін). |
|
|
||||
|
|
|
|||||
Інтернаціональний |
Ця ознака реалізується в термінологічних одиницях |
|
|||||
характер |
двома способами: |
|
|
|
|
|
|
|
1) шляхом використання в утворенні термінів |
|
|||||
|
терміноелементів із інтернаціонального (греко- |
|
|||||
|
латинського) мовного фонду (радіо-, теле-, авто-, |
|
|||||
|
мікро- та ін.); |
|
|
|
|
|
|
|
2) запозичення готових термінів з однієї мови- |
|
|||||
|
лідера. Терміни електроніки та комп’ютерної галузі |
|
|||||
|
формуються на базі англійської мови (файл, |
|
|||||
|
компакт-диск, дисплей та ін.). |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||
Що таке термінологізація і детермінологізація? |
Термінологізація – |
||||||
це процес |
переходу |
||||||
|
|
||||||
|
|
загальновживаного |
|||||
|
|
слова |
або |
термі- |
|||
|
|
нологічної |
одиниці |
||||
|
|
іншої |
галузі |
до 183 |
стану терміна пев-
ної галузі.

Більша частина термінів була загальновживаною лексикою. У процесі термінологізації лексична одиниця отримує значення певного поняття у певній терміносистемі. До термінів у процесі термінологізації можуть надходити:
Загальновживана лексика. Наприклад, слово файл (швидкозшивач, папка для документів) стало комп’ютерним терміном – концепція в обчислювальній техніці, що дозволяє отримати доступ до певного ресурсу в ОС.
Терміни з інших терміносистем. Наприклад, хвиля (у фізичній терміносистемі – радіохвилі); мова (в інформатиці – мова програмування).
Власні імена. Наприклад, прізвища Ампер, Джоуль, Ватт – терміни, що позначають різні одиниці виміру: ампер, джоуль, ват; прізвище ви-
нахідника Холл – холлівський квантовий ефект.
Відносно термінологізації детермінологізація – зворот
Детермінологі- |
ний процес. Такий перехід відбувається у випадку розпаду |
|
зація – це процес |
||
певної терміносистеми внаслідок отримання нових даних у |
||
переходу термі- |
||
|
||
на до стану за- певній галузі наукового знання. Наприклад, раніше термін |
||
гальновживаної |
флюїд позначав уявну невагому рідину, за допомогою якої |
|
лексики. |
||
|
до 18 ст. пояснювали теплові, електричні й оптичні явища, а також горіння. Сьогодні це слово вико-
ристовується як нетермін: флюїди добра. Проте термін може одночасно брати участь у процесі детермінологізації і залишатися терміном. Наприклад, слово атмосфера вживається як термін у фізиці, а також у переносному значенні (атмосфера доброзичливості). Терміни комп’ютерної галузі стають поширеними у побутовому мовленні, зокрема такі, як комп’ютер, монітор, СD-диск, інтер-
нет, провайдер, сайт тощо.
Які терміни називаються загальнонауковими та вузькоспеціальними?
У складній функціональній системі термінів виокремлюються загально-
наукові терміни та вузькогалузеві. Загальнонаукові |
|
|
|
|
Загальнонаукові |
|
|
|
|||
терміни позначають абстрактні наукові поняття. |
|
|
|
|
терміни виража- |
|
|
В основному це логіко-філософські категорії, що мають |
|
ють категорії та |
|
універсальність у значенні, наприклад: конкретне, мож- |
|
поняття, що ви- |
|
|
користовуються у |
|
|
|
|
|
|
ливість, причина, наслідок, аналіз, синтез тощо. |
|
різних галузях |
|
Також вони виражають категорії та поняття, що |
|
наукового знання. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
184

виникли в результаті математизації й кібернетизації, інформатизації наук, у результаті інтеграційних процесів та нових методів дослідження. Наприклад, си-
стема, елемент, структура, функція, модель, парадигма, інформація, програма, метод, фактор та ін.
Загальнонаукові терміни є засобом універсалізації наукових засобів і універсалізації спеціальної мови в цілому. Вони передбачають конкретизацію у використанні їх в окремих галузях знання. Так реалізується здатність термінів до породження похідних. Порівняйте: система зв’язку, мережева система,
акустична система, багатопроцесорна система, комутаційна система, інфо- рмаційно-пошукова система; банківська система; фонетична система; система ґрунтів тощо.
Найбільший шар спеціальної лексики становить
вузькогалузева (вузькоспеціальна) термінологія. ЇЇ виник-
нення базується на тому, що кожна наука має свій предмет, об’єкт вивчення, свою специфіку. За такими термінами легко розпізнати ту чи іншу галузь наукового знання.
Наприклад: стилістика, фонетика, префікс, сполучник – галузь мовознавства; мережевий комутатор, супутникова антена, радіохвилі, мобільний зв'язок – галузь телекомунікацій; електронний чип, материнська плата, диско-
від, монітор – галузь комп’ютерних наук.
Вузькогалузева термінологія будь-якої галузі представлена певними семантичними групами. У галузі телекомунікацій, електроніки та комп’ютерної техніки виокремлюють такі семантичні групи термінів:
назви наукових дисциплін, галузей техніки, найменування досліджува-
них проблем (безпека комп’ютерних мереж, технології та засоби телекомунікації, метрологія та вимірювальна техніка, мікроелектроніка та ін.);
назви спеціальностей, осіб за родом діяльності (інженер-програміст,
інженер електроніки, оператор телекомунікацій, зв’язківець, системний адміністратор тощо);
назви обладнання, технічних пристроїв та їх деталей (діелектричний резонатор, звукова плата, інтегральна мікросхема, мережевий адаптер, мережевий комутатор, процесор, мікроелектронний чип, інтелектуальний сен-
сор та ін.);
одиниці виміру (байт, біт, мегабайт, мегаметр, герц, кілобайт, гігабайт та ін.);
185
фізичні явища (електромагнітні коливання, радіохвилі, інфрачервоне випромінювання, високочастотне коливання, гамма-випромінювання, детермінований сигнал, високочастотний модульований сигнал та ін.);
назви процесів, дій (сканування, інсталювання, оброблення фрагментації, автентифікування Windows, розроблення програмних систем та ін.).
Питання для самоконтролю:
1.Які етапи формування має українська термінологія?
2.Які проблеми існують на сучасному етапі розвитку термінологічної
науки?
3.Які стилістичні особливості має термінологічна лексика, професіоналізми та професійні жаргонізми? Наведіть приклади термінів і професіоналізмів
змови Вашого фаху?
4.У чому різниця між поняттями термінологія та терміносистема?
5.Які вимоги висуваються до функціонування термінів?
6.Як змінюється функціонування термінологічних одиниць у межах і поза межами термінологічного поля?
7.У чому специфіка явищ термінологізації і детермінологізації? Які терміни називаються вузькоспеціальні та загальнонаукові? За яких умов загальнонаукові терміни можуть переходити до статусу вузькоспеціальних
186
187
ТЕМА 3
Способи творення та правопис термінів галузі електроніки та комп’ютерних наук
Питання теми:
Особливості наукової метафори як джерела поповнення термінологічної лексики галузі електроніки та комп’ютерної техніки. Морфологічні й неморфологічні способи термінотворення. Правопис складних термінів. Абревіатури. Терміни-словосполучення. Правопис термінів іншомовного походження. Власні назви у складі термінів-словосполучень.
Сучасна українська термінологія неоднорідна за походженням. Джерелами її поповнення є:
1)процес вторинної номінації (термінологізація і метафоризація);
2)використання наявних у мові словотворчих можливостей (морфологічний спосіб);
3)утворення термінів-словосполучень (синтаксичний спосіб);
4)іншомовні запозичення.
Розглянемо їх детальніше.
У чому особливості наукової метафори?
До власне українських термінів належать праслов’янські та власне українські термінологічні найменування, зокрема: покриття (наприклад, у слові на-
нопокриття), розряд, світло, частинка, трубка (наприклад, нанотрубка), промінь, хвилі, нитки (наприклад, квантові нитки), зв'язок, мережа та ін. Часто до термінологічної системи галузі електроніки та комп’ютерної техніки, а також суміжних галузей такі терміни потрапляють через процес термінологізації – використання наявної в мові назви для позначення наукового поняття. Тобто функції термінів починають виконувати слова, які раніше не були термінами.
Термінологізація частіше відбувається на основі метафоричних процесів, що ґрунтуються на переосмисленні назв за подібністю форми, розміру, розташування частин (наприклад, дерево каталогів; квантові нитки), на функціональ-
ній подібності (слово хвиля означає водяний вал, що утворюється від коливання водної поверхні; фізичний термін хвиля – коливальний рух у фізичному середовищі; жила – судина, по якій тече кров і жила в електротехніці – це провідник
188
для електричного з’єднання). Продуктивність цього способу в термінології пояснюється тим, що наукових понять значно більше, ніж слів для їх називання. Про інші способи термінологізації дивіться в темі 2 модуля ІІ.
Які власне українські афікси беруть участь у творенні термінів?
Одним із найпродуктивніших джерел збагачення української термінології є морфологічний спосіб творення. Основним засобом морфологічного способу термінотворення є афікси – частини слова, що вносять зміну у його значення. Одні афікси є більш продуктивні, інші втрачають або втратили свою здатність творити нові слова, тобто стали непродуктивними. Розглянемо більш детально, які афікси беруть участь у творенні сучасних термінів галузі електроніки та комп’ютерної техніки.
Таблиця 2.4 – Афіксальні та безафіксний способи творення термінів
|
|
Афікси |
|
|
Приклади |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
1 |
|
|
2 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Суфіксальний спосіб |
|
|
|
|
|
|
|
|
||
До |
основ |
дієслів |
додаються |
користуватися – користувач; одержу- |
||
суфікси: -ач, -ник, -к(а), |
-нн(я), - |
вати – одержувач; розділити – розді- |
||||
ювач, |
-ація і утворюють |
льник; зміцнювати – зміцнювання (на- |
||||
терміни-іменники: |
|
приклад, діапазон зміцнювання пара- |
||||
|
|
|
|
метра); вимірювати |
– вимірювання |
|
|
|
|
|
(коло вимірювання); вимикати – ви- |
||
|
|
|
|
микач; виводити – виведення (даних); |
||
|
|
|
|
обробляти – оброблювач (переривань), |
||
|
|
|
|
оброблення (інформації), інсталюва- |
||
|
|
|
|
ти – інсталювання |
(дія), інсталяція |
|
|
|
|
|
(наслідок за дією інсталювати). |
||
|
|
|
|
|
||
До |
основ |
іменників |
додаються |
архів – архіватор; сума – суматор; |
||
суфікси -атор, -іст і утворюють |
програма – програматор, програміст; |
|||||
похідні терміни-іменники: |
блок – блокатор. |
|
||||
|
|
|
|
|
|
|
До |
основ |
іменників |
додається |
інформація |
– |
інформаційний; |
суфікс -н, -ов і утворює |
|
комп’ютер – комп’ютерний; систе- |
||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
1 |
|
|
2 |
|
|
|
|
|
|
|
|
189

прикметники, що входять до |
ма – системний; комунікація – кому- |
|||||
складу термінів-словосполучень: |
нікаційний; файл – файловий. |
|
||||
|
|
|||||
До основ дієслів недоконаного ви- |
з’єднувати – з’єднувальний (дріт, сиг- |
|||||
ду додаються суфікси |
-ль + -н і |
нал); вимірювати – вимірювальна (ве- |
||||
утворюють |
активні дієприкметни- |
личина); запам’ятовувати – |
за- |
|||
ки: |
|
|
пам’ятовувальний (пристрій). |
|
||
|
|
|
||||
До основ дієслів доконаного виду |
виконати – виконаний; |
пошкодити – |
||||
додаються суфікси -н(-ен) або –т і |
пошкоджений; збільшити – збіль- |
|||||
утворюють |
пасивні |
дієприкмет- |
шене; змінити – змінений; розмити – |
|||
ники: |
|
|
розмитий. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Префіксальний спосіб |
|
|
||
|
|
|||||
До різних частин мови додаються |
незавершений, надвиробництво, над- |
|||||
такі найуживаніші |
українські |
завдання, протиструм, підпрограма, |
||||
префікси префікси: не-, під-, про- |
надґратки, напівпровідник, передавач, |
|||||
ти-, над-, без-, напів-, пере- та ін.: |
напівз’єднаний. |
|
|
|||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Префіксально-суфіксальний |
|
|
||
|
|
|||||
До різних частин мови додаються |
дріт – бездротовий (зв'язок); творити |
|||||
різні афікси |
|
|
– |
перетворювач, |
єднати |
– |
|
|
|
роз’єднувач. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Безафіксний спосіб |
|
|
||
|
|
|||||
Відкидання суфіксів у дієсловах |
викликати – виклик; рахувати – раху- |
|||||
|
|
|
нок; записувати – запис; перешкоди- |
|||
|
|
|
ти – перешкода; входити – вхід; |
|||
|
|
|
набирати – набір, описування – опис; |
|||
|
|
|
вибирати – вибір; виводити – вивід. |
|||
|
|
|
|
|
|
|
Як бачимо з таблиці, найпродуктивнішим є суфіксальний спосіб творення термінів.
Як розрізняти терміни на позначення дії, події і наслідку?
У ДСТУ 3966-2000. «Термінологія. Засади і правила розробляння стандартів на терміни та визначення понять». Він міс-
тить вимоги щодо впорядкування віддієслівних іменників відповідно до норм сучасної української мови. Головна думка ДСТУ полягає в тому, що потрібно розмежовувати терміни, які означають дію, подію і наслідок дії (результат). У російській мові всі ці поняття позначаються одним словом (наприклад, класси-
190